Рішення

від 30.11.2023 по справі 460/14955/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2023 року м. Рівне№460/14955/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКерівника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Керівника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №023601 від 09.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що застосування до нього адміністративно-господарського штрафу є протиправним, оскільки перевезення вантажу ним здійснювалося для власних потреб та не пов`язане із господарською діяльністю. Зауважує, що не виступає автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 30.11.2023 залучено у справі другого відповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечував проти їхнього задоволення. Зазначив на обґрунтування такої позиції про те, що за результатами перевірки позивача було виявлено факт порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність у водія належно оформленої товарно-транспортної накладної, а також протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу. Тому, на переконання сторони відповідача, посадовими особами Укртрансбезпеки правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф. Також представник Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області підтверджує, що належним відповідачем в цій справі є саме відділ, а не його керівник. Просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті у письмових поясненнях підтримала позицію відповідача, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 31.03.2023 №015721 старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , щодо дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами перевірки посадовими особами складено акт №355669 від 06.04.2023, відповідно до якого виявлено порушення: перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, протокол перевірки та адаптації тахографу.

09.05.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову №023601 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000 грн.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує та керується таким.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі також Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).

Відповідно до п. 1 Постанови № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп.1 п.4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

За змістом п.8 Постанови №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 11 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок № 1567; в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За змістом пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п. 13, 14 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пунктів 21 та 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Вирішуючи спір, суд встановив, що відповідно до направлення на рейдову перевірку від 31.03.2023 №015721 старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , щодо дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами перевірки посадовими особами складено акт №355669 від 06.04.2023, відповідно до якого виявлено наступне порушення: перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, протокол перевірки та адаптації тахографу.

Спірним питанням у цій справі є правильність висновків відповідача щодо того, чи вважається позивач автомобільним перевізником в розумінні закону, та, відповідно, чи є він суб`єктом відповідальності за виявлене порушення. Позивач, в свою чергу, стверджує, що ним не здійснювалось перевезення вантажу в будь-яких господарських цілях і він в даному випадку не є суб`єктом господарювання.

Частиною першою статті 48 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону № 2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 (далі - Постанова № 207).

Пунктом 2 Постанови № 207 визначено, що особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до вимог Постанови № 207 наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Отже, чинне законодавство зобов`язує мати товарно-транспортну накладну тільки на перевезення автотранспортом на договірних умовах.

Згідно з частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (№ 2344-ІІІ).

Згідно із статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами першою - третьою статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна обов`язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони - перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно - транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу.

Судом встановлено, що у акті перевірки від 06.04.2023 №355669 не вказана достатня інформація про вантаж, не встановлено достеменно, хто є його відправником та одержувачем, не були відібрані пояснення водія про те, від кого та куди здійснюється перевезення. Висновок відповідача про те, що автомобільним перевізником є ОСОБА_1 , ґрунтується на тому, що він є власником автомобіля.

З матеріалів справи та з позиції сторін не вбачається наявність у позивача статусу суб`єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу або наявність договору про перевезення вантажу. Отже підстави вважати, що позивач здійснював перевезення в рамках договірних правовідносин, відсутні.

Відповідач жодним чином не встановив факт того, що 06.04.2023 позивач здійснював саме господарську діяльність за послугами перевезення вантажів, щоб у подальшому стверджувати, що позивач є автомобільним перевізником в розумінні норм Закону №2344-III.

Також, суд зазначає, що згідно відповіді №336732 від 27.11.2023 на запит судді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності.

Щодо відсутності реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності позивача суд зазначає таке.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адміністративно-господарські санкції, можуть бути застосовані виключно до суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Фізична особа може бути суб`єктом господарюванням та, відповідно, може нести адміністративно-господарську відповідальність лише у разі реєстрації її відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Натомість, позивач не зареєстрований як фізична особа-підприємець, що не заперечується відповідачем, а тому до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.

Відповідно до частин 1,2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Натомість доказів того, що позивач в даному випадку здійснював перевезення як суб`єкт господарювання (а не як фізична особа) суду не надано, отже за умови відсутності у нього статусу автомобільного перевізника спірна постанова прийнята без додержання вимог закону, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, суд доходить висновку, що в межах спірної ситуації позивач не є автомобільним перевізником та не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому відповідач не мав правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №023601 від 09.05.2023 прийнята всупереч вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт» та без урахування обставин, які мали значення для її прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню до відповідача - Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В задоволенні позовних вимог до Керівника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, слід відмовити.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №023601 від 09.05.2023, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби з безпеки на транспорті.

В задоволенні позовних вимог до Керівника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати у виді судового збору в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Керівник Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті

Суддя С.М. Дуляницька