Постанова

від 09.04.2024 по справі 380/20620/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20620/23 пров. № А/857/26046/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Носа С.П., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року (головуючої судді Грень Н.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/20620/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавуля» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Кавуля» 04.09.2023 звернулося в суд з позовом до Львівської митниці в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Львівська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023, із зазначенням двох позицій товарів, складений на підставі замовлення, що є невід`ємною частиною контракту. Вважає, що при митному оформленні дане замовлення повинно було бути пред`явлене для підтвердження саме того переліку товарів, який вказаний в інвойсі, оскільки кожен товар має відповідні ціни, які в подальшому впливають на числові показники митної вартості, також проформа-інвойс була подана лише в додатках до позовної заяви, однак не подавався до митного оформлення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Кавуля» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Рубчака, будинок 23, код ЄДРПОУ 43157668. Керівником організації є ОСОБА_1 . Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний види діяльності є: 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

02.12.2021 між ТОВ «Кавуля» з місцезнаходженням: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Рубчака 23, номер ЄДРПОУ 43157668, в особі Директора Кавулі Романа (у подальшому покупець) та фірмою «Coffe Promotion Sp. Z o.o.», ul. Korzeniewska 19B, 82-500 Kwidzyn, Polska, NIP 5811918013 в особі директора Jolante Lubecka (в подальшому продавець) укладено контракт №1.

Відповідно до пункту 1.1 такого контракту продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Згідно з пунктом 1.2 контракту перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент його фактичної передачі (відвантаження) покупцю.

Кількість та асортимент товару, що поставляється, буде наведена в фактурах (фактурах проформах), що становлять невід`ємну частину контракту (пункт 2.1. контракту).

Відповідно до пункту 3.1 контракту платежі здійснюються в Польських злотих та Євро. Загальна вартість цього контракту складається з вартості усіх поставок.

Ціна товару зазначається в фактурах (фактурах проформах) до даного контракту і становить його невід`ємну частину. Фактури складаються на підставі замовлень (пункт 3.2 контракту).

Ціна включає вартість пакування, завантаження та транспортування на умовах цього контракту (пункт 3.3 контракту).

Згідно пункту 3.4 контракту всі платежі будуть здійснюватися шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця: - по 100% передоплаті згідно з контракту у відповідності до виставленого продавцем рахунку-фактури.

Термін дії цього контракту закінчується 31 грудня 2023 р., проте може бути продовжений обопільно підписаною додатковою угодою (пункт 6.4 контракту).

02.12.2021 між ТОВ «Кавуля» (покупець) та фірмою «Coffe Promotion Sp. Z o.o.», (продавець) укладено додаткову угоду №1.

Відповідно до проформи-інвойсу № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 вартість товару становила 38 880,00 Євро.

Як слідує з інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 страхування вантажу не проводилося.

30.06.2023 позивачем на користь продавця сплачено кошти в сумі 38 880,00 Євро, за товар за контрактом №1 від 02.12.2021 згідно проформи-інвойсу № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 292 від 30.06.2023.

З метою переміщення через митний кордон товару, уповноваженою особою декларанта подано до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме: Кава натуральна мелена, смажена з кофеїном, в первинній упаковці різного фасування: Кава мелена Aroma 500g; Кава мелена PERLA NEGRA 500g vacuum. Країна походження EU. При цьому заявлено митну вартість згідно з пунктом 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України за основним методом (ціна договору) по ціні вказаній в інвойсі № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 в сумі 38 880,00 Євро.

05.07.2023 відповідач надіслав позивачу повідомлення від митниці декларанту по митній декларації № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023, в якому запропоновано ТОВ «КАВУЛЯ» необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: «зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

07.07.2023 позивач, у відповідності до підпункту 6 частини 2 статті 255 Митного кодексу України, просив невідкладно прийняти рішення про визнання заявленої декларантом митної вартості товару.

07.07.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого Позивачем товару в сумі 48 061,44 Євро (вартість за одиницю 3,3376 Євро).

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» Відповідач зазначив: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - згідно з п.3.2 Контракту фактури складаються на підставі замовлень. Таке замовлення до митного оформлення не подавалось. Подана платіжна інструкція від 30.06.2023 №292 містить посилання на проформу інвойс, який не поданий до митного оформлення. Вартість товару зазначена в рахунку фактурі FM/EX/0011/06/2023 відрізняється від вартості товару в експортній декларації. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: «зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надано платіжний документ та експортну МД інших додаткових документів не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості для товарів №1 та №3, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД№UA209230/2023/58954 від 03.06.2023, для товару №3 МД№UA209170/2023/38769 від 19.05.2023. Для товару №4 застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №4 МД UA209170/2023/48249 від 19.06.23 Коригування на обсяг партії не проводилось».

Одночасно Відповідачем прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002356.

Згідно з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №23UA209170053200U1 від 05.07.2023, уповноваженою особою Позивача надано такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023; автотранспортну накладну № 722181 від 30.06.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0575355 від 04.07.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 02/07/2023 від 05.07.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.12.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 02.12.2021; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 05.07.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10136233; інші некласифіковані документи (Deliveri note) від 30.06.2023; інші некласифіковані документи (перепустку) від 05.07.2023; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №380/1951/23 від 31.03.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209170053200U1 від 05.07.2023.

Разом з тим, відповідачем зазначено: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 07.07.2023 № UA209000/2023/900657/2) ст. 54 п.6, ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.12 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 07.07.2023 № UA209000/2023/900657/2. Рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 24 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Львівська митниця 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, 1 або в суді».

З метою якнайшвидшого митного оформлення (випуску) товару, уповноваженою особою Позивача було подано електронну митну декларацію №23UA209170054027U3, із врахуванням митної вартості вказаної у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2022, за якою було сплачено надлишок (переплату) ПДВ (код 028) на суму 69 604,77 грн.

Як наслідок різниця між сумою податку, що позивач повинен був сплатити при оподаткуванні ввезеного товару та сплатив, внаслідок прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, з врахуванням курсу євро до гривні у день митного оформлення, становить 69 604,77 грн.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №809/946/17.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що уповноваженою особою позивача по митній декларації № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023 митну вартість товарів було визначено за ціною договору, яка зазначена в проформі-інвойсі № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсі № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 в сумі 38 880,00 Євро.

30.06.2023 позивачем на користь продавця сплачено кошти в сумі 38880,00 Євро, за товар за контрактом №1 від 02.12.2021 згідно проформи-інвойсу № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023 та інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 292 від 30.06.2023, що спростовує доводи апелянта.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів по МД № 23UA209170053200U1 від 05.07.2023 уповноваженою особою позивача надано митному органу разом з електронною митною декларацією документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 02.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.12.2021 (додаткова угода № 1 від 02.12.2021); рахунок-фактуру (інвойс) № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023; накладну інвойс № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023; сертифікат якості № 08/2023 від 30.06.2023; сертифікат якості № 07/2023 від 30.06.2023; перелік пакувальних матеріалів від 30.06.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) № 722181 від 30.06.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 292 від 30.06.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 02/07/2023 від 05.07.2023; свідоцтво на перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0575355 від 04.07.2023; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 05.07.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10136233; інші некласифіковані документи (перепустку) від 05.07.2023; судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №380/1951/23 від 31.03.2023; експортну декларацію від 04.07.2023 №23PL402010E1012243.

Аналіз наведених вище документів дає підстави стверджувати, що уповноваженою особою позивача до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що «за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. … Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі висновки відповідача є помилковими, оскільки заявлена уповноваженою особою декларанта митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях. Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

Також суд звертає увагу на те, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару.

У спірному рішенні про коригування митної вартості від 07.07.2023 №UA209000/2023/900657/2 відповідач зазначив, що «За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - згідно з п.3.2 Контракту фактури складаються на підставі замовлень. Таке замовлення до митного оформлення не подавалось. Подана платіжна інструкція від 30.06.2023 №292 містить посилання на проформу інвойс, який не поданий до митного оформлення», однак колегія суддів вважає, що замовлення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, а тому не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

Ба більше, статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості і в цьому переліку не має замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Крім цього, у спірному рішенні відповідач зазначив, зокрема, що «Вартість товару зазначена в рахунку фактурі FM/EX/0011/06/2023 відрізняється від вартості товару в експортній декларації», однак аналізуючи числові значення, вказані у митній декларації країни експорту від 04.07.2023 №23PL402010E1012243 та рахунку-фактурі (інвойс) від 30.06.2023 №FM/EX/0011/06/2023, в експортній декларації вказано статистичну вартість 172658,00, тоді як в інвойсі № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 вказано загальну суму платежу 38880,00 євро.

Позивач наголошує, що у складі цієї статистичної вартості експортером завжди враховується пропорційно вирахувана вартість транспортних витрат до кордону PL/UA.

При оформленні експортних декларацій експортер користується відповідною програмою навіть у випадку, якщо транспортні витрати оплачує покупець, самостійно обирає перевізника, домовляється про транспортування товару, експортер зобов`язується вказувати орієнтовну вартість транспортних витрат пропорційну до кордону PL/UA для статистики GUS (Головне управління статистики) та формування статистичної вартості товару (ця графа виключно статистична, для ведення статистики). В даному випадку транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: 1) Квідзин Медика, 2) Медика - Львів становлять 2500,00 злотих, що підтверджується рахунком-фактурою ПДВ № 02/07/2023 від 05.07.2023. Окрім того, відповідно до вказаних доказів, в експортній декларації від 04.07.2023 №23PL402010E1012243, яка оформлена до цієї поставки згідно інвойсу № FM/EX/0011/06/2023 від 30.06.2023 вказано статистичну вартість в злотих PLN за курсом EUR.

У свою чергу, відомості у товарно-супровідних документах узгоджуються із наданими експортером документами. Ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) від 30.06.2023 № FM/EX/0011/06/2023 підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 38880,00 євро. Експортна декларація №23PL402010E1012243 від 04.07.2023 лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, наданими йому продавцем.

Таким чином, оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №140/6689/20).

Також у спірному рішенні, в якості підстави прийняття такого рішення, відповідачем зазначено: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості для товарів №1 та №3, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №1 МД№UA209230/2023/58954 від 03.06.2023, для товару №3 МД№UA209170/2023/38769 від 19.05.2023. Для товару №4 застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала для товару №4 МД UA209170/2023/48249 від 19.06.23 Коригування на обсяг партії не проводилось».

Суд зазначає, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митному органі інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 відповідачем зазначено лише номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, що узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16.

Таким чином, покликання відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах.

Надані уповноваженою особою позивача документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну, умови поставки, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо наявності у митного органу інформації про вищу митну вартість подібних товарів, то суд звертає увагу на те, що автоматизована система з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

При цьому безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Відтак факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано товариством, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/8228/16.

Щодо проформи-інвойсу, який був поданий лише в додатках до позовної заяви, однак не подавався до митного оформлення, то колегія суддів вважає такі доводи апелянта необґрунтованими, оскільки до митного оформлення подавалась платіжна інструкція, яка містила дані продавця товару, банківські реквізити та призначення платежу, передоплата за каву, відповідно до контракту №1 від 02.12.2021, проформа № ZMO/UE/86/2023 від 26.06.2023.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з митною декларацією від 05.07.2023 № 23UA209170053200U1 до митного оформлення було заявлено імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, а саме: Кава натуральна мелена, смажена з кофеїном, в первинній упаковці різного фасування: Кава мелена Aroma 500g; Кава мелена PERLA NEGRA 500g vacuum, тобто 2 марки натуральної кави. Проте, у спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач застосовував наступні методи визначення митної вартості для товарів №1 та №3, а також товару №4, що не відповідає дійсності.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення про про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900657/2 від 07.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002356, прийняті Львівською митницею є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/20620/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді С.П. Нос

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 15.04.2024