Постанова

від 30.11.2023 по справі 340/5054/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа №340/5054/22

адміністративне провадження № К/990/21268/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 340/5054/22

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новгородківського районного суду Кіровоградської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заболотній Павло Леонідович,

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, ухвалену колегією суддів: головуючий суддя Чередниченка В.Є., суддів Панченко О.М., Іванова С.М.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області (далі - відповідач, ТУ ДСА України в Кіровоградській області), у якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ТУ ДСА України в Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за липень-серпень 2022 року;

1.2. стягнути з ТУ ДСА України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за липень - серпень 2022 року в сумі 64450 грн 80 коп;

1.3. допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць в сумі 64450 грн 80 коп.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи із грудня 2001 року працює на посаді судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області. На підставі наказу голови суду від 18.07.2022 №19/к його увільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку із прийняттям на військову службу із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України. З 18.07.2022 позивач перебував у складі Збройних сил України у зв`язку з мобілізацією, а з 03.08.2022 відповідно до довідки начальника П`ятого відділу Кропивницького та СП полковника ОСОБА_2 наказом в.о. голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області № 23/к від 03.08.2022 його поновлено на посаді та зобов`язано приступити до виконання своїх службових обов`язків по здійсненню судочинства з 04.08.2022.

2.1. Із довідки ТУ ДСА у Кіровоградській області від 21.10.2022 № 86 позивачу стало відомо, що в період з 19.07.2022 по 03.08.2022 включно внаслідок змін, внесених до частини третьої статті 119 КЗпП України, суддівська винагорода йому не нараховувалася та не виплачувалася.

2.2. Позивач вказує, що зміни внесені до статті 119 КЗпП України Законом від 01.07.2022 № 2352-ІХ, суперечать положенням статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка є імперативною нормою щодо визначення суддівської винагороди та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Отже, відповідач без наявних правових підстав «переніс» питання щодо регулювання виплати суддівської винагороди зі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на статтю 119 КЗпП України.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Позивач працює на посаді судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області.

4. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

5. Відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 оголошено провести загальну мобілізацію.

6. У зв`язку із оголошеною мобілізацією та наказу голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2022 № 19/к позивача увільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з прийняттям на військову службу із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України.

7. Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ) внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України, згідно із якими у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». Цей Закон набрав чинності з 19.07.2022.

8. У зв`язку з набранням чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, наказом від 19.07.2022 №21/к в.о. голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2022 позивачу припинено виплату середнього заробітку на час його увільнення у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період з 19.07.2022.

9. На підставі довідки начальника П`ятого відділу Кропивницького та СП полковника ОСОБА_2 від 02.08.2022 наказом в.о. голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.08.2022 № 23/к суддю ОСОБА_1 поновлено на посаді та зобов`язано приступити до виконання своїх службових обов`язків по здійсненню судочинства з 04.08.2022.

10. Відповідно до довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області від 21.10.2022 № 86 в період з 19.07.2022 по 03.08.2022 суддівська винагорода ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася на підставі Закону № 2352-ІХ.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 залучено Новгородківський районний суд Кіровоградської області в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

12. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 позов задоволено частково:

12.1. зобов`язано ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18.07.2022 по 03.08.2022 обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням раніше сплачених сум;

12.2. допущено до негайного виконання рішення суду у частині стягнення суддівської винагороди ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

13. Задовольняючи позовні вимоги в означеній частині суд першої інстанції виходив із того, що питання обрахунку та розміру суддівської винагороди регламентовано виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), що, в свою чергу, виключає можливість застосовувати до правовідносин стосовно суддівської винагороди інші Закони, в тому числі Закон № 2352-ІХ.

13.1. Так, з аналізу частини другої статті 130 Конституції України та частини першої статті 135 Закону №1402-VIII слідує, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України «Про судоустрій і статус судців», що узгоджується з принципом незалежності судді, який відповідно до пунктів 7, 8 частини 5 статті 48 Закону №1402-VIII забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом і належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

13.2. Суд цієї інстанцій зауважив, що у Рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 Конституційний Суд України зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

13.3. Крім того, у Рішенні від 08.04.2016 №4-рп/2016 у справі №1-8/2016 Конституційний Суд України вкотре зазначив, що однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а судцям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

13.4. Таким чином, урахувавши приписи частини третьої статті 7 КАС України, суд першої інстанцій дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосовується частина друга статті 130 Конституції України, а тому розмір суддівської винагороди належить визначати відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII без застосування будь-яких обмежень, що не передбачені цим Законом, тобто без застосування до спірних правовідносин Закону № 2352-ІХ.

13.5. Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд цієї інстанцій уважав, що способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.07.2022 по 03.08.2022, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону № 1402-VIII, з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

14. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

14.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, виплату позивачу середнього заробітку на час його увільнення у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період з 19.07.2022 припинено на підставі наказу в.о. голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2022 № 21/к, законність якого ОСОБА_1 не ставиться під сумнів, ним не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за липень-серпень 2022 року, і як наслідок про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

15. Не погодившись із означеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заболотній Павло Леонідович, звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій сторона позивача просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 340/5054/22 та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2022.

16. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

17. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин положень статей 130 Конституції України, статті 135 Закону № 1402-VIII, Закону № 2352-ІХ, яким внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України.

17.1. У касаційній скарзі зазначається, що внаслідок змін, внесених Законом № 2352-ІХ до частини третьої статті 119 КЗпП України, з 19.07.2022 за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається лише місце роботи і посада (без збереження середнього заробітку), і з цього часу правові підстави для виплати вказаним працівникам з 19.07.2022 середнього заробітку відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України відсутні.

17.2. Водночас, касатор зауважує, що згідно із частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами; порядок виплати суддівської винагороди регламентується виключно цим Законом, що узгоджується з приписом частини другої статті 130 Конституції України, в силу якої розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій; Законом № 1402-VIII перебачено вичерпний перелік обмежень у виплаті суддівської винагороди, водночас перебування на військовій службі не є таким випадком.

17.3. Із посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 990/4/2, зазначає, що під час здійснення правосуддя існують випадки, коли за певних умов судця не може здійснювати правосуддя, які поділяються на дві категорії: до першої категорії належать випадки, коли нездійснення правосуддя обумовлене поведінкою самого судді; друга категорія охоплює випадки, коли суддя не здійснює правосудця через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою. У більшості випадків, коли суддя не здійснює правосудця (окрім випадків застосування до судці дисциплінарного стягнення), судді виплачується суддівська винагорода. Отримання від держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди, нерозривно пов`язує цю особу з її статусом судці.

17.4. У цій постанові Велика Палата також зазначила, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності судців суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

17.5. Отже, з урахуванням конституційних гарантій незалежності судців, пріоритетності норм Конституції України та Закону № 1402-VIII над іншими нормами законодавства, касатор уважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з моменту набрання чинності Законом № 2351-IX, яким внесені зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України в частині збереження за працівниками, прийнятими на військову службу за призовом під час мобілізації, лише місця роботи і посади, але без збереження середнього заробітку, суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосудця у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, суддівська винагорода має виплачуватися у повному обсязі.

17.6. Натомість суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, при ухвалення рішення допустив порушення норм матеріального права, а саме положень статті 135 Закону № 1402-VIII та статті 130 Конституції України.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

19. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023, який здійснено на підставі розпорядження в.о.заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.11.2023 № 1966/0/78-23, (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03.08.2023 № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», наказом Голови Верховного Суду від 03.08.2023 № 2457-к про відрахування судді ОСОБА_3 зі штату Верховного Суду, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг), визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єресько Л.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Соколов В.М., Білак М.В.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

21. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТУ ДСА в Кіровоградській області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

21.1. Відповідач заперечуючи проти доводів касаційної скарги зазначає, що питання проходження військової служби суддями під час мобілізації та виплати грошового забезпечення, встановлення гарантій для суддів на час виконання військового обов`язку, призначення на військові посади не є предметом регулювання Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Наголошує, що враховуючи положення Конституції України, КЗпП України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зміст наказів Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2022 № 19/к та від 03.08.2022 №23/к, відповідач не допустив протиправної бездіяльності та діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

23. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

25. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

26. Спір у цьому провадженні виник у зв`язку із невиплатою суддівської винагороди судді, мобілізованому до лав Збройних Сил України, за яким відповідно до приписів частини третьої статті 119 КЗпП України, чинній на момент його увільнення від роботи зберігалися відповідно місце роботи, посада та середній заробіток.

27. Колегія суддів враховує, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування положень статей 130 Конституції України, статті 135 Закону № 1402-VIII, Закону № 2352-ІХ, яким внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України, який викладено у постановах від 23.11.2023 у справі № 340/5033/22. Висновки, у справі № 340/5033/22 є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них і надалі зауважує таке.

28. Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

29. Статтею 135 Закону України № 1402-VIII установлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

30. Приписами частини другої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

31. Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

32. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема, в рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

33. Так, у рішенні від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) Конституційний Суд України вказав, що обов`язок держави щодо забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, закріплений у статті 130 Конституції України, є однією з конституційних гарантій незалежності суддів. Системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ними встановлено обов`язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, в тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність.

34. Конституційний Суд у своїх рішеннях також послідовно вказував, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів, встановлена система гарантій незалежності суддів не є їх особистим привілеєм; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу.

35. У спірному періоді про який йдеться у цій справі, позивач увільнений від виконання функцій судді у зв`язку з мобілізацією на підставі наказу від 18.07.2022, виданого відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частини третьої статті 119 КЗпП України.

36. Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (далі - Указ № 64/2022), на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на даний час.

37. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не врегульовано питання призову суддів на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду та виплати суддівської винагороди. Натомість ці питання урегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 119 КЗпП України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

38. Відповідно до частин першої, четвертої, чотирнадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

39. Згідно із частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України.

40. Частина третя статті 119 КЗпП України (в редакції до внесених змін Законом № 2352-ІХ) визначала, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в наказі голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18.07.2022 № 19/к зазначено про збереження за позивачем місця роботи, посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України.

42. Водночас, Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, у частину третю статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінити словами «зберігаються місце роботи і посада», тобто з 19.07.2022 законодавцем не передбачена виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

43. У зв`язку з набранням чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, наказом від 19.07.2022 № 21/к в.о.голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2022 позивачу припинено виплату середнього заробітку на час його увільнення у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період з 19.07.2022.

44. Предметом цього спору, переданого на вирішення суду, позивач визначив бездіяльність відповідача щодо невиплати йому суддівської винагороди у період перебування на військовій службі, на чому акцентував увагу суд апеляційної інстанції, окресливши межі позовних вимог, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції.

45. У цьому аспекті необхідно зазначити, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

46. У постанові від 01.09.2022 у справі № 990/46/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

47. Тобто бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.

48. Суд, своєю чергою, при вирішенні спору у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень відповідно до приписів статті 2 КАС України має, зокрема, перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

49. Відповідно до частини першої статті 151 Закону № 1402-VIII Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

50. Частинами першою та четвертою статті 148 Закону № 1402-VIII визначено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

51. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

52. Згідно Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області, затвердженим головою ДСА України 25.09.2015, основним завданням управління є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Кіровоградської області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Кіровоградської області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та місцевих загальних судів Кіровоградської області.

53. Заходи по фінансовому забезпеченню місцевих загальних судів Кіровоградської області включають в себе і нарахування та виплату суддівської винагороди.

54. Частиною другою статті 24 Закону № 1402-VIII визначено, що голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

55. Нарахування, у тому числі суддівської винагороди суддям, здійснюється на підставі наказів голів суддів, табелів обліку робочого часу, копії яких передаються судами управлінню для виконання.

56. Отже, ТУ ДСА в Кіровоградській області є фактично виконавцем наказів голів суддів і при нарахуванні та виплаті заробітної плати, зокрема, суддівської винагороди суддям управління не є самостійним суб`єктом.

57. За встановлених обставин цієї справи відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, на підставі наказу в.о.голови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.07.2022 №21/к припинено виплату позивачу середнього заробітку на час його увільнення у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період з 19.07.2022.

58. У той час, законність означеного наказу позивачем не ставиться під сумнів та ним не оскаржується, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав стверджувати, що ТУ ДСА в Кіровоградській області допустило протиправну бездіяльність в частині нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди у спірному періоді.

59. Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 340/5033/22.

60. Підсумовуючи наведе, Верховний Суд констатує, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

61. Доводи та аргументи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанціі і свідчать про незгоду скаржника із наданою правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

62. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

63. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

64. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

66. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Заболотній Павло Леонідович, залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 340/5054/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов