Постанова

від 30.11.2023 по справі 520/8711/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 р. Справа № 520/8711/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариство "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 01.06.23 по справі № 520/8711/22

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" про: 1) зобов`язання Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" (код ЄДРПОУ 00190503) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 76377, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гуданова, 18, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту системами протипожежного захисту; забезпечити утримання системи внутрішнього протипожежного водопроводу захисної споруди цивільного захисту у працездатному стані та провести технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску; провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища); провести щорічну перевірку системи вентиляції сховища з записами у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття); провести перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води з записами у журналі перевірки сховища; провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітропроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв, у тому числі перевірку на придатність до застосування фільтрів-поглиначів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 позов задоволено. Зобов`язано Акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" (код ЄДРПОУ 00190503) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 76377, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Гуданова, 18, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, згідно пунктів 52, 54, 60-64 припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (Київський районний відділ у м. Харкові) від 19.02.2021 року № 38 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки, а саме: обладнати захисну споруду цивільного захисту системами протипожежного захисту; забезпечити утримання системи внутрішнього протипожежного водопроводу захисної споруди цивільного захисту у працездатному стані та провести технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску; провести щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища); провести щорічну перевірку системи вентиляції сховища з записами у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття); провести перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води з записами у журналі перевірки сховища; провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітропроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв, у тому числі перевірку на придатність до застосування фільтрів-поглиначів.

Акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки обґрунтованості заперечень щодо права прокурора на подачу позовної заяви в інтересах територіального підрозділу ДСНС України, як наслідок прокурору у даному випадку не належить право звертатись до суду в інтересах держави в особі структурного підрозділу ДСНС України. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова подав до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що судом першої інстанції надано всебічну , повну та об`єктивну оцінку доводам і письмовим доказам сторін, ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на обставини, викладені у відзиві, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на балансі відповідача - АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного» знаходиться захисна споруда цивільного захисту №76377, розташована за адресою: м. Харків, вул. Гуданова, 18.

Згідно паспорту вказаної захисної споруди, сховище розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гуданова, 18. Прийняте в експлуатацію 18.12.1984. Площа сховища складає 140 кв.м., загальний об`єм 338 куб.м., розрахована на укриття 70 осіб. Балансоутримувачем захисної споруди є АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного», якому на праві приватної власності належать вищевказане нежитлове приміщення за зазначеною адресою.

У лютому 2021 року Київським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено Акт від 19.02.2021 № 40 та надано відповідачу припис від 19.02.2021 № 38 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки, у якому визначено перелік порушень вимог законодавства, виявлених органом ДСНС під час здійснення планової перевірки, а саме:

- забезпечити належне утримання та експлуатацію захисної споруди цивільного захисту (далі по тексту ЗСЦЗ) у мирний час та її готовність до укриття працюючого персоналу відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (п. 49 припису);

- на ЗСЦЗ забезпечити ведення відповідної документації згідно до Вимог (п. 50 припису);

- розробити та вивісити на видному місці план евакуації із захисної споруди. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння та плану евакуації повинен бути позначені та освітлені (п. 51 припису);

- ЗСЦЗ обладнати системами протипожежного захисту (п. 52 припису);

- ЗСЦЗ забезпечити первинними засобами пожежогасіння (в т.ч. вогнегасниками) (п. 53 припису);

- забезпечити утримання системи внутрішнього протипожежного водопроводу ЗСЦЗ у працездатному стані та один раз на рік проводити технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (п. 54 припису);

- формування з обслуговування захисних споруд забезпечити засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди (п. 55 припису);

- проводити технічне обслуговування інженерних систем захисної споруди (п. 56 припису);

- здійснити ремонт та проводити обслуговування запірної арматури, системи каналізації сховищ та насосів відкачки з записами у журналі перевірки сховища (п. 57 припису);

- захисну споруду укомплектувати необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 Вимог (п. 58 припису);

- ЗСЦЗ забезпечити необхідними лікарськими засобами та медичними виробами (п. 59 припису);

- провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску (п. 60 припису);

- проводити щорічну перевірку на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища) (п. 61 припису);

- проводити щорічну перевірку системи вентиляції сховища з записами у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (п. 62 припису);

- проводити перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води з записами у журналі перевірки сховища (п. 63 припису);

- провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітропроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, проти вибухових пристроїв. Провести перевірку на придатність до застосування фільтрів-поглиначів (п. 64 припису);

- проводити перевірку та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди (п. 65 припису);

- розробити план консервації та збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища (п. 66 припису);

- здійснювати підтримання належного технічного стану приміщень ЗСЦЗ та її ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення (п. 67 припису).

Строк виконання припису встановлено до 19.05.2021.

Зауваження або заперечення до проведеного заходу, складеного акту перевірки і наданого припису з боку суб`єкта господарювання не надходили.

Акт перевірки від 19.02.2021 № 40 підписано та отримано головним інженером АТ «УКРНДІВ імені ОСОБА_1 19.02.2021р. Відмітки про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи третіми особами цього акту відсутні.

Припис від 19.02.2021 № 38 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки вручено директору АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного» Мартиненко В.В. 19.02.2021р.

Припис від 19.02.2021 № 38 про усунення порушень вимог законодавства не оскаржено.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Київською окружною прокуратурою м. Харкова здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Київського району м. Харкова, у зв`язку з чим, направлено запити до ГУ ДСНС у Харківській області від 26.08.2022р. №50-761вих.22 та від 07.09.20222р. №50-866вих.22.

На вказані запити ГУ ДСНС у Харківській області надано листи від 02.09.2022 №65010-2572/65111 та від 14.09.2022 №65010-2059/65103 із зазначенням інформації щодо розташованих на території Київського району м. Харкова сховищ та проведених перевірок стану захисних споруд з наданням копій актів складених за результатами проведених планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, стосовно АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного».

Листом АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного» від 14.09.2022р. №01/212 на запит Київської окружної прокуратури м. Харкова зазначено, що на виконання вказаного припису Товариством розроблено План усунення недоліків, вказаних в приписі Київського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області від 19.02.2021 № 38 стосовно захисної споруди цивільного захисту. Згідно цього Плану більшість заходів виконано, не виконаними є пункти 52, 54, 60-64 Припису, що пояснюється браком обігових коштів. Також, зазначено, що Інститут працює на умовах самофінансування з повною відсутністю бюджетних коштів. Зазначено, що захисна споруда знаходиться в задовільному стані, що підтверджується актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

З огляду на зазначене, Керівник прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що невжиття відповідачем - АТ «УКРНДІВ імені А.С. Бережного», визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №76377, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Гуданова, 18, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Стосовно посилання відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у справі №820/4717/16 дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Національного технічного університетуХарківський політехнічний інститут

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон України «Про прокуратуру»») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 указаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом Керівник Київської окружної прокуратури м.Харкова обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Харківській області. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим з цим позовом звертається саме прокурор.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - «Наказ №579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Тобто, на основі указаного висновується, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства колегія суддів констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 29 серпня 2023 року у справі №160/9125/22, від 5 вересня 2023 року у справі №260/4044/22.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Щодо посилання суду першої інстанції на аналогічні правові позиції , висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019у справі № 820/5164/15, а також Великої Палати Верховного Суду у справі №820/4717/16 колегія суддів зазначає , що у цих постановах Верховний Суд не досліджував наявність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі ДСНС у сфері техногенної та пожежної безпеки та не висловлював відповідну правову позицію з цього приводу. Таким чином, покликання на вищевказані постанови, як на позицію Верховного Суду щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, є помилковими.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у справі №820/4717/16 досліджувалось питання щодо можливості розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Водночас, судом касаційної інстанції не перевірялось та не досліджувалось питання стосовно доцільності та необхідності звернення до суду керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області через призму наявності у такого органу повноважень на подання до суду позову про зобов`язання балансоутримувача та/або власника вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Апеляційний суд зауважує, що жодних висновків про те, що орган Державної служби України з надзвичайної ситуації уповноважений на звернення до суду з позовом про зобов`язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту попри відсутність у законодавстві прямої вказівки про це, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.07.2018 у справі№820/4717/16не містить.

Зокрема, у згаданих постановах спірні правовідносини виникли до внесення Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX до Кодексу цивільного захисту України змін щодо повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того , колегія суддів зазначає, що керівник прокуратури, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області), не зазначив причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Також, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви прокурора без розгляду, адже останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з цим позовом.

Між тим, колегія суддів вказує, що на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд касаційної інстанції констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню з залишенням адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 по справі № 520/8711/22 скасувати.

Адміністративний позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного" про зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк