Постанова

від 29.11.2023 по справі 810/2899/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2899/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М.,

Коротких А.Ю.,

при секретарі судового засідання Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медвинське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольшаницький елеватор», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Медвинське Хлібоприймальне підприємство» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом в якому просило зобов`язати відповідача включити до системи електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку у розмірі 13989910,00 грн, збільшивши відповідно суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 скасовані зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд звернув увагу, що суди, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог не дослідили правовий статус відповідача, не встановили та не надали оцінку діям саме відповідача у цій справі -Богуславського відділення Білоцерківської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області; судами не з`ясовано, на який саме податковий орган покладено обов`язок щодо врахування або неврахування при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13 989 910 грн.

Ухвалою від 13.02.2023 суддя Шевченко А.В. прийняла справу до свого провадження, призначивши її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а також замінила Богуславське відділення Білоцерківської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Київській області) та залучила до участі у справі в якості співвідповідача Державну податкову службу України (далі - відповідач 2, ДПС України). В подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Київській області та ДПС України було подано апеляційні скарги, які є ідентичними одна одній. В апеляційних скаргах представник відповідачів зазначив, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме протиправно розглянуто справу значної складності у спрощеному позовному провадженні. Крім того наголосив, що ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Реєстрі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у податковій декларації за червень 2015 року Товариство задекларувало у рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» податковий кредит у сумі 13 989 910 грн, який був сформований з жовтня 2014 року згідно з первинними документами позивача.

Товариство звернулось до відповідача з листом від 05.10.2015 №165, в якому просило протягом наступних 10 днів зарахувати від`ємне значення з податку на додану вартість, яке було визначено в рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» в поданій декларації за червень 2015 року до рядку 9 «Сума від`ємного значення, на яку збільшується показник «Накл» Витяга з системи електронного адміністрування ПДВ»

Відповідач листом від 18.11.2015 №777/10/15-03 повідомив позивача про підтвердження від`ємного значення в податковій декларації за червень 2015 року та склав інформаційну довідку по платнику від 28.08.2015 №165, якою підтверджено суми від`ємного значення, задекларовані в р.24 та/або р.31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, однак сума податкового кредиту так і не була внесена до системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У подальшому, Товариство звернулося до Головного управління ДФС України в Київські області з вимогою протягом наступних 10 днів зарахувати сформоване значення з податку на додану вартість, яке було визначено в рядку 24 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» в поданій декларації за червень 2015 року до рядку 9 «Сума від`ємного значення, на яку збільшується показник «Накл» Витяга з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Головне управління ДФС України в Київські області листом від 11.12.2015 №3247/10/10-36-15-01-19 повідомило платника про те, що збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється автоматично.

Товариство у червні 2016 року подало скаргу до Державної фіскальної служби України №95, в якій просило включити до системи електронного адміністрування податку на додану вартість податковий кредит в сумі 13 989 910 грн, який сформований станом на 01.07.2015 із врахуванням результатів попередніх періодів.

Головне управління ДФС України в Київські області у зв`язку з дорученням Державної фіскальної служби України листом від 11.07.2016 №1578/10/10-36-12 відмовило позивачу у включенні до системи електронного адміністрування податку на додану вартість податкового кредиту, оскільки збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється автоматично.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкова декларація ПДВ з додатками за червень 2015 року подана ТОВ «Ольшаницький елеватор» до контролюючого органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 24) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13989 910 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень а у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктів 2001.1, 2001.2 статті 2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі у тексті - Порядок №569, тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

У пункті 1 Порядку №569 зазначено, що система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Згідно пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (п. 2 Порядку №569).

Згідно пункту 91 Порядку №569 сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Відповідно до п. 92 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали. Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком. Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (який набрав чинності з 29.07.2015) були внесені зміни до пункту 2001.3 статті 200 ПК України, згідно з якими платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу також викладений в іншій редакції. Так, підпунктами 2 та 4 цього пункту встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року / 20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року (підпункт 2); - до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку (підпункт 4).

Зі змісту підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України вбачається, що визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість платника податку.

Відповідно до положень пункту 8 розділу 1 Порядку № 966 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Судом встановлено, що позивач сформував показник «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» у розмірі 13989910 грн. за червень 2015 року (рядок 24 податкової декларації).

Як свідчать матеріали справи ГУ ДФС у Київській області підтверджено від`ємне значення позивача, визначене ним у податковій декларації за червень 2015 року.

Отже з огляду на наведені вище норми законодавства сформовані позивачем у податковій декларації ПДВ за червень 2015 року показники мали бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, а саме на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13989910 грн.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені обставини та висновки встановлювалися судами першої та апеляційної інстанцій при первинному розгляді даної справи і не ставилися під сумнів Верховним Судом при направлені справи на новий розгляд, тож не підлягають додатковому обґрунтуванню та доказуванню.

Оскільки станом на час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції (листопад 2023 року) відповідачі не подали суду належні та допустимі докази автоматичного збільшення у СЕА ПДВ суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, - на 13989910 грн., позов підлягає задоволенню.

При цьому суд першої інстанції правильно встановив та апелянтами це не заперечується у апеляційних скаргах, що вирішення питання щодо врахування при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 13989910 грн. належало саме до повноважень Державної фіскальної служби України правонаступником якої є Державна податкова служба України, а не її територіальних органів.

Щодо доводів апелянтів про процесуальні порушення під час розгляду справи судом першої інстанції, які полягали у розгляді справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що справа №810/2899/16 підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Такого ж висновку щодо застосування норми пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС дійшов Верховний Суд у постановах від 20.10.2020 у справі №640/7239/19, від 10.06.2021 у справі №814/1003/18.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання колегії суддів порушення судом норм частини четвертої статті 257 КАС України, якими встановлено перелік адміністративних справ, які розглядаються виключно у загальному позовному провадженні, може бути підставою для скасування судового рішення лише тоді, коли це зумовило неправильне чи неповне встановлення обставин у справі та, як наслідок, вплинуло на її вирішення.

Апелянти вказують на те, що у зв`язку з порушенням судом першої інстанції процесуальних норм, відповідач був позбавлений можливості надати додаткові пояснення на спростування позиції позивача.

Проте апелянти не конкретизували, які саме додаткові аргументи залишись поза увагою суду першої інстанції та які обставини перешкоджали апелянтам надати їх у письмовому вигляді. Водночас, відзиви на позовну заяву, апеляційні скарги є ідентичними за змістом, що обґрунтовано ставить під сумнів наведене вище твердження ГУ ДПС та ДПС.

Колегія суддів також враховує те, що розгляд справи у суді першої інстанції був повторний. Сторонами було надано письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

З огляду на викладене у сукупності, а також враховуючи те, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження не вплинув на остаточний результат апеляційного перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що указані апелянтом посилання не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення із зазначених у апеляційних скаргах підстав.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі №640/4920/20.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2023.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких