Постанова

від 30.11.2023 по справі 380/9046/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9046/23 пров. № А/857/18619/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 380/9046/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Бортків" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїКостецький Н.В.дата складання повного тексту рішення13.09.2023

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 380/9046/23 задоволено повністю адміністративний позов Фермерського господарства "Бортків" до Головного управління ДПС у Львівській області.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області, щодо відмови у підтвердженні Фермерському господарству Бортків статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо виключення з 01.01.2023 з реєстру платників єдиного податку Фермерського господарства Бортків.

Визнано протиправним рішення Головного управління ДПС у Львівській області, викладене у листі від 31.03.2023 № 10316/6/13-01-04-09, про відмову Фермерському господарству Бортків у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи, а поданій звітності присвоєння статусу історія подання.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство Бортків (с. Бортків, Золочівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 39582383) як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку.

Cтягнуто на користь Фермерського господарства Бортків (с. Бортків, Золочівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 39582383) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) 10736,00 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що порядок щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи аналогічний порядку переходу на спрощену систему оподаткування та вимагає дотримання вимог, визначених п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України. Позивачем не було дотримано вимог п.п. 298.8.1, п.298.8, ст.298 Податкового кодексу України та подано неповний пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, зокрема, згідно інформаційної бази Податковий блок станом на 20.02.2023р. (по терміну), не подано загальну податкову декларацію з податку на 2023 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку). Дата фактичного подання декларації - 22.02.2023. Представник відповідача вважає, що платник четвертої групи, який на початку поточного року у встановлений строк до 20 лютого поточного року не подав або подав не повний комплект документів для підтвердження свого статусу, не може бути протягом поточного року таким платником. З наведених підстав просить ухвалити рішення яким апеляційну скаргу задовольнити та відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги учасники справи повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу за наявності визначених законом підстав, а зокрема неподання податкової звітності.

Натомість, із спірних правовідносин убачається, що позивач вчиняв активні неодноразові дії для подання такої звітності у встановлені строки. Як наслідок суд дійшов висновку, що обставини з приводу несвоєчасного подання податкової звітності не можуть слугувати правовою підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Окрім того судом ураховано, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). Натомість вказана перевірка проведена не була, що виключає можливість анулювання такої реєстрації.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Фермерське господарство Бортків зареєстроване 13 січня 2015 року як юридична особа, код ЄДРПОУ 39582383. Основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.45 Розведення овець і кіз; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

З 01 січня 2016 року Фермерське господарство Бортків було платником єдиного податку та перебувало на спрощеній системі оподаткування - IV група.

20 лютого 2023 року з метою дотримання вимог п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, Фермерським господарством Бортків подано контролюючому органу:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік № 1 з Додатком № 1 Відомості про наявність земельних ділянок, Додатком №3 Розрахунок загального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029376318;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік № 1 з Додатком № 1 Відомості про наявність земельних ділянок, Додатком №3 Розрахунок загального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029377063;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік № 1 з Додатком № 1 Відомості про наявність земельних ділянок, Додатком №3 Розрахунок загального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029434980;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9026008297;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029535304.

Відповідно до квитанції № 2 від 20.02.2023 (реєстраційний номер №9029376318) до загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) не прийнято у зв`язку із виявленням недостовірності коду КАТОТТГ.

22.02.2023 позивачем повторно подано дану декларацію (квитанція №9031129948).

10.04.2023 позивачем отримано листа ГУ ДПС у Львівській області від 31.03.2023 № 10316/6/13-01-04-09 Про відмову у реєстрації платника єдиного податку". Як вбачається із тексту вищевказаного листа, яким повідомлено, що позивачу відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи, а поданій податковій звітності присвоюється статус Історія подання. Відповідно до вказаного листа, для підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2023 рік, позивачем не дотримано норму п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст.298 Податкового кодексу України, а саме, згідно інформаційної бази Податковий блок станом на 20.02.2023 р. (по терміну) не подано загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 299.1, 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

З листа відповідача від 31.03.2023 № 10316/6/13-01-04-09 убачається, що підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи, а поданій податковій звітності присвоєно статус Історія подання, стало неподання станом на 20.02.2023 (по терміну), загальної податкової декларації з податку на 2023 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

Згідно з пп. 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу зокрема у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Отож з аналізу приведеної норми убачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадку не подання обумовленої у вказаному пункті податкової звітності.

Відтак об`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується пасивною поведінкою платника, яка виражається у не поданні податкової звітності.

При цьому, як вбачається із змісту пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України обставини щодо несвоєчасного подання податкової звітності платником не слугують правовими підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Дослідивши зібрані у справі докази колегією суддів установлено, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, 20.02.2023 Фермерським господарством Бортків було подано до Головного управління ДПС у Львівській області ряд звітів, а саме: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік № 1 з Додатком № 1 Відомості про наявність земельних ділянок, Додатком №3 Розрахунок загального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029376318; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік № 1 з Додатком № 1 Відомості про наявність земельних ділянок, Додатком №3 Розрахунок загального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029377063; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік № 1 з Додатком № 1 Відомості про наявність земельних ділянок, Додатком №3 Розрахунок загального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029434980; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9026008297; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер №9029535304.

Відповідно до квитанції № 2 від 20.02.2023 (реєстраційний номер №9029376318), подану позивачем загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) не прийнято, оскільки виявлено недостовірність значення обов`язкового реквізиту щодо коду за КАТОТТГ (не відповідає третьому або додатковому рівню кодів Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).

22.02.2023 позивачем повторно подано вищевказану декларацію, підтвердження чого є квитанція №9031129948.

За приведених обставин, мало місце несвоєчасне прийняття контролюючим органом поданої позивачем загальної податкової декларації з податку на 2023 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку). При цьому, як слідує із матеріалів справи позивачем вчинялися активні дії з метою своєчасного подання вказаної декларації.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 ст 49 ПК України, передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як свідчать матеріали справи позивачем скеровано контролюючому органу обумовлену загальну податкову декларацію з податку на поточний рік, за відсутності будь-яких письмових повідомлень контролюючого органу про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 24.01.2019 у справі №814/1394/15. При цьому колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не містить обґрунтувань щодо необхідності відступлення від правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Як наслідок суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність визначених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України підстав для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

Окрім того, пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16.

Натомість, всупереч приведеного висновку відповідачем не надано доказів проведення документальної перевірки позивача.

Відповідачем не заперечується той факт, що податковим органом не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішенняv відповідач зазначив, що позивачу у 2023 році відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи, а поданій податковій звітності присвоюється статус «історія подання», що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Також відповідач не наводить будь-яких обґрунтувань щодо необхідності відступлення від правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Скаржником не спростовується й порушення Головним управлінням ДПС у Львівській процедури анулювання статусу платника єдиного податку, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.

Також з матеріалів справи слідує, що відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішення відповідач зазначив, що позивачу у 2023 році відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи, а поданій податковій звітності присвоюється статус «історія подання», що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу та вказував на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

Отож, зважаючи на приведені норми законодавства та встановлені фактичні обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом відновлення прав позивача є зобов`язання контролюючого органу включити до реєстру платників єдиного податку відомості про ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «БОРТКІВ» як платника єдиного податку четвертої групи, про що видати відповідну довідку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 380/9046/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос