Рішення

від 28.11.2023 по справі 380/20620/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 рокусправа № 380/20620/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавуля» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавуля» (далі ТОВ «Кавуля», позивач), з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору. Вважає, що в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів висновки Відповідача є помилковими, оскільки заявлена уповноваженою особою декларанта митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях. Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав. Вказує, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 відповідачем зазначено лише номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Зазначає, що покликання Відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах. На думку Позивача, спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. 71840 від 21.09.2023), в якому просить відмовити ТОВ «Кавуля» у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. Вказав, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023, із зазначенням двох позицій товарів, складений на підставі замовлення, що є невід`ємною частиною контракту. Вважає, що при митному оформленні дане замовлення повинно було бути пред`явлене для підтвердження саме того переліку товарів, який вказаний в інвойсі, оскільки кожен товар має відповідні ціни, які в подальшому впливають на числові показники митної вартості. Стверджує, що декларантом такого документу ні до митного оформлення, ні на вимогу не було надано. Зазначає, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. На думку Відповідача, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТОВ «Кавуля» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженні та підлягають обчисленню.

Ухвалою суду від 05.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ТОВ «Кавуля» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Рубчака, будинок 23, код ЄДРПОУ 43157668. Керівником організації є Кавуля Роман Сергійович.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний види діяльності є: 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

02.12.2021 між ТОВ «Кавуля» з місцезнаходженням: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Рубчака 23, номер ЄДРПОУ 43157668, в особі Директора Кавулі Романа (у подальшому покупець) та фірмою «Coffe Promotion Sp. Z o.o., ul. Korzeniewska 19B, 82-500 Kwidzyn, Polska, NIP 5811918013 в особі директора Jolante Lubecka (в подальшому продавець) укладено контракт №1.

Відповідно до п. 1.1 такого контракту продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 1.2 перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент його фактичної передачі (відвантаження) покупцю.

Кількість та асортимент товару, що поставляється, буде наведена в фактурах (фактурах проформах), що становлять невід`ємну частину контракту (п. 2.1. контракту).

Відповідно до п. 3.1 платежі здійснюються в Польських злотих та Євро. Загальна вартість цього контракту складається з вартості усіх поставок.

Ціна товару зазначається в фактурах (фактурах проформах) до даного контракту і становить його невід`ємну частину. Фактури складаються на підставі замовлень (п. 3.2 контракту).

Ціна включає вартість пакування, завантаження та транспортування на умовах цього контракту (п. 3.3 контракту).

Згідно п. 3.4 всі платежі будуть здійснюватися шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця: - по 100% передоплаті згідно з контракту у відповідності до виставленого продавцем рахунку-фактури.

Термін дії цього контракту закінчується 31 грудня 2023 р., проте може бути продовжений обопільно підписаною додатковою угодою (п. 6.4 контракту).

02.12.2021 між ТОВ «Кавуля» (покупець) та фірмою «Coffe Promotion Sp. Z o.o., (продавець) укладено додаткову угоду №1.

Відповідно до проформи-інвойсу № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 вартість товару становила 38 880,00 Євро.

Як слідує з інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 страхування вантажу не проводилося.

30.06.2023 позивачем на користь продавця сплачено кошти в сумі 38 880,00 Євро, за товар за контрактом №1 від 02.12.2021 згідно проформи-інвойсу № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 292 від 30.06.2023.

З метою переміщення через митний кордон товару, уповноваженою особою декларанта подано до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме: Кава натуральна мелена, смажена з кофеїном, в первинній упаковці різного фасування: Кава мелена Aroma 500g; Кава мелена PERLA NEGRA 500g vacuum. Країна походження EU. При цьому заявлено митну вартість згідно з пунктом 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору) по ціні вказаній в інвойсі № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 в сумі 38 880,00 Євро.

05.07.2023 відповідач надіслав позивачу повідомлення від митниці декларанту по митній декларації № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023, в якому запропоновано ТОВ «КАВУЛЯ» необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: «зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

07.07.2023 позивач, у відповідності до підпункту 6 частини 2 статті 255 Митного кодексу України, просив невідкладно прийняти рішення про визнання заявленої декларантом митної вартості товару.

