Ухвала

від 30.11.2023 по справі 401/4254/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

копія Справа № 401/4254/23 Провадження № 1-кс/401/964/23

30 листопада 2023 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

заявника, представника потерпілої особи, ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Світловодського міськрайонного суду ОСОБА_4 від розгляду скарги представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна.

23 листопада 2023 року заявник ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді скарги представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про відвід слідчого судді обгрунтував тим, що у нього із суддею ОСОБА_4 склалися неприязнені відносини за межами судового засідання, тому він не може приймати участі у розгляді скарги.

Суддя ОСОБА_4 , процесуальний прокурор, про час і місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку, до суду не прибули, що не є перешкодою у проведенні судового розгляду заяви про відвід судді.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2023 року до суду надійшла скарга представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет», заступника директора ОСОБА_3 , на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2023 року слідчим суддею визначено суддю ОСОБА_4 .

23 листопада 2023 року до судового засідання заявник ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді скарги представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» заступника директора ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 свою заяву про відвід слідчого судді обгрунтував тим, що у нього із суддею ОСОБА_4 склалися неприязнені відносини за межами судового засідання, тому він не може приймати участі у розгляді скарги.

Суд зазначає, що згідно ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ст. 76 КПК України недопустимо повторна участь судді в кримінальному провадженні, якщо:

1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті;

2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції;

3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції;

4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Згідно ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Також, частиною п`ятою статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до чинного Рішення Ради суддів України від 04.02.2016 №1 «Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики», під неупередженістю прийнято розуміти відсутність упередженості, безсторонність, об`єктивність, незацікавленість, нейтральність, універсальність підходів до будь-кого, незалежно від певних ознак; це прагнення до справедливості та відсутність особистих симпатій або антипатій, непідкупність, бездоганність, моральність.

Говорячи про неупередженість, слід зазначити про обов`язок судді здійснювати судочинство, не допускаючи впливу на нього сторонніх осіб та життєвих обставин, будь-яких інших суб`єктивних чинників, відсутність у нього заздалегідь сформованої думки щодо обставин справи та готовність сприймати інформацію об`єктивно, вирішуючи справу лише відповідно до закону на підставі фактично встановлених обставин, виходячи з власного внутрішнього переконання. Отже, безсторонній суд означає: позбавлений упередженості, незацікавлений, об`єктивний, безпристрасний, нейтральний.

Суддя заявляєсамовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких випадків, зокрема, належать:

a) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається;

b) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок;

c) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Жоден із перелічених випадків не стали підставою для подання даної заяви про відвід судді.

Суд також враховує, що Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначені завдання суду та, зокрема, передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно дост.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованимі вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом.

Незалежно від виду ухваленого вироку (виправдувальногоабо обвинувального) у жодного учасника судового провадження не повинно виникати будь-яких сумнівів в неупередженості судді.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року, в справі «Фельдман проти України» від 8 квітня 2010 року).

Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Стосовно об`єктивної неупередженості судова практика Європейського суду з прав людини вказує, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначати, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

При цьому, суб'єктивнийкритерійвимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність.

Суд зазначає, що в заяві про відвід судді не наведено достатні обставини, які незалежно від прийнятого рішення можуть викликатисумнів в учасників судового провадження щодо неупередженості судді ОСОБА_4 у розгляді скарги представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна.

Суд зазначає, що на розгляд слідчого судді ОСОБА_4 надійшла скарга потерпілої особи, якою у кримінальному провадженні є юридична особа - Державне підприємство «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет», а не безпосередньо її представника заступника директора ОСОБА_3 .

Крім того, суд зазначає, що у даному кримінальному провадженні суддя ОСОБА_4 не приймав участь, як слідчий суддя, і прокурор йому не заявляв відвід.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, так як наведені в заяві обставини не вказують на недопустимість участі судді у згаданому кримінальному провадженні, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Керуючись ст.ст.75, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» заступника директора ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» заступника директора ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна.

Повернути матеріали скарги представника потерпілої юридичної особи Державного підприємства «Інженерний центр твердих сплавів «Світкермет» заступника директора ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесено 23 грудня 2021 року до ЄРДР за №12021121190000569, про викрадення майна, слідчому судді ОСОБА_4 для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

Згідно з оригіналом