Ухвала

від 30.11.2023 по справі 520/7067/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 520/7067/22

адміністративне провадження № К/990/38476/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №520/7067/22 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 26 серпня 2022 року №UА-2021-01-18-002905-b, яка проведена Службою автомобільних доріг у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №UА-2021-01-18-002905-b, яка проведена Службою автомобільних доріг у Харківській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Служби автомобільних доріг у Харківській області сплачений судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року скасовано з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №520/7067/22 повернуто особі, яка її подала.

14 листопада 2023 року позивач повторно засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункти «а», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Скаржник вказує, що на час подання касаційної скарги остання практика Верховного Суду щодо схожих, але не тотожних правовідносин викладена у постанові по справі №640/26603/21, проте обставини справи не можна вважати такими, що повністю відповідають обставинам справи №520/7067/22.

Оскільки, оскаржувані питання у справах №640/26603/21 та №520/7067/22 не можна вважати тотожними, скаржник наполягає на необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, визначених підпунктами «а», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України для повного та всебічного з`ясування обставин справи та формування єдиної практики Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене безпосередньою підставою для відкриття касаційного провадження скаржник визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

За приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т. і.), а також зазначення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Суд зазначає, що формальне посилання на норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права (частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі») та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними та суперечливими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Інших підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Скаржник у касаційній скарзі також посилається на підпункти «а», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Проте, наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають місце у випадку коли справа розглянута в порядку спрощеного провадження чи є справою незначної складності, проте ця справа розглянута в порядку загального провадження, а суд першої інстанції не відносив цю справу до справ незначної складності, а тому Суд відхиляє зазначені посилання скаржника.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №520/7067/22 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур