Рішення

від 30.11.2023 по справі 440/14362/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/14362/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» загальною площею 28,15 га, який знаходиться в межах міста Кременчука Кременчуцького району Полтавської області,

- зобов`язати Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ - 24388300, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Кременчуцький район, Полтавська область, 39600) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж території регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» загальною площею 28,15 га, який знаходиться в адміністративних межах міста Кременчука Кременчуцького району Полтавської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області не забезпечує проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» загальною площею 28,15 га, який знаходиться в межах міста Кременчука Кременчуцького району Полтавської області чим допускає протиправну бездіяльність. Зазначив, що регіональний ландшафтний парк «Кагамлицький» згідно картографічних матеріалів, та відкритих даних земельного кадастру України знаходиться на території Кременчуцької міської ради, тому зазначений об`єкт природно-заповідного фонду є власністю Кременчуцької міської ради і вжиття заходів щодо винесення меж парку «Кагамлицький» та закріплення їх в натурі (на місцевості) відноситься до повноважень Кременчуцької міської ради. Водночас, протягом тривалого часу органом місцевого самоврядування не вжито заходів щодо визначення меж регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» та встановлення їх в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт природно-заповідного фонду не внесено до Державного земельного кадастру, кадастровий номер даної земельної ділянки на Публічній кадастровій карті відсутній, що створює загрозу нецільового використання території та об`єкта природно-заповідного фонду, здійснення в межах об`єкта природного-заповідного фонду забороненої господарської діяльності та можливість незаконного відчуження земельної ділянки під таким об`єктом та свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування - Кременчуцької міської ради ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення в натуру меж регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24 жовтня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких. Стверджував, що З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області вчинила всі передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Земельним кодексом України та Законами України «Про землеустрій», «Про природно-заповідний фонд України» дії стосовно своїх зобов`язань щодо регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький», що виключає її бездіяльність з поставленого питання. Також, до матеріалів справи, зокрема, надається Проект землеустрою № 018-ПВМ щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький», затверджений наказом № 6 від 01 березня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою № 018-ПВМ щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» в Кременчуці Полтавської області» (а.с. 67-73).

07 листопада 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірність своїх вимог, вказуючи, що в матеріалах Проекту землеустрою № 018-ПВМ в порушення вимог частини третьої статті 186 Земельного кодексу України відсутнє погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (201-204).

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що листом від 11 листопада 2022 року № 52-12215вих-22 Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської обласної прокуратури звернулася до Державної екологічної інспекції Центрального округу в якій просила надати інформацію: чи надходив до інспекції проект землеустрою щодо встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький"; чи вживались заходи контролю щодо забезпечення охорони і збереження вказаного об`єкту природно-заповідного фонду - Регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" (а.с. 17-19).

Листом від 02 лютого 2023 року № 1373-23 Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомила Кременчуцьку окружну прокуратуру, що в ході проведення перевірки виявлено порушення вимог частини третьої ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а саме - встановлено відсутність проекту організації території РЛП "Кагамлицький", а також при проведенні натурного обстеження території регіонального ландшафтного парку встановлено відсутність межових знаків. За результатом проведеної перевірки складено Акт №06-28/238 від 19 квітня 2021 рокута винесено обов`язковий до виконання припис №6/02.5-23 від 26 квітня 2021 року, згідно з яким РЛП "Кагамлицький", в особі керівника, зобов`язано розробити проект організації території регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" у термін до 26 липня 2021 року. У зв`язку відсутністю коштів передбачених на виконання робіт з розробки проектної документації у 2021 році, в.о. директора РЛП "Кагамлицький" звернувся до Інспекції (лист №102 від 23 липня 2021 року) з проханням відтермінування виконання зазначеного пункту припису, із зобов`язанням передбачення коштів при плануванні бюджету на 2022 рік (а.с. 20).

Листом від 11 листопада 2022 року № 52-12214вих-22 Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської обласної прокуратури звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в якій просила надати інформацію: чи розроблявся та затверджувався проект землеустрою щодо організації та встановлення меж регіонального Ландшафтного парку "Кагамлицький" у м.Кременчуці; чи внесені відомості до Державного земельного кадастру із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки під Ландшафтний парк "Кагамлицький" (а.с. 21-23).

Листом від 25 листопада 2022 року вх. № 9906-22 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, що інформація щодо розробляння та затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж Ландшафтного парку "Кагамлицький" у м.Кременчуці в державному фонді документації із землеустроя відсутня (а.с. 54).

Вважаючи протиправною бездіяльність щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" загальною площею 28,15 га, який знаходиться в межах міста Кременчука Кременчуцького району Полтавської області, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), законами України: "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон №2456-XII), "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV).

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відповідно до пункту в) частини першої статті 19 ЗК України є однією з категорій, на які за основним цільовим призначенням поділяються землі України.

Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду згідно зі статтею 44 ЗК України включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду відповідно до статті 45 ЗК України визначається законом.

До земель іншого природоохоронного призначення згідно зі статтею 46 ЗК України належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність.

Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.

Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

Відповідно до статті 461 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Згідно з пунктом в) частини четвертої статті 83 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Крім того такі землі не підлягають передачі в оренду на підставі частини 3 статті 93 ЗК України. Відповідно до пункту г) частини першої статті 150 ЗК України вони відносяться до особливо цінних земель.

Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів згідно з пунктом в) частини першої статті 183 ЗК України відноситься до основних завдань землеустрою.

Землеустрій відповідно до пункту г) частини першої статті 184 ЗК України передбачає обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.

Відповідно до частини першої статті 185 ЗК України землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в порядку, вказаному в частині третій статті 186 ЗК України.

Зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження у разі наявності територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 24 Перехідні положення ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім перерахованих у пункті 24 земель, серед яких природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення (підп. в), а також визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті «е» цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України відповідно до статті 1 Закону №2456-XII є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Відповідно до статті 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 15 Закону №2456-XII природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, підтримання природних спонтанних процесів і явищ, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Основними завданнями природних заповідників є збереження природних комплексів та об`єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.

На природні заповідники покладається також координація і проведення наукових досліджень на територіях заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ у регіоні.

Відповідно до статті 39 Закону №2456-XII для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва.

Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіях.

Окремі положення статті 53 Закону №2456-XII визначають, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно зі статтею 60 Закону №2456-XII охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Пунктами 34, 37 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил відповідає визначенню поняття землеустрою, вказаному у статті 1 Закону №858-IV.

Відповідно до статті 19 Закону №858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Сільські, селищні, міські ради згідно з частиною першою статті 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Серед видів документації із землеустрою пунктом в частині другої статті 25 Закону №858-IV передбачено проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Вони відповідно до статті 47 Закону №858-IV розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності); е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості).

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель, щодо яких відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлюються обмеження у використанні земель, включає: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель, на яких розташовані об`єкти культурної всесвітньої спадщини, пам`ятки культурної спадщини, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, зони охорони, буферні зони, історичні ареали населених місць; г) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;

ґ) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; д) перелік земельних ділянок, на які поширюється дія зони обмеження у використанні земельних ділянок; е) відомості обчислення площі зони обмеження, у тому числі каталог координат.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж регіонального Ландшафтного парку "Кагамлицький" у м.Кременчуці, закріплення їх в натурі (на місцевості).

У свою чергу судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавсьокї області від 25 вересня 2012 року "Про згоду на створення ландшафтного заказника місцевого значення "Кагамлицький" на території м.Кременчука" надано згоду на створення ландшафтного заказника місцевого значення "Кагамлицький", площею 28,15 га вздовж річки Сухий Кагамлик на території м. Кременчука (а.с. 88).

В подальшому рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 жовтня 2012 року "Про внесення змій в рішення Кременчуцької міської ради від 25 вересня 2012 року "Про згоду на створення ландшафтного заказника місцевого значення «Кагамлицький» на території м. Кременчука" внесено зміни у вищевказане рішення, а саме, зокрема:

- викладено назву рішення в новій редакції: "Про згоду на створення регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький";

- додано пункт 6 наступного змісту: "6. Надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування виконавчому комітету Автозаводській районній раді м. Кременчука орієнтовною площею 29 га для створення регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький";

- додано пункт 7 наступного змісту: « 7. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження у встановленому порядку" (а.с. 90).

Рішенням Полтавської обласної ради від 28 лютого 2013 року "Про організацію та оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду Полтавської області" вирішено організувати регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" загальною площею 28.15 га (а.с. 91).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26 березня 2023 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" в ж. Кременчуці" надано дозвіл виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" в ж. Кременчуці загальною площею 28.15 га (а.с. 74).

26 червня 2013 року рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про внесення змін до рішень Кременчуцької міської ради" вирішено внести зміни в пункт 1 рішення міської ради від 26 березня 2013 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" щодо надання дозволу виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на розроблення проекту землеустрою з організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме: замість слів виконавчому комітету Кременчуцької міської ради» читати "виконавчому комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області" (а.с. 75).

29 серпня 2013 року рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про організацію управління регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" створено юридичну особу регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" та затверджено склад спеціальної адміністрації регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" (а.с. 76).

Пунктом 4 вищевказаного рішення зобов`язано юридичну особу регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" ініціювати оформлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький".

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" (код ЄДРПОУ 38928060) зареєстрований як юридична особа 14 жовтня 2023 року номер запису 1 585 102 0000 008764 (а.с. 111-115).

У свою чергу 28 березня 2013 року наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області № 15 затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький", зі змінами від 08 жовтня 2013 року (а.с. 93-99).

Згідно пункту 1.4 Положення парк є юридичною особою, має круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, бланки, прості печатки, штампи, розрахункові рахунки та майно. Парк має самостійний баланс, в установленому законодавством порядку веде бухгалтерський облік, складає і подає фінансову звітність, статистичну та інші види звітності.

Парк підзвітний, підконтрольний і підпорядкований Кременчуцькій міській раді (пункт 1.5 Положення).

Відповідно до пункту 1.10 Положення межі парку встановлюються в натурі (на місцевості), оформлюються відповідними знаками, наносяться на планово-картографічні матеріали органів держземагентства на місцях та землевласника і землекористувача, відображаються на відповідних формах статистичної звітності з кількістю обліку земель та землевпорядній документації.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24 грудня 2013 року "Про затвердження Комплексної програми розвитку та штатного розпису Регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" на 2013-2017 роки" затверджено відповідну програму та затверджено штатний розпис Регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" (а.с. 103).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25 лютого 2014 року "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади Кременчука майна для регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" з комунальної власності територіальної громади Автозаводського району міста Кременчука" надано згоду на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука майна для регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" з комунальної власності територіальної громади Автозаводського району міста Кременчука, з врахуванням даних експертного висновку про вартість майна, яке підлягає передачі (а.с. 107).

07 грудня 2015 року між Регіональним ландшафтним парком "Кагамлицький" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр земельних правовідносин" укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр земельних правовідносин" розроблено проекту землеустрою № 018-ПВМ щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" в м. Кременчуці Полтавської області" (а.с. 77-186).

Відповідно до акту обстеження і погодження меж регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" в м. Кременчуці Полтавської області" факт наявності межових та інформаційних знаків свідчить про винесення та закріплення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості) (а.с. 154).

Підпунктом 3 частини третьої статті 186 Земельного кодексу України встановлено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів затверджуються їх замовниками.

Статтею 47 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" своїм наказом № 6 від 01 березня 2018 року "Про затвердження проекту землеустрою № 018-ПВМ щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" в м. Кременчуці Полтавської області" затвердив відповідний проект (а.с. 187).

У подальшому, рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 березня 2018 року "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці" надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування регіональному ландшафтному парку "Кагамлицький" орієнтовною площею 28.1500 га для розміщення об`єкту природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький".

Виходячи із змісту заявлених позовних вимог про бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж регіональному ландшафтному парку "Кагамлицький", закріплення їх в натурі (на місцевості), то дана обставина не є визначальною підставою для того, щоб визнати бездіяльність відповідача щодо проведення робіт з даного питання, адже як встановлено судом такі роботи проводилися про що наведено вище.

Відповідно до пункту 24 розділу Х "Перехідних положень" ЗК України, до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, законодавець не встановлює строків або термінів встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду, не встановлює відповідальності за не своєчасне встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду, а також відсутній відповідний склад правопорушення, суб`єктом якого є орган місцевого самоврядування, а об`єктивна сторона полягає у протиправній бездіяльності суб`єкта.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного чи несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Така позиція узгоджується із висновками, які зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6885/19 у постанові від 18 лютого 2021 року. У цій справі колегія суддів також зазначила, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі 3813/4640/17.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, в діях Кременчуцької міської ради відсутні ознаки протиправної бездіяльності щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж регіональному ландшафтному парку "Кагамлицький", закріплення їх в натурі (на місцевості).

Стосовно доводів прокурора викладених у відповіді на відзив, то останні зводяться до незгоди із Проектом землеустрою № 018-ПВМ, а не бездіяльністю Кременчуцької міської ради щодо проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» загальною площею 28,15 га, який знаходиться в межах міста Кременчука Кременчуцького району Полтавської області.

Крім того, прокурор у відповіді на відзив посилається на неподання документів із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, не проведення остаточної реєстрації земельної ділянки та не присвоєння кадастрового номера земельній ділянці на якій розташований регіональний ландшафтний парк «Кагамлицький», не беручи до уваги, що парк хоча і підзвітний, підконтрольний і підпорядкований Кременчуцькій міській раді, однак є юридичною особо, яка зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства, має круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, бланки, прості печатки, штампи, розрахункові рахунки та майно, має самостійний баланс, в установленому законодавством порядку веде бухгалтерський облік, складає і подає фінансову звітність, статистичну та інші види звітності та є замовником проекту землеустрою № 018-ПВМ щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький" в м. Кременчуці Полтавської області".

Суперечливими є й доводи прокурора стосовно відсутності дозволу на розроблення проекту землеустрою, з огляду на те, що рішенням Кременчуцької міської ради від 29 серпня 2013 року зобов`язано юридичну особу регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" ініціювати оформлення проекту землеустрою з організації встановлення меж територій природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Кагамлицький".

При цьому, прокурор у відзиві на позов зазначає, що регіональний ландшафтний парк "Кагамлицький" підконтрольний і підзвітний Кременчуцькій міській раді.

Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Положення (далі - Положення) про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 7 підпункту 2 пункту 3 Положення передбачено, що основним завданнями Міндовкілля є, зокрема, організація охорони та використання природно-заповідного фонду.

Відповідно до підпункту 162 пункту 4 Положення Міністерство бере участь у справах, діє в судах України від імені та в інтересах Міндовкілля, забезпечує в установленому порядку самопредставництво Міндовкілля в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби Міндовкілля або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Міндовкілля в судах та інших органах через представників.

Підпунктом 115 пункту 4 Положення визначено, що Державної екологічної інспекції Центрального округу організовує встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на Міндовкілля, зокрема, покладено обов`язок щодо організації встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 139, 229, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури (проспект Свободи, 4а, м.Кременчук, Полтавська область) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (код ЄДРПОУ 42149108, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава)до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко