Ухвала

від 01.12.2023 по справі 309/5801/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/5801/23

Провадження № 2/309/1159/23

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

01 грудня 2023 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Кемінь В.Д. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Позивач при подачі позовної заяви не сплатила судовий збір, подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування чого посилається на п.3 ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», зазначає, що є безробітною особою та не має власних засобів до існування.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що таке клопотання позивача задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Згідно ч. 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір».

Так, відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналогічну норму містить і ст.136 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом наведених правових норм єдиною підставою звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. В законі не вказано, який саме майновий стан мається на увазі. Однак, логічно, що питання про звільнення від сплати судового збору постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов`язку. Іншими словами, суд вправі постановити ухвалу про звільнення від його сплати, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони і остання повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що визначення майнового стану як такого, що дає підстави для звільнення від сплати судового збору є оціночним, тому потребує доказування перед судом і обґрунтування пов`язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або труднощі з оплатою судового збору у розмірах і в строки, встановлені законом, покладається на заінтересовану сторону.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14 травня 1981 року № R (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Також Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини в справі ФК «Мретебі» проти Грузії.

При розгляді справ Європейський суд з прав людини установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді.

Аргументом позивача щодо звільнення її від сплати судового збору є те, що 04.08.2023 року вона була звільнена з роботи на підставі наказу відповідача №89-К. Вважає, що оскільки на сьогоднішній день вона безробітна, суд має підстави для її звільнення від сплати судового збору.

Проте в позовній заяві відсутнє посилання позивача як на підставу звільнення від сплати судового збору - на її майновий стан.

Сам по собі факт звільнення з роботи в серпні 2023 року не може свідчити про важкий майновий стан позивача, який міг би бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

За змістом вищенаведених правових норм поняття важкий майновий стан в даному випадку не охоплюється лише розміром отримуваних доходів. Важливе значення для висновку про майновий стан позивача, що міг би бути підставою звільнення від сплати судового збору, є дані про його матеріально-побутові умови проживання, ведення ним підсобного господарства, наявність земельного паю тощо.

Враховуючи розмір судового збору в даній справі, суд не має підстав для висновку про порушення балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом позивача на доступ до правосуддя, а тому з врахуванням наведеного, а також того, що судом не встановлено важкого майнового стану позивача, який свідчив би про неможливість або труднощі з оплатою ним судового збору в розмірі, встановленому законом, який би надавав підстави для звільнення його від сплати судового збору, керуючись ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 133, 136, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,--

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.