Рішення
від 21.11.2023 по справі 522/21035/20
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

21.11.23

Справа № 522/21035/20

Провадження № 2/522/164/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Приморського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого судді СвяченоїЮ.Б.,

при секретарі судового засідання Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком, розірвання договору про участь батьків у вихованні дітей, відібрання малолітніх дітей та стягнення аліментів, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 в інтересах свої малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), за участю третьої особи Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районного адміністрації Одеської міської ради, в якому просить визначити місце проживання малолітніх дітей разом з ним, стягнути звідповідачки аліментина утриманнямалолітніх дітейв розміріне меншимніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку щомісяця,починаючи здня подачіпозовної заявита додосягнення дітейповноліття.Свої вимогипозивач обґрунтовуєтим,що сторониперебували узареєстрованому шлюбіз 22квітня 2017року.Від шлюбумають двохмалолітніх дітей доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..Рішенням Дніпровськогорайонного судуміста Києва(цивільнасправа 755/12350/18)розірвано шлюбміж ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ..Після розірванняшлюбу,між позивачемта відповідачем29травня 2019року бувукладений нотаріальнопосвідчений договірщодо здійсненнябатьківських правта визначеннямісця проживаннядітей заумовами якогопередбачено місцепроживання дітейза місцемпроживання матеріта правобатька зустрічатисьі безперешкод спілкуватисяз дітьми,зокрема,за умовамидоговору позивачсплачує аліменти,платежі зоплати комунальнихпослуг, працюнянь,додаткові витратина дітейна придбанняодягу,взуття,на харчуваннядітей таїх розвиток(навчання,відвідування секцій,гуртків,залучення репетиторів,медичне обслуговування.За домовленістю міжбатьками малолітнідіти разомзі відповідачкоюз 13вересня 2019розу почалипостійно проживатив квартири АДРЕСА_1 .Також за умовами договору щодо здійснення батьківських прав встановлено обов`язок матері щодо виконання своїх батьківських прав щодо малолітніх дітей. Однак відповідачка починаючі з 2019 року умови договору не виконує, постійно ухиляється від виконання своїх прямих обов`язків щодо виховання дітей залишаючи дочок без материнського піклування, чим ставить під загрозою життя і здоров`я своїх дітей, оскільки зайнята виключно питанням свого особистого життям часто більш ніж 300 днів у році виїжджаючі за кордон для розваги в кожен місяць до Парижу, Лондону, Стамбулу, Дубаї, Мінськ, Каїр, Прага, Москва, Краків, Вроцлав, і так по кілька разів по черзі повторюючи ці ж міста, та перебуваючи в цих містах біль ніж три тижні в місяць. Щодо вказаного факту залишення дочок без материнського піклування, батько неодноразово спілкувався з відповідачкою про припинення нею свої систематичні виїзди за кордон і займалася вихованням доньок, однак відповідачка на вказані прохання батька дітей ніяк не реагувала і продовжувала займатися особистим життям. Зокрема, неодноразово залишала малолітніх дітей без нагляду, у зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до органів поліції, служби у справах дітей, органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР з повідомленням про ухилення матері від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, залишення їх без материнського піклування, що було небезпечним для їх життя і здоров`я, оскільки у малолітніх доньок слабке здоров`я і вони постійно повинні находиться під наглядом педіатрів, неврологів, з наступним контролем ПЛРДНК CMV та корекції терапії, а для лікування та реабілітації постійно повинні проходити дослідження та лікування. При цьому працівниками Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області неодноразово повідомлялись органи опіки та піклування Приморської районного адміністрації ОМР про залишення відповідачкою ОСОБА_8 своїх малолітніх дітей безматеринського піклування. В червні 2020 року відповідачка знов виїхала у невідомому напрямку, залишила доньок у квартирі одних без нагляду, чим було спричинено загрозу життю та здоров`ю малолітнім дітям, у зв`язку з чим батька 11 червня 2020 року забрав своїх малолітніх доньок на своє утримання. В дійсний час позивач разом з дітьми постійно мешкає в квартирі АДРЕСА_1 , власником квартири є позивач, в квартири для дітей облаштовані дитячі кімнати, в квартирі чисто, комфортно, проведено ремонті роботи, наявні всі санітарно-гігієнічні комунікації, наявні іграшки, дитячі меблі, тобто в вказаній квартирі дітям створені належні умови для життя, розвитку та виховання. Позивач вказав, що він офіційно працевлаштований, має постійний дохід, постійно слідкує за станом здоров`я дітей, їх розвитком. На обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. Значну допомогу у вихованні дітей позивачу надають його мати ОСОБА_9 та чотири няні дітей, яким позивач сплачує зарплату. Спиртними напоями позивач не зловживає, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, доньки також хочуть жити з батьком, тому за таких умов донькам буде краще з ним. Ці обставини змусили позивача звернутись до суду з вказаним позовом.

17 грудня 2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

08.02.2021 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив, що його уточнення зводиться виключно до уточнення анкетних даних відповідачки ОСОБА_5 , яка 10.11.2020 року після розірвання шлюбу змінила своє прізвище на прізвище ОСОБА_2 .

12.04.2021 року від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Проніна Є.І. надійшов відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Заперечення обґрунтовано тим, що після розлучення Позивача та Відповідача між ними погіршилися стосунки, навіть попри існування нотаріально засвідченого договору про участь у вихованні дітей, зі сторони ОСОБА_1 , дотепер не виникло розуміння щодо участі у вихованні дітей та те з ким із батьків надалі вони будуть проживати. Так, дійсно, Відповідачем протягом року було здійснено декілька короткотривалих виїздів за кордон обумовлених закінченням навчання в закордонному навчальному закладі. Доводи Позивача про відсутність матері дітей в Україні понад 300 днів на рік необґрунтовані та не відповідають дійсності. Відповідач протягом декількох місяців восени 2020 року неодноразово намагалася зустрітися з дітьми, однак позивач силоміць утримував у себе неповнолітніх доньок, перешкоджаючи побаченням та абсолютно обмеживши спілкування між ними та матір`ю. В свою чергу сам ОСОБА_1 безпосередньо не приймав та на даний час не бере участі в їх ньому вихованні, оскільки ввесь цей час, за інформацією відомою Відповідачу, практично постійно перебуває за кордоном. 13.11.2020 р. ОСОБА_5 приїхавши для побачення з доньками за адресою: АДРЕСА_2 , виявила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебувають у вказаній квартирі з невстановленими особами, які на момент її прибуття відмовилися відчиняти двері та надати можливість побачитися з доньками. За фактами вказаних подій ОСОБА_5 викликала поліцію та склала заяву про вчинення злочину. У ОСОБА_5 відсутні будь-які обмеження щодо спілкування чи заборони на спілкування з дітьми, вона від самого їх народження піклувалась про їх фізичний та духовний розвиток. ОСОБА_5 належить квартира в АДРЕСА_3 , де створені комфортні умови для майбутнього проживання дітей. Також Відповідач є безпосереднім керівником ТОВ «КАРІМ» (код ЄДРПОУ 41159267), яке займаються готельно-ресторанного бізнесу в м. Одеса. Відповідач вважає, що проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю забезпечить їх якнайкращі інтереси.

20 квітня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Корнілової Л.І. до суду подана заява про залишення без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, подану 08.02.2021 року позивачем ОСОБА_1 обґрунтовуючи тим, що відповідачкою ОСОБА_5 до суду не були наданні анкетні дані про зміну свого прізвище, у зв`язку з чим уточнення позовних вимог з даного приводу є передчасним.

20.04.2021 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог в обґрунтування яких зазначив, щовідповідачка на протязі двох років у період с 01 січня 2019 по грудень 2020 року відсутня на території України та у м. Одесі, що підтверджується фактами наданими прикордонної служби України. Крім того зазначив, що незважаючи на те, що малолітня ОСОБА_3 часто хворіє, а 01.04.2021року знаходилась настаціонарному лікуванняу спеціалізованоїлікарні «ОХМАТДИТ»МОЗ України,її мативідповідачка у період з 20.03.2021 року знов виїхала на відпочинок до ОСОБА_10 . Факт залишення малолітніх дітей без материнського піклуваннята ухиленнявідповідачкою відвиконання своїхобов`язків щодовиховання дітейпідтверджуються матеріаламипосадових осібПриморського ВПв м.Одесі ГУНПв Одеськійобласті,які булирозглянути напідставі повідомленьпозивача.Місце проживаннявідповідачки позивачуневідомо,вона забраласвої речіі виїхалаз квартири,тому зчервня 2020року вже іздітьми непроживала,а згідноакту фіксаціїквартири АДРЕСА_1 складеногоу присутностіпредставників ОСМД«Довженко 2"відсутні особистіречи відповідачки вквартири.Батько дужелюбить своїхдоньок,здійснює належнийдогляд задівчинками тапіклується проїх здоров`я,фізичний,духовний таморальний розвиток,забезпечує отриманнядоньок дошкільноїосвіти,дбає проматеріальне забезпеченнясім`ї,утримує дітей.Разом зтим,він нечинитиме жоднихперешкод дляспілкування відповідачкоюз дітьмиі готовийзі свогобоку усімасилами сприятитому,щоб дітине булипозбавлення піклуванняматері.Будь якоїматеріальної допомогидітям відповідачкане надає,про намірзабрати дітейдо себене заявляє.На данийчас дітиз червнямісяця 2020року проживаютьразом збатьком,відвідують школураннього розвитку«Пелікан»,курси українськоїта англійськоїмови,психологію,також дітипроходять реабілітаційнілікування таздають постійнолікарські контрольніаналізи.Проте відповідачканеодноразово порушувалаумови договорупро участьбатьків увихованні дітей,оскільки вонапонад двохроків виїжджаючі закордон ухиляєтьсявід виконаннясвоїх обов`язківщодо вихованнядітей,не здійснюєналежний доглядза дівчинками,не піклуєтьсяпро їхздоров`я,фізичний,духовний таморальний розвиток,ніякої участів їхвихованні неприймає,як цьоговимагає ст.150СК України.Відповідачкою невиконуються встановленогозаконодавством тадоговором обов`язкущодо вихованнядітей ув дусіповаги доінших людей,в томучислі повагидо батька,тому позивачз урахуваннямтого,що подальшевиконання договоруна визначениху ньомуумовах єнеможливим,просить судвизнати розірваним договір про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, визначити місяця проживання малолітніх дітей разом з ним, стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітніх дітей.

22 квітня 2021 рокуухвалою Приморського районного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Проніна Є.І. про закриття провадження по даної цивільної справі. Задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Корнілової Л.І. про об`єднання цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , за участі третьої особи Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком з цивільною справою за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР про визначення місця проживання дітей. Об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , за участі третьої особи Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком з цивільною справою за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР про визначення місця проживання дітей в одне провадження присвоївши об`єднаній справі № 522/21035/20. Витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 577/18868/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації , Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР про визначення місця проживання дітей.

09 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_5 адвокат Пронін Є. І. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР, в який просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_5 , стягнути з Відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь їхньої матері ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у твердій грошовій сумі, що становить 143000 (сто сорок три тисячі) гривень 00 коп. що еквівалентно 5000 (п`яти тисячам) доларів США щомісячно починаючи від дня пред`явлення позову, та стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати понесені у зв`язку з розглядом справи.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_5 посилається на те, що після розлучення між ними погіршились стосунки, вона протягом вересня-жовтня 2020 року неодноразово намагалась зустрітися з дітьми, однак відповідач ОСОБА_1 силоміць утримував у себе неповнолітніх доньок, перешкоджаючи побаченням та абсолютно обмеживши спілкування між ними та матерю, а з моменту самовільного відібрання дітей від матери вони перебували з невідомими заявнику невстановленими особами, у зв`язку з чим, позивачка 13 листопада 2020 року звернулась до Шевченківського ВП приморського ВП в м. Одеса про вчинення злочину. ОСОБА_5 вказує, що її належить квартира в АДРЕСА_3 , де створені комфортні умови для майбутнього проживання дітей. Також ОСОБА_5 зазначає, що вона є безпосереднім керівником ТОВ «КАРІМ» (код ЄДРПОУ 41159267), яке займаються готельно-ресторанного бізнесу в м. Одеса, тому вважає, що проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею забезпечить їх якнайкращі інтереси. Також позивачем ОСОБА_5 разом з визначенням місця проживання дітей заявила вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, оскільки між позивачем та відповідачем існує укладений в письмової та підписаний договір від 29.05.2019 року про участь батьків у виховання дітей. Також зазначає, що у вищевказаному договорі на добровільних засадах було визначено наступні положення: ч. 9 «Сторони домовилися, що Батько щомісячно до 5го числа поточного місяця сплачує Матері і розмірі Еквівалентному 5 000 (п`яти) тисячам доларів США, а також додатково оплачує всі додаткові витрати на дітей, зокрема, але не виключно, на придбання одягу, взуття, витрат на харчування дітей, їх розвиток ( навчання, відвідання секцій, гуртків, залучення репетиторів), медичне обслуговування, тощо.» Однак відповідач на теперішній час ухиляється від виконання умов договору і Позивач вимушена звернутися до суду про стягнення аліментів на суму в 5000 (п`ять тисяч) доларів США, що еквівалентно 143 000 (сто сорока трьом тисячам) гривень 00 коп. за курсом НБУ на утримання двох неповнолітніх дітей, щомісячно до досягнення ними вісімнадцятирічного віку.

19.04.2021 року представник позивача ОСОБА_5 адвокат Пронін Є. І. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з заявою про уточнення позовних вимог до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР, в який просить суд визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_2 , стягнути з Відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь їхньої матері ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у твердій грошовій сумі, що становить 143000 (сто сорок три тисячі) гривень 00 коп. що еквівалентно 5000 (п`яти тисячам) доларів США щомісячно починаючи від дня пред`явлення позову, та стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати понесені у зв`язку з розглядом справи.

Представником відповідача (позивач за первісним позовом) ОСОБА_1 адвокатом Корнілової Л.І. надано відзив на позовну заяву ОСОБА_5 , яким позов не визнає та вважає, що доводи позовної заяви ОСОБА_5 про те, що «…. ОСОБА_8 протягом вересня-жовтня 2020 року неодноразово намагалась зустрітися з дітьми, однак відповідач ОСОБА_1 силоміць утримував у себе неповнолітніх доньок…» вважає безпідставними, поясняючи що протягом вересня-жовтня 2020 року позивачка ОСОБА_8 була відсутня у м. Одеси та взагалі на території України, та в вказаний період вона знаходилась у м. Дубамй (Об`єднаних Арабських Еміратів), а після полетіла до міста Стамбул, і лише 08 листопада 2020 року вона прилетіла до м. Київ. Представник відповідача ОСОБА_1 також зазначила, що у зв`язку з черговим виїздом ОСОБА_8 на відпочинок спочатку до Республіки Білорусь, потім до міста Дубамй (Об`єднаних Арабських Еміратів), а після до міста Стамбул (Туреччина), залишала своїх доньок у квартирі одних та без материнського нагляду, спричиняючи загрозу життю та здоров`ю малолітнім дітям, а з 11 червня 2020 року діти стали проживати разом з батьком ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , в якій для дітей облаштовані дитячі кімнати, в квартирі чисто, комфортно, проведено ремонті роботи, наявні всі санітарно-гігієнічні комунікації, наявні іграшки, дитячі меблі, тобто в вказаній квартирі дітям створені належні умови для життя, розвитку та виховання. Тобто за цій період позивачка взагалі не цікавилася та ні намагалася зустрітися з дітьми. Також ОСОБА_1 ніколи не перешкоджав позивачці у побачення та спілкування з дітьми, а навпаки ОСОБА_8 на протязі двох років самоусунулась від виконання своїх прямих обов`язків щодо виховання дітей залишаючи дочок без материнського піклування, виїжджаючи часто за кордон на кілька тижнів і більш, чим ставила під загрозою життя і здоров`я своїх дітей. Представник відповідача також зазначає,що позивачкою ОСОБА_2 (відповідачка за первісним позовом) не доведено, що діти проживають разом з нею, а законом не передбачено право на стягнення аліментів тим із батьків, з яким не проживають діти, тому вважає, що вимоги позивачки про стягнення з Відповідача (позивача за первісним позовом) аліменти на утримання неповнолітніх дітей є необґрунтованими. Також просить суд відмовити у повному обсязі у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місце проживання неповнолітніх дітей з матір`ю, та стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

31.05.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив, що уточнення його позовних вимог зводиться виключно до уточнення анкетних даних відповідачки ОСОБА_5 , яка 10.11.2020 року після розірвання шлюбу змінила своє прізвище на прізвище ОСОБА_2 .

16.12.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог. Заяву обгартовує тим, що відповідачка ОСОБА_2 після прийнятого рішення органом опіки та піклування про визначення місця проживання дітей разом з батьком, та після свого повернення її з США, де вона перебувала більш 8-мимісяців,без згодиі всуперечволі батькапід часрозгляду ційсправи відповідачка ОСОБА_2 незаконно організувалавикрадення малолітніх дітей.22листопада 2021року відповідачка ОСОБА_2 прийшла замісцем проживання позивачата йогомалолітніх дочокта шляхомобману забраладітей уматері позивача ОСОБА_9 та їхнянь зумовою,що вона ОСОБА_2 хоче довшепогуляти здівчатками,тому дітипобудуть знею доранку 23.11.2021року,а ввранці вонаповерне дітейбатьку.Також Позивачемзазначено,що вин нечинив перешкодматері успілкуванні здітьми,вона періодичнобачилась іздітьми.Однак 23.11.2021року відповідачка ОСОБА_2 дітей неповернула позивачу,свій телефонвона відразуз ранку ІНФОРМАЦІЯ_3 відключила,на зв`язоквона невиходить досі,адреса знаходженнясвоїх малолітніхдітей йомутакож не відомо,а протягомдоби всімаможливими способамита засобамипозивач намагавсявіднайти своюколішню дружинута дітей,однак,такі діїне далирезультату,тому щовідповідачка ховаємалолітніх дітейвід нього.З 23листопада 2021року місце проживаннядітей невідоме,діти досізнаходяться у розшуку. У зв`язку із тим, що відповідачка викрала дітей та не повернула за місцем проживання батька по теперішній час, підтверджується повідомленням на урядову «гарячу лінію» 1545 про викрадення ОСОБА_2 двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мешкали за адресою АДРЕСА_2 , вказане повідомлення про зникнення дітей відділом поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеської області внесено до журнал єдиного обліку повідомлень №27598. Відповідачка ОСОБА_2 досі чинить перешкоди для спілкування дітей з батьком ОСОБА_1 . З даногоприводу батькосильно хвилювавсяпро життята здоров`ясвоїх малолітніхдітей,тому,що згідномедичних документівДУ «Українськийнауково-досліднийінститут медичноїреабілітації, курортологіїМОЗ Україниполіклініка №2, НДСЛ«Охматдит» МОЗУкраїни,та КНП«Дитяча міськаклінічна лікарня№ 3»ОМР, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійноповинні находиться піднаглядом педіатрів,неврологів,з наступнимконтролем ПЛРДНК CMVта корекціїтерапії,а длялікування тареабілітації постійноповинні проходити дослідженнята лікування,також дітиперестали відвідуватишколу ранньогорозвитку «Пелікан»,реабілітаційні лікуванняу виглядімасажів,ЛФК лікувальну фізкультуру,курси українськоїта англійськоїмови,та психології,контрольні медичніаналізи.Посилаючись навказані обставини,позивач проситьвідібрати малолітніх дітей- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від матері- ОСОБА_2 та передатималолітніх батьку ОСОБА_1 ,визнати розірваним договір про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, визначити місяця проживання малолітніх дітей разом з ним, стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітніх дітей.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Корнілова Л.І. підтримала позовні вимоги і суду пояснила, що з 13 вересня 2019 року постійним місцем проживання малолітніх дітей є квартира АДРЕСА_1 , власником якої є батько дітей ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу, між позивачем та відповідачем 29 травня 2019 року був укладений нотаріально посвідчений договір щодо здійснення ними батьківських прав та за домовленістю між батьками малолітні діти разом зі відповідачкою ОСОБА_2 з 13 вересня 2019 розу почали проживати в квартири АДРЕСА_1 . Батько брав активну участь у вихованні дітей, постійно спілкувався з ним, допомагав матеріально. В свою чергу маті дітей у період січня 2019 року постійно була відсутня на території України та у м. Одесі, тривалий час не займається вихованням дітей та їх здоров`я, часто залишала їх без материнського піклування, займалась виключно питанням свого особистого життям виїжджаючі для розваги в кожен місяць до Парижу, Лондону, Стамбулу, Дубаї, Мінськ, Каїр, Прага, Москва, ОСОБА_11 , Вроцлав, і так по кілька разів по черзі повторюючи ці ж міста, та перебуваючи в цих містах біль ніж три тижні в місяць. Щодо вказаного факту залишення дочок без материнського піклування, батько неодноразово спілкувався з відповідачкою про припинення нею свої систематичні виїзди за кордон і займалася вихованням доньок, однак відповідачка на вказані прохання батька дітей ніяк не реагувала і продовжувала займатися особистим життям. У червні 2020 року відповідачка ОСОБА_2 залишивши малолітніх дітей одних в квартирі, в черговий раз виїхала за кордон в м. Мінськ, потім до АДРЕСА_4 , потім знов до м. Стамбул де пробула до 08 листопада 2020 року, а після прилетіла до м. Київ. Місце проживання відповідачки з червня 2020 року позивачу невідомо, вона забрала свої особисті речі і виїхала з квартири, тому з червня 2020 року вона вже разом з дітьми не проживала. З 11 червня 2020 року малолітні діти стали проживати разом з батьком в квартири АДРЕСА_1 , перебувають виключно на його вихованні та утриманні. Квартира, в якій проживає позивач разом з дітьми, належить йому на праві власності, в квартири для дітей облаштовані дитячі кімнати, в квартирі чисто, комфортно, проведено ремонті роботи, наявні всі санітарно-гігієнічні комунікації, наявні іграшки, дитячі меблі, тобто в вказаній квартирі дітям створені належні умови для життя, розвитку та виховання. Позивач офіційно працевлаштований, має постійний дохід, постійно слідкує за станом здоров`я дітей, їх розвитком. На протязі останнього часу діти постійно висловлюють своє бажання жити разом батьком, тому що дуже прив`язані до нього. Після рішення органу опіки та піклування, яке відбулося 07.10.2021 року та після тривалої відсутності більш ніж 8 місяців відповідачки ОСОБА_2 на території України у зв`язку з її перебуванням в США, відповідачка 22.11.2021 року шляхом обману забрала дітей у матері позивача ОСОБА_9 та їх нянь з умовою, що діти побудуть з нею до ранку 23.11.2021 року, а в вранці 23.11.2021 року вона ОСОБА_2 поверне дітей батьку. Однак з 23.11.2021 року відповідачка дітей не повернула, телефон свій відразу відключила, на зв`язок вона не виходить, адреса знаходження малолітніх дітей досі не відомо, крім того діти перестали відвідувати школу раннього розвитку «Пелікан», курси української та англійської мови, та психологію, також діти перестали проходити реабілітаційні лікування та здавати контрольні аналізи. Враховуючи наявні обставини, позивач впевнений що його малолітні діти перебувають в небезпечному для життя стані, бездогляду та належного піклування, а відповідачка ОСОБА_2 перешкоджає малолітнім дітям в отриманнілікування, належного харчування, медичного догляду,оскільки немає належнихкоштів.Відповідачка ОСОБА_2 самостійно беззгоди батька змінилашляхом викраденнямісце проживаннядітей,з 23листопада 2021року місце проживання дітей невідоме, діти досі перебувають у розшуку. Відповідачка ОСОБА_2 не узгоджувала з позивачем ОСОБА_1 зміну проживання малолітніх дітей, також позивачу не відомо хто зараз дбає про дітей та з ким вони мешкають, не відомо чи відвідують дитячий заклад малолітні діти, медичні заклади або лікарів. Зокрема представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що тільки у судовому засіданні з пояснень наданих у судовому засіданню представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Сорока М.Л. стало відомо, що у березні 2022 року малолітні діти перетнули кордон України без згоди позивача ОСОБА_12 , крім того представнику відповідачки ОСОБА_2 не відомо де перебувають та мешкають малолітні діти. Тому представник позивача вважає свавільнідії відповідачкищодо неузгодженогоз батькомвивезення дітейза межіУкраїни татакими,що порушуютьправа таінтереси дітейі створюютьдля нихреальну небезпеку,адже жоднихналежних умовдля проживаннядітей закордоном таджерел засобівіснування (харчування,одягу,навчання)відповідачка ОСОБА_2 не має.Відповідачка ОСОБА_2 на сьогоднішній день ховає дітей від батька та чинить йому перешкоди для спілкування з дітьми, досі невідомо їх місцезнаходження, тому вимоги позивача про визначення місця проживання дітей з батьком з відібранням їх у матері в судовому порядку є необхідним задля забезпечення захисту, перш за все, прав та інтересів дітей. Крім цього представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що за результатами проведеного психологічного обстеження дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , встановлено глибокий зв`язок та особисту прихильність дітей до батька, i те, що доньки комфортно почувають себе в родині батька. взаємовідносини з татом побудовані на взаємній довірі та повазі. Крім того малолітня дитина ОСОБА_14 вважає головним в родині - тата, адже він сильний та піклується про всю родину, тому діти почуваються впевнено поруч з ним. Позивачу місце перебування,проживання,навчання,стан здоров`ядітей наданий часневідоме.Тому зурахуванням позовноїзаяви прозбільшення позовнихвимог,шляхом викладенняпозову уновій редакції,просить судвизнати розірваним договір про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, визначити місяця проживання малолітніх дітей разом з ним, відібрати малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від матері - ОСОБА_2 та передати малолітніх дітей батьку, стягнути з відповідачки аліменти на утримання малолітніх дітей. Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Корнілова Л.І. в судовому засіданні заперечує проти задоволення заявлених вимог ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом) про визначення місце проживання неповнолітніх дітей разом з нею та стягнення з Відповідача (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, оскільки вимоги позову не обґрунтовані та позивач ОСОБА_2 не довела порушення своїх прав.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 та її представники в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх поясненнях відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що після розлучення вона з дітьми мешкала у будинку по АДРЕСА_5 , номер квартиру вона не пам`ятає, а всередині 2020 року батько ОСОБА_1 викрав у неї дітей, обмеживши її у спілкуванні з дітьми, а на початку листопада 2021 року вона забрала доньок та вони стали мешкати разом з нею за місцем її фактичного проживання, при цьому адресу фактичного проживання також не пам`ятає. Після початку воєнних дій на території України відповідачка разом з дітьми 1 березня 2022 року точну дату не пам`ятає виїхала до м. Нью-Йорк США, де вона з дітьми проживають по даній час. Відповідачка підтвердила, що перетин кордону дітей відбувався без згоди та присутності батька. Також пояснила, що діти у м. Нью- ОСОБА_15 мешкають разом з неї, вона орендує квартиру, діти відвідують шкільний заклад, але який заклад вона зараз не може сказати, з дитиною ОСОБА_14 вона ходить до лікарів в клініку по три рази на тиждень, але назву закладу та яких лікарів відвідує дитина відповідачка на запит суду не надала. В США відповідачка та дитина ОСОБА_14 , крім дитини ОСОБА_16 тому що вона громадянка США, потрапили за програмою розраховану урядом США для українських біженців, за вказаною програмою відповідачка та діти безкоштовно нічого не отримують, вона працює онлайн, повністю підтримує дітей, оплачує шкільні заклади дітей, гуртки та лікарів, відповідачка відмовилась назвати скільки грошей вона заробляє у США в місяць. Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов ОСОБА_1 не визнала, пояснила, що вона бажає, щоб доньки жили з нею, просить задовольнити її вимоги про визначення місце проживання неповнолітніх дітей разом з нею та стягнення з Відповідача (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

Представник третьої особивідділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районного адміністрації Одеської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав. Вважає, що позов підлягає задоволенню та посилаючись на висновок органу опіки та піклування вказав на наступне, що батько ОСОБА_1 , повідомив службу, що мати малолітніх дітей, ОСОБА_8 , на протязі більш двох років ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, виїжджаючи часто за кордон більш ніж на три тижні в місяць, у червні 2020 року гр. ОСОБА_8 в черговий раз виїхала на відпочинок залишивши своїх доньок одних без материнського догляду, тому батьку ОСОБА_1 довелося 11 червня 2020 року взяти дітей на своє утримання. 3 01.04.2021 року малолітня ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні у національний дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України, зі слів гр. ОСОБА_1 мати у цей період перебувала на відпочинку. Також, згідно інформації яку надали ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які доглядають за малолітніми доньками, мати дітей неодноразово виїздила за кордон на кілька тижнів та залишала дітей на виховання няням, всі питання стосовно виховання дітей вони узгоджували з батьком. Батько дітей відповідно до характеристики з місця проживання є комунікабельною людиною, ввічлива з сусідами, завжди готовий прийти на допомогу, активно цікавиться життям дочок, допомагає їм з заняттями, виконує функцію моральної підтримки дітей, вміє знаходити компромісні рішення і навчає цьому дітей, завжди охайно виглядає та доглянуті діти. Дотримується демократичного стилю в спілкуванні і вихованні дітей. Сім`ю можна вважати гармонійною, відкритою, з чіткими соціальними межами.

ОСОБА_1 працює в «TRANS TRADE RK SA» та займає посаду Керуючого директора з 2014 року по теперішній час. Заробітна плата становить 6 000,00 (шість тисяч) Швейцарських франків у місяць, що дорівнює 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) еквіваленту у гривні. Житлово-побутові умови проживання батька, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 205 кв. м, житлова площа 118 кв. м., складається з 4 кімнат, в квартирі зроблено сучасний ремонт, оснащена меблями, та побутовою технікою, два сан вузла, окрема ванна кімната. Діти мають окремі кімнати, окремі ліжка, одяг та взуття по сезону, іграшки за віком. Стосунки в сім`ї доброзичливі. ОСОБА_2 мати малолітніх дітей з заявою про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею до органу опіки та піклування не зверталась. Представники служби у справах дітей в телефонному режимі, представнику матері неодноразово повідомлялося, про необхідність надання документів, для визначення місця проживання дітей з матір`ю, але станом на 06.09.2021 року гр. ОСОБА_8 до Служби у справах дітей Одеської міської ради не звернулася, документів не надала. Представником органу опіки надано до висновок № 01-11/748/1вих 11.10.2021 року, яким визначено місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 .. Орган опіки та піклування не заперечує проти позову ОСОБА_1 та вважає, що малолітні діти можуть проживати разом з батьком.

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилася, письмово просили проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_21 , яка більше чотирьох років є нянею ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала, та доглядала за дітьми, суду пояснила, що маті дітей ОСОБА_2 часто виїжджала в тривалі поїздки за кордон на кілька тижнів та залишала дівчинок ОСОБА_14 , якій 4 роки і ОСОБА_22 , якій три роки на виховання няням, всі питання стосовно виховання дітей вони узгоджували з батьком ОСОБА_1 , який сплачував платежі з оплати комунальних послуг, оплати праці нянь, аліменти, додаткові витрати на дітей на придбання одягу, взуття, на харчування дітей та їх розвиток, навчання, відвідування секцій, гуртків, залучення репетиторів, медичне обслуговування, тощо.. Також батько дівчат по першому дзвінку нянь приїжджав і вникав в усі проблеми і допомагав у вирішенні тих чи інших життєвих ситуаціях, пов`язаних з вихованням дітей. З літку 2020 року ОСОБА_23 перестала проживати разом з доньками в квартири АДРЕСА_1 , а після того колі ОСОБА_24 повернулась із-за кордону до м. Одеса вона орендувала квартиру близько з будинком де проживали діти з батьком. Мати дітей іноді приїжджала і забирала їх до себе, проте це було не часто. Зазначила, що після чергового повернення ОСОБА_25 із-за кордону, де вона перебувала багато часу, 22.11.2021 року мати дівчат за місцем проживання малолітніх дітей у будинку АДРЕСА_5 забрала дітей, з умовою, що вона ОСОБА_2 нібито хоче довше погуляти з дівчатками, тому діти побудуть з нею до ранку 23.11.2021 року, а в вранці 23.11.2021 року вона ОСОБА_2 поверне дітей. З пояснень свідка встановлено, що 23.11.2021 року ОСОБА_2 дітей не повернула, телефон відразу 23.11.2021 року відключила, на зв`язок вона не виходила, адреса знаходження малолітніх дітей свідку не відомо. Також свідок пояснила, що її також відомо, що з 23.11.2021 року діти перестали відвідувати школу раннього розвитку «Пелікан», курси української та англійської мови, та психологію, також діти перестали проходити реабілітаційні лікування та здавати контрольні аналізи. Також їй відомо, що батько ОСОБА_1 ні разу не чинив жодних перешкод для спілкування та зустрічам ОСОБА_26 із дітьми, погроз з боку ОСОБА_1 в адрес ОСОБА_2 вона також не бачила.

Допитана в судовому засіданні головній спеціаліст територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі Вронська І.В. пояснила , що вона як головний представник територіального відділу Служби у справах дітей в рамках справи щодо визначення місця проживання дітей, 14.09.2021 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_6 , з метою складання акту обстеження умов проживання матері малолітніх дітей, ОСОБА_8 , однак двері в квартиру АДРЕСА_7 не відкрили, про що був складений відповідний акт. Також в судовому засіданні головній спеціаліст ОСОБА_27 повідомила що вона провела бесіду з жінкою яка представилася головою ОСББ у будинку АДРЕСА_8 , яка повідомила, що ОСОБА_8 , зі своєю матерю орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , дітей вона ні коли не бачила, а також показала повідомлення в телефонні в якому було написано що ОСОБА_28 на даний час знаходиться в Росії і повернеться в Україну тільки наприкінці вересня, а ОСОБА_2 в США і коли повернеться невідомо.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_29 психолог, судовий експерт в судовому засіданні пояснив, що 16 листопада 2021 року до Одеської філії ТОВ «Судова незалежна експертиза України» надійшла заява відповідача у цивільній справі № 522/21035/20 ОСОБА_2 про проведення судової психологічної експертизи у відповідності до ст. 106 ЦПК України. На підставі заяви ОСОБА_2 від 16.11.2021 р. та договору він був залучений в якості експерта для проведення психологічного дослідження малолітніх дітей ОСОБА_30 ОСОБА_31 та їх матері ОСОБА_2 .. Вказав, що він 24.11.2021 року та 25.11.2021 року по 120 хв. провів психологічне дослідження дітей ОСОБА_30 і ОСОБА_31 , а 23.11.2021 року та 25.11.2021 року провів психологічне дослідження ОСОБА_2 по 120 хв.. При проведення дослідження дітей матір знаходилась у сусідньому суміжному приміщенні. Психологічне обстеження ОСОБА_1 не було проведено через його неявку. Також вказав, що під час психологічного обстеження обидві дівчинки демонструють більшу прихильність до матері, при цьому, старша дитина - ОСОБА_14 - виявляє побоювання з приводу того, що чергове відвідування батька знов призведе до тривалої розлуки з матір`ю, а молодша - ОСОБА_16 - сприймає поїздки до батька в основному як можливість розважатися у великому будинку з басейном та батутами, разом з тим дитині не вистачає уваги з боку батька.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 та її представників, представника третьої особи відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районного адміністрації Одеської міської ради, допитавши свідків,дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) з 22 квітня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис про народження N° 1323 від 30.03.2016 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції м. Києві 1-БК N 494437).

Малолітня ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про народження видане 05.06.2017 року, реєстраційний номер справи N° 109-2017-089837 дата внесення 04.06.2017, місто народження Голлівуд, округ Бровард).

Згідно з довідкою, Посольства України у Сполучених Штатах Америки від 22.06.2017 року № 6147/16-530-913, про реєстрацію особи громадянином України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована громадянкою України.

16 листопада 2018 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва (цивільна справа 755/12350/18) розірваний шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Відповідачка ОСОБА_5 після розірвання шлюбу, 10.11.2020 року змінила своє прізвище на прізвище ОСОБА_2 (підтверджується копією свідоцтва про зміну імені, серія НОМЕР_3 ).

Після розірвання шлюбу, між позивачем та відповідачем 29 травня 2019 року було укладено договір між батьками про їх участь у вихованні дітей, а також про сплату батьком аліментів на утримання дітей, відповідно до яких, їх спільні діти повинні були проживати разом з відповідачкою, а позивач повинен був надавати їм фінансову допомогу, а також безперешкодно бачитися з ними та протягом кожного літа діти матимуть можливість проживати з батьком в України, а матір не буде перешкоджати цьому.

Крім того, згідно письмових розписок складених особисто відповідачкою ОСОБА_8 наявних в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 в рамках виконання умов пунктів 6, 8-11, 13 договору від 29 травня 2019 року сплачував платежі з оплати комунальних послуг, оплати праці нянь, аліменти, додаткові витрати на дітей на придбання одягу, взуття, на харчування дітей та їх розвиток (навчання, відвідування секцій, гуртків, залучення репетиторів, медичне обслуговування, тощо).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_9 (що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.09.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А.). Згідно листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради позивач ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи також вбачається, щореєстрація місця проживання відповідачки ОСОБА_2 вказана за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно інформацією Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, станом на 26.11.2020 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не здійснювались.

Спір про право на визначення місця проживання малолітніх дітей виник в червні 2020 року, після того, як відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 залишила дітей та 18.06. 2020 року виїхала до м. Мінськ, а батько 11 червня 2020 року забрав своїх малолітніх доньок на своє утримання на постійне місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 . Добровільної спільної згоди щодо визначення місцем проживання малолітніх дітей за місце проживання батько, сторони не досягли.

З акту про фактичне місцепроживання малолітніх дітей від 14.04.2021 року, який засвідчений підписами сусідів будинку АДРЕСА_5 , завірений керівником ОМСД "Довженко 2", вбачається, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично з 13 вересня 2019 року проживають в квартири АДРЕСА_1 . Також малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в вказаної квартири разом з своїм батьком ОСОБА_1 та перебувають на його утриманні.

Згідно з актом фіксації від 30.09.2020 року складеного у присутності представника ОСОБА_1 , у присутності керуючої ОМСД "Довженко 2" Сидоренко Є.А., а також домоправителя ОСОБА_32 , здійснено огляд фіксація квартири АДРЕСА_1 на предмет наявності сторонніх речей, які не належать власнику квартири ОСОБА_1 , внаслідок чого встановлено, що у даної квартири відсутні особисті речі відповідачки ОСОБА_8 , а всі речі, що знаходяться в вказаної квартири належать власнику квартири ОСОБА_1 ..

Встановлено що з 11 червня 2020 року малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом батьком ОСОБА_1 в квартири АДРЕСА_1 , оскільки відповідачка ОСОБА_8 18.06. 2020 року виїхала за кордон до м. Мінск Республіка Білорусь, потім до міста Стамбул, далі до м Київ, потім м. Вроцлав, м. Дубамй (Об`єднаних Арабських Еміратів), а після до міста Стамбул (Туреччина), та повернулась 08.11.2020 року до м. Київ (Бориспіль D).

16.03.2021 року на виконання ухвали суду від 16.02.2021 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_5 в період з 02.01.2019 року по 24.03.2021 року, згідно якої судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 починаючі з 02.01.2019 року по 08.11.2021 року виїжджала до Парижу, Лондону, Стамбулу, Дубаї, Мінськ, Каїр, Прага, Москва, ОСОБА_11 , Вроцлав, і так по кілька разів по черзі повторюючи ці ж міста, та перебуваючи в цих містах більш ніж три тижні в місяць.

Судом встановлено, що 14.07.2020 року батько ОСОБА_1 звертався до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з повідомленням про ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх прямих обов`язків щодо виховання дітей залишаючи малолітніх доньок без материнського піклування, а постійна відсутність малолітніх дітей без особистого нагляду та материнського піклування матері за межами країни більш ніж 300 днів у році ставить під загрозою життя і здоров`я дітей, яка систематично виїжджає за кордон для розваги на кілька тижнів і більш. Також як зазначено батьком ОСОБА_1 у повідомлення, останній неодноразово спілкувався з ОСОБА_5 , щоб вона припинила свої систематичні виїзди за кордон і займалася вихованням доньок, однак ОСОБА_33 на вказані прохання батька дітей ніяк не реагувала та продовжувала займатися своїм особистим життям.

06.06.2020року ПриморськимВП вм.Одесі ГУНПв Одеськійобласті листомза №36/31692зазначено,що повідомлення ОСОБА_1 про ухилення ОСОБА_34 від виконаннябатьківських обов`язків тазалишення матір`юсвоїх малолітніхдоньок без материнськогопіклування,зареєстроване вЖурналієдиного облікузаяв таповідомлень провчинені кримінальні|правопорушеннята іншіподії заЖЄО №31692від 14.07.2020рокутаретельно розглянутозгідно ЗаконуУкраїни «Прозвернення громадян». Зарезультатами перевіркиГоловне управлінняНаціональної поліціїУкраїни рекомендувалозвертатися доорганівопіки тапіклування Приморськоїрайонної адміністрації(м.Одеса,вул.Канатна,буд.34).При цьомупрацівниками ПриморськогоВП вм.Одесі булоповідомлено органи опікипро залишення ОСОБА_35 своїх малолітніх дітей безматеринського піклування, дляподальшого розгляду згідно компетенції відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районного адміністрації Одеської міської ради.

12.08.2020року батько ОСОБА_1 звертався доСлужби усправах дітейОдеської міськоїради зповідомленням проухилення ОСОБА_5 від виконаннясвоїх прямихобов`язків щодовиховання дітейзалишаючи малолітніхдоньок без материнськогопіклування,із проханнямпропроведення перевіркипро залишеннямалолітніх дітей без материнського піклування та ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, та ухвалення рішення про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від матері ОСОБА_5 без позбавленням материнських правта передачі малолітніх дітей батьку ОСОБА_1 , оскільки й батько зможе піклуватися про їх здоров`я, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечить отримання доньок повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя, дбати про матеріальне забезпечення сім`ї, утримувати дітей до досягнення їх повноліття, та виховати своїх доньок в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, Батьківщини.

03.09.2020 року відповіддю з Одеської міської ради, служби у справах дітей від 03.09.2020 року вх.№07/9257, рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до служби у справах дітей із заявою стосовно визначення місця проживання малолітніх дітей, разом з батьком.

08.09.2020 року Службою у справах дітей Одеської міської ради за № 07/9257, повідомлено та рекомендовано представнику ОСОБА_1 адвокату відповідно до п. 72 Постанови Кабінету Міністрів від 24 вересня 2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» звернутися до служби у справах дітей із заявою стосовно визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком.

12 серпня 2020 року батько ОСОБА_1 звертався до Служби у справах дітей Одеської міської ради з заявою про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком.

16.04.2021 року батько ОСОБА_1 повторно звертався до Служби у справах дітей Одеської міської ради з повідомленням про ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх прямих обов`язків щодо виховання дітей залишаючи малолітніх доньок без материнського піклування, в якому зазначено, що ОСОБА_5 в черговий раз виїхала знову на відпочинок до столиці АнгліїіВеликої Британії залишаючи свою малолітню доньку ОСОБА_36 , яка з 01.04.2021 року знаходилася на стаціонарному лікування у спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України. Також батьком повідомлено, що мати доньок ОСОБА_5 не піклується про здоров`я, моральний, фізичний, духовний розвиток своїх дітей, ніякої участі в їх вихованні не приймає, як цього вимагає ст. 150 СК України, що свідчить про її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно листа від 14.06.2021 року за №07/7279 начальника Одеської міської служби у справах дітей Нікандрової Ю.Ю., повідомлено ОСОБА_1 про розгляд повторного його повідомлення про залишення малолітніх дітей без піклування матері ОСОБА_5 , та наданих заяв про залучення письмових доказів та копії документів наданих адвокатом Корніловою Л.І. в інтересах ОСОБА_1 , долучення доказів до справи та використання їх при підготовці проекту висновку щодо можливості визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з одним з батьків, разом з тим служба повідомила, що у разі невиконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей, відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України батько малолітніх дітей ОСОБА_1 має право звернутися до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 .

Згідно довідки з медичної карти Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України стаціонарного хворого за №122 від 1.04.2021 року ОСОБА_3 у виці 5 років в 9 годину ранку госпіталізована до лікарні.

27.12.2022 року на виконання ухвали суду від 11.10.2022 Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_8 в період з 01.01.2021 року по 27.12.2022 року, згідно якої судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_8 з 20.03.2021 по 24.04.21 року перебувала у м. Лондон.

З листа начальника Одеської міської служби у справах дітей Нікандрової Ю.Ю. від 05.05.2021 року за №07/5731, повідомлено батько ОСОБА_1 , що у зв`язку з відкриттям провадження про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на їх утримання у цивільних справах, які розглядаються в Приморському районному суді м. Одеси (справа №522/21035/20, позивач ОСОБА_1 ) та в Дніпровському районному суді м. Києва (справа №755/18868/20, позивач ОСОБА_5 ), керуючись п. 72(1) «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, Службою у справах дітей Одеської міської ради припинено розгляд звернення ОСОБА_1 щодо підтвердження місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для їх тимчасового виїзду за межі України, до вирішення питання у суді.

Лист від 14.06.2021 року за №07/7280 начальника Одеської міської служби у справах дітей Нікандрової Ю.Ю., яким повідомлено, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на вчинення правочину щодо дарування від його імені на ім`я малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартири АДРЕСА_1 , Службою у справах дітей Одеської міської ради, було направлено подання на розгляд комісії з питань захисту прав дітей Приморської районної адміністрації Одеської міської ради для прийняття відповідного рішення.

Листом від 31.05.2021 року за №60.2 167/аз начальника відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області В`ячеслава Барба, повідомлено ОСОБА_1 про те, що 14.07.2020 року Приморським відділом поліції в м. Одесі, ГУНП в Одеській області до єдиного обліку ІТС ІПНП за №31692 зареєстрована заява щодо перевірки фактів залишення малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без материнського піклування та ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, яку направлено до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, у зв`язку із тим, що події викладені у зазначеному зверненні відбуваються на території обслуговування вказаного підрозділу.

Листом від 22.07.2020 року за №36/31692 начальника Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області полковник поліції Олександра Коцар, повідомлено ОСОБА_1 , що звернення адвоката Корнілової Л.І. (в інтересах ОСОБА_1 ) про факт залишення малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без материнського піклування та ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей розглянуто та направлено до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі, ГУНП в Одеській області, так як обставини, котрі вказані зверненні, мали місце на території обслуговування Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, за результатами розгляду можна звернутися до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за адресою м. Одеса, вул. Канатна, буд. 101в.

14.05.2021року батькомалолітніх дітей ОСОБА_1 звертавсядо Одеської обласноїпрокуратури зповідомленням про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ст. 166 КК України, яка полягало у її систематичного залишенню доньок по кілька місяців і більше в квартирі одних (виїжджаючи за кордон на розваги та відпочинок), спричиняючи дітям загрозу життю та здоров`ю.

Матеріалами справи встановлено, що 26 листопада 2021 року за №ШA 13414167 на урядову «гарячу лінію» 1545 зареєстровано повідомлення про викрадення ОСОБА_2 двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мешкали за адресою АДРЕСА_2 . Вказане повідомлення про зникнення дітей, 12.12.2021 року відділом поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеської області внесено до журнал єдиного обліку повідомлень №27598.

02.12.2021 року представник ОСОБА_1 , в інтересах батька малолітніх дітей ОСОБА_1 у зв`язку з не проведенням правоохоронними органами поліції дії щодо розшуку місцезнаходження малолітніх дітей, на адресу Міністерства внутрішніх справ України, ГУНП в Одеській області та відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеської області було направлено вимога про початок розшуку малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Судом встановлено, що 20.12.2021 року батько малолітніх дітей ОСОБА_1 звернувся до Приморської окружноїпрокуратури містаОдеси зповідомленням про викрадення його колишньої дружини ОСОБА_2 малолітніх дітей з метою вимагання грошей, яка після чергового свого повернення з Сполучених Штамтів Амемрики, де вона перебувала більш 8-мимісяців, 22.11.2021року ОСОБА_2 прибула замісцем йогопроживання тайого малолітніхдочок вквартиру АДРЕСА_1 ,шляхом обманузабрала дітейу його матері ОСОБА_9 та нянь ОСОБА_20 та ОСОБА_17 з умовою, що вона ОСОБА_2 нібито хоче довше погуляти з дівчатками, тому діти побудуть з нею до ранку 23.11.2021 року, а в вранці 23.11.2021 року вона ОСОБА_2 поверне дітей. Однак 23.11.2021 року ОСОБА_2 дітей не повернула, телефон відразу 23.11.2021 року відключила, на зв`язок вона не виходить, адреса знаходження малолітніх дітей йому досі не відома. Також з 23.11.2021 року діти перестали відвідувати школу раннього розвитку «Пелікан», курси української та англійської мови, та психологію, також діти перестали проходити реабілітаційні лікування та здавати контрольні аналізи. Зокрема з повідомлення позивача ОСОБА_1 на адресу прокуратури зазначено, що ОСОБА_2 тривалий час постійно вимагала кошти у нього з приводу того, що вона відмовиться від малолітніх дітей на його користь, якщо він виплатить їй велику суму грошей, щоб вона змогла себе купити будинок та автомобіль, а малолітніми дітьми вона маніпулює використовуючи їх як інструмент впливу на нього для вирішення питань свого особистого збагачення, не думаючи про життя та здоров`я малолітніх дітей. Крім того батько дітей повідомив прокуратуру, що малолітні діти після їх викрадення матір`ю перебувають в небезпечному для життя стані, бездогляду та належного піклування, а ОСОБА_2 перешкоджає малолітнім дітям в отриманнілікування, належного харчування, медичного догляду, оскільки не має належних коштів, оскільки ніде не працює.

Відповідно медичних документів ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації, курортології МОЗ України поліклініка №2, НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, та КНП «Дитяча міська клінічна лікарня № 3» ОМР, встановлено у малолітніх дітей слабке здоров`я, зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно повинні находиться під наглядом педіатрів, неврологів, з наступним контролем ПЛРДНК CMV та корекції терапії, а для лікування та реабілітації постійно повинні проходити дослідження та лікування.

Також судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеської області перебуває кримінальна справа № 42021163030000118, дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 24. 12.2021, порушено відносно ОСОБА_2 , яка 22.11.2021 року разом зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшла з квартири за місцем проживання їх батька ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 та в обумовлений час з дітьми не повернулась, телефон вимкнений, батьку тривалий час не відомо про місце перебування дітей, за ознаками злочину передбаченого ст. 115 ч.2 п.1., п.2 КК України.

Доказами по справі встановлено, що позивачем ОСОБА_1 до відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеської області направлено повідомлення щодо вжиття заходів до його колишньої дружини ОСОБА_8 та її матері ОСОБА_37 , 1968 року народження, які вчиняють систематичне психологічне насильствощодо малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виражені у погрозах і залякуваннях, що призводить до психічного напруження і страждання, розладів здоров`я малолітніх дітей, при цьому діти стають свідками злочинних дій своєї матері та бабусі.

З письмових пояснень ОСОБА_17 , яка більше чотирьох років є нянею ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_18 , яка більш року є нянею ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_19 , яка з 02 січня 2018 року є нянею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_20 , яка з березня 2018 року є нянею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , убачається, що ОСОБА_5 , періодично протягом більше року їде в тривалі поїздки за кордон, за малолітніми дівчинками ОСОБА_14 , якій 4 роки і ОСОБА_13 , якій три роки, наглядаю няні цілодобово, діти залишаються на їх піклуванні (годують, гуляють, навчають, виховують, вводять до лікаря), тобто роблять все необхідне для розвитку та виховання дітей як «рідна мати». У короткі проміжки, можна сказати, знаходження у квартири мати дівчаток також не приділяє належної уваги дітям, відсутня вдома, приходить пізно і навіть цей час діти залишаються під їх наглядом та наглядом батька дітей. Також няні малолітніх дітей пояснили, що у весь час поки вони знаходяться з дітьми, їм постійно надав допомогу із забезпечення дітей та їх виховання їхній рідний батько ОСОБА_1 , оскільки мати дітей ніяких коштів не залишала, а саме (їм відомо що батько дівчаток гроші за аліменти віддав особисто ОСОБА_2 , а крім аліментів батько дівчат давав кошти на всі додаткові витрати на дітей; на придбання одягу, на харчування, на їх розвиток (навчання, відвідування секцій, гуртків, залучення репетиторів), медичне обслуговування, також батько здійснював платежі з оплати комунальних послуг. Також батько дівчат по першому дзвінку нянь приїжджав і вникав в усі проблеми і допомагав у вирішенні тих чи інших життєвих ситуаціях, пов`язаних з вихованням дітей.

14.09.2021 року спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі було проведено обстеження умов проживання батька, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено акт обстеження житлово-побутових умов.

З вказаного акта вбачається, що житло розміщене на 7 поверсі 8 поверхового будинку, загальною площею 205 кв. м, житлова площа 118 кв. м., складається з 4 кімнат, в квартирі зроблено сучасний ремонт, оснащена меблями. та побутовою технікою, два сан вузла, окрема ванна кімната. Умови проживання задовільні: в наявності водо, -газо-, електропостачання. Для дітей наявності іграшки, речі відповідно до віку та сезону, облаштоване місце для навчання та відпочинку. Зі слів батька, аліменти на дітей щомісячно сплачує. Діти мають окремі кімнати, окремі ліжка, одяг та взуття по сезону, іграшки за віком. Стосунки в сім"ї доброзичливі.

Листом Служби у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.05.2021 року за № 103008-2097 на лист служби у справах дітей ОМР від 05.05.2021 № 07/5729 щодо обстеження жилого-побутових умов ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлено службу у справах дітей ОМР, що громадянка ОСОБА_5 в телефонному режимі повідомила, що вона з малолітніми доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час проживають за адресою : АДРЕСА_6 . До Києва повернуться лише у вересні місяці.

Згідно витягу Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання ОСОБА_35 державного кордону України від 27.12.202 року №91-40615/0/15-22-вих. в період з 01.01.2021 року по 27.12.2022 року, згідно якого судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_8 з 20.03.2021 по 24.04.21 року перебувала у Лондоні, після повернулася в м. Київ, а з 13.07.2021 року по 04.11.2021 року перебувала в м. Стамбул.

14.09.2021 року спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_6 , з метою складання акту обстеження умов проживання матері малолітніх дітей, ОСОБА_8 , двері спеціалістам не відкрили, про що складено відповідний акт.

Також згідно акта бесіди, складеного спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі 14.09.2021 року , з жінкою яка представилася головою ОСББ, ОСОБА_8 , зі своєю матерю орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , дітей вона ні коли не бачила, а також показала повідомлення в телефонні в якому було написано що ОСОБА_28 на даний час знаходиться в Росії і повернеться в Україну тільки наприкінці вересня, а ОСОБА_2 в США і коли повернеться невідомо.

Згідно з довідкою від 26.08.2021 виданої ОСОБА_1 , в тому, що він працює в «TRANS TRADE RK SA» ( ТРАНС ТРЕЙД РК СА) та займає посаду Керуючого директора з 2014 року по теперішній час. Заробітна плата становить 6000 (шість тисяч) Швейцарських франків у місяць, що дорівнює 180000 (сто вісімдесят тисяч) еквіваленту у гривні.

Відповідно листа Служби у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, від 31.05.2021 №103008-2097, ОСОБА_8 в телефонному режимі повідомила, що вона з малолітніми доньками ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 на даний час проживають за адресою: АДРЕСА_6 . До Києва повернуться лише у вересні місяці.

Також судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_8 договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_6 , у якому вона прожила зі своєю матір`ю ОСОБА_28 до Служби у справах дітей Одеської міської ради та до суду не надала.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 до суду надані висновки за результати проведення психологічного обстеження малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на предмет їх спілкування з батьком ОСОБА_1 , виконані психологом ОСОБА_38 , практикуючий сімейний та дитячий психолог, який має вищу психологічну освіту, підтвердження кваліфікаційного рівня член реєстру Української Спілки Психотерапевтів.

Психологічне обстеження малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводилось 11.11.2021 року, 16.11.2021 року, 18.11.2021 року, в приміщенні приватного психолога за адресою м. Одеса, вул. Базарна, 104. Обстеження не було завершено так як мати дітей повернулась після 5 місячної відсутності і не надала можливості завершити обмеження дітей..

За результатами проведення психологом ОСОБА_38 психологічного обстеження дитини ОСОБА_3 , 05.12.2021 року складено висновок, в якому встановлено, що у малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкритий та довірливий контакт з батьком. Рідну мати ОСОБА_14 без свідомо виключає зі складу сім`ї, і згадує її тільки при прямому питанні про мати. В той же час можна зробити висновок, що їй приділяють достатньо уваги батько та няні. Впродовж бесіди та виконання завдання дитина неодноразово демонструвала глибокий зв`язок та особисту прихильність до батька та няні, так i те, що комфортно почуває себе в родині батька, дитині приділяється достатньо уваги, взаємовідносини з татом побудовані на взаємній довірі та повазі. Марта вважає головним в родині - тата, адже він сильний та піклується про всю родину, тому дитина почувається впевнено поруч з ним.

За результатами проведення психологом ОСОБА_38 психологічного обстеження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 складено висновок, в якому встановлено, що ОСОБА_16 комфортно почуває себе в родині. Дитині приділяється достатньо уваги, взаємовідносини з татом побудовані на взаємній довірі та повазі. Впродовж бесіди та виконання завдання дитина неодноразово демонструє глибокий зв`язок та особисту прихильність до батька та няні. Дитина з батьком проводить достатньо часу та проводять разом дозвілля: ОСОБА_16 полюбляє розповідати, як проводять дозвілля у батька на дачі, там є басейн, дитячі горки, качелі та багато місця для ігр на свіжому повітрі та відвідують дитячий клуб розвитку. На пряме питання с ким би ОСОБА_16 бажала мешкати, відповідає з батьком, а з мамою хоче іноді гуляти, краще разом з батьком. Також, питання щодо розлучення сестер, не доцільне - вважаючи порушення здорових емоційних стосунків з матір`ю та часту відсутність матері, порушення контакту з сестрою може травмувати дитину. Дитина має стабільні стосунки лише з сестрою і сепарація у цьому віці співпадає з віковою кризою, подвійна криза може бути травматичною для дитини з нестабільної сім`ї.

З вказаних досліджені вбачається, що психолог, який має вищу психологічну освіту, підтвердження кваліфікаційного рівня член реєстру Української Спілки Психотерапевтів, дійшов висновку, що діти більш прихильні до батька та впродовж бесіди та виконання завдання діти неодноразово демонстрували глибокий зв`язок та особисту прихильність до батька.

Як вбачаєтьсяз проектувисновку щодорозгляду питаннявизначення місцяпроживання малолітніх дітей,діючі вінтересах,Служба усправах дітейОМР від15.09.2021року №10883,вважає задоцільне визначитимісця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_2 мати малолітніх дітей з заявою про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею до органу опіки та піклування не зверталась. Представники служби у справах дітей в телефонному режимі, представнику матері неодноразово повідомлялося, про необхідність надання документів, для визначення місця проживання дітей з матір`ю, але станом на 06.09.2021 року гр. ОСОБА_8 до Служби у справах дітей Одеської міської ради не звернулася, документів не надала.

Також слід зазначити, що у вказаному висновку органу опіки міститься інформація щодо ставлення мати ОСОБА_2 до своїх малолітніх дітей, яка на протязі більш двох років ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, виїжджаючи часто за кордон більш ніж на три тижні в місяць, а в червні 2020 року гр. ОСОБА_8 в черговий раз виїхала на відпочинок залишивши своїх доньок одних без материнського догляду, тому батька ОСОБА_1 11 червня 2020 року взяв дітей на своє утримання. 3 01.04.2021 року малолітня ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні у національний дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України, а мати у цей період перебувала на відпочинку. Також, згідно інформації яку надали ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які доглядають за малолітніми доньками, мати дітей неодноразово виїздила за кордон на кілька тижнів та залишала дітей на виховання няням, всі питання стосовно виховання дітей вони узгоджували з батьком.

Відповідно дост. 160 Сімейного кодексу Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24постанови від 12 червня 1998 року N 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Органопікитапіклуванняабосудне можуть передати дитину для проживання з тим із батьків,хто немаєсамостійного доходу, зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов»язаної із захистом прав дитини» для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини відповідну заяву… Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його до органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст.6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст. 150 Сімейного кодексу України батькизобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Права батьків щодо виховання дитини, визначенні нормамист. 151 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального та соціального розвитку, на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів, на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя, на свободу думки, совісті, віросповідання.

Чинним законодавством України, забезпечується право батьків та дитини на спілкування, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 309/1760/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, інтереси малолітніх дітей, їх вік, психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в їх інтересах, суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , оскільки це відповідає найкращому забезпеченню інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Визначення місця проживання дітей з батьком не позбавляє матері можливості спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14.12.2016 у справі № 6-2445цс16 та від 12.07.2017 у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочерговаувага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитинив силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989.

Вказане узгоджується з висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 27 червня 2019 року у справі № 754/14768/15-ц, провадження № 61-2958св19, вважаючи що протягом часу розгляду спору по суті в дітей змінилися обставини життя, вони не відвідують гуртків, дитячих розважальних закладів та закладів культури, не беруть участі в шкільних святах та що діти фактично позбавлені участі батька у їхньому вихованні, апеляційний суд, з висновком якого погодився Верховний Суд, виходив із того, що саме батько забезпечить кращі інтереси дітей з метою реалізації їх прав на освіту, всебічний розвиток, здоров`я, виховання в оточенні любові та поваги.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 333/3895/19 (провадження № 61-20904св21) вказано, що при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини. Судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 654/4307/19 визначено базові елементи, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме: погляди дитини; індивідуальність дитини; збереження сімейного оточення і підтримання взаємин; піклування, захист і безпека дитини; вразливе становище; право дитини на здоров`я; право дитини на освіту.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20) зазначено: «вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності».

Щодо позовних вимог в частині розірвання Договору про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, суд зазначає наступне.

Як убачається з пояснень представника позивача ОСОБА_1 з урахуванням письмових доказів та витягів Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання ОСОБА_8 державного кордону України, відповідачка ОСОБА_8 неодноразово порушувала умови договору від 29 травня 2019 року, постійно ухиляється від виконання своїх прямих обов`язків щодо виховання дітей залишаючи дочок без материнського піклування, чим ставить під загрозою життя і здоров`я своїх дітей, оскільки зайнята виключно питанням свого особистого життям часто більш ніж 300 днів у році виїжджаючі за кордон для розваги в кожен місяць до Парижу, Лондону, Стамбулу, Дубаї, Мінськ, Каїр, Прага, Москва, ОСОБА_11 , Вроцлав, і так по кілька разів по черзі повторюючи ці ж міста, та перебуваючи в цих містах біль ніж три тижні в місяць. Щодо вказаного факту залишення дочок без материнського піклування, батько неодноразово спілкувався з відповідачкою про припинення нею свої систематичні виїзди за кордон і займалася вихованням доньок, однак відповідачка на вказані прохання батька дітей ніяк не реагувала і продовжувала займатися особистим життям.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами перевірки Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області у результаті за фактом ухилення ОСОБА_8 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, яке було зареєстроване вЖурналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні |правопорушення та інші події за ЖЄО № 31692 від 14.07.2020року таретельно розглянуто згідно Закону України «Про звернення громадян». За результатами перевірки Головне управління Національної поліції України рекомендувало батько ОСОБА_1 звертатися до органівопіки та піклування Приморської районної адміністрації (м. Одеса, вул. Канатна,буд. 34). При цьому працівниками Приморського ВП в м. Одесі булоповідомлено органи опікипро залишення ОСОБА_35 своїх малолітніх дітей безматеринського піклування, дляподальшого розгляду згідно компетенції відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районного адміністрації Одеської міської ради. У зв`язку з чим, батько ОСОБА_1 довелося у червні 2020 року взяти дітей на своє утримання. Водночас батько малолітніх дітей ОСОБА_1 неодноразово звертався до органівопіки та піклування Приморської районної адміністрації, органів поліції та прокуратури з повідомленням залишення матері ОСОБА_8 своїх малолітніх дітей без материнського піклування та її ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, що є небезпечним для життя і здоров`ю дітей.

Відповідно до медичних документів ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації, курортології МОЗ України - поліклініка №2, НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, та КНП «Дитяча міська клінічна лікарня № 3» ОМР, у зв`язку з слабким здоров`ям малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_39 , вони постійно повинні находиться під наглядом педіатрів, неврологів, з наступним контролем ПЛРДНК CMV та корекції терапії, а для лікування та реабілітації постійно повинні проходити дослідження та лікування.

Згідно витягу Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання ОСОБА_8 державного кордону України наявного в матеріалах справи, 20.03.2021 року відповідачка ОСОБА_8 виїхала до Лондону столиці АнгліїіВеликої Британії, а після виїхала до ОСОБА_40 де пробула до 4 листопада 2021 року, залишивши дітей на повне піклування батька ОСОБА_1 ..

З 01.04.2021року малолітня ОСОБА_30 ,яка частохворіла, знаходиласьна стаціонарномулікування успеціалізованої лікарні«ОХМАТДИТ» МОЗУкраїни (довідкавід 14.04.2021року),а відповідачка ОСОБА_8 у період з 20.03.2021 року по 24.04.2021 року виїхала до Лондону столиці АнгліїіВеликої Британії, з періоду 13.07.2021 року по 04.11.2021 року виїхала до ОСОБА_40 , а з 19.04.2022 року по сьогоднішній день залишила Україну і досі не повернулась до країни, що підтверджується витягом Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 27.12.2022 року щодо перетинання відповідачкою державного кордону України.

14.09.2021 року спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей ОМР у Приморському районні здійснено вихід за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_6 , з метою складання акту обстеження умов проживання матері малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак двері спеціалістам не відкрили, про що складений відповідний акт.

Матеріали справи містять акт бесіди, складеного 14.09.2021 року спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей ОМР у Приморському районні, який підтверджує, що за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_6 , малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не бачили, а ОСОБА_2 перебуває в США, а коли вона повернеться невідомо.

Крім того, згідно письмових пояснень наявних в матеріалах справи, яку надали громадянки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які доглядають за малолітніми доньками, убачається, що мати дітей ОСОБА_8 , неодноразово виїжджала за кордон на кілька тижнів та залишала дітей на виховання няням, а всі питання стосовно виховання дітей вони узгоджували з батьком. У короткі проміжки, коли мати дітей ОСОБА_2 знаходилась у квартири також не приділяла належної уваги дітям, постійно відсутня вдома, приходить пізно і навіть цей час діти залишаються під наглядом нянь та наглядом батька дітей. Також няні малолітніх дітей пояснили, що у весь час поки вони знаходяться з дітьми, їм постійно надав допомогу із забезпечення дітей та їх виховання їхній рідний батько ОСОБА_1 , оскільки мати дітей ніяких коштів не залишала, а саме (їм відомо що батько дівчаток гроші за аліменти віддав особисто ОСОБА_2 , а крім аліментів батько дівчат давав кошти на всі додаткові витрати на дітей; на придбання одягу, на харчування, на їх розвиток (навчання, відвідування секцій, гуртків, залучення репетиторів), медичне обслуговування, також батько здійснював платежі з оплати комунальних послуг. Також батько дівчат по першому дзвінку нянь приїжджав і вникав в усі проблеми і допомагав у вирішенні тих чи інших життєвих ситуаціях, пов`язаних з вихованням дітей.

07.10.2021 року комісією з питань захисту прав дітей Приморської районного адміністрації Одеської міської ради визначено місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 651 Цивільного кодексу Українирозірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

У відповідності дост. 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 2ст. 651 Цивільного кодексу Українипередбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 1 договору батьки домовилися про порядок здійснення батьківських прав матір`ю та батьком та виконання своїх обов`язків щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Відповідно до п. 1 договору місцем проживання дітей батьки визначили місце проживання матері.

З акту про фактичне місцепроживання малолітніх дітей від 14.04.2021 року, засвідчений підписами сусідів будинку АДРЕСА_5 , завірений керівником ОМСД "Довженко 2", встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично з 13 вересня 2019 року проживають в квартири АДРЕСА_1 . Також малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в вказаної квартири разом з своїм батьком ОСОБА_1 та перебувають на його утриманні.

З матеріалів справи також встановлено, щореєстрація місця проживання відповідачки ОСОБА_2 вказана за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно двох витягів Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України щодо перетинання ОСОБА_8 державного кордону України наявних в матеріалах справи, судом встановлена що на протязі 2019-2023 років відповідачка ОСОБА_2 знаходилася за межами України та постійно була відсутня за місцем проживання малолітніх дітей.

Також судом встановлено, що протягом 2020-2023 років фактичне місце проживання матері ОСОБА_2 неодноразово змінювалося.

Пунктами 1, 2, 3, 12, 16, та 17 договору передбачено, що батько має право зустрічатися та без перешкод спілкуватися з дітьми, в тому числі у будь-якій день тижня та у будь-який час, а також має право за попередньою домовленістю з матір`ю брати дітей до себе за місцем свого проживання. Матір гарантує батькові право вільно відвідувати і спілкуватися з ОСОБА_41 , а також матір гарантує брати участь у їх виховання, якщо таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку Дітей. Мати зобов`язується виконувати свої обов`язків щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , брати участь у вихованні дітей.

Так, у справі, позивачем ОСОБА_1 на підтвердження невиконання відповідачкою ОСОБА_8 умов пунктів 1, 2, 3, 12, 16, та 17 договору надані письмові доказі, з яких вбачається, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з 23.11.2021 року знаходяться в розшуку, що підтверджується повідомленням за №ШA 13414167 на урядову «гарячу лінію» 1545 про викрадення відповідачкою ОСОБА_2 двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також матеріалами кримінальної справи № 42021163030000118, за ознаками злочину передбаченого ст. 115 ч.2 п.1., п.2 КК України, про проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_2 , яка 22.11.2021 року разом зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшла з квартири за місцем проживання їх батька ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 та в обумовлений час з дітьми не повернулась, телефон вимкнений, батьку тривалий час не відомо про місце перебування дітей, також підтверджується повідомлення про зникнення дітей, внесено 12.12.2021 року до журнал єдиного обліку повідомлень №2759 відділом поліції№5ОРУП №1ГУНП вОдеської області, тавимога адвокатаКорнілової Л.І.,яке поданов інтересахбатька малолітніхдітей ОСОБА_1 на адресу Міністерствавнутрішніх справУкраїни,ГУНП вОдеській областіта відділуполіції №5ОРУП №1ГУНП вОдеської областіпро розшукмалолітніх дітей.Відповідачка ОСОБА_2 ховає дітей від батька та чинить йому перешкоди для спілкування з дітьми, батько досі невідомо місцезнаходження своїх дітей, у зв`язку з чим, вважаєсвавільними дії відповідачки ОСОБА_2 щодо неузгодженого з батьком вивезення дітей за межі України та такими, що порушують права та інтереси дітей і створюють для них реальну небезпеку, адже жодних належних умов для проживання дітей за кордоном та джерел засобів існування у відповідачки ОСОБА_2 не має.

Відповідно до пункту 18 договору про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, сторони домовились уникати спілкування один з одним в образливій формі, та зобов`язуються утримуватися від застосування некоректних висловлювань по відношенні один до одного (в тому числі через третіх осіб) та не налаштовувати дітей проти іншого з батьків.

Так, у справі, позивачем ОСОБА_1 на підтвердження невиконання відповідачкою ОСОБА_8 умов п. 18 вказаного договору надано роздруківки текстів, які позивач визначає, як скріншоти зі сторінки у соціальній мережі Іnstagram(укр. Інстаґрaм) від імені відповідачки ОСОБА_8 , у текстах яких вживаються слова і вирази, які є грубими та виражаються нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_1 обзиваючи його різними образливими словами які принижують його честь і гідність, є різкими, і є образливими для людської гідності, також позивач ОСОБА_1 вважає що ОСОБА_2 нехтує усіма моральними принципами виставляючи на показ особисті відносини між нею та ОСОБА_1 , які стосуються і їх малолітніх дітей.

Договір про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, не виконується відповідачкою ОСОБА_2 , оскільки відповідачка не здійснює належний догляд за дівчинками, не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток своїх дітей, ніякої участі в їх вихованні не приймає, як цього вимагає ст. 150 СК України, тобто ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків, тому з метою забезпечення інтересів малолітніх дітей наявні всі підстав для визнання розірваним договір про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу в реєстрі №1715.

Невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, виходячи з їх інтересів, невиконання нею встановленого законодавством та договором обов`язку щодо виховання дітей у в дусі поваги до інших людей, в тому числі до батька, а також враховуючи те, що подальше виконання сторонами договору на визначених у ньому умовах є неможливим, тому наявні всі підставі про розірвання цього договору.

Відповідно дост. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 27 червня 2019 року у справі № 754/14768/15-ц.

Отже, найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17).

Отже, враховуючи те, що наявними в матеріалах справи доказами та показами свідків підтверджується невиконання відповідачкою ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей та залишення дітей без материнського піклування, виходячи з їх інтересів, невиконання нею встановленого законодавством та договором обов`язку щодо виховання дітей у дусі поваги до інших людей, в тому числі до батька, а також враховуючи те, що подальше виконання сторонами договору на визначених у ньому умовах є неможливим, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Щодо позовних вимог в частині відібрання малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від матері - ОСОБА_2 та передачі малолітніх дітей батьку, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1ст. 162 СК Україниякщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Указана норма права встановлює правові наслідки протиправної зміни місця проживання малолітньої дитини одним із батьків (з яким вона не проживає) або третьою особою. Положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким в силу закону чи на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.

Судом встановлено, що 23.11.2021 року відповідачка ОСОБА_2 самочинно,беззгодипозивача ОСОБА_1 забрала малолітніх дітей, змінивши їх місце проживання з яким на підставі рішення органу опіки та піклування проживали малолітні діти разом з батьком за адресою АДРЕСА_2 . Відповідачка дітей не повернула, 23.11.2021 року телефон свій відразу відключила, на зв`язок вона не виходить, адреса знаходження малолітніх дітей досі не відомо, також з 23.11.2021 року діти перестали відвідувати школу раннього розвитку «Пелікан», курси української та англійської мови, та психологію, також діти перестали проходити реабілітаційні лікування та здавати контрольні аналізи.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколівспівбесід, проведених в ходіпідготовкивисновкуорганом опіки та піклування, судом встановлено, що відповідачка мати малолітніх дітей ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, виїжджаючи часто за кордон більш ніж на три тижні в місяць. В червні 2020 року гр. Карімі в черговий раз виїхала на відпочинок залишивши своїх доньок одних без материнського догляду, тому батьку ОСОБА_1 довелося 11 червня 2020 року взяти дітей на своє утримання. 3 01.04.2021 року малолітня ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні у національний дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України, а відповідачка у цей період перебувала на відпочинку в Лондоні. Дані обставини підтверджуються витягами Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_5 в період з 02.01.2019 року по 24.03.2021 року, починаючі з 02.01.2019 року по 08.11.2021 року виїжджала до Парижу, Лондону, Стамбулу, Дубаї, Мінськ, Каїр, Прага, Москва, Краків, Вроцлав, та перетинання ОСОБА_35 державного кордону України в період з 01.01.2021 року по 27.12.2022 року, ОСОБА_2 з 20.03.2021 по 24.04.21 року перебувала у Лондоні, після повернулася в м. Київ, а з 13.07.2021 року по 04.11.2021 року перебувала в м. Стамбул, після повернулась у м. Київ.

Встановлено, що з червня 2020 року діти мешкали з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , власником квартири є позивач.

Матеріалами справи встановлено що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з 23.11.2021 року знаходяться в розшуку, що підтверджується повідомленням за №ШA 13414167 на урядову «гарячу лінію» 1545 про викрадення відповідачкою ОСОБА_2 двох малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також матеріалами кримінальної справи № 42021163030000118, за ознаками злочину передбаченого ст. 115 ч.2 п.1., п.2 КК України, про проведення досудового розслідування відносно ОСОБА_2 , яка 22.11.2021 року разом зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшла з квартири за місцем проживання їх батька ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 та в обумовлений час з дітьми не повернулась, телефон вимкнений, батьку тривалий час не відомо про місце перебування дітей, також підтверджується повідомлення про зникнення дітей, внесено 12.12.2021 року до журнал єдиного обліку повідомлень №2759 відділом поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеської області, та вимога адвоката Корнілової Л.І., яке подано в інтересах батька малолітніх дітей ОСОБА_1 на адресу Міністерства внутрішніх справ України, ГУНП в Одеській області та відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеської області про розшук малолітніх дітей.

Відповідачка ОСОБА_2 ховає дітей від батька та чинить йому перешкоди для спілкування з дітьми, батько досі невідомо місцезнаходження своїх дітей, у зв`язку з чим, вважаєсвавільними дії відповідачки ОСОБА_2 щодо неузгодженого з батьком вивезення дітей за межі України та такими, що порушують права та інтереси дітей і створюють для них реальну небезпеку, адже жодних належних умов для проживання дітей за кордоном та джерел засобів існування у відповідачки ОСОБА_2 не має.

В судовому засіданні, ОСОБА_2 зазначила, що з початку листопада 2021 року вона забрала дітей до себе та стали мешкати разом за місцем її фактичного проживання, при цьому адресу фактичного проживання вона не пам`ятає. У зв`язку з воєнними діями на території України відповідачка разом з дітьми 1 березня 2022 року точну дату не пам`ятає виїхала до м. Нью-Йорк США, де вона з дітьми проживає по даній час. Перетин кордону дітей відбувався без згоди та присутності батька.

Відповідачкою ОСОБА_2 до суду не надані договір оренди квартири у м. Нью-Йорк США, не надані письмові докази на підтвердження, того що малолітні діти відвідують шкільні заклади або лікарів, не надані документи що відповідачка працевлаштована та фінансові документи щодо розміру грошей, яка відповідачка заробляє у США в місяць.

В судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_2 підтвердила, що матеріальну та фінансову допомогу в рамках програми для українських біженців в США, вона та діти не отримують.

Відповідачка ОСОБА_2 в США власного житла не має, проживає разом з дітьми у найманих квартирах, дітей до дитячого садку та школи не оформлює.

З медичних документів, що містяться в матеріалах справи, а саме довідки ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації, курортології МОЗ України поліклініка №2, НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, та КНП «Дитяча міська клінічна лікарня № 3» ОМР, встановлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно повинні находиться під наглядом педіатрів, неврологів, з наступним контролем ПЛР ДНК CMV та корекції терапії, а для лікування та реабілітації постійно повинні проходити дослідження та лікування.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 фактично визнала, що на початку листопада 2021 року без погодження із своїм колишнім чоловіком забрала малолітніх дітей і стала проживати разом з ними за своїм фактичним місцем проживання.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідно достатті 162 СК України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання, і не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки місце проживання неповнолітнього … було визначено судом саме з відповідачкою.

Відібрання дитини у контексті ст.162 СК Українице насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, однак з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них. Правова позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 548/228/19-ц (провадження № 61-20854св21).

Відповідачка ОСОБА_2 у порушення вимог ст.162 СК України самочинно, без згоди позивача ОСОБА_1 , змінила місце проживання їх дітей.

З акту про фактичне місцепроживання малолітніх дітей від 14.04.2021 року, який засвідчений підписами сусідів будинку АДРЕСА_5 , завірений керівником ОМСД "Довженко 2", встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично з 13 вересня 2019 року проживають в квартири АДРЕСА_1 . Також малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають в вказаної квартири разом з своїм батьком ОСОБА_1 та перебувають на його утриманні.

Таким чином, ч.1 ст.162 СК України, якою передбачено відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, покликані захистити права того з батьків, з ким визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків, хто самоправно змінив її місце проживання, може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки малолітні діти ОСОБА_36 та ОСОБА_42 проживали з позивачем, допоки відповідачка ОСОБА_2 самовільно не змінила їх місце проживання. З огляду на те, що станом на день ухвалення рішення відповідачка в черговий раз самовільно змінила місце проживання дітей, які наразі вимушено мешкають з нею в США, де відповідачка власного житла не має, проживає разом з дітьми у найманих квартирах, дітей до дитячого садку та школи не оформлює, а згідно медичних довідок діти постійно потрібують нагляду педіатрів, неврологів, корекції терапії, лікування та реабілітації, тому з урахуванням спосіб захисту прав та інтересів дітей позов в частині відібрання дітей у матері та повернення батькові підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - в розмірі не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дітей повноліття, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - в розмірі не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Також позивач в позовної заяви просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - в розмірі не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Згідно абзацу 2 частини 2ст.182 Сімейного кодексу Українимінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (Абзац другий частини другої статті 182 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом № 2475-VIII від 03.07.2018).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлений - 2833 гривень.

Отже, приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів дітей, враховуючи те, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, будь-яких обмежень, щодо можливості працювати та отримувати дохід вона не має, суд вважає за можливе стягувати з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей в розмірі не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття на кожну дитину.

Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та, в першу чергу інтересам дітей, та не порушить прав сторін.

Щодо позовних вимог позивачки ОСОБА_2 (відповідачка за первісним позовом) про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Частиною 2 статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із частиною 4 статті 150 СК України батьки зобов`язані поважати дитину.

Частиною 2 статті 155 СК України передбачено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть утручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частинами 1, 2 стаття 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого Приморської районної адміністрації ОМР як орган опіки та піклування, вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 .Діти забезпеченівсім необхідним для розвитку, виховання та відпочинку, житлово-побутові умови проживання батька, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 205 кв. м, житлова площа 118 кв. м., складається з 4 кімнат, в квартирі зроблено сучасний ремонт, оснащена меблями, та побутовою технікою, два сан вузла, окрема ванна кімната. Діти мають окремі кімнати, окремі ліжка, одяг та взуття по сезону, іграшки за віком. Стосунки в сім`ї доброзичливі.

Позивач ОСОБА_1 працює в «TRANS TRADE RK SA» та займає посаду Керуючого директора з 2014 року по теперішній час. Заробітна плата становить 6 000,00 (шість тисяч) Швейцарських франків у місяць, що дорівнює 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч) еквіваленту у гривні.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 з заявою про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею до органу опіки та піклування не зверталась. Представники служби у справах дітей в телефонному режимі, представнику матері неодноразово повідомлялося, про необхідність надання документів, для визначення місця проживання дітей з матір`ю, але станом на 06.09.2021 року гр. ОСОБА_8 до Служби у справах дітей Одеської міської ради не звернулася, документів не надала.

Також судом встановлено, що протягом 2020-2023 років місце проживання ОСОБА_2 неодноразово змінювалося.

Позивачка (відповідачка за первісним позовом) ОСОБА_2 в США власного житла не має, проживає разом з дітьми у найманих квартирах, дітей до дитячого садку та школи не оформлює.

З поясненьОСОБА_2 в судовому засіданні, встановлено, що з початку листопада 2021 року вона забрала дітей до себе та стали мешкати разом за місцем її фактичного проживання, при цьому адресу фактичного проживання вона не пам`ятає. У зв`язку з воєнними діями на території України відповідачка разом з дітьми 1 березня 2022 року точну дату не пам`ятає виїхала до м. Нью-Йорк США, де вона з дітьми проживає по даній час. Перетин кордону дітей відбувався без згоди та присутності батька.

В судовому засіданні мати дітей ОСОБА_2 підтвердила, що матеріальну та фінансову допомогу в рамках програми для українських біженців в США, вона та діти не отримують.

В судовому засіданні позивачка (відповідачка за первісним позовом) ОСОБА_2 фактично визнала, що на початку листопада 2021 року без погодження із своїм колишнім чоловіком забрала малолітніх дітей і стала проживати разом з ними за своїм фактичним місцем проживання.

Суд вважає, що місцем проживання дітей в даному випадку є не те фактичне, тимчасове місце проживання, де вони опинились в силу самочинних дій своєї матері ОСОБА_2 , а місце проживання дітей з яким на підставі рішення органу опіки та піклування проживали вони разом з батьком за адресою АДРЕСА_2 , аналіз чого було надано вище при вирішенні вимоги про негайне відібрання дітей та повернення їх батьку.

При вирішенні даного спору, судом також враховується, що позивачка (відповідачка за первісним позовом) ОСОБА_2 приблизно з 1 березня 2022 року разом з дітьми в рамках програми для українських біженців в США, виїхала до США де вона з дітьми проживає по даній час, фінансову та матеріально допомогу від уряду США в рамках цієї програми вона з дітьми не отримує.

Матеріали справи містять висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи №EC-2521-4-1920.21, складеного 30.11.2021 року, психологом судовим експертом Савостіним Олександром Петровичем, з якого вбачається, що експертом проведено 24.11.2021 року та 25.11.2021 року за 120 хв. психологічне дослідження дітей ОСОБА_30 і ОСОБА_31 , а 23.11.2021 року та 25.11.2021 року психологічне дослідження ОСОБА_2 по 120 хв..Психологічне обстеження ОСОБА_1 не було проведено через його неявку. В мотивувальній частині даного висновку експерт зазначив, що під час психологічного обстеження обидві дівчинки демонструють більшу прихильність до матері, при цьому, старша дитина - ОСОБА_14 - виявляє побоювання з приводу того, що чергове відвідування батька знов призведе до тривалої розлуки з матір`ю, а молодша - ОСОБА_16 - сприймає поїздки до батька в основному як можливість розважатися у великому будинку з басейном та батутами, разом з тим дитині не вистачає уваги з боку батька.

Судом критично оцінено висновок (психологічне дослідження дітей ОСОБА_30 і ОСОБА_31 ) психолога судового експерта ОСОБА_29 , тому, що за 120 хвилин неможливо провести повне дослідження двох малолітніх дітей і дати обґрунтований та об`єктивний висновок, та із даного висновку вбачається, що психологічне обстеження дітей було зроблено після того як відповідачка ОСОБА_2 повернулась з Сполучених Штамтів Амемрики, де вона перебувала більш 8-ми місяців, та після того коли відповідачка ОСОБА_2 23.11.2021 року самоуправно змінила місце проживання дітей, оскільки малолітні діти проживали з позивачем, допоки відповідачка самовільно не змінила їх місце проживання. Внаслідок всього вищезазначеного можна сказати, що наданий висновок психологічного дослідження дітей ОСОБА_30 і ОСОБА_31 не є обґрунтованим та повним.

Матеріали справимістять дані з реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, про те, що в період проведення психологічної експертизи малолітніх дітей 24.11.2021 року та 25.11.2021 року у експерта ОСОБА_29 анульовано свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №37 та є недійсним з 01.10.2021 року у зв`язку із звільненням з Одеського НДІСЕ 30.09.2021 року згідно наказу Одеського НДІСЕ №405-к від 22.09.2021 року.

Таким чином, вказаний висновок в цілому не може бути належним та допустимим доказом в розумінні вимогЦПК України, а тому відповідно до вимогст.110 ЦПК Україниповинен бути відхилений судом.

Матеріали справи містять висновок спеціаліста № ED-2526-141933.21 складеного 13.12.2021 року, та відеозаписи на двох USB-флеш-накопичувачах відео і фото зображення ОСОБА_1 , наданий представником відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні . Водночас суд не бере до уваги надані стороною відповідачки ОСОБА_2 висновок спеціаліста, з якого вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 направила на експертизу велику кількість короткочасних записів на сторонніх USB флеш накопичувачах, які були зняті з камери відео спостереження яку не було ідентифіковано, також повністю не зрозуміло її реальне місцезнаходження. Також з змісту висновку вбачається, що на дослідження надано частини (відрізки) які являють собою 17 тисяч 623 відеозаписів, які є лише обривками, та не являють собою цілісний безперервний запис періоду з 01 вересня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, тобто можна зробити висновок, що експерт провів аналіз різних проміжків часу, а не цілісного відеозапису в період з 01 вересня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, що говорить про безсумнівне втручання в безперервність запису вказаного періоду, за допомогою стирання, обрізання тощо, з подальшим видаленням з загального обсягу наявних записів з відеокамери саме фрагментів на яких з`являвся ОСОБА_1 . Разом з цим, в якості доказу в даному клопотанні відповідачем також було приєднано компакт-диск з наявному у ньому невстановленого відеозапису, який також не було ідентифіковано та не зазначено назви файлу який в ньому міститься, а також відповідно до ч. 2 ст. 100 ЦПК України, даний електронний доказ не засвідчений електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно доЗакону України"Про електронні довірчі послуги", крім того відповідачем також не зазначено згідно ч. 4 ЦПК України про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 р. у справі №404/700/17), зазначивши, що висновок експертизи відеозапису «1_06_R_20161026220000. avi» з оптичного диску «VidexDVD-RW 4,7 GW» є копією, тому встановити технологічні властивості відеозапису за відсутності оригіналу та оригінального пристрою неможливо. При цьому, ні оригінал запису, ні записуючий пристрій та їх місцезнаходження встановлено не було. А тому наданий відеозаписне може бути використаний як належний доказ, тобто як такий, що здатний своїм змістом встановлювати факти та обставини, що мають значення.

Судом критично оцінено висновок спеціаліста № ED-2526-141933.21 складеного 13.12.2021 року, тому що в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_2 надала фото та відео зображення ОСОБА_1 , з огляду на те, що такі відео і фото зроблені без згоди відповідача ОСОБА_1 що є порушення недоторканності приватного життя, особисту та сімейну таємницю.

Саме тому таке розміщення є неправомірним, адже відбувається порушення ст. 32 Конституції України, у якій зазначено, що жодна особа не може зазнавати втручання в її особисте, сімейне життя, не дозволяється збирати, зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без отримання на це її дозволу, окрім ситуацій, які визначені законом, і виключно з метою підтримки національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, вказаний висновок та відео і фото зображення ОСОБА_1 на які осатаній згоду не надавав цілому не може бути належним та допустимим доказом в розумінні вимогЦПК України, а тому відповідно до вимогст.110 ЦПК Україниповинні бути відхилені судом.

Суд, вважає необхідним зауважити, що визначення місця проживання дітей з батьком по своїй суті не є розлученням матері з дітьми та не можна тлумачити як наявність у батька переваги перед матір`ю, оскільки мати має по відношенню до дітей такі ж особисті немайнові права і обов`язки, як і батько і жодним чином не втрачає прав, заснованих на спорідненості з дітьми.

З огляну на вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість у задоволення позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей разом з нею.

З приводу стягнення аліментів з ОСОБА_1 , варто зазначити що з червня 2020 року малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходяться на утримання відповідача (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 та основне місце проживання дітей визначено з батьком.

У справі № 158/1638/18від 18.06.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду наголосив, що якщо особою не доведено, що основне місце проживання дітей з ним, то законом не передбачено право на стягнення аліментів тим із батьків, з яким не проживають діти.

Законом не передбачено право на стягнення аліментів із батьків, з яким не проживають діти, тому наявні всі підстави про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо стягнення з Відповідача (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 150, 151, 160-162, 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 611, 610, 651 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141,259,263-267,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком, розірвання договору про участь батьків у вихованні дітей, відібрання малолітніх дітей та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати укладений договір про участь батьків у вихованні дітей від 29 травня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу в реєстрі №1715-розірваним.

Визначити місяця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом з батьком ОСОБА_1 (номер і серія паспорта НОМЕР_4 , виданий Приморським РВУМВС України в Одеській області 29 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за місцем його проживання в квартирі АДРЕСА_1 .

Відібрати малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 від матері - ОСОБА_2 (номер паспорта громадянина України: НОМЕР_5 , дата видачі 16 листопада 2020 року, орган що видав 8027, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та передати малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 батьку ОСОБА_1 (номер і серія паспорта НОМЕР_4 , виданий Приморським РВУМВС України в Одеській області 29 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (номер паспорта громадянина України: НОМЕР_5 , дата видачі 16 листопада 2020 року, орган що видав 8027, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (номер і серія паспорта НОМЕР_4 , виданий Приморським РВУМВС України в Одеській області 29.12.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 - в розмірі не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, з моменту подачі позову до суду, тобто з 30 листопада 2020 року по 23 листопада 2021 року, та з 21 листопада 2023 року (з дня постановлення рішення), до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Стягнути з ОСОБА_2 (номер паспорта громадянина України: НОМЕР_5 , дата видачі 16 листопада 2020 року, орган що видав 8027, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (номер і серія паспорта НОМЕР_4 , виданий Приморським РВУМВС України в Одеській області 29.12.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - в розмірі не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з моменту подачі позову до суду, тобто з 30 листопада 2020 року по 23 листопада 2021 року, та з 21 листопада 2023 року (з дня постановлення рішення), до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_11 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР про визначення місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 з матір`ю ОСОБА_2 , стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у розгляді цивільної справи, але не були присутні при оголошенні у той самий строк з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2023 року.

Суддя Ю.Б. Свячена


Суд	Приморський районний суд м.Одеси
Дата ухвалення рішення	21.11.2023
Оприлюднено	04.12.2023
Номер документу	115316918
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів

Таварткіладзе О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 21.11.2023 по справі 522/21035/20ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Судовий реєстр по справі —522/21035/20

Рішення
від 21.11.2023 по справі 522/21035/20
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