Постанова

від 30.11.2023 по справі 826/10800/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 826/10800/16

адміністративне провадження № К/9901/9993/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.

розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/10800/16

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року, ухвалене у складі: головуючого судді Чудак О.М., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, ухвалену у складі: судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (далі - відповідач, Інститут), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» - з вимогою застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Інституту за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Інституту.

На обґрунтування позову зазначено, що за результатами позапланової перевірки Інституту виявлено порушення вимог нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

Наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 17.05.2016 №215 вирішено в період з 06 червня по 24 червня 2016 року провести планову перевірку Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

На підставі вказаного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 06 червня 2016 року №582 на проведення планової перевірки приміщень відповідача.

У період з 06 червня по 24 червня 2016 року ГУ ДСНС у м. Києві провело планову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт від 24.06.2016 № 480.

В акті перевірки від 24 червня 2016 року №480 встановлено такі порушення вимог законодавства:

- розділу 5 пункту 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (далі - ППБ України) - не надано актів проведення перевірок внутрішніх пожежних кранів;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.14 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: двері електрощитової, складських приміщень не виконані протипожежними 1-го типу з МВ не менше 60 хв;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 7.1.1 табл. А1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення інституту не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесу експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- розділ 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- розділу 4 пункту 1.16 ППБУ - приміщення електрощитової не обладнано автономною системою пожежогасіння;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.1 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: прорізи в протипожежних стінах не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.18 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: не підвищена межа вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди, яка має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (на поверхах);

- розділу 5 пункту 3.9 ППБ України - приміщення підприємства не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

-розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 13 табл. Б1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу 3-го типу;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками, які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні сходові клітини не обладнанні евакуаційним освітленням;

- частини п`ятої статті 57 Кодексу цивільного захисту України - допускається заключення договорів оренди із суб`єктами господарювання без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки отримана в порядку виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2013 року №440;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на дверях сходових клітин відсутні пристрої для самозачинення дверей;

- розділу 3 пункту 2.12 ППБ України - на дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

- розділу 4 пункту 1.11 ППБ України - не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пунктів 2.14, 2.12 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: двері приміщення електрощитової не виконані протипожежними другого типу з МВ не менше 60 хвилин;

- розділу 2 пункту 5 ППБ України - не розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається захаращення сходової клітини, що веде до першого поверху;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями;

- розділу 2 пункту 2.12 ППБ України - допускається захаращення технічного поверху сторонніми предметами;

- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - порушено вимоги пункту 6.6 ДБН В.1.1.7 - 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: вихід зі сходової клітини на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу;

- розділу 3 пункту 2.12 ППБ України - допускається використання приміщень технічного поверху під виробничі дільниці;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.3 додатку «Ж» ДБН В.2.5.56 - 2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: автоматична система протипожежного захисту на об`єкті знаходиться в неробочому стані;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через складське приміщення;

- розділу 6 пункту 9.1 ППБ України - в складському приміщенні відсутня система димовидалення (для випускання диму в разі пожежі);

- розділу 5 пункту 2.1 ППБ України - біля місць розташування пожежних гідрантів відсутні об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів покажчики;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на шляху евакуації по сходовій незадимляємій клітині допускається встановлення металевої решітки;

- розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України №653 від 09 жовтня 2006 року, - не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу;

- пунктів 4.6, 4.2 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, противибухових пристроїв;

- пунктів 4.6, 4.5 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року, ДБН А.3.1-9-2000 - не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно встановленого переліку.

На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві №351 від 05.06.2018 та посвідчення на перевірку №1652 від 11.06.2018, позивачем проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 12.06.2018 №216.

В акті перевірки від 12.06.2018 № 216 ГУ ДСНС у м. Києві встановлено такі порушення вимог законодавства:

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пунктів 6.1, 6.2, 6.4 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: двері електрощитової не виконані протипожежними 1-го типу з МВ не менше 60 хв;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги п.7.1.1 табл.А1 ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення інституту не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- розділу 4 пункту 1.16 ППБ України - приміщення електрощитової не обладнано автономною системою пожежогасіння;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 6.20 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: не підвищена межа вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди, яка має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (на поверхах);

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 13 таблиці «Б1» ДБН В.2.5 - 56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме: приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу 3-го типу;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками, які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на дверях сходових клітин відсутні пристрої для самозачинення дверей;

- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - порушено вимоги пункту 8.6 ДБН В.1.1.7 - 2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: вихід зі сходової клітини на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.3 додатку «Ж» ДБН В.2.5.56 - 2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: на об`єкті автоматична система протипожежного захисту знаходиться в неробочому стані;

- розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України №653 від 09.10.2006 - не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу;

- пунктів 4.6, 4.2 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, проти вибухових пристроїв;

- пунктів 4.6, 4.5 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно з встановленим переліком.

На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві №438 від 17.07.2018 та посвідчення на перевірку №2010 від 02.08.2018 позивачем проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складено акт від 08 серпня 2018 року № 284.

В указаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено ті ж самі порушення вимог законодавства, що перелічені в акті перевірки від 12 червня 2018 року №216.

Уважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, позов задоволено: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Інституту.

Обов`язок щодо забезпечення виконання рішення суду покладено на ГУ ДСНС у місті Києві.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у м. Києві у приміщеннях Інституту, підтверджуються факти порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть самі по собі створюють очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їхня сукупність указує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суди попередніх інстанцій застосували пункти 4, 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417; ДБН В.1.1.7-2002; ДБН В.1.1.7-2017; ДБН В.2-9-2009 без урахування висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №826/19328/16; від 29.10.2020 у справі №804/5103/16.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

ТОВ «Інкостіл Груп» у відзиві на касаційну скаргу підтримало доводи відповідача та окремо звернуло увагу на те, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не дослідили надані ТОВ «Інкостіл Груп» докази: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 жовтня 2015 року, індексний номер 45140072, що підтверджує право власності ТОВ «Інкостіл Груп» на 27/100 частини приміщень загальною площею 1501,4 м2, що знаходяться на 5,6 і 7 поверхах будинку №38 по бульвару Дружби народів у м. Києві.

Унаслідок вказаних порушень поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися інтереси ТОВ «Інкостіл Груп» як співвласника будівлі, у якій проводилася перевірка, і не враховано ймовірних збитків, яких буде завдано у разі застосування заходів реагування у той спосіб, про який йдеться в позовній заяві .

Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) від 02.10.2012 №5403-VI до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частинами першою-другою статті 68 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої-другої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. Позиція Верховного Суду

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання наявності/відсутності підстав вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері.

Так, у межах перевірок Інституту було виявлено 12 порушень правил і норм пожежної і техногенної безпеки, які, за доводами ГУ ДСНС України у місті Києві, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У контексті означеного питання варто зауважити, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Під час обрання заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, установ, організацій позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що більшість з виявлених порушень створюють очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність указує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що зміст та характер виявлених порушень (відсутність протипожежних дверей, огороджувальних конструкцій та/або протипожежних перешкод) у сукупності ускладнять порядок гасіння пожежі та можуть призвести до її занадто швидкого розповсюдження. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень повною мірою.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій проте, що сукупність виявлених під час перевірок порушень становить загрозу життю та здоров`ю людей.

У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16, про те, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, не є єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень.

Водночас, посилаючись на вказану правову позицію, відповідач у касаційній скарзі не зазначає, які з поданих ним доказів на підтвердження факту відсутності (усунення) виявлених в актах від 12 червня 2018 року №216, від 08 серпня 2018 року № 284 порушень не були досліджені судами попередніх інстанцій, та не наводить фактів необґрунтованого відхилення його клопотань про витребування, дослідження або огляд доказів.

Суд також уважає необґрунтованим посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 жовтня 2020 року №804/5103/16, щодо застосування пунктів 4, 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року.

У пункті 24 указаної постанови Верховний Суд, аналізуючи вимоги пунктів 4, 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, зазначив, що ними передбачено альтернативну відповідальність власника або орендаря (залежно від умов договору оренди) за дотримання вимог пожежної безпеки у таких випадках : щодо технічного стану пожежних гідрантів, щодо підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел та щодо своєчасного і повного оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками (підпункти 1, 8 пункту 2.1, пункт 3.22 розділу V).

У цьому контексті Верховний Суд у справі №804/5103/16 зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не проаналізували та не дали оцінки тому, чи можна вважати передбачений у договорах оренди обов?язок орендаря утримувати орендовані приміщення в повному порядку, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, домовленістю сторін угоди про покладення на орендаря всіх обов`язків щодо забезпечення пожежної безпеки (включаючи проведення організаційних заходів і технічних засобів) та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Скаржник у цій справі, посилаючись на те, що орендарями приміщень у будинку за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 38 є Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», ТОВ «Телерадіокомпанія Глас» положень договорів з ними, які б свідчили, що вказані суб`єкти господарювання є відповідальними за дотримання вимог пожежної безпеки, не наводить.

Посилання позивача на умови примірного договору оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року №820, Суд відхиляє, адже вони мають рекомендаційний характер.

Суд також зазначає, що виявлені в актах перевірки порушення, які стали підставою для застосування заходів реагування у цій справі, не пов`язані з технічним станом пожежних гідрантів, штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел; оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння.

Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у справі №804/5103/16, не є застосовними до цієї справи.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Заявлений захід реагування як повне або часткове зупинення роботи не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Отже, ураховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, Суд уважає правильними їхні висновки про наявність підстав для вжиття заходів реагування.

Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судами попередніх інстанцій і погоджується з їхніми висновками про задоволення позову.

Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

VII. Судові витрати

Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська