Рішення

від 23.11.2023 по справі 460/24810/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2023 року м. Рівне№460/24810/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Скіданова О.С.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина - Бугрин" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА-БУГРИН" до Рівненської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.08.2023 №204000/2023/000124/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.08.2023 декларантом ТОВ "Калина-Бугнрин" ОСОБА_1 до Рівненської митниці була подана митна декларація №23UA204020032475U5 на товар: трактор колісний для сільськогосподарських робіт, марки JOHN DEERE, модель "6920S", календарний рік виготовлення 2005, заводський номер L06920R450083, тип двигуна дизельний, за заявленою митною вартістю за ціною договору 28500,00 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт; рахунки-фактури, як документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні документи, митну декларацію країни експорту, документ про оплату товару тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 10.08.2023 посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу наступними виявленими у поданих документах розбіжностями. Листом №11/08-1 від 11.08.2023 декларантом повідомлено про надання всіх наявних на момент митного оформлення документів. Відповідно, 11.08.2023 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2023/000124/2 та картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2023/000157. Підставою для коригування стало ненадання декларантом усіх витребуваних митницею документів та наявність "неточностей" у поданих до митного оформлення документах та наявністю у митного органу інформації про вартість товарів, подібних за маркою, моделлю, роком виготовлення, що пропонуються для реалізації у відкритій мережі Інтернет за ціною від 35500 Євро за одиницю. Відповідно до приписів статті 55 МК України, за митною декларацією 11.08.2023 №23UA204020032721U8 товар випущено у вільний обіг. Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 11.08.2023 №204000/2023/000124/2, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогами чинного законодавства, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 23.11.2023 о 11:00 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов від 10.11.2023. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а додаткові документи на вимогу митниці не надавались. Також покликався на наявність у мережі Інтернет цінової інформації із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин, посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Відповідач вважав відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні, призначеному на 23.11.2023, представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених у позовній заяві підстав. Просила повністю задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 20.07.2023 між польською компанією SP.ZOO "ROSA-BUS", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА-БУГРИН", як покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №07/2023 (далі - Контракт).

Предметом Контракту згідно пункту 1.1 визначено, що продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити трактор "JOHN DEERE 6920S", заводський номер НОМЕР_1 в кількості, за цінами та на умовах, викладених в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1.2 Контракту загальна сума договору становить 28500,00 Євро.

Відповідно до п. 2.1 Контракту продавець поставляє товар на умовах FCA Польща. Згідно п.3.2 покупець здійснює 100% передоплату товару.

В рамках даного Контракту, продавцем було продано покупцеві товар: "Трактор колісний для сільськогосподарських робіт, марки JOHN DEERE, модель "6920S", календарний рік виготовлення 2005, заводський номер L06920R450083, тип двигуна дизельний", згідно рахунку-фактури від 20.07.2023 №25/MAG/2023 за ціною 28500,00 євро.

Згідно приписів укладеного договору, товар був повністю оплачений за 100% передоплатою відповідно до платіжної інструкції №14 від 26.07.2023 через державний банк України "Укргазбанк", уповноважений на проведення фінмоніторингу, що підтверджує дійсність проведення платежу та відповідність усіх заявлених реквізитів.

При прибутті в Україну декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: зовнішньоекономічний договір/Контракт №07/2023 від 20.07.2023, копію експортної митної декларації від 07.08.2023 №23PL445010E2049978, рахунок-фактуру від 20.07.2023 №25/MAG/2023, рахунок-фактуру від 07.08.2023 №26/MAG/2023, автотранспортну накладну №77281 від 07.08.2023, платіжний документ, що підтверджує вартість товару №14 від 26.07.2023, висновок про якісні характеристики товару №10710/23 від 10.08.2023, технічний паспорт на товар № VD257130 від 15.01.2008, рахунок на оплату транспортних послуг №В-00000640 від 07.08.2023 тощо.

Вищевказані документи, на думку позивача, дозволяють точно та достовірно прослідкувати формування вартості поставленого товару та його оплати, рахунки-фактури чітко кореспондуються із контрактною вартістю.

Водночас, у митного органу виникли сумніви у заявленій митній вартості товару, з огляду на що 10.08.2023 посадовою особою митниці пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивовану наступними виявленими у поданих документах розбіжностями, а саме:

1. До митного оформлення надано рахунок від 20.07.2023 №25/MAG/2023, який заявлено за кодом документу рахунку проформи та який містить відомості про замовлення 06/2023, яке до митного оформлення не надано. 2. Відповідно до відомостей рахунку від 07.08.223 №8-00000640, такий документ дійсний до сплати до 07.08.2023, до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, про сплату за отримані послуги. 3. Відповідно до пункту 2.1 контракту від 20.07.2023 №07/2023 продавець поставляє товар на умовах FCA PL., що вказується в рахунках відповідно до Інкотермс 2010. Однак, подані до митного оформлення рахунок від 20.07.2023 №25/MAG/2023 та рахунок від 07.08.2023 № 26/MAG/2023 не містять відомостей про комерційні умови поставки. 4. Надана до митного оформлення митна декларація країни відправлення від 07.08.2023 № 23PL445010E2049978 у якості, що не дозволяє здійснити у повній мірі візуальний контроль відомостей в ній.

Вищевказане, на думку митного органу, може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат. Декларанту запропоновано надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 3) замовлення 06/2023; 4) митну декларацію країни відправлення від 07.08.2023 № 23PL445010E2049978; 5) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару; 6) документи, що містять відомості про комерційні умови поставки, заявлені до митного оформлення; 7) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається).

Декларантом листом №11/08-1 від 11.08.2023 повідомлено про надання всіх наявних на момент митного оформлення документів.

Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 11.08.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №204000/2023/000124/2 та картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2023/000157.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи даний спір по суті, суд виходить із наступного.

Згідно із ст.248 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним - органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються Митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка через базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість 3 операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до Митного кодексу. Згідно із ч.2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на - митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У силу положень частини п`ятої ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

З аналізу частин першої та другої ст.53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у глав 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд погоджується, що аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

В якості підстав для коригування митної вартості митним органом вказано те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять неточності, які на думку суду спростовані наявними у справі документами, які подавались до митного оформлення.

Суд зазначає, що згідно приписів МК України, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи, митний орган має обґрунтувати свої вимоги щодо їх надання. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Митниця має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено,сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного у справі рішення, відповідно до його змісту, стали ненадання декларантом усіх витребуваних митницею документів та наявність "неточностей" (пункти 1-2 арк.2 рішення), у поданих до митного оформлення документах та наявністю у митного органу інформації про вартість товарів, подібних за маркою, моделлю, роком виготовлення, що пропонуються для реалізації у відкритій мережі Інтернет за ціною від 35500 Євро за одиницю.

Щодо позицій, вказаних митним органом в якості розбіжностей, судом досліджено Контракт №07/2023 від 20.07.2023 та встановлено, що відповідно до Розділу 2 п.2.2 продавець зобов`язаний надати покупцеві: рахунок (3 примірники), нормативно-технічну документацію (інструкцію з експлуатації) та сертифікат походження. Надання покупцеві заявки Контрактом не передбачено, відповідно така вимога з боку митного органу виходить за межі Контракту.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що платіжна інструкція на оплату транспортних послуг не надавалась при митному оформленні, оскільки платіж був здійснений лише 15.08.2023 (платіжна інструкція №569), що відповідає п.7 Договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги №1 від 01.08.2023, яким встановлено, що остаточний розрахунок між Експедитором і Замовником здійснюється по факту доставки вантажу.

Відповідно, оскільки товар був доставлений експедитором лише 10.08.2023 (підтверджується відмітками на CMR №77281), оплата могла бути проведена виключно після цієї дати, а не 07.08.2023 при виставлені рахунку.

Судом досліджено вказані документи та підтверджено вищезазначені обставини.

Рахунок-фактура від 07.08.2023 №8-00000640 на оплату транспортних послуг дійсно містить напис "Рахунок дійсний до сплати до 07.08.23", водночас п.7 Договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги №1 від 01.08.2023 встановлено, що остаточний розрахунок між Експедитором і Замовником здійснюється по факту доставки вантажу. Такий розрахунок був проведений у повному обсязі 15.08.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.08.2023 №569.

Відповідно суд визнає логічним, що такий платіж не міг бути підтверджений у процесі митного оформлення, оскільки таке здійснювалось у період з 10.08.2023 по 11.08.2023, водночас така оплата здійснена відповідно до договору-заявки, тобто твердження позивача щодо повноти сплати транспортних витрат відповідає дійсності.

Щодо твердження митного органу, що подані до митного оформлення рахунок від 20.07.2023 №25/MAG/2023 та рахунок від 07.08.2023 № 26/MAG/2023 не містять відомостей про комерційні умови поставки, суд зазначає, що чинними нормативно-правовими актами не передбачене зазначення в якості обов`язкового реквізиту рахунку (рахунку-фактури, рахунку-проформи тощо) комерційних умов поставки. Такі умови визначені пунктом 2.1 Контракту та погоджені сторонами шляхом його підписання та подальшого виконання.

Аналогічно, наявними матеріалами справи підтверджено проведення повної передоплати за товар "Трактор колісний для сільськогосподарських робіт, марки JOHN DEERE, модель "6920S", календарний рік виготовлення 2005, заводський номер L06920R450083, тип двигуна дизельний" згідно рахунку-фактури від 20.07.2023 №25/MAG/2023 за ціною 28500,00 євро за платіжною інструкцією в іноземній валюті №14 від 26.07.2023, що відповідає приписам Розділу 3 Контракту №07/2023 від 20.07.2023.

Щодо твердження про неналежну якість експортної митної декларації, суд зазначає, що при огляді даного документу, долученого до матеріалів справи, читається зміст описових граф що стосуються товару та цифрові значення, що відповідають відомостям з Контракту, рахунків-фактур та товаро-транспортної накладної CMR №77281.

Судом також досліджено долучений представником відповідача у судовому засіданні витяг з мережі Інтернет із сайту "agriaffairs.de/gebrau", відповідно до якого до продажу запропоновано трактор аналогічного із спірним року випуску та технічними характеристиками.

Із даного приводу суд зазначає наступне.

Даний витяг з мережі Інтернет не є офіційною інформацією будь-якого із уповноважених або компетентних органів країни-продавця, пропозиція до продажу не означає, що за даною ціною такий транспортний засіб був дійсно реалізований, а саме використання митним органом інформації, отриманої з довільного джерела у мережі Інтернет не відповідає імперативним приписам статті 64 Митного кодексу України, а саме частини 2, відповідно до якої митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях та п.7 ч.3 ст. 64, відповідно до якої митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставідовільної чи фіктивної вартості.

Суд оцінює витяг із інтернет-сайту як довільну інформацію, яка не може використовуватись в якості належного джерела митними органами України.

Таким чином, на підставі досліджених матеріалів справи у їх сукупності суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи та цінову інформацію з мережі Інтернет, використання якої суперечить приписам статті 64 МК України.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації №23UA204020032475U5 від 10.08.2023 декларантом позивача подано відповідачу повний і достатній для такого оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч.2ст.53 МК України.

Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товарів документів відповідачем надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом.

Суд також зауважує, що митний орган не вказав на будь-які суттєві розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За наведеного, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією №23UA204020032475U5 від 10.08.2023 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого ним рішення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина - Бугрин" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рiшення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2023 №204000/2023/000124/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина - Бугрин" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина - Бугрин" (вул. Князя Острозького, 31, с. Зарічне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35447, ЄДРПОУ/РНОКПП 42105055)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 30 листопада 2023 року

Суддя С.А. Борискін