Рішення

від 29.11.2023 по справі 140/25340/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/25340/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМО УКРАЇНА» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМО УКРАЇНА» (далі - ТОВ «СМО УКРАЇНА», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 №UA205140/2023/000553/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2023 №UA205140/2023/006040.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2019 між ТОВ «СМО УКРАЇНА» та компанією СМО VALVES TECHNOLOGY SL (м. Мадрид, Іспанія) було укладено контракт №0112-2, за умовами якого товариство закупило засувки, клапани, фільтри, іншу арматуру трубопровідну та комплектуючі до неї:

- згідно із специфікаціями від 20.06.2023 №26, від 04.07.2023 №28, від 10.07.2023 №29, від 10.07.2023 №30, від 13.07.2023 №31 та інвойсами від 01.08.2023 №А63739, №А63740. Вартість по усіх специфікаціях (інвойсів) по МД №23UА205140063976U0 від 10.08.2023 до контракту від 01.02.2019 №0112-2 становить 42585,04 Євро.

Увесь товар за неведеними вище специфікаціями та інвойсами постачається на умовах EXW згідно з правилами Інкотермс-2010, витрати по транспортуванню товару покладені на покупця.

За отриманий товар позивач розрахувався повністю, що підтверджується платіжним дорученнями доданими до матеріалів справи.

10.08.2023 товар було імпортовано на митну територію України та подано електронну митну декларацію (далі МД) №23UA205140063976U0, згідно якої задекларовано ввезення в Україну ТОВ «СМО УКРАЇНА» в митному режимі імпорт товару засувки, клапани, фільтри іншу арматуру трубопровідну та комплектуючі до неї загальною фактурною вартість 42585,04 Євро (за основним методом - ціною договору).

Однак Волинською митницею було зауважено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: договір (контакт) про перевезення від 27.07.2023 №-1, зазначений в графі 44 МД не поданий до митного оформлення; згідно із графою 22 МД вартість товару становить 42 585,04 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в доповненнях до зовнішньоекономічного договору (контракту) на загальну суму 38995,04 Євро (від 20.06.2023 №СМ000000026 1989 Євро, від 04.07.2023 №СМ000000028 - 8747,26 Євро, від 10.07.2023 №СМ000000029 - 10 686,28 Євро, від 13.07.2023 №СМ000000031 - 17572,5 Євро); згідно рахунків-фактур від 01.08.2023 №А63740 та від 01.08.2023 №А63739 вартість товару становить 42585,04 Євро що суперечить платіжним документам на загальну суму 59245,93 Євро (від 19.06.2023 №10 - 18649,89 Євро, від 05.07.2023 №13 - 8747,26 Євро, від 11.07.2023 №14 - 10686,28 Євро, від 14.07.2023 №15 - 17572,5 Євро, від 19.07.2023 №17 - 3590 Євро); згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.08.2023 №б/н вартість транспортних послуг по маршруту Іспанія-п/п Рава-Руська складає 79035,43 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 3082 км, що становить 25,65 грн/км (79035,43 грн/3082 км). Згідно вищезазначеного документа вартість по маршруту п/п Рава-Руська - м Луцьк становить 33872,33 грн, відстань даного маршруту - 167 км, що становить 202,83 грн/км (33872,33грн/167км).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності позивачу було запропоновано в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Митним брокером позивача 10.08.2023 листом було повідомлено митний орган про відсутність витребуваних митницею документів та просив прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування 10-ти денного терміну.

Волинською митницею 10.08.2023 прийнято рішення №UA205140/2023/000553/2 про коригування митної вартості товару та надіслано декларанту картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006040.

Митним органом було визначено митну вартість за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) - товар 3 - на рівні 11.11 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/024919 від 29.03.2023 та донараховано ТОВ «СМО УКРАЇНА» митних платежів на суму 18554,60 грн.

Щодо невідповідності сум у платіжних дорученнях сумам по специфікаціям та інвойсів позивач повідомляє, що розраховується з компанією СМО VALVES TECHNOLOGY SL виключно на умовах 100% передоплати (саме з цього моменту завод-виробник бере замовлення у роботу та приступає до виготовлення продукції). Поставки з Іспанії відбуваються на постійній та безперебійній основі двічі на місяць. З моменту 100% передоплати по Специфікації до фактичної поставки товару в Україну строк може коливатись від 2 тижнів до 4 місяців. Тому надати митному органу платіжні доручення, які б 100% сходилися з сумою специфікацій та інвойсів на продукцію, яка завозиться є неможливим. Адже по кожній специфікації різні строки виготовлення продукції і відповідно строки її поставки. Тобто кожна партія готової продукції завозиться по конкретних специфікаціях, а не по конкретних платіжних дорученнях.

На думку позивача, всі інші недоліки, які вказані митним органом в оскаржуваному рішенні щодо некоректності даних в поданих документів є виключно припущеннями останнього та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Вказує, що митному органу було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Натомість в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості. зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, щo сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише міститься посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З урахуванням зазначеного вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Митним органом не було надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за резервним методом.

З огляду на вказане просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.159).

Представник відповідача у відзиві адміністративний позов не визнала, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «СМО Україна» подано МД №23UA205140063516U3 від 09.08.2023 на 4 товарні позиції (графа 31 МД) та на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, які визначені статті 335 МК України та зазначені у графі 44 поданої митної декларації. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- договір (контракт) про перевезення від 27.07.2023 №№ 70-1, зазначений в графі 44 МД не подано до митного оформлення;

- згідно із графою 22 МД вартість товару становить 42 585,04 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в доповненнях до зовнішньоекономічного договору (контракту) на загальну суму 38995,04 євро (від 20.06.2023 №СМО00000026 1989 Євро, від 04.07.2023 №СМО00000028 8747,26 Євро, від 10.07.2023 №СМО00000029 10 686,28 Євро, від 13.07.2023 №СМО00000031 17572,5 Євро);

Зауважує, що специфікація від 10.07.2023 №СМО00000030 не була подана до митного оформлення.

Вищезазначена розбіжність у числових значеннях в рахунках-фактурах та специфікаціях, які надавалися до митного оформлення, призвела до наявності обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості товару.

- згідно рахунків-фактур від 01.08.2023 №А63740 та від 01.08.2023 №А63739 вартість товару становить 42585,04 Євро, що суперечить платіжним документам на загальну суму 59 245,93 Євро (від 19.06.2023 №10 18649,89 Євро, від 05.07.2023 №13 8747,26 Євро, від 11.07.2023 №14 10686,28 Євро, від 14.07.2023 №15 17572,5 Євро, від 19.07.2023 №17 3590 Євро);

Тому з огляду на те, що позивачем було надано платіжні дорученні, загальна сума яких не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, що й викликало необхідність витребувати у декларанта додаткові документи.

- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.08.2023 №б/н вартість транспортних послуг по маршруту Іспанія-п/п Рава- Руська складає 79 035,43 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 3082 км, що становить 25,65 грн/км (79035,43 грн/3082км). Згідно вищезазначеного документа вартість по маршруту п/п Рава-Руська - м. Луцьк становить 33 872,33 грн, відстань даного маршруту 167 км, що становить 202,83 грн/км (33872,33грн/167км). Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

Вказує, що відповідно до графи 20 «Умови поставки» МД №23UA205140063516U3 від 09.08.2023 товар поставлявся на умовах EXW ES TXARAMA-TOLOSA, відповідно до яких, покупцю необхідно понести транспортні витрати, щоб забрати всій вантаж із погодженого місця та перевезти його до пункту призначення. Тобто у фактурну вартість товару за умов постави EXW витрати на транспортування не включаються.

Таким чином, митна вартість товару за даних умов поставки = фактурна вартість + витрати на транспортування від визначеного місця до кордону.

З огляду на те, що вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України, у митниці виник обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості, оскільки транспортні витрати є невід`ємними складовими митної вартості.

Таким чином, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», статей 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний додаткові документи.

Декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, про що повідомлено листом від 10.08.2023 № 10/08/23/1.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена ні за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 3 на рівні 11.11 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/ 024919 від 29.03.2023.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України, про що свідчить митна декларація №23UA205140063976U0 від 10.08.2023.

З додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості ТОВ «СМО Україна» до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.

З огляду на вищенаведене, вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 №UA205140/2023/000553/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю (а.с.161-170).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимогистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2019 між ТОВ «СМО УКРАЇНА» та компанією СМО VALVES TECHNOLOGY SL (м. Мадрид, Іспанія) було укладено контракт від №0112-2, в рамках якого продавець зобов`язаний виготовити, випробувати, запакувати, нанести маркування та передати покупцеві на умовах EXW (TXARAMA-TOLOSA) відповідно до Інкотермс 2000, вироби згідно із специфікацією. Специфікація є невід`ємною частиною контракту та складається до кожної поставки окремо (а.с.13-17, 31-35 переклад).

На виконання умов договору, згідно із специфікаціями від 20.06.2023 №26, від 04.07.2023 №28, від 10.07.2023 №29, від 10.07.2023 №30, від 13.07.2023 №31 та інвойсами від 01.08.2023 №А63739, №А63740 позивач придбав товар на загальну суму становить 42585,04 Євро.

09.08.2023 з метою здійснення митного оформлення товарів: «запірна арматура для трубопроводів, з ливарного чавуну, засувка шиберна, клапани зворотні, з корпусом із чавуну, для промислових трубопроводів, інші клапани виготовлені зі сталі, заслінка «Батерфляй» з редуктором, трубки гнучкі з не дорогоцінних металів, без фітингів з чорних металів, компенсатор сильфонний фланцевий» згідно з вищевказаним контрактом, декларантом в інтересах позивача подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140063516U3. Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору (а.с.55-59, 181 зврт.-183).

До митної декларації додано: контракт від 01.02.2019 №0112-2, додатки від 30.05.2019 №1/2, від 03.02.2020 №1/3, від 01.12.2020 №1/4, від 31.12.2021 №1/5 , від 05.01.2022 №1/6, від 01.07.2022 №1/7 , від 30.12.2022 №1/8 до вказаного контракту, пакувальний лист від 01.08.2023, рахунки-фактури (iнвойси) від 01.08.2023 А63739 та від 01.08.2023 А63740, автотранспортна накладна (СМR) від 01.08.2023 №839620, декларації про походження товару від 01.08.2023 А63739, від 01.08.2023 А63740, платіжні інструкції в іноземній валюті від 19.06.2023 №10, від 05.07.2023 №13, від 11.07.2023 №, від 14.07.2023 № 15, від 19.07.2023 №17, довідка про транспортні витрати від 04.08.2023, специфікації від 20.06.2023 №СМО00000026, від 04.07.2023 №СМО00000028, від 10.07.2023 №СМО00000029, від 10.07.2023 №СМО00000030, від 13.07.2023 №СМО00000031, договір про надання послуг митного брокера від 02.01.2023 №02/23, заявка на перевезення від 27.07.2023 №70-1, технічні характеристики від 24.01.2011, від 05.10.2011, копія митної декларації країни відправлення від 04.08.2023 №23HU1062002B7D4FA9 (а.с. 13-49, 66-142, 184-201).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності :

договір (контракт) про перевезення від 27.07.2023 №№ 70-1, зазначений в графі 44 МД не подано до митного оформлення;

згідно із графою 22 МД вартість товару становить 42 585,04 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в доповненнях до зовнішньоекономічного договору (контракту) на загальну суму 38995.04 Євро (від 20.06.2023 №СМО00000026 1989 Євро, від 04.07.2023 №СМО00000028 8747,26 Євро, від 10.07.2023 №СМО00000029 10 686,28 Євро, від 13.07.2023 №СМО00000031 17572,5 Євро);

згідно із рахунками-фактурами від 01.08.2023 №А63740 та від 01.08.2023 №А63739 вартість товару становить 42585,04 Євро, що суперечить платіжним документам на загальну суму 59 245,93 Євро (від 19.06.2023 №10 18649,89 Євро, від 05.07.2023 №13 8747,26 Євро, від 11.07.2023 №14 10686,28 Євро, від 14.07.2023 №15 17572,5 Євро, від 19.07.2023 №17 3590 Євро);

згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.08.2023 №б/н вартість транспортних послуг по маршруту Іспанія-п/п Рава-Руська складає 79035,43 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 3082 км, що становить 25,65 грн/км (79035,43 грн/3082км). Згідно вищезазначеного документа вартість по маршруту п/п Рава-Руська - м. Луцьк становить 33 872,33 грн, відстань даного маршруту 167 км, що становить 202,83 грн/км (33872,33грн/167км). Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

У зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; договір (контракт) про перевезення від 27.07.2023 № 70-1; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а.с.203).

У відповідь на повідомлення митниці декларант в листі від 10.08.2023 №10/0823/1 просив прийняти рішення без урахування 10-денного терміну на основі наданих електронних документів, прикріплених до МД № UA205140/2023/063516 від 10.08.2023 та повідомив, що інші документи, які зазначені в частині третій статті 53 МК України надаватися не будуть (а.с.65, 202).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 №UA205140/2023/000553/2 (а.с.60-61, 179).

Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності (ті, про які було вказано у повідомленні декларанту про надання додаткових документів). У спірному рішенні також вказано, що декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, про що повідомлено листом від 10.08.2023 № 10/08/23/1.

За умови надання, згідно із частиною третьою статті 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України митниця може відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 3 на рівні 11.11 дол.США/кг за МД №UA205140/2023/024919 від 29.03.2023.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2023 №UA205140/2023/006040 (а.с.62-64, 180-181).

На підставі МД №23UA205140063976U0 від 10.08.2023 товар випущено у вільний обіг (а.с.50-54).

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановленихстаттею 255 цього Кодексудля завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другоїстатті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів: «запірна арматура для трубопроводів, з ливарного чавуну, засувка шиберна, клапани зворотні, з корпусом із чавуну, для промислових трубопроводів, інші клапани виготовлені зі сталі, заслінка «Батерфляй» з редуктором, трубки гнучкі з не дорогоцінних металів, без фітингів з чорних металів, компенсатор сильфонний фланцевий».

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт від 01.02.2019 №0112-2, додатки від 30.05.2019 №1/2, від 03.02.2020 №1/3, від 01.12.2020 №1/4, від 31.12.2021 №1/5 , від 05.01.2022 №1/6, від 01.07.2022 №1/7 , від 30.12.2022 №1/8 до вказаного контракту, пакувальний лист від 01.08.2023, рахунок-фактура (iнвойс) від 01.08.2023 А63739, від 01.08.2023 А63740, автотранспортна накладна (СМR) від 01.08.2023 №839620, декларації про походження товару від 01.08.2023 А63739, від 01.08.2023 А63740, платіжні інструкції в іноземній валюті від 19.06.2023 №10, від 05.07.2023 №13, від 11.07.2023 №, від 14.07.2023 № 15, від 19.07.2023 №17, довідка про транспортні витрати від 04.08.2023, специфікації від 20.06.2023 №СМО00000026, від 04.07.2023 №СМО00000028, від 10.07.2023 №СМО00000029, від 10.07.2023 №СМО00000030, від 13.07.2023 №СМО00000031, договір про надання послуг митного брокера від 02.01.2023 №02/23, заявка на перевезення від 27.07.2023 №70-1, технічні характеристики від 24.01.2011, від 05.10.2011, копія митної декларації країни відправлення від 04.08.2023 №23HU1062002B7D4FA9 (а.с. 13-49, 66-142, 184-201).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Так, як встановлено судом 01.02.2019 між ТОВ «СМО УКРАЇНА» та компанією СМО VALVES TECHNOLOGY SL (м. Мадрид, Іспанія) було укладено контракт №0112-2, в рамках якого продавець зобов`язаний виготовити, випробувати, запакувати, нанести маркування та передати покупцеві на умовах EXW (TXARAMA-TOLOSA) відповідно до Інкотермс 2000, вироби згідно із специфікацією. Специфікація є невід`ємною частиною контракту та складається до кожної поставки окремо (а.с.13-17, 31-35 переклад).