07.07.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого Позивачем товару в сумі 48 061,44 Євро (вартість за одиницю 3,3376 Євро).

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Відповідач зазначив: "Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - згідно з п.3.2 Контракту фактури складаються на підставі замовлень. Таке замовлення до митного оформлення не подавалось. Подана платіжна інструкція від 30.06.2023 №292 містить посилання на проформу інвойс, який не поданий до митного оформлення. Вартість товару зазначена в рахунку фактурі FM/EX/0011/06/2023 відрізняється від вартості товару в експортній декларації. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: «зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надано платіжний документ та експортну МД інших додаткових документів не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості для товарів №1 та №3, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД№UA209230/2023/58954 від 03.06.2023, для товару №3 МД№UA209170/2023/38769 від 19.05.2023. Для товару №4 застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №4 МД UA209170/2023/48249 від 19.06.23 Коригування на обсяг партії не проводилось.»

Одночасно Відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002356.

Згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №23UA209170053200U1 від 05.07.2023, уповноваженою особою Позивача надано такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023; автотранспортну накладну № 722181 від 30.06.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0575355 від 04.07.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 02/07/2023 від 05.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.12.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 02.12.2021; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 05.07.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10136233; інші некласифіковані документи (Deliveri note) від 30.06.2023; інші некласифіковані документи (перепустку) від 05.07.2023; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №380/1951/23 від 31.03.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209170053200U1 від 05.07.2023.

Разом з тим, відповідачем зазначено: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 07.07.2023 № UA209000/2023/900657/2) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.12 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 07.07.2023 № UA209000/2023/900657/2. Рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 24 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Львівська митниця 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, 1 або в суді».

З метою якнайшвидшого митного оформлення (випуску) товару, уповноваженою особою Позивача було подано електронну митну декларацію №23UA209170054027U3, із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2022, за якою було сплачено надлишок (переплату) ПДВ (код 028) на суму 69 604,77 грн.

Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 69 604,77 грн.

Вважаючи спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- …витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17);

- …у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174);

- …в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що уповноваженою особою позивача по митній декларації № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023 митну вартість товарів було визначено за ціною договору, яка зазначена в проформі-інвойсі № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсі № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 в сумі 38 880,00 Євро.

30.06.2023 позивачем на користь продавця сплачено кошти в сумі 38880,00 Євро, за товар за контрактом №1 від 02.12.2021 згідно проформи-інвойсу № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 292 від 30.06.2023.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів по МД № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023 уповноваженою особою позивача надано митному органу разом з електронною митною декларацією документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 02.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.12.2021 (додаткова угода № 1 від 02.12.2021); рахунок-фактуру (інвойс) № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023; накладну інвойс № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023; сертифікат якості № 08/2023 від 30.06.2023; сертифікат якості № 07/2023 від 30.06.2023; перелік пакувальних матеріалів від 30.06.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) № 722181 від 30.06.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 292 від 30.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 02/07/2023 від 05.07.2023; свідоцтво на перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0575355 від 04.07.2023; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 05.07.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10136233; інші некласифіковані документи (перепустку) від 05.07.2023; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №380/1951/23 від 31.03.2023; експортну декларацію від 04.07.2023 №23PL402010E1012243.

Аналіз наведених вище документів дає підстави стверджувати, що уповноваженою особою позивача до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що «за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. … Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.»

Суд зазначає, що такі висновки відповідача є помилковими, оскільки заявлена уповноваженою особою декларанта митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях. Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

Також суд звертає увагу на те, що своїм повідомленням митний орган витребував у Позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару.

У спірному рішенні про коригування митної вартості від 07.07.2023 №UA209000/2023/900657/2 відповідач зазначив, що «За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - згідно з п.3.2 Контракту фактури складаються на підставі замовлень. Таке замовлення до митного оформлення не подавалось. Подана платіжна інструкція від 30.06.2023 №292 містить посилання на проформу інвойс, який не поданий до митного оформлення.»

