Рішення

від 30.11.2023 по справі 360/1220/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1220/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 з 04.08.2023 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зарахуванням періодів з 12.09.1996 по 18.10.1996, 21.07.1999 по 09.08.1999, 03.11.2000 по 21.11.2000, 04.12.2000 по 05.12.2000, 03.04.2005 по 30.11.2007, з 04.12.2007 по 31.12.2007, 07.05.2008 по 19.10.2010 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період трудової діяльності з 12.09.1996 по 18.10.1996, 21.07.1999 по 09.08.1999, 03.11.2000 по 21.11.2000, 04.12.2000 по 05.12.2000, 03.04.2005 по 30.11.2007, з 04.12.2007 по 31.12.2007, 07.05.2008 по 19.10.2010 по Списку №1 та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 04.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

Позивач з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену за нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Згідно матеріалів пенсійної справи страховий стаж становить 47 роки 10 місяців 23 дні, в тому числі, пільговий - 16 років 8 місяців 1 день.

Згідно записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 в період часу із 26.09.1988 по 19.10.2010 безперервно працювала на посаді апаратника на виробництві вибухових речовин в Рубіжанському хімічному заводі «Зоря». Проте, як зазначає позивач, всупереч статті 24 Закону № 1058-IV даний період часу не повністю врахований відповідачем до стажу ОСОБА_1 за Списком №1. Зокрема, не враховано періоди часу із 12.09.1996 по 18.10.1996, 21.07.1999 по 09.08.1999, 03.11.2000 по 21.11.2000, 04.12.2000 по 05.12.2000, 03.04.2005 по 30.11.2007, з 04.12.2007 по 31.12.2007, 07.05.2008 по 19.10.2010.

04.08.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивачем подано заяву щодо зарахування вищевказаних періодів трудової діяльності до стажу за Списком №1. Проте, рішенням відповідача №5253-5413/М-02/8-1200/23 від 18.08.2023 було відмовлено у такому перерахунку, посилаючись на відсутність інформації щодо проведеної атестації робочих місць та документів, які підтверджують, що позивач здійснювала саме таку діяльність, яка б слугувала причиною зарахування в якості пільгового стажу за Списком №1.

Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови здійснити позивачу з 04.08.2023 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зарахуванням періодів з 12.09.1996 по 18.10.1996, 21.07.1999 по 09.08.1999, 03.11.2000 по 21.11.2000, 04.12.2000 по 05.12.2000, 03.04.2005 по 30.11.2007, з 04.12.2007 по 31.12.2007, 07.05.2008 по 19.10.2010 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав, просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суду надійшов відзив від 24.10.2023 №1200-0902-8/21199, в якому зазначив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 11.05.2010 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену за нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.08.2023 ОСОБА_1 звернулась із заявою довільної форми через веб-портал Пенсійного фонду України. Вказану заяву від 04.08.2023 було зареєстровано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 04.08.2023 за вхідним №5413/М-1200-23.

Розглянувши звернення позивача з урахуванням норм Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян», відповідач листом від 18.08.2023 за вих.№5253-5413/М-02/8-1200/23 надав ОСОБА_1 відповідь.

Відповідач зазначив, що позивач не зверталась до позивача з заявою згідно чинного законодавства, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 не приймалось.

Як вказує відповідач, страховий стаж ОСОБА_1 складає 47 років 10 місяців 23 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 16 років 8 місяців 1 день.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.08.1988 ОСОБА_1 працювала:

- з 23.09.1988 по 30.11.2007 на Рубіжанському хімзаводі «Зоря», який перейменовано в Рубіжанський казенний хімічний завод «Зоря»;

- з 01.12.2007 по 27.05.2010 (день звернення) на державному підприємстві «Хімічний завод Південний», який створено на базі Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря».

В матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 наявні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачені пунктом 20 Порядку 637, якими визначено періоди та тривалість її роботи в шкідливих умовах праці, а саме: 1) довідка від 26.04.2010 №137 та додаток до неї про фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці, виданих Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря» (Рубіжанський хімзавод «Зоря»); 2) довідка від 26.05.2010 №60, видана державним підприємством «Хімічний завод Південний».

Зазначеними довідками визначено періоди та тривалість роботи заявниці в шкідливих умовах праці за Списком №1: з 26.09.1988 по 31.03.2002 - 13 років 06 місяців 05 днів; з 01.04.2002 по 30.11.2007 - 03 роки 00 місяців 02 дні (фактично відпрацьований час); 2. з 01.12.2007 по 31.12.2007 - 00 років 00 місяців 03 дні, з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 00 років 04 місяці 06 днів.

До пільгового стажу роботи за Списком №1 при призначенні пенсії не враховано періоди:

- з 12.09.1996 по 18.10.1996, з 03.11.2000 по 21.11.2000 та з 04.12.2000 по 05.12.2000, оскільки відповідно до довідки про надання відпусток без збереження заробітної плати, виданої Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря» ОСОБА_1 надавалась відпустка без збереження заробітної плати у зазначених періодах;

- з 21.07.1999 по 09.08.1999, оскільки згідно з наказами про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці наявна перерва у проведенні атестації підприємством за цей період (накази про проведення атестації № 606 від 20.07.1994 та №927 від 10.08.1999);

- з 03.04.2005 по 30.11.2007, оскільки відповідно до акту перевірки від 09.11.2010 №54, та додатку до довідки №137 про фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці ОСОБА_1 під час роботи у якості апаратника дослідного виробництва вибухових речовин була зайнята неповний робочий день. За період з 01.04.2002 по 30.11.2007 ОСОБА_1 відпрацювала на виробництві вибухових речовин 765 людиноднів, що складає - 03 роки 00 місяців 02 дні (765 : 21,2);

- з 07.05.2008 по 31.12.2008, оскільки відповідно до довідки від 26.05.2010 №60 ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 фактично відпрацювала в шкідливих умовах праці 00 років 04 місяці 06 днів та відповідно до довідки про надання відпусток без збереження заробітної плати, виданої державним підприємством «Хімічний завод Південний» ОСОБА_1 надавалась відпустка без збереження заробітної плати з 24.12.2008 по 31.12.2008. Тобто, пільговий стаж ОСОБА_1 враховано на підставі документів, які надано нею для призначення пенсії.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 6 листопада 2023 року №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 11.05.2010 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену за нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.08.2023 через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг позивач звернулася з заявою до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій вказала, що згідно записів трудової книжки починаючи з 26.09.1988 по 19.10.2010 працювала в Рубіжанському хімічному заводі «Зоря» та просила зарахувати по Списку №1 періоди з 12.09.1996 по 18.10.1996, з 21.07.1999 по 09.08.1999, з 03.11.2000 по 21.11.2000, з 04.12.2000 по 05.12.2000, з 03.04.2005 по 30.11.2007, з 04.12.2007 по 31.12.2007, з 07.05.2008 по 19.10.2010.

Відповідачем надано відповідь від 18.08.2023 №5253-5413/М-02/8-1200/23 за Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» та серед іншого зазначив, що зарахувати до пільгового стажу роботи періоди, зазначені у зверненні, законних підстав немає.

З форми РС-право вбачається, що страховий стаж становить 47 роки 10 місяців 23 дні, в тому числі, пільговий - 16 років 8 місяців 1 день.

В матеріалах справи наявні трудова книжка серії НОМЕР_3 від 16.08.1982; довідка від 26.04.2010 №137 та додаток до неї про фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці, довідка без номера і дати щодо відпусток без збереження заробітної плати, видані Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря» (Рубіжанський хімзавод «Зоря»); довідка від 26.05.2010 №60 та довідка без номера і дати щодо відпусток без збереження заробітної плати, видані державним підприємством «Хімічний завод Південний»; індивідуальні відомості про застраховану особу ОК-5.

Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 16.08.1982 судом встановлено, що, зокрема:

- з 23.09.1988 по 30.11.2007 позивач працювала на Рубіжанському хімзаводі «Зоря», який перейменовано в Рубіжанський казенний хімічний завод «Зоря» (записи з 8 по 13), робоче місце атестовано - накази №606 від 20.07.1994, №927 від 10.08.1999, №736 від 10.08.2004;

- з 01.12.2007 по 19.10.2010 позивач працювала на державному підприємстві «Хімічний завод Південний», який створено на базі Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря» (записи 14,15), робоче місце атестовано - наказ № 121А від 13.02.2008.

Дослідженням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.04.2010 №137 та додатку до неї про фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці за період з 01.04.2002 по 30.11.2007, виданих Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря», судом встановлено, що тривалість роботи позивача в шкідливих умовах праці за Списком №1: з 26.09.1988 по 31.03.2002 становить 13 років 06 місяців 05 днів; з 01.04.2002 по 30.11.2007 - 03 роки 00 місяців 02 дні, що становить 765 людиноднів.

Також судом встановлено, що в цей період позивачу надавалась відпустка без збереження заробітної плати: з 05.10.1993 по 11.08.1995 - по догляду за дитиною; з 12.09.1996 по 18.10.1996; з 03.11.2000 по 21.11.2000; з 04.12.2000 по 05.12.2000.

Рубіжанський казенний хімічний завод «Зоря» (код ЄДРПОУ 14308351) звітував перед Пенсійним фондом для обліку стажу позивача за кодом ЗПЗ013А1 (за Списком №1): у 1999 році за 11 місяців 26 днів; у 2000 році - 11 місяців 24 дні; у 2001 році - 12 місяців; у 2002 році - 10 місяців 6 днів; у 2003 році - 10 місяців 0 днів; у 2004 році - 8 місяців 15 днів; у 2005 році - 1 місяць 4 дні; у 2006 році - 5 місяців 0 днів; у 2007 році - 3 місяці 19 днів, - що підтверджено індивідуальними відомостями застрахованої особи ОК-5.

Дослідженням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.05.2010 №60, виданої державним підприємством «Хімічний завод Південний», судом встановлено, що тривалість роботи позивача в шкідливих умовах праці за Списком №1: з 01.12.2007 по 31.12.2007 становить 00 років 00 місяців 03 дні, з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 00 років 04 місяці 06 днів.

Також судом встановлено, що з 24.12.2008 по 31.12.2008 позивачу надавалась відпустка без збереження заробітної плати. Вказані обставини підтверджуються довідкою щодо відпусток без збереження заробітної плати, виданої державним підприємством «Хімічний завод Південний».

Державне підприємство «Хімічний завод Південний» (код ЄДРПОУ 35283037) звітував перед Пенсійним фондом для обліку стажу позивача за кодом ЗПЗ013А1 (за Списком №1): у 2007 році за 3 дні; у 2008 році - 4 місяці 6 днів, - що підтверджено індивідуальними відомостями застрахованої особи ОК-5.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Абзацами 9, 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Частина перша статті 114 Закону № 1058-IV визначає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, стаття 114 Закону №1058-IV передбачає право громадян на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому частина друга статті 114 Закону №1058-IV визначає умови для набуття такої пенсії працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць за умови досягнення певного пенсійного віку.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа (частина четверта статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації, як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З наданих сторонами доказів судом встановлено, що позивач при первинному оформленні пенсії у травні 2010 року разом з трудовою книжкою надала уточнюючу довідку від 26.04.2010 №137 та додаток до неї про фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці, довідку без номера і дати щодо відпусток без збереження заробітної плати, видані Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря» (Рубіжанський хімзавод «Зоря»); уточнюючу довідку від 26.05.2010 №60 та довідку без номера і дати щодо відпусток без збереження заробітної плати, видані державним підприємством «Хімічний завод Південний».

Оскільки у певних періодах роботи в Рубіжанському казенному хімічному заводі «Зоря» та державному підприємстві «Хімічний завод Південний» позивач знаходилась у відпустках без збереження заробітної плати, а також працювала неповний робочий день, що не відображено в трудовій книжці позивача, тому для підтвердження спеціального пільгового стажу відповідачем правомірно взято до уваги уточнюючі довідки вказаних підприємств.

Інформація щодо спецстажу позивача, зазначена у вказаних довідках, також знайшла своє підтвердження і у Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК-5, починаючи з 1999 року.

Таким чином, суд вважає неприйнятним доводи позивача про те, що її пільговий стаж повинен розраховуватись виключно на підставі даних, зазначених в трудовій книжці.

Що стосується не зарахування відповідачем періодів з 12.09.1996 по 18.10.1996, з 03.11.2000 по 21.11.2000, з 04.12.2000 по 05.12.2000 та з 24.12.2008 по 31.12.2008, то, як вже було встановлено судом раніше, відповідно до довідок про надання відпусток без збереження заробітної плати, виданих Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря» та державним підприємством «Хімічний завод Південний», ОСОБА_1 в ці періоди надавалась відпустка без збереження заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено, що відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.

Відповідно до статей 25 та 26 вказаного Закону відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Отже, позивач мала б право на зарахування до пільгового стажу днів відпустки без збереження заробітної плати, за умови одночасно: 1) вони пов`язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

Жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили пов`язаність днів відпусток без збереження заробітної плати, які надавались позивачу, із виробничою необхідністю, суду сторонами не надані.

Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно не зарахував вказані періоди до пільгового стажу позивача.

Що стосується не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів роботи з 03.04.2005 по 30.11.2007, з 04.12.2007 по 31.12.2007 та з 07.05.2008 по 23.12.2008, то суд зазначає наступне.

Так, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.04.2010 №137 та додатку до неї про фактично відпрацьований час в шкідливих умовах праці за період з 01.04.2002 по 30.11.2007, виданих Рубіжанським казенним хімічним заводом «Зоря», підтверджено, що робота позивача в шкідливих умовах праці за Списком №1 з 01.04.2002 по 30.11.2007 становить тільки 03 роки 00 місяців 02 дні, оскільки в цей період позивач була зайнята неповний робочий день.

Вказані обставини також підтверджені Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОК-5.

Оскільки однією із умов віднесення до пільгового стажу є зайнятість працівника повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, а позивач у період з 01.04.2002 по 30.11.2007 була зайнята неповний робочий день, тому суд дійшов висновку про правомірне не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду роботи з 03.04.2005 по 30.11.2007.

Крім того, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.05.2010 №60, виданої державним підприємством «Хімічний завод Південний», підтверджено, що тривалість роботи позивача в шкідливих умовах праці за Списком №1 у період з 01.12.2007 по 31.12.2007 становить 00 років 00 місяців 03 дні, а у період з 01.01.2008 по 31.12.2008 становить лише 00 років 04 місяці 06 днів.

Вказані обставини також підтверджені Індивідуальними відомостями про застраховану особу ОК-5.

У зв`язку з цим суд також вважає правомірним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів роботи з 04.12.2007 по 31.12.2007 та з 07.05.2008 по 23.12.2008.

Щодо не зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 21.07.1999 по 09.08.1999, оскільки згідно з наказами про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці наявна перерва у проведенні атестації підприємством за цей період (накази про проведення атестації № 606 від 20.07.1994 та №927 від 10.08.1999), то суд не погоджується з такими висновками.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2. цього Порядку.

Згідно із пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що атестацію проведено на підприємстві відповідно до наказів № 606 від 20.07.1994 та №927 від 10.08.1999.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15024/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно із яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочих місць, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливим і важкими умовами праці за Списком №1.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Таким чином, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Як наслідок, суд дійшов висновку про необхідність зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи з 21.07.1999 по 09.08.1999 та здійснити в цій частині перерахунок пенсії позивача з 01.08.2023.

Що стосується періоду роботи позивача з 01.01.2009 по 19.10.2010, який позивач також просить зарахувати до пільгового стажу, то ані відповідь-відмова відповідача, ані його відзив не містять жодних мотивів та висновків щодо не зарахування цього періоду до пільгового стажу позивача.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб`єкта владних повноважень.

Принцип обґрунтованості рішення (вчинення дії) суб`єкта владних повноважень має на увазі, що вони повинні бути прийняті/вчинені з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Беручи до уваги той факт, що жодних мотивів та обґрунтування щодо не зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2009 по 19.10.2010 до пільгового стажу відповідач не навів, тому суд позбавлений наразі можливості вирішити спір між сторонами в цій частині.

З огляду на це, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву позивача від 04.08.2023 в частині вимоги зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.2009 по 19.10.2010.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач в ході розгляду справи частково довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог та обранням належного способу захисту порушених прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною восьмою статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією №3762-2297-7267-3938 від 15.09.2023.

З огляду на те, що судом встановлено порушення прав позивача і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо обчислення пільгового стажу, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 21.07.1999 по 09.08.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 21.07.1999 по 09.08.1999 та здійснити в цій частині перерахунок пенсії з 01.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.08.2023 в частині вимоги зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.01.2009 по 19.10.2010.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова