Постанова

від 29.11.2023 по справі 440/2012/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 р.Справа № 440/2012/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, по справі № 440/2012/20

за позовом ОСОБА_1

до Решетилівська міська рада Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, якою просила суд:

- визнати протиправними дії Решетилівської міської ради Полтавської області, що виразилися у неприйнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 5,8871га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283100600600660003 у власність у розмірі земельної частки (паю);

- постановити окрему ухвалу і направити її до Решетилівської міської ради Полтавської області для вжиття заходів усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону,

- зобов`язати Решетилівську міську раду Полтавської області повідомити про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року Полтавський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивачка, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 скасувати та прийняти нову постанову щодо задоволення вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що дії відповідача привели до фактичного невиконання міською радою рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №440/2012/20. Також зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні оскарженню не підлягають, і звертаючись до суду в порядку статті 383 КАС України, позивач реалізує єдиний передбачений процесуальний шлях щодо спонукання відповідача до виконання рішення суду.

Решетилівська міська рада Полтавської зазначає, що діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про місцеве самоврядування» та Регламенту Решетилівської міської ради Полтавської області, тому у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 просить відмовити

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №440/2012/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, позов ОСОБА_1 до Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 19.03.2020 "Про повторний розгляд заяви голови фермерського господарства "Добра ферма" гр. ОСОБА_1 щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення у власність земельної ділянки комунальної власності". Зобов`язано Пащенківську сільську раду Решетилівського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 5,8871 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003 у власність у розмірі земельної частки (паю). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане рішення набрало законної сили 02.12.2020 та 11.08.2020 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/2012/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні № 62866878 з Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області на Решетилівську міську раду Полтавської області.

На четвертій позачерговій сесії Решетилівської міської ради Полтавської області восьмого скликання 25.02.2021 проект рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 440/2021/20, не підтриманий достатньою кількістю голосів (5 - голосів "за", 0 - голосів "проти", 19 - голосів "утримався").

31.03.2021 на пленарному засіданні п`ятої чергової сесії Решетилівської міської ради Полтавської області восьмого скликання розглянуто проект рішення Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 440/2021/20. За результатом голосування необхідної кількості голосів набрано не було (8 - голосів "за", 0 - голосів "проти", 16 - голосів "утримався"), відповідно, рішення не прийнято.

Також 29.06.2021 на пленарному засіданні 9 позачергової сесії Решетилівської міської ради Полтавської області знову було розглянуто проект рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в розмірі земельної частки (паю)", однак за результатом голосування необхідної кількості голосів набрано знову не було (10 депутатів - за, 9 депутатів - утрималося, 1 - проти), а тому було відхилено.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії, які виразились у неприйнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 5,881га, що призвело до невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі №440/2012/20, позивачка звернулася до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних відносинах Решетилівська міська рада Полтавської області діяла у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи Решетилівської міської ради VIII скликання, затвердженого рішення Решетилівської міської ради від 30.12.2020 №52-2-VIII.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви погоджується, але з інших мотивів та підстав, з огляду на наступне.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах Алпатов та інші проти України , Робота та інші проти України , Варава та інші проти України , ПМП Фея та інші проти України ), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону України).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку.

За статтею 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №440/2012/20, яке набрало законної сили 02.12.2020, зобов`язано Пащенківську сільську раду Решетилівського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 5,8871 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003 у власність у розмірі земельної частки (паю).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні № 62866878 з Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області на Решетилівську міську раду Полтавської області.

Вищевказане судове рішення від 07.07.2020 залишається невиконаним боржником - Решетилівською міською радою Полтавської області. Доказів зворотного останньою не надано.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Положеннями ст.59 цього ж Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки входить до меж повноважень Решетилівської міської ради Полтавської області, та повинно вирішуватись на пленарному засіданні, що є способом прийняття такого рішення згідно положень Регламенту роботи Решетилівської міської ради Полтавської області та Закону України «Про місцеве самоврядування»: в рамках встановленої процедури проведення пленарного засідання на сесії ради, а тому є необхідним елементом передбаченого законом способу прийняття радою будь-якого рішення на пленарному засіданні.

Заперечуючи проти доводів позивача Решетилівська міська рада Полтавської області посилається на положення статті 53 Регламенту роботи Решетилівської міської ради VIII скликання, затвердженого рішення Решетилівської міської ради від 30.12.2020 №52-2-VIII, рішення, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. У разі, коли по питанню порядку денного не прийнято остаточного рішення, дане питання переноситься для розгляду на наступну сесію, в разі його не підтримання повторно, дане питання на засідання ради не виноситься.

На підставі зазначаеного, відповідач вважає, що оскільки проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у розмірі земельної частки (паю)» на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року по справі №440/2012/20 не підтриманий на четвертій позачерговій сесії Решетилівської міської ради восьмого скликання (25.02.2021), на п`ятій черговій сесії Решетилівської міської ради восьмого скликання (31.03.2021), на дев`ятій позачерговій сесії Решетилівської (29.06.2021), тому він є відхиленим та не підлягає винесенню на розгляд на наступні сесії ради.

Колегія суддів критично оцінює вказані аргументи відповідача, адже такі тією чи іншою мірою межують з відвертим ухиленням від виконання судового рішення.

Також колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України, оскільки суд не може зобов`язати колегіальний орган, обрати певний варіант поведінки в даному випадку, з огляду на реалізацію його повноважень Решетилівською міською радою, відповідно до положень ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Звичайно, що добровільне виконання рішення суду колегіальним органом, за виключенням окремих випадків, залежить лише від спільної волі його керівника та членів, їхньої добросовісності, дотримання принципів обов`язковості та остаточності судових рішень, оскільки встановлений порядок виконання рішень щодо вчинення певних дій органом місцевого самоврядування не передбачає спеціальних процедур для виконання судових рішень колегіальними органами.

Однак, заперечення можливості вжиття заходів судового контролю з огляду на прийняття зазначених вище аргументів відповідача свідчило б про неспроможність держави належним чином контролювати виконання колегіальними суб`єктами публічної адміністрації судових рішень, ухвалених проти них.

Колегія суддів зауважує, що колегіальність органу, який повинен виконати рішення суду не може створювати умови для ухилення від його виконання.

Така практика поведінки органу місцевого самоврядування є недопустимою в правовій демократичній державі та підлягає правовій оцінці судом в рамках судового контролю та на стадії виконання судових рішень. Регламент роботи Решетилівської міської ради не може бути тим актом, на підставі якого можна не виконувати судове рішення, що набрало законної сили та втрутитися у гарантоване національним законодавством та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод права на ефективний судових захист.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних відносинах відсутня протиправність дій Решетилівської міської ради щодо виконання рішення суду у даній справі, які виразились у неприйнятті рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 5,881га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283100:00Ф6006:0003 у власність у розмірі земельної частки (паю).

Також колегія суддів відхиляє доводи Решетилівської міської ради про відсутність у позивачки підстав для звернення з даною заявою в порядку ст.383 КАС України, оскільки вказане питання вже було вирішено ухвалою суду першої інстанції від 12.08.2021. Так, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 була винесена за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 вх.№45995/4 від 02.08.2021 про визнання протиправною бездіяльності Решетилівської міської ради Полтавської області у зв`язку з не винесенням на сесії ради проекту рішення, натомість оскаржувана ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 прийнята за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 вх.№40987/4 від 12.07.2021 про визнання протиправними дій Решетилівської міської ради Полтавської області, що виразилися у неприйнятті рішення.

Таким чином, на даний час рішення суду, яке набрало законної сили не виконано, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Однак, перевіряючи наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.

Порядок розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду визначено, зокрема, статтею 383 КАС України.

За змістом ч.6 ст.383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Тобто, зазначеній нормі кореспондують положення статті 249 КАС України, за змістом якої, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що метою застосування інституту статті 383 КАС України фактично є спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення, а головна мета будь-яких заходів судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Тобто застосування судом процесуальних заходів, передбачених статтею 383 КАС України, повинна спонукати відповідача виконувати рішення добросовісно, належно та, що важливо, без зайвих зволікань.

Саме з цією метою, задовольняючи заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, суд встановлює строк для виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, та для надання до суду відповіді про таке виконання.

Колегія суддів зауважує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває на даний час.

Законом України від 24.03.2022 №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України та до припинення воєнного стану заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації (пп.5 п.27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України).

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Необхідно зауважити, що чинне законодавство, яке регулює відносини у період воєнного стану не містить винятків у застосуванні положень підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, а також не містить застережень, що розгляд поданих клопотань про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність переноситься на період після припинення воєнного стану, не зупиняє перебіг строків, встановлених для розгляду даного питання та не звільняє від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Водночас, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Відтак, незважаючи на те, що суд рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 зобов`язано міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 5,8871 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324283100:00:006:0003 у власність у розмірі земельної частки (паю), виконання цього рішення відповідачем у бажаний для позивача спосіб (на черговому пленарному засіданні) є неможливим через встановлену законодавчу заборону.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан і Закон від 24.03.2022 №2145-XI встановлює абсолютно визначене імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою.

Враховуючи встановлений в країні воєнний стан та пряму заборону до його закінчення на надання дозволів на розробку документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, тобто фактичну неможливість тимчасово, на період дії встановленої пп.5 п.27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України заборони, виконання відповідачем судового рішення у встановлений спосіб, колегія суддів дійшла висновку, що станом на сьогодні, з підстав зазначених вище, у суду відсутні підстави для вжиття заходів, передбачених статтею 383 КАС України. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , однак вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з інших мотивів та підстав, аніж ті, що викладені у рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана ухвала підлягає зміні в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, з викладенням їх у редакції даної постанови.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі № 440/2012/20 змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні заяви, виклавши їх в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 30.11.2023 року