Постанова

від 02.03.2021 по справі 826/10800/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10800/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл груп", Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкостіл груп" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (далі - відповідач, Інститут) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень інституту.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки був складений акт, відповідно до якого було виявлено порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які, за твердженням позивача, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, у зв`язку з чим Головне управління зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки.

Судом було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (ПАТ Дельта Банк ) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Дельта Банк , Товариство з обмеженою відповідальністю Інкостіл Груп (ТОВ Інкостіл Груп ), які є співвласниками будівлі, розташованої за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, а також Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, адже відповідач належить до сфери управління Міністерства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державний науково-дослідний інституту інформатизації та моделювання економіки та третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкостіл груп" - звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач з доводами рішення суду першої інстанції не погоджується, оскільки останнє є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з явними порушеннями норм матеріального та процесуального права в умовах недоведеності обставин справи, які суд вважав встановленими. Зазначає, що частина не усунутих порушень, виявлених перевіркою, не пов`язана зі створенням реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Третьою особою вказано, що в порушення статті 41 Конституції України, статті 325 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції при дослідженні належних доказів не надав оцінку факту наявності інших власників будинку 38 по бульвару Дружби народів у місті Києві і, відповідно, не врахував негативні наслідки, які настають для співвласників при користуванні спільною частковою власністю. Так, співвласники будівлі не повинні зазнавати втрат, в тому числі фінансових, у зв`язку з виявленням ГУ ДСНС у місті Києві порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. До власних приміщень ТОВ Інкостіл груп , а також тих, що здаються в оренду, які розташовані на 4, 5, 6 і 7 поверхах будівлі немає окремого власного входу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл груп", Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 лютого 2021 року. Однак, розгляд справи у вказану дату не відбувся у зв`язку з участю головуючого судді в підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно з Календарним планом підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2021 рік. У зв`язку з цим розгляд даної справи було перенесено на 02 березня 2021 року.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про долучення докзів до матеріалів справи та відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з цими доказами іншим учасникам справи. Колегія суддів на місці ухвалила продовжити розгляд справи, дослідивши надані апелянтом докази в ході розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, виявленні під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Крім того, застосований захід має тимчасовий та спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17 травня 2016 року ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №215 (з основної діяльності) про проведення планових перевірок, відповідно до пункту 98 додатку до якого державному інспектору доручено в період 06 червня 2016 року - 24 червня 2016 року провести планову перевірку Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 06 червня 2016 року №582 на проведення планової перевірки приміщень Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки на ім`я головного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітана служби цивільного захисту Демидова Д.А. та старшого інспектора відділу застосування запобіжних заходів у сфері пожежної та техногенної безпеки ГУ ДСНС України у м. Києві майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

Повідомлення від 23 травня 2016 року №20/1272 про проведення планової перевірки відповідача було вручено особисто заступнику директора інституту Неволько О.І., що підтверджується підписом на повідомленні.

У період з 06 червня 2016 року по 24 червня 2016 року ГУ ДСНС у м. Києві на підставі вищевказаних наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 24 червня 2016 року № 480.

Так, в акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- розділу 5 пункту 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (далі - ППБ України) - не надано актів проведення перевірок внутрішніх пожежних кранів;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.14 ДБН В.1.1.7 - 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: двері електрощитової, складських приміщень не виконані протипожежними 1-го типу з МВ не менше 60 хв.;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 7.1.1 табл. А1 ДБН В.2.5 - 56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту , а саме: приміщення інституту не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесу експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- розділ 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- розділу 4 пункту 1.16 ППБУ - приміщення електрощитової не обладнано автономною системою пожежогасіння;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.1 ДБН В.1.1.7 - 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: прорізи в протипожежних стінах не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.18 ДБН В.1.1.7 - 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: не підвищена межа вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди, яка має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (на поверхах);

- розділу 5 пункту 3.9 ППБ України - приміщення підприємства не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 13 табл. Б1 ДБН В.2.5 - 56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту , а саме: приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу 3-го типу;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення , а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками, які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення , а саме: евакуаційні сходові клітини не обладнанні евакуаційним освітленням;

- частини п`ятої статті 57 Кодексу цивільного захисту України - допускається заключення договорів оренди із суб`єктами господарювання без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки отримана в порядку виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2013 року №440;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на дверях сходових клітин відсутні пристрої для самозачинення дверей;

- розділу 3 пункту 2.12 ППБ України - на дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

- розділу 4 пункту 1.11 ППБ України - не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пунктів 2.14, 2.12 ДБН В.1.1.7 - 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: двері приміщення електрощитової не виконані протипожежними другого типу з МВ не менше 60 хвилин;

- розділу 2 пункту 5 ППБ України - не розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається захаращення сходової клітини, що веде до першого поверху меблями;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями;

- розділу 2 пункту 2.12 ППБ України - допускається захаращення технічного поверху сторонніми предметами;

- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - порушено вимоги пункту 6.6 ДБН В.1.1.7 - 2002 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: вихід зі сходової клітини на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу;

- розділу 3 пункту 2.12 ППБ України - допускається використання приміщень технічного поверху під виробничі дільниці;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.3 додатку Ж ДБН В.2.5.56 - 2014 Системи протипожежного захисту , а саме: на об`єкті автоматична система протипожежного захисту знаходиться в неробочому стані;

- розділу 4 пункту 1.18 ППБ України - допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через складське приміщення;

- розділу 6 пункту 9.1 ППБ України - в складському приміщенні відсутня система димовидалення (для випускання диму в разі пожежі);

- розділу 5 пункту 2.1 ППБ України - біля місць розташування пожежних гідрантів відсутні об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів покажчики;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на шляху евакуації по сходовій незадимляємій клітині допускається встановлення металевої решітки;

- розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України №653 від 09 жовтня 2006 ркоу, - не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу;

- пунктів 4.6, 4.2 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, противибухових пристроїв;

- пунктів 4.6, 4.5 наказу МНС України від 15 серпня 2007 року, ДБН А.3.1-9-2000 - не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно встановленого переліку.

Надалі, на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві №351 від 05 червня 2018 року та посвідчення на перевірку №1652 від 11 червня 2018 року, позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 12 червня 2018 року за №216.

У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено наступні порушення вимог законодавства:

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пунктів 6.1, 6.2, 6.4 ДБН В.1.1.7 - 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: двері електрощитової не виконані протипожежними 1-го типу з МВ не менше 60 хв.;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги п.7.1.1 табл.А1 ДБН В.2.5 - 56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту , а саме: приміщення інституту не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- розділу 4 пункту 1.16 ППБ України - приміщення електрощитової не обладнано автономною системою пожежогасіння;

- розділу 3 пункту 2.3 ППБ України - порушено вимоги пункту 6.20 ДБН В.1.1.7 - 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: не підвищена межа вогнестійкості проходок електричних кабелів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди, яка має бути не меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ (на поверхах);

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 13 табл. Б1 ДБН В.2.5 - 56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту , а саме: приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу 3-го типу;

- розділу 3 пункту 2.27 ППБ України - порушено вимоги пункту 4.14 ДБН В.2.5 - 23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення , а саме: евакуаційні виходи не дообладнані світловими покажчиками, які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- розділу 3 пункту 2.37 ППБ України - на дверях сходових клітин відсутні пристрої для самозачинення дверей;

- розділу 3 пункту 2.23 ППБ України - порушено вимоги пункту 8.6 ДБН В.1.1.7 - 2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , а саме: вихід зі сходової клітини на покрівлю або горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу;

- розділу 5 пункту 1.2 ППБ України - порушено вимоги пункту 2.3 додатку Ж ДБН В.2.5.56 - 2014 Системи протипожежного захисту , а саме: на об`єкті автоматична система протипожежного захисту знаходиться в неробочому стані;

- розділу 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України №653 від 09.10.2006 - не забезпечено утримання захисної споруди у належному технічному стані і готовності до укриття персоналу;

- пунктів 4.6, 4.2 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не відновлено захисні властивості як споруди в цілому, так і окремих її елементів: входів і аварійних виходів, захисно-герметичних і герметичних дверей і ставень, проти вибухових пристроїв;

- пунктів 4.6, 4.5 наказу МНС України від 15.08.2007 №557, ДБН А.3.1-9-2000 - не розроблено документацію, яка повинна знаходитися в захисній споруді згідно з встановленим переліком.

Також на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві №438 від 17 липня 2018 року та посвідчення на перевірку №2010 від 02 серпня 2018 року позивачем було проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 08 серпня 2018 року № 284.

У вказаному акті перевірки ГУ ДСНС у м. Києві встановлено ті ж самі порушення вимог законодавства, що перелічені в акті перевірки від 12 червня 2018 року №216.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходила з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.7 статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктом 12 ч.1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тим більше, коли перевірка проведена потенційно небезпечного об`єкта пов`язана з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, вибуху та ін.).

Виходячи із системного аналізу зазначених положень, законодавством визначений механізм державного регулювання, та надана позивачу правова можливість та необхідність звернення з позовом до суду у випадку виявлення порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, із вимогами про застосування відповідних заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень .

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ним частково було усунуто виявлені порушення.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано, зокрема, експертний висновок протипожежного стану об`єкта, складений ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якого встановлено, що на об`єкті за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві проведені заходи по дотриманню норм і правил пожежної безпеки.

Однак, суд критично оцінює даний експертний висновок, оскільки він не є належним доказом у справі, позаяк доказом усунення порушень, виявлених під час проведення позивачем перевірки відповідача є лише акт позапланової перевірки, яким зафіксовано повну відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки на об`єкті.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, якщо відповідач вважає, що порушення, виявлені під час перевірки, наразі усунуті, він може звернутися до Головного управління ДСНС у м. Києва із заявою про проведення позапланової перевірки для встановлення відсутності порушень на підставі статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . В той же час, колегія суддів наголошує на тому, що частина встановлених позивачем порушень не усунута Інститутом.

В даному випадку позивачем в позовних вимогах визначено такий західреагування, як повне зупинення експлуатації (роботи) будівель Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки за адресою: бул. Дружби народів, 38 у місті Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень інституту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в своїй апеляційній скарзі не спростовано наявності встановлених позивачем під час проведення перевірки порушень та не зазначено про їх відсутність.

Доводи відповідача про те, що ним було усунуто частину порушень вимог правил пожежної безпеки та проводиться посилена робота по подальшому усуненню порушень, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків проведеної ГУ ДСНС в м. Києві перевірки.

Посилання представника Інституту на те, що із застосуванням заходу реагування в вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі неминуче порушуються права осіб, які орендують приміщення об`єкта, на якому проводилася перевірка, суд оцінює критично, оскільки дане твердження жодним чином не спростовує наявну реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, які постійно знаходяться у приміщеннях відповідача, встановлену компетентним органом. Повного усунення всіх виявлених позивачем порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися, є небезпечним для життя і здоров`я людей, підвергнення небезпеці яких за жодних умов є неприпустимим.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що виявлені у ході проведення перевірки та зафіксовані у акті позивача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, дійсно, можна кваліфікувати як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Окремо слід зауважити, що за матеріалами справи остання перевірки відповідача проводилася позивачем у серпні 2018 року, однак, на час розгляду даної справи в апеляційному суді у лютому 2021 року жодних змін щодо стану будівлі відповідача не відбулося.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є заходом, який має тимчасовий характер та направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначалося вище, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Зокрема, відповідач зазначає, що судом не було прийнято до уваги те, що наказ МНС України від 15 серпня 2007 року № 557, на який у Актах перевірок посилається позивач, втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 879 від 05 листопада 2018 року. Також судом не враховано при ухваленні рішення суду, що ДБН В. 1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва взагалі на момент перевірки втратили свою силу у зв`язку з прийняттям ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги . Тобто, переважна кількість недоліків, зазначених у Акті позивача, не створюють реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, незначна кількість неусунених відповідачем недоліків не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Проте, з даного приводу суд висловився вище, зазначивши, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, є достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 26 червня 2018 року по справі №823/589/16.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл груп", Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І.Мєзєнцев