Постанова

від 30.11.2023 по справі 420/20494/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа №420/20494/21

адміністративне провадження № К/990/19935/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 (судді - Єщенко О.В., Крусян А.В., Яковлєва О.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юна-2019" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юна-2019» звернулось до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови №055/21/354-вих від 18.10.2021 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 23790 грн.

Обґрунтовуючи позов, товариство покликалось на те, що не здійснює жодний дій по будівництву об`єктів та забудови території. На момент винесення оскаржуваної постанови позивачем не подавались заяви на отримання будь-яких дозвільних документів на здійснення будівництва. Покликаючись на відсутність складу правопорушення у сфері містобудівного законодавства, позивач просив скасувати постанову №055/21/354-вих від 18.10.2021, якою на нього накладено штраф.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №055/21/354-вих від 18.10.2021 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «ЮНА-2019» у розмірі 23790 грн.

Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 08.06.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2022.

Як на підставу поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, відповідач покликався на введення в Україні воєнного стану, знаходження більшості працівників Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відпустках та велику завантаженість працівників, які залишись на робочих місцях. Також відповідач зазначив про отримання ним 17.03.2022 засобами електронної пошти копії оскарженого рішення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2022 апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без руху.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу відповідачем подано з пропуском строку, передбаченого ч.1 ст.295 КАС України, а доводи апелянта про поважність причин пропуску процесуального строку, а також об`єктивність перешкод в оскарженні рішення суду у визначений термін, не знайшли свого підтвердження.

Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3405 грн.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено документ про сплату судового збору, заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як на підставу поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, відповідач покликався на запровадження воєнного стану на території України, перебування більшості працівників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у відпустках та велику завантаженість працівників, які залишись.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2022.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пропущений апелянтом строк є значним та не співмірним із процесуальним строком, визначеним КАС України, щодо оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції не вбачав обґрунтованих перешкод у відповідача у реалізації права на оскарження рішення суду з моменту одержання повного судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не доведено наявність обставин, що об`єктивно та непереборно перешкоджали йому вчинити певні процесуальні дії у встановлений строк з урахуванням умов, які діють під час запровадження на території України воєнного стану.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просив ухвалу суду від 27.06.2022 скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку фактичним обставинам справи, а саме належності вручення судового рішення відповідачу.

Покликаючись на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, скаржник зазначає про обов`язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету.

Також особа, яка подала касаційну скаргу, як на підставу для поновлення процесуального строку на подачу апеляційної скарги, покликається на продовження на території України карантину та режиму надзвичайної ситуації з метою запобігання поширенню COVID-19, а також на введення в Україні воєнного стану.

Крім того, як на поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, відповідач покликається на те, що більшість працівників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану знаходились у відпустках та велику завантаженість на працівників, які фактично працювали, а також на велику кількість судових проваджень, в яких скаржник є стороною по справі.

Відповідач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.

Так, відповідно до частини 5 статті 251 КАС України (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Пунктом 111 розділу IV «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Верховний Суд в постанові від 01.08.2023 у справі № 380/17220/21 дійшов висновку, що електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень є такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, та є офіційною електронною адресою цього органу державної влади.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, як суб`єкт владних повноважень, має офіційну електронну адресу dabk@omr.gov.ua, яка зазначена на офіційному сайті відповідача.

Як свідчать матеріали справи, копію рішення суду першої інстанції направлено на вказану офіційну електронну адресу відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою електронного листа (а.с. 100).

При цьому відповідач не заперечує отримання ним 17.03.2022 копії судового рішення від 15.03.2022 засобами електронної пошти.

Таким чином, копія рішення суду першої інстанції направлена на адресу відповідача у спосіб, встановлений процесуальним законом, факт отримання оскарженого судового рішення не заперечується відповідачем, що в свою чергу, давало суду апеляційної інстанції обґрунтовані підстави для встановлення факту вручення відповідачу рішення у встановлений процесуальний спосіб, який слугував початком перебігу процесуального строку, та вирішення питання поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з урахуванням наведених відповідачем підстав.

Зважаючи на те, що відповідач не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2023 у справі № П/811/754/16 при вирішенні питання належності вручення судового рішення дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак всі процесуальні документи, підписані цифровим підписом судді і направлені до Єдиного державного реєстру судових рішень, автоматично надсилаються до електронних кабінетів учасників справи підсистеми «Електронний суд».

Згідно даних з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/) рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2022 року надіслано судом: 15.03.2022, зареєстровано: 16.03.2022, оприлюднено: 18.03.2022, що згідно висновків Верховного Суду свідчить про надіслання судового рішення до електронного кабінету відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на введення на території України воєнного стану є безпідставним і висновки суду апеляційної інстанції не спростовує, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Верховний Суд, вирішуючи питання дотримання строку апеляційного оскарження, у постанові від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21 дійшов наступного висновку:

«…Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22.».

Покликання відповідача в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження на продовження на території України карантину та режиму надзвичайної ситуації з метою запобігання поширенню COVID-19 є безпідставним, оскільки з такими обставинами відповідач не пов?язував доводи заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

Крім того, у постанові від 11.04.2023 у справі № 640/13934/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС (в редакції Закону №731-ІХ від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, саме лише посилання на факт запровадження карантинних заходів без зазначення обставин, що безпосередньо пов`язанні з карантином та об`єктивно вилинули на пропуск строку, не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.».

Покликання скаржника на постанову Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20 є безпідставним, оскільки на відміну від обставин справи, що розглядається, у справі № 914/1191/20 оскаржуване судове рішення було надіслано на електрону адресу представника позивача за відсутності відповідної заяви позивача (фізичної особи) щодо надіслання на його електронну адресу чи на електронну адресу його представника копій прийнятих судових рішень.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 279/5407/20 також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки таке рішення стосується інших фактичних обставин справи, зокрема щодо доставки судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту фізичної особи, а не на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №420/20494/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко