ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р. Справа № 480/2082/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 р. (ухвалене суддею Павлічек В.О.) по справі № 480/2082/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета»
до Сумської митниці
про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» (в подальшому ТОВ «Гранд Мета») звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці, в якому просило: визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2022/000537 від 22.12.2022 р.; зобов`язати Сумську митницю відновити режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товарів, що пройшли процедуру митного оформлення за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № 22UА80502001399U8 від 22.12.2022 р.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 р. та прийняти рішення,якимпозов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимогМитного кодексу України,Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, судапеляційноїінстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявнимиу справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 31.03.2017 р. між ТОВ «Гранд Мета» (Покупцем) та ООО «Ваrkas-Теks» (Республіка Узбекистан) (Постачальник) укладено контракт № 06/17 на поставку товару - махрові фарбовані бавовняні рушники та інші текстильні товари.
22.12.2022 р. уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару за вказаним контрактом подано митну декларацію типу ""ІМ 40 ДЕ" за № 22UA805020013991U8 та застосовано тарифну преференцію зі сплати ввізного мита за кодом "400" (товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія).
Згідно із наданих до митного оформлення документів, продавцем вказаного товару є TOB «Barkas - Teks» (Республіка Узбекистан), покупцем - ТОВ «Гранд Мета» (Україна). Відомості про країну походження вищевказаного товару "UZ" (Республіка Узбекистан) зазначено в МД та підтверджено наданим сертифікатом про походження товарів форми СТ-1.
За результатами митного оформлення відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2022/000537 від 22.12.2022 р., оскільки встановлено, що у товаросупровідних документах виявлено відтиски печаток митного органу Румунії та Закарпатської митниці, які підтверджують, що товар ввезено в Україну з митної території Румунії, яка не є учасником Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 р., у зв`язку з чим у позивач відсутнє право застосовувати тарифну преференцію зі сплати ввізного мита за кодом «400» (товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія).
Не погоджуючись із вищевказаною карткою відмови у прийнятті митної декларації відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана картка відмови у прийнятті митної декларації прийнята митним органом на підставі вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, оскільки позивачем при оформленні товару ввезеного з митної території Румунії, яка не є державою учасницею Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 р., безпідставно застосовано преференції зі сплати ввізного мита за кодом «400».
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (в подальшому МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України (ч. 3 ст. 1 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 289 МК України, обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Згідно із ч. 5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 292 МК України, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.
Законом України від 04.11.1995 р. № 425/95-ВР (чинний на час вчинення спірних правовідносин), який є чинним станом на дату прийняття цієї постанови суду апеляційної інстанції) було ратифіковано угоду Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю, підписану в м. Ташкенті 29.12.1994 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29.12.1994 р., Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на експорт і (або) імпорт товарів, що відправлятимуться з митної території однієї з Договірних Сторін і призначених для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з цього торговельного режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, що є невід`ємною частиною дійсної Угоди.
Частиною 3 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю встанолвено, що для цілей дійсної Угоди і на період її дії під товарами, що відправляються з територій Договірних Сторін, розуміються товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав.
Ці Правила підписані, зокрема, главами урядів України та Узбекистану, а тому набрали чинності і на підставі частини третьої статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29.12.1994 р. та застосовуються для України та Республіки Узбекистан.
Пунктом 9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993 р., затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав (в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996 р.), встановено, що товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому під резидентом мається на увазі організація, створена на території цієї держави, або фізична особа, яка постійно проживає на території цієї держави.
Пункт 9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993 р., затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав (в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996 р.), не містить вимог до маршруту транспортування товару та вимог про те, що товар не повинен залишати території держав-учасниць Угоди про зону вільної торгівлі.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 7, 8 ст. 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. При існуванні встановлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Україна та Республіка Узбекистан не є країнами зі спільним кордоном (країнами-сусідками) транспортування товарів позивача не могло відбуватися шляхом прямого транспортування в силу географічного положення країн.
Статтею 1 Закону України «Про транзит вантажів» встановлено, що транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.
Згідно із ч. 1 ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
В розділі І "Митний транзит" Спеціального додатку Е "Транзит" до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року (дата приєднання України 05 жовтня 2006 року, дата набрання чинності для України 15 вересня 2011 року) визначено, що митний транзит - митний режим, відповідно до якого товари транспортуються під митним контролем з одного митного органу в інший митний орган.
Відповідно до статті 1 Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом із застосуванням накладної УМВС (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення) від 09.02.2006 р. термін "міжнародний митний транзит" означає митну процедуру, відповідно до якої вантажі перевозяться через кордони однієї чи більше держав під митним контролем від митниці пункту відправлення до митниці пункту призначення.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що товари знаходяться під митним контролем під час перевезення у режимі транзиту територіями країн.
Пунктом 12 розділу І "Правила визначення походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур передбачено: 12. Рекомендоване правило. У випадках, коли існують установлені правила прямого транспортування товарів із країни їхнього походження, дозволяється відступати від них, зокрема з географічних причин (наприклад, у випадку з країнами, оточеними з усіх боків сушею), а також у випадку з товарами, що знаходяться під митним контролем в третіх країнах (наприклад, у випадку з товарами, які демонструються на ярмарках або на виставках чи є поміщеними на митні склади).
Судовим розглядом встановлено, що позивачем при поданні митної декларації застосовано преференції «400», у зв`язку з тим, що товар (махрові фарбовані бавовняні рушники та інші текстильні товари), який ввезено ТОВ «Гранд Мета», вироблений або підданий достатній переробці в Республіці Узбекистан та відповідає вимогам походження, встановленим відносно таких товарів, що підтверджується сертифікатом про походження товару по формі СТ-1 та актом експертизи до нього.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що товари, зазначені у митній декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № 22UА80502001399U8 від 22.12.2022 р., переміщувались під митним контролем транзитом через території третіх країни (третьої країни), що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження.
В спірних правовідносинах Україна в цьому випадку являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Республіка Узбекистан - країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в цих правовідносинах не виступають і не можуть виступати "країною ввезення/вивезення товару", адже товаросупровідні документи свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Республіки Узбекистану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту.
Тобто, товари, імпортовані ТОВ «Гранд Мета» на час пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Республіки Узбекистан.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі № 420/17345/22.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ввезений позивачем товар не відповідає умовам, визначеним, зокрема, п. 9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993 р., оскільки він ввезений в Україну через територію Румунії, яка не є учасником Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 р., у зв`язку з чим при його митному оформленні не передбачено права на застосування преференцій у вигляді звільнення від сплати мита.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст.315, п. 4ч. 1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення увідповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування нормматеріального права.
Ізврахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважаєнеобхіднимскасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 р. та прийняти постанову, якою позов ТОВ «Гранд Мета» задовольнити, а саме: визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2022/000537 від 22.12.2022 р., зобов`язати Сумську митницю відновити режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товарів, що пройшли процедуру митного оформлення за митною декларацією типуІМ 40 ДЕ № 22UА80502001399U8 від 22.12.2022 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2684 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн., а всього 6710 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь ТОВ «Гранд Мета».
Керуючись ст. ст. 77, 139, 243, 252, 272, 286, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 р. по справі № 480/2082/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2022/000537 від 22.12.2022 р.
Зобов`язати Сумську митницю відновити режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товарів, що пройшли процедуру митного оформлення за митною декларацією типуІМ 40 ДЕ № 22UА80502001399U8 від 22.12.2022 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень, а всього 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2023 |
Оприлюднено | 04.12.2023 |
Номер документу | 115314517 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Присяжнюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні