Ухвала

від 01.12.2023 по справі 328/2457/20

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

01 грудня 2023 року

Справа №328/2457/20

Номер провадження 1-і/337/14/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2023р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі в режимі відеоконференцзв`язку клопотання прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 08.09.2020р. за №12020080350000619 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №49/0/9-22 від 14.09.2022р. територіальну підсудність справ Токмацького районного суду Запорізької області визначено за Хортицьким районним судом м.Запоріжжя.

В межах вказаного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 первісно було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04.08.2023р. було змінено на особисте зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який подальшому було продовжено на строк до 02.12.2023р, включно.

27.11.2023р. до Хортицького районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на строк 60 днів, яке мотивує тим, що вказане кримінальне провадження з об`єктивних причин не може бути завершене, але ризик, який слугував підставою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України можливість переховуватися від суду на даний час не зник, не зменшився та продовжує існувати. Зокрема, останній обґрунтовано обвинувачується у вчинення особливо тяжкого злочину проти життя людини, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, офіційно не працює, постійно зареєстрований в м.Токмаку Запорізької області, який перебуває на тимчасово окупованій території України, в м.Запоріжжі проживає постійно в орендованому житлі.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечували.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд приходить до наступного.

Згідно зч.1-3ст.331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого.Вирішення питаннясудом щодозапобіжного заходувідбувається впорядку,передбаченому главою18цього Кодексу.За наявностіклопотань судпід чассудового розглядузобов`язаний розглянутипитання доцільностіпродовження запобіжногозаходу дозакінчення двомісячногостроку здня йогозастосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців. Згідно з ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ст.176,177,194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується судом у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно з ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу.

Як вже зазначалось, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, яке є особливо тяжким злочином та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Дане кримінальнепровадження перебуваєна стадіїсудового розгляду,тому націй стадіїпровадження судне вправіоцінювати доказиз точкизору їхдостатності ідопустимості длявизнання особивинуватою чиневинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,а повиненвизначити лишечи єпричетність особидо вчиненнязлочину вірогідноюта достатньоюдля застосуваннящодо неїзапобіжного заходу.

Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. Крім того, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В даному випадку суд вважає, що клопотання прокурора містить достатньо даних для висновку про причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінального правопорушення.

Також суд враховує, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».

Оцінивши обставини справи, суд вважає доведеним з боку сторони обвинувачення, що на даний час не змінився та не відпав ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який був підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Як вже зазначалось, наразі ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину проти невід`ємного права людини на життя. За вчинення вказаного злочину передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі. ОСОБА_4 неодружений, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, відомості про стабільне джерело його доходів відсутні, місце його постійного проживання м.Токмак Пологівського р-ну Запорізької обл. на даний час є тимчасово окупованою територією, що в сукупності свідчить про можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду як ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладання обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на строк до 2-х місяців.

Керуючись ст.2,7,176-178,179,194,199,331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора; 2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, на строк до 2-х місяців, тобто до 30.01.2024року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснюєПологівська окружна прокуратура Запорізької області.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1