Доводи митного органу про те, що згідно із графою 22 МД вартість товару становить 42 585,04 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в доповненнях до зовнішньоекономічного договору (контракту) на загальну суму 38 995,04 Євро (від 20.06.2023 №СМО00000026 1989 Євро, від 04.07.2023 №СМО00000028 8747,26 Євро, від 10.07.2023 №СМО00000029 10 686,28 Євро, від 13.07.2023 №СМО00000031 17572,5 Євро), суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки відповідачем при здійсненні такого обрахунку не враховано доповненнях до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.07.2023 №00000030 на суму 3590 Євро (а.с.78).

Як вбачається із картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2023 №UA205140/2023/006040 вказане доповнення було надане до митного оформлення (а.с.62-64).

Таким чином, згідно із специфікаціями від 20.06.2023 №00000026, від 04.07.2023 №00000028, від 10.07.2023 №00000029, від 10.07.2023 №00000030, від 13.07.2023 №00000031 загальна сума товару становить 42585,04 Євро (а.с.75-79).

Суд також критично оцінює доводи митного органу про те, що договір (контракт) про перевезення від 27.07.2023 №70-1, зазначений в графі 44 МД не було подано до митного оформлення, оскільки зі змісту оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2023 №UA205140/2023/006040, вбачається, що серед документів, наданих для митного оформлення, був наявний у тому числі, договір (контракт) про перевезення від 27.07.2023 №70-1, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.71-72).

Стосовно твердження митного органу про те, що згідно із рахунками-фактурами від 01.08.2023 №А63740 та від 01.08.2023 №А63739 вартість товару становить 42585,04 Євро, що суперечить платіжним документам на загальну суму 59 245,93 Євро (від 19.06.2023 №10 18649,89 Євро, від 05.07.2023 №13 8747,26 Євро, від 11.07.2023 №14 10686,28 Євро, від 14.07.2023 №15 17572,5 Євро, від 19.07.2023 №17 3590 Євро, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2. контракту від 01.02.2019 №0112-2 покупець оплачує вартість виробів відповідно до умов специфікацій шляхом перерахування суми платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника на таких умовах: 100 % від суми, зазначеної у специфікації до моменту відвантаження товару зі складу заводу-виробника.

Згідно із додатком від 30.05.2019 №1/2 до контракту від 01.02.2019 №0112-2 пункт 3.2. вказаного контракту викладено в редакції відповідно до якої, покупець оплачує вартість виробів відповідно до підписаної специфікації шляхом перерахування суми платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника на таких умовах: 100% переплата в день розміщення товар у виробництво згідно із специфікацією, якщо інші умови не вказані у специфікації або оплата за товар відповідно до специфікації здійснюється з відстроченням платежу 30 днів від дати поставки відповідної партії товару (а.с.31).

Суд констатує, що згідно із специфікаціями від 20.06.2023 №00000026, від 04.07.2023 №00000028, від 10.07.2023 №00000029, від 10.07.2023 №00000030, від 13.07.2023 №00000031 визначено умови оплати: 100 % предоплата (а.с.75-79).

Такі ж умови оплати передбачені рахунками-фактурами від 01.08.2023 №А63740 та від 01.08.2023 №А63739.

Як вбачається із графи «призначення платежу» кошти згідно із платіжними інструкціями в іноземній валюті від 19.06.2023 №10, від 05.07.2023 №13, від 11.07.2023 №, від 14.07.2023 № 15, від 19.07.2023 №17 були сплачені згідно із контрактом від 01.02.2019 №0112-2 (а.с.135-139).

Суд зауважує, що із вказаних платіжних інструкцій неможливо ідентифікувати партію товару (рахунку-фактури), передоплату за яку здійснив позивач, однак зазначене обумовлено відсутністю інформації про рахунок-фактуру, яка на час здійснення передоплати ще не складена. У спірному випадку рахунки-фактури №А63740 та №А63739 складені (виписані) 01.08.2023, тобто пізніше за здійснення передоплати згідно із вищезазначеними платіжними дорученнями в іноземній валюті.

Разом з тим, документ про оплату за товар, у даному випадку про передоплату, не визначає ціну товару, а може включати і інші платежі, які здійснюються на виконання договору між сторонами, у даному випадку контракту від 01.02.2019 №0112-2. У зв`язку з цим різниця між сумами, які вказані у платіжних дорученнях та у рахунках-фактурах не може свідчити про розбіжності у визначенні вартості товару, яка у даному випадку остаточно визначена у рахунках-фактурах від 01.08.2023 №А63740 та від 01.08.2023 №А63739.

Так, на виконання умов контракту від 01.02.2019 №0112-2, відповідно до інвойсів від 01.08.2023 №А63739 на суму 3590 Євро (а.с. 80-81, 82-84 переклад) та від 01.08.2023 №А63740 на суму 38995,04 Євро (а.с. 82-89, 90-95 переклад) позивач придбав товар на загальну суму 42585,04 Євро, що відповідає ціні, яка зазначена в МД від 09.08.2023 №23UA205140063516U3 (а.с.55-59).

Стосовно доводів митного органу про те, що згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.08.2023 №б/н вартість транспортних послуг по маршруту Іспанія-п/п Рава-Руська складає 79 035,43 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 3082 км, що становить 25,65 грн/км (79035,43 грн/3082км). Згідно вищезазначеного документа вартість по маршруту п/п Рава-Руська-м. Луцьк становить 33 872,33 грн, відстань даного маршруту 167 км, що становить 202,83 грн/км (33872,33грн/167км). Дане, на думку відповідача, свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи до митного оформлення позивачем було подано довідку про транспортні витрати від 04.08.2023, відповідно до якої вартість транспортних послуг з міжнародного перевезення вантажу згідно із заявкою №70-1 від 27.07.2023 автомобілем No по маршруту НОМЕР_1 / НОМЕР_2 20400 Іспанія пп Рава-Руська складає 79035,43 грн; п/п Рава-Руська (Україна) м. Луцьк (Україна) складає 33872,33 грн. Додаткове страхування вантажу по даному перевезенню не проводилось. Навантажувальні роботи проводилися за рахунок відправника вантажу (а.с.74).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 наголосив, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні даного спору та зазначає, що подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.

Окрім того, надаючи оцінку таким сумнівам митного органу, суд зауважує, що перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, яка підтверджують вартість перевезення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 3 на рівні 11.11 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/ 024919 від 29.03.2023.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК Українимитний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 №UA205140/2023/000553/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2023 №UA205140/2023/006040 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в загальному розмірі 5368,00 грн, сплачений відповідно до платіжних інструкцій від 24.08.2023 №1195 та від 07.09.2023 №1219 (а.с.12, 158).

Щодо стягнення витрат пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 8300,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин третьої, шостої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладача, позивач надав суду: договір від 11.08.2023 №110823/3, специфікація до вказаного договору, рахунок-фактуру від 11.08.2023 №47211, виставлений ТОВ «СМО УКРАЇНА» на суму 8300,00 грн, акт надання послуг від 11.08.2023 №47211, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з перекладу документів, а також платіжна інструкція від 21.08.2023 №1185, відповідно до якої позивач оплатив послуги перекладу в сумі 8300,00 грн (а.с.143-149).

Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи (а.с.31-42, 82-134).

Враховуючи те, що переклад документів є письмовими доказами у справі, то такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи і у зв`язку із задоволенням позову також підлягають розподілу разом з іншими витратами.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що факт понесення позивачем витрат на залучення перекладача в сумі 8300,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, відтак такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 13668,00 грн, в тому числі: судовий збір в сумі 5368,00 грн та витрати пов`язані із залученням перекладача в сумі 8300,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 №UA205140/2023/000553/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.08.2023 №UA205140/2023/006040.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМО УКРАЇНА» (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 13А, ідентифікаційний код 40924167) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) судові витрати в загальному розмірі 13668 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк