Рішення

від 23.11.2023 по справі 675/3133/18

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/3133/18

Провадження № 2/675/87/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2023 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого -

судді Демчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

представника позивача адвоката Шабаровського Б.В.,

представника відповідача адвоката Каруна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД», ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування рішень про державну реєстрацію права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису),

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» звернулося до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД» (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_16 (відповідач 3), ОСОБА_3 (відповідач 4), ОСОБА_17 (відповідач 5), ОСОБА_4 (відповідач 6), ОСОБА_5 (відповідач 7), ОСОБА_18 (відповідач 8), ОСОБА_19 (відповідач 9), ОСОБА_7 (відповідач 10), ОСОБА_8 (відповідач 11), ОСОБА_9 (відповідач 12), ОСОБА_10 (відповідач 13), ОСОБА_20 (відповідач 14), ОСОБА_11 (відповідач 15), ОСОБА_12 (відповідач 16), ОСОБА_13 (відповідач 17), ОСОБА_14 (18), ОСОБА_15 (відповідач 19), ОСОБА_21 (відповідач 20) про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування рішень про державну реєстрацію права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

В обґрунтування позову зазначає, що СТОВ «ЗОРЯ» (надалі також - «Позивач») є сільськогосподарським підприємством та є орендарем земельних ділянок, які розташовані, зокрема, на території Ізяславського району Хмельницької області.

У період з 2008 р. по 2011 р. між Позивачем та Відповідачами-2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 були укладені договори оренди земельних ділянок.

Усі договори оренди земельних ділянок зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Договори оренди Позивача з Відповідачами-2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 зареєстровані в Ізяславському відділі Хмельницького регіонального відділення Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру». Договори оренди Позивача з Відповідачами-18, 19, 20 зареєстровані в Управлінні Держкомзему в Ізяславському районі Хмельницької області, що підтверджується відповідними записами.

Весь цей час (до цього часу) Позивач добросовісно користувався вказаними земельними ділянками (обробляв їх, засівав), сплачував орендну плату їх орендодавцям.

У листопаді Позивач дізнався, що земельні ділянки, які перебувають в оренді Позивача, у серпні-жовтні 2018 р. були передані Відповідачами-2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 (орендодавцями Позивача) Відповідачу-1 в користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) згідно з укладеними ними договорами про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Договори провстановлення правакористування земельнимиділянками длясільськогосподарських потреб(емфітевзису),укладені міжвідповідачем-1та відповідачами-2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20у періодз серпняпо жовтень2018року,підлягають визнаннюсудом недійсними,оскільки вониукладені вперіод дії(дозакінчення строкудії)договорів орендипозивача.Договори орендиземельних ділянокпозивача укладеніпозивачем звідповідачами-2,З,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20строком орендина 10років.Таким чином,на часукладення відповідачем-1та відповідачами-2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20договорів емфітевзисута начас реєстраціїправ емфітевзисувідповідача-1чинними (дійсними)були праваоренди позивача.Відтак, укладені відповідачем-1 з відповідачами- 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 у період з серпня по жовтень 2018 року договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) вчинені ними до закінчення строку дії договорів оренди позивача, тобто під час дії вказаних договорів оренди (прав оренди).

Враховуючи те, що договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки укладені до закінчення строку дії попередніх договорів оренди землі, укладених між позивачем та відповідачами- 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, то договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) підлягають визнанню судом недійсними.

Також,оскільки оспорюванірішення державногореєстратора щододержавної реєстраціїправ емфітевзисувідповідача-1були прийняті,а записипро державнуреєстрацію правемфітевзису відповідача-1були вчиненіна підставіоспорюваних (недійсних)договорів емфітевзису,товимоги про скасування рішень державного реєстратора та скасування записів про державну реєстрацію прав користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відповідача-1 є похідними, оскільки їх задоволення залежить від результатів вирішення судом спору про визнання недійними договорів емфітевзису, тобто, є похідними від спору щодо права користування цими земельними ділянками, який виник між Позивачем та Відповідачем-1.

За таких обставин представник СТОВ «Зоря» просить суд визнати договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) між вищезазначеними сторонами та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Ухвалою судді від 10 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 27 грудня 2018 року прийнято позовну заяву СТОВ «Зоря» до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

29 грудня 2018 року надійшла відповідь з Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, згідно якої ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 42 від 25.09.2018 року.

Згідно відповіді з Тишевицької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 04.01.2019 року ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 13.10.2018 року Шепетівським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Хмельницькій області, актовий запис про смерть № 481).

22 січня 2019 року на ухвалу суду від 27 грудня 2018 року директором ТОВ «ХОСТЛЕНД» подано апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року зупинено провадження у справі до перегляду ухвали судді Ізяславського районного суду Хмельницької області про накладення арешту на земельні ділянки.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «ХОСТЛЕНД» на ухвалу судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2018 року повернуто апелянту.

Ухвалою суду від 26 лютого 2019 року провадження у даній справі поновлено.

14 березня 2019 року директор ТОВ «ХОСТЛЕНД» надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що на день укладення оспорюваних договорів емфітевзису так і

на день реєстрації за ТОВ «ХОСТЛЕНД» права емфітевзису земельні ділянки

не перебували в оренді позивача. В зв`язку з вищезазначеним, просить відмовити в задоволенні позову.

09 липня 2019 року надійшло повідомлення від приватного нотаріуса Шмигельського Ю.П., згідно якого після смерті ОСОБА_20 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , заяву про прийняття спадщин подав ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , заяву про прийняття спадщин подав ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про прийняття спадщин подав ОСОБА_1 .

Ухвалою судувід 17вересня 2019рокузалучено до участі у справі ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_20 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 жовтня 2019 року від представника позивача СТОВ «Зоря» надійшла заява про зміну предмета позову (том 5, а.с.159-172).

У даній заяві позивач зазначив, що відповідачем-1 розірвано оспорювані позивачем у даній справі договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) з відповідачами 2, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 , та в січні 2019 року укладено інші (нові) договори емфітевзису, тому заявлені Позивачем вимоги про визнання недійсними договорів емфітевзису, укладених у серпні-жовтні 2018 р., та, відповідно, вимоги про скасування рішень державного реєстратора та записів про державну реєстрацію права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Відповідача-1, прийнятих (вчинених) на підставі цих договорів, уже є неактуальними та їх задоволення не призведе до захисту порушених прав Позивача, а тому, для ефективного захисту своїх прав, у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, Позивач змушений змінити предмет позову, а саме - вимоги про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладених у серпні-жовтні 2018 р., змінити на вимоги про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладених у січні 2019 р., а вимоги про скасування рішень державного реєстратора та записів про державну реєстрацію права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Відповідача-1, прийнятих (вчинених) на підставі договорів емфітевзису від серпня-жовтня 2018 р. - на вимоги про скасування рішень державного реєстратора та записів про державну реєстрацію права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Відповідача-1, прийнятих (вчинених) на підставі договорів від січня 2019 р.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року прийнято до провадження заяву представника позивача СТОВ «Зоря» про зміну предмета позову.

11 грудня 2019 року від представника позивача СТОВ «Зоря» надійшла заява про залучення Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ» в якості співвідповідача за вимогами до відповідачів ОСОБА_19 , ОСОБА_10 та ОСОБА_20 .

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року залучено Фермерське господарство «ДЕО-ІНВЕСТ» в якості співвідповідача.

10 січня 2020 року від Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

18 лютого 2020 року з Ізяславського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) надійшли: актовий запис про смерть № 38 від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_17 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; актовий запис про смерть № 47 від 28 листопада 2019 року ОСОБА_21 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

02 липня 2020 року надійшло повідомлення від приватного нотаріуса Шмигельського Ю.П., згідно якого після смерті ОСОБА_21 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , заяву про прийняття спадщин подав ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_17 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , заяву про прийняття спадщин подав ОСОБА_1 .

Ухвалою судувід 03серпня 2020рокузалучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_17 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_21 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

01 жовтня 2020 року від представника СТОВ «Зоря» надійшла відповідь на відзиви ТОВ «ХОСТЛЕНД» та ФГ «ДЕО-ІЕВЕСТ».

19 жовтня 2020 року від представника позивача СТОВ «Зоря» надійшла заява про зміну (доповнення) підстав позову.

У даній заяві представник СТОВ «Зоря» зазначила, що відповідачі у справі ОСОБА_18 та ОСОБА_16 померли, відповідно 25 вересня 2018 року та 13 жовтня 2018 року, разом із тим оспорювані договори із вказаними особами були «підписані» 22 жовтня 2010 року, а в подальшому зареєстровані державним реєстратором, тому оспорювані договори емфітевзису із відповідачем-3 і відповідачем-8 підлягають визнанню судом недійсними на підставі ст.ст. 203, 205 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року прийнято до провадження заяву представника позивача - сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Зоря» про зміну (доповнення) підстав позову від 19.10.2020 року.

26 травня 2021 року з Добопільського міського відділу ДРАЦС Міністерства юстиції України Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшов актовий запис про смерть № 26 від 17 січня 2020 року ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Ухвалою судувід 27січня 2022рокузалучено до участі у справі ОСОБА_22 як правонаступника ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

09 грудня 2022 року Ізяславський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) повідомив, що зареєстрована смерть ОСОБА_19 , актовий запис № 48 від 26.01.2021 року.

13 лютого 2023 року надійшло повідомлення від приватного нотаріуса Шмигельського Ю.П., згідно якого після смерті ОСОБА_19 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , заяву про прийняття спадщин подала ОСОБА_6 .

Ухвалою судувід 24лютого 2023рокузалучено доучасті усправі ОСОБА_6 як правонаступника ОСОБА_19 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Ухвалою суду від 23 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник СТОВ «Зоря» - адвокат Шабаровський Б.В. підтримав заявлений позов. Крім іншого, представник позивача вказав на те, що у 2018 році між позивачем та відповідачами були укладені додаткові угоди до договорів оренди від 2008 року, якими внесено зміни до п. 8 Договорів та продовжено строк їх дії на 5 років. Проте позивач не зміг зареєструвати зміни, внесені до договорів оренди вказаними додатковими угодами в частині збільшення строку оренди, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже протягом декількох років було зареєстровано право емфітевзису ОСОБА_1 чи ТОВ «Хостленд» із відповідачами на підставі різних договорів.

Представник ТОВ «Хостленд» - адвокат Карун В.П. заперечив проти заявленого позову, посилаючись на те, що що на час укладення оспорюваних договорів емфітевзису та реєстрації прав емфітевзису в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право оренди Позивача було припинено, а тому були відсутні перешкоди в укладенні оспорюваних договорів.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між СТОВ «Зоря» та відповідачами-2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 у період з 2008 року по 2011 рік були укладені договори оренди земельних ділянок, розташованих на території Ізяславського району Хмельницької області.

Так, із ОСОБА_2 договір був укладений 10 жовтня 2008 року та зареєстрований в Ізяславському відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 24.12.2008 року;

- із ОСОБА_16 договір укладений 26.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_3 договір укладений 24.12.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_17 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_4 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_5 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_18 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_19 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_7 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_8 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_9 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_10 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_20 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_11 договір укладений 27.10.2008 р., зареєстрований 24.12.2008 р.;

- із ОСОБА_12 договір укладений 10.10.2008 р., зареєстрований 22.12.2008 р.;

- із ОСОБА_14 договір укладений 05.06.2011 р., зареєстрований 14.03.2012 р. в Управлінні Держкомзему в Ізяславському районі;

- із ОСОБА_15 договір укладений 20.04.2011 р., зареєстрований 30.12.2011 р. в Управлінні Держкомзему в Ізяславському районі;

- із ОСОБА_21 договір укладений 20.04.2011 р., зареєстрований 30.12.2011 р. в Управлінні Держкомзему в Ізяславському районі.

Що стосується договору із відповідачем-17 ОСОБА_13 , то позивачем суду надана копія договору, який укладений 10.10.2010 року із ОСОБА_23 , та зареєстрований в Ізяславському відділі ХРФДПЦДЗК 22.12.2010 р. Суд зауважує, що стороною договору вказаний ОСОБА_24 , він же поставив підпис в акті визначення меж земельної ділянки в натурі та акті приймання-передачі об`єкта оренди. Власником земельної ділянки кадастровий номер 6822182600:04:025:0225 являється ОСОБА_13 , що підтверджується державним актом, доданим до договору оренди землі. Оскільки ОСОБА_13 не підписувала договір оренди землі від 10.10.2010 року, тому він є неукладеним і в подальшому будь-які доповнення до нього юридичної сили не мають.

Щодо визнання недійсними договорів емфітевзису із ОСОБА_18 і ОСОБА_16 та скасування їх державної реєстрації, то суд в цій частині позову дійшов наступного висновку.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокремадоговори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи визначаєтьсяст. 26 ЦК України, за правилами якої усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановленіКонституцією Українита цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановленіКонституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Цивільна правоздатність фізичної особи визначаєтьсяст. 25 ЦК України, згідно вимог якої здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Відповідно до ч. 4ст.25 ЦК Україницивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, згідно наведених норм права здатність мати цивільні права та обов`язки - цивільну правоздатність, мають усі фізичні особи; цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Згідно із ч. 1ст.30 ЦК Україницивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Таким чином, враховуючи те, що з моменту смерті фізична особа перестає бути учасником будь-яких правовідносин і у момент смерті її цивільна правоздатність припиняється, ОСОБА_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не могли бути стороною договорів емфітевзису, укладених відповідно 26.10.2018 р. та 27.10.2018 р.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Згідно із ч. 1ст. 627 ЦК Україниі відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом ст.ст.15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2ст. 16 цього Кодексуспособами захистуцивільних правта інтересівможуть бути:визнання права,визнання правочинунедійсним,припинення дії,яка порушуєправо,відновлення становища,яке існувалодо порушення,примусове виконанняобов`язкув натурі,зміна правовідношення,припинення правовідношення,відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди,відшкодування моральної(немайнової)шкоди,визнання незаконнимирішення,дій чибездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Отже, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_18 і ОСОБА_16 не підписували спірні правочини, не погоджувала його умов, тобто правочин є таким, що не вчинений, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсних угод, укладених між ТОВ «Хостленд» і даними відповідачами необхідно відмовити, оскільки правочини, які не вчинено, не можуть бути визнані недійсними.

Водночас позивачем заявлено позовні вимоги про скасування державної реєстрації договорів емфітевзису між ТОВ «Хостленд» і відповідачами ОСОБА_18 і ОСОБА_16 , проведеної державним реєстратором комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь В.Л. 29 жовтня 2018 року (індексний номер рішення 43729197 і 43728449 відповідно).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Статтями125,126 Земельного кодексу Українивстановлено, що право користування земельною ділянкою, відповідно, і припинення цього права, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, слід скасувати державну реєстрацію права користування ТОВ «Хостленд» на земельні ділянки, раніше належні ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , у зв`язку із тією обставиною, що угоди від 22 жовтня 2018 року про оренду земельних ділянок є неукладеними, а тому не могли бути підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

Таким чином, враховуючи вищевказане, позов ТОВ «Фармгейт Україна» в частині позовних вимог підлягає задоволенню частково.

Відповідно доактуальної тадеталізованої інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно(довідка№ 1833391167),наданої представникомпозивача (том5,а.с.173-211), вбачаєтьсящо державнимреєстратором проводилисядії пореєстрації розірваннядоговорів орендиміж відповідачамиміж СТОВ«Зоря»,директором якогона тойчас являвся ОСОБА_1 та відповідачами у справі. В подальшому укладалися договори емфітевзису між власниками земельних ділянок та ОСОБА_1 як фізичною особою (2015-2016 роки), які надалі у 2018 році були знову були розірвані з послідуючим укладенням договорів емфітевзису у серпні-жовтні 2018 року між власниками земельних ділянок і ТОВ «Хостленд».

СТОВ «Зоря» у відповіді на відзив зазначило, що між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 у серпні-листопаді 2019 року були укладені додаткові угоди про продовження терміну дії на 5 років укладених у 2008-2011 роках договорів оренди земельних ділянок. Проте позивач не зміг зареєструвати зміни, внесені до договорів оренди вказаними додатковими угодами в частині збільшення строку оренди, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже протягом чотирьох років зареєстровано право емфітевзису ОСОБА_1 чи ТОВ «Хостленд» на підставі різних договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

При цьому позивач посилається на судову практику, а саме п. 46.1- 46.4 постанови Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі 610/1030/18:

46.1. Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (п. 6.30 постанови Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі №48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. З Цивільного кодексу України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (п. 51 постанови Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 669/927/16-ц).

46.3. Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

46.4. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із тим позивач упускає друге речення п. 46.4 вищевказаної постанови Верховного Суду: «Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити».

Суд враховує, що між позивачем та відповідачами договори оренди земельних ділянок були укладені в період з 2008 по 2011 рік, і в цей же період відбулася державна реєстрація цих договорів. Станом на день прийняття рішення у справі строк оренди земельних ділянок сплив, а тому позові СТОВ «Зоря» до ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_3 (відповідач 4), ОСОБА_4 (відповідач 6), ОСОБА_5 (відповідач 7), ОСОБА_6 (відповідача 9 ), ОСОБА_7 (відповідач 10), ОСОБА_8 (відповідач 11), ОСОБА_9 (відповідач 12), ОСОБА_10 (відповідач 13), ОСОБА_22 (відповідач 15), ОСОБА_12 (відповідач 16), ОСОБА_13 (відповідач 17), ОСОБА_14 (18), ОСОБА_15 (відповідач 19) , ОСОБА_1 (як правонаступника ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ) задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст. 11, 25, 26 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 11, 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву СТОВ «Зоря» задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметя Володимира Леонідовича, індексний номер рішення 43728449 від 29.10.2018 р. та запис номер 28599249 про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6822188100:04:012:0031 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 938348868221)длясільськогосподарських потреб (емфітевзису) товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД».

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметя Володимира Леонідовича індексний номер рішення 43729197 від 29.10.2018 р. та запис номер 28603570 про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою кадастровий номер 6822182600:04:025:0299 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 906732168221)длясільськогосподарських потреб (емфітевзису) товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , а також товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД» на користь СТОВ «Зоря» по 1762 грн. з кожного у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В.Демчук