Стосовно цього, суд погоджується з доводами позивача, що замовлення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, а тому не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

Ба більше, статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості і в цьому переліку не має замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Крім цього, у спірному рішенні Відповідач зазначив, зокрема, що «Вартість товару зазначена в рахунку фактурі FM/EX/0011/06/2023 відрізняється від вартості товару в експортній декларації.»

З приводу цього, суд зазначає таке.

Аналізуючи числові значення, вказані у митній декларації країни експорту від 04.07.2023 №23PL402010E1012243 та рахунку-фактурі (інвойс) від 30.06.2023 №FM/EX/0011/06/2023, в експортній декларації вказано статистичну вартість 172658,00, тоді як в інвойсі № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 вказано загальну суму платежу 38880,00 євро.

Позивач наголошує, що у складі цієї статистичної вартості експортером завжди враховується пропорційно вирахувана вартість транспортних витрат до кордону PL/UA.

При оформленні експортних декларацій експортер користується відповідною програмою навіть у випадку, якщо транспортні витрати оплачує покупець, самостійно обирає перевізника, домовляється про транспортування товару, експортер зобов`язується вказувати орієнтовну вартість транспортних витрат пропорційну до кордону PL/UA для статистики GUS (Головне управління статистики) та формування статистичної вартості товару (ця графа виключно статистична, для ведення статистики). В даному випадку транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: 1) Квідзин Медика, 2) Медика - Львів становлять 2500,00 злотих, що підтверджується рахунком-фактурою ПДВ № 02/07/2023 від 05.07.2023. Окрім того, відповідно до вказаних доказів, в експортній декларації від 04.07.2023 №23PL402010E1012243, яка оформлена до цієї поставки згідно інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 вказано статистичну вартість в злотих PLN за курсом EUR.

У свою чергу, відомості у товарно-супровідних документах узгоджуються із наданими експортером документами. Ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) від 30.06.2023 № FM/EX/0011/06/2023 підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 38880,00 євро. Експортна декларація №23PL402010E1012243 від 04.07.2023 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, наданими йому продавцем.

Таким чином, оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №140/6689/20).

Також у спірному рішенні, в якості підстави прийняття такого рішення, відповідачем зазначено: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості для товарів №1 та №3, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД№UA209230/2023/58954 від 03.06.2023, для товару №3 МД№UA209170/2023/38769 від 19.05.2023. Для товару №4 застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №4 МД UA209170/2023/48249 від 19.06.23 Коригування на обсяг партії не проводилось.»

Суд зазначає, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митному органі інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 відповідачем зазначено лише номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Вказана позиція узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16.

Таким чином, покликання відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах.

Надані уповноваженою особою позивача документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну, умови поставки, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо наявності у митного органу інформації про вищу митну вартість подібних товарів, то суд звертає увагу на те, що автоматизована система з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

При цьому безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Відтак факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано товариством, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 11.02.2021 у справі № 826/8228/16.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з митною декларацією від 05.07.2023 № 23UA209170053200U1 до митного оформлення було заявлено імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме: Кава натуральна мелена, смажена з кофеїном, в первинній упаковці різного фасування: Кава мелена Aroma 500g; Кава мелена PERLA NEGRA 500g vacuum, тобто 2 марки натуральної кави. Проте, у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач застосовував наступні методи визначення митної вартості для товарів №1 та №3, а також товару №4, що не відповідає дійсності.

Підсумовуючи викладене, суд уважає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта було надано. Вказане свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Зміст винесеного відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування того, що встановлені ним невідповідності у поданих документах будь яким чином впливають на митну вартість товару.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності його у частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації № 23UА209170053200U1 від 05.07.2023.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356 від 07.07.2023 є незаконною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень, суд висновує, що відповідачем не дотримано наведених приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавуля» (79026, м. Львів, вул. Рубчака, 23; код ЄДРПОУ 43157668) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356 від 07.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавуля» (79026, м. Львів, вул. Рубчака, 23; код ЄДРПОУ 43157668) судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна