Ухвала

від 30.11.2023 по справі б911/96/08/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" листопада 2023 р. Справа № Б911/96/08/13-г (911/3579/23)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича, м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр", Київська область, м. Вишгород

провизнання недійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б911/96/08/13-г за спільною заявою Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот, Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях, Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Уманський тепличний комбінат та Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна технологічна компанія про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою від 18.01.2013 р.

Постановою господарського суду Київської області від 02.11.2015 р. визнано банкрутом ТОВ Транспортна технологічна компанія та введено його ліквідаційну процедуру.

Станом на сьогодні повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович.

28.11.2023 р. до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" в особі ліквідатора з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр", в якій позивач просить суд:

1.Визнати недійсним правочин, оформлений Актом № 1 Прийому-передачі майна як внеску до Статутного капіталу ТОВ "ТТК Капітал" від 11.01.2008 року.

2.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17; код ЄДРПОУ: 33447231) на незавершений будівництвом виробничий комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, №17, (А, адміністративний будинок площею 76,7 кв.м.; Б, контрольно-пропускний пункт площею 5,0 кв.м.; В, складське приміщення; Г, складське приміщення; Д, складське приміщення, Е, складське приміщення; Є, диспетчерська, площею 24,6 кв.м.; 1-10, огорожа; І, стоянка для вантажних машин; II підпірна стінка, III - стоянка для легкових машин, IV - трансформаторна підстанція, V - оглядова яма, VI - естакада, VII - підпірна стінка, VIII - протектори - згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.03.2008 року за №18085017).

3.Витребувати з чужого незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17; код ЄДРПОУ: 33157511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, код ЄДРЮОФОП: 33447231) незавершене будівництвом виробничий комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, №17, (А, адміністративний будинок площею 76,7 кв.м.; Б, контрольно-пропускний пункт площею 5,0 кв.м.; В, складське приміщення; Г, складське приміщення; Д, складське приміщення, Е, складське приміщення; Є, диспетчерська, площею 24,6 кв.м.; 1-10, огорожа; І, стоянка для вантажних машин; II підпірна стінка, III - стоянка для легкових машин, IV - трансформаторна підстанція, V - оглядова яма, VI - естакада, VII - підпірна стінка, VIII - протектори - згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.03.2008 року за №18085017).

Відповідно до положень частини першої та частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 р. становить 2684,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 163 ГПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Проаналізувавши наведене, суд встановив, що позивачем не подано доказів сплати судового збору за подання позову в частині немайнової вимоги визнання недійсним правочину, розмір якого, з урахуванням наведеного, становить 2684,00 грн.

Також, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позову в частині майнових позовних вимог визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, розмір якого, з урахуванням наведеного та змісту позову, з огляду на відсутність оцінки спірного майна, становить 14907,64 грн. (під час здійснення розрахунку судового збору за подання позову в частині майнових вимог судом враховано вартість частки позивача в статутному капіталі ТОВ "ТТК Капітал", яку сформовано за рахунок майнового внеску позивача у вигляді передання до статутного капіталу вказаного товариства спірного майна).

Суд вважає за необхідне зазначити, що, якщо на момент пред`явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, а отже і сплачена позивачем сума судового збору є меншою ніж це передбачено Законом, суд вправі за результатами розгляду по суті справи під час розподілу судових витрат стягнути з відповідної сторони недоплачений судовий збір (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 р. у справі N 910/19980/20).

Поряд з наведеним, позивачем до позовної заяви додано заяву про розстрочення (згідно мотивувальної частини заяви відстрочення) сплати судового збору до постановлення рішення у цій справі.

В обґрунтування наведеної заяви, позивач посилається на матеріальне становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія", а саме: відсутність у останнього коштів для сплати судового збору за подання даного позову.

Проаналізувавши зміст наведеної заяви та положення чинного законодавства, суд зазначає таке:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити, розстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

При цьому, суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява N 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.85 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява N 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

Наведених правових висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 04.09.2023 р. N 916/1220/23.

З урахуванням зазначеного, враховуючи, що позивач не є особою, якій суд вправі, виходячи із положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема розстрочити чи відстрочити сплату судового збору, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення наведеної заяви від 24.11.2023 р. № 11/114, у зв`язку з чим, така заява залишається без задоволення.

За таких обставин, з урахуванням відсутності доказів здійснення позивачем сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, судом встановлено, що позивачем звертаючись до суду із вказаним позовом не дотримано положень статті 164 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, врахувавши те, що позивачем, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно та витребування з чужого незаконного володіння такого майна не дотримано вимог, встановлених приписами статті 164 ГПК України, а саме: не додано до позову доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що відповідно до статті 174 цього Кодексу є підставою для залишення вказаної позовної заяви без руху.

В якості усунення недоліків позивач має надати суду: належні докази сплати судового збору за подання вказаного позову в сумі 17591,64 грн. у встановленому законом порядку.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті позивачем у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Окрім наведеного, судом встановлено, що до матеріалів позову додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на спірне майно та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо предмета спору, в тому числі заборонити передавати нерухоме майно або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Дослідивши вищезазначену заяву про забезпечення позову на предмет відповідності її вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає поверненню заявнику, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною п`ятою ст. 139 ГПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої та п. 2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову ставка судового збору визначена у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вже зазначалось, згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2023 р. встановлено у розмірі 2684,00 грн.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання даної заяви про забезпечення позову становить 1342,00 грн.

Проте, заявником до заяви від 24.11.2023 р. № 11/115 (вх. № 216 від 28.11.2023 р.) про забезпечення позову не додано жодних документів, які б підтверджували сплату ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Частиною сьомою ст. 140 ГПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" від 24.11.2023 р. № 11/115 (вх. № 216 від 28.11.2023 р.) про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 136, 139, 140, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 24.11.2023 р. № 11/113 (вх. № 2978/23, 28.11.2023 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" про визнання недійсним правочину, визнання права власності на нерухоме майно та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна залишити без руху.

2.Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статті 164 ГПК України.

3.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" від 24.11.2023 р. № 11/115 (вх. № 216 від 28.11.2023 р.) про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 30.11.2023 р.

Суддя А.В. Лопатін