Постанова

від 20.11.2023 по справі 607/4281/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/4281/23Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 22-ц/817/748/23 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кметика Я.С., представника АТ «Укрпошта» - Пастух Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2023 року, повний текст якого складено 5 червня 2023 року, ухвалене суддею Марциновською І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Тернопільська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 8 жовтня 2021 року згідно з наказом № 1323/к він був прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів ІІІ класу в Тернопільській дирекції АТ «Укрпошта». З урахуванням того, що вказаний відділ лише формувався, позивач був оформлений саме водієм автотранспортних засобів ІІІ класу, хоча фактично був прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів пересувного відділення поштового зв`язку (далі за текстом ПВПЗ) та був ознайомлений з робочою інструкцією саме водія ПВПЗ.

27 червня 2022 у зв`язку з тимчасовим закриттям ПВПЗ згідно з наказом № 744 від 24.06.2022 позивач був попереджений про зміну істотних умов праці та йому було запропоновано посаду водія автотранспортних засобів ІІІ класу в структурному підрозділі групи експлуатації транспорту Тернопіль (група підміни) з посадовим окладом 6500 грн, що нижче суми попереднього посадового окладу на 1000 грн.

ОСОБА_1 вказував, що є особою з інвалідністю 2 групи, а робота в нових умовах передбачає не лише перевезення пошти, а також її загрузку та розгрузку, тому він не погодився на роботу із зміненими посадовими обвязками та просив запропонувати йому іншу посаду, яка б відповідала його попередньому окладу та завантаженості. У зв`язку з відсутністю таких посад на підприємстві позивачеві було запропоновано написати заяву про звільнення з роботи, на що він не погодився та продовжив виходити на роботу згідно з графіком.

Позивач зазначав, що у нього вилучили автомобіль, яким він керував до цього, іншого транспорту та путівки для виїду йому не надали, у зв`язку з чим, він звертався до керівництва.

Наказом № 1673/к від 23.08.2022 його звільнено 22.08.2023 з посади водія автотранспортних засобів ІІІ класу на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин на підставі записки керівника та актів про відсутність на роботі.

Звільнення вважає незаконним, так як прогулу він не вчиняв, тому просив скасувати наказ № 1673/к від 23.08.2022, поновити його на посаді водія автотранспортних засобів ІІІ класу в Тернопільській дирекції АТ «Укрпошта» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.08.2022 року.

Позивач просив поновити строк звернення з даним позовом в суд, визначений ст. 233 КзПП України, оскільки з первісним позовом про поновлення на роботі він звернувся до суду 23.09.2022 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.05.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» № 1673/к від 23.08.2022 року про припинення трудового договору (контракту). Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів ІІІ класу Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» з 22.08.2022 року. Стягнуто з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2022 року до 31.05.2023 року у сумі 87836, 07 грн. (за вирахуванням визначених законом податків і зборів). Стягнуто з АТ «Укрпошта» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 2147,20 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вересень 2022 року у сумі 9519,18 грн. (за вирахуванням визначених законом податків і зборів) допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі АТ «Укрпошта» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не надано належної оцінки наявним у справі доказам та порушення норм матеріального та процесуального права.

АТ «Укрпошта» зазначає, що судом безпідставно поновлено ОСОБА_1 строк, визначений ст. 233 КзПП України, оскільки останнім днем звернення до суду з позовом про поновлення на роботі було 23.09.2022 року, так як із наказом про звільнення позивач був ознайомлений 23.08.2022 року.

Звертаючись до суду з даним позовом 07.03.2023 року ОСОБА_1 разом із позовною заявою не було подано клопотання про поновлення пропущеного строку, а викладені ним у відповіді на відзив аргументи з цього приводу не доводять поважності причин його пропуску.

АТ «Укрпошта» зазначає, що відсутність у Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» цивільної правосуб`єктності не може вважатися дійсною перешкодою чи труднощами, які унеможливили своєчасне звернення ОСОБА_1 із даним позовом, а пропуск позивачем строку, визначеного ст. 233 КзПП України зумовлено його недобросовісним відношенням до справи.

Щодо суті позовних вимог - ОСОБА_1 погодився із зміною істотних умов праці, про що свідчить його особистий підпис в попередженні про зміну істотних умов праці від 27.06.2022 року, а заява про незгоду продовжувати роботу в нових умовах від нього не надходила.

Оскільки ОСОБА_1 самовільно, без погодження з роботодавцем, був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 22 серпня 2022 року без поважних причин, тобто, вчинив прогул, що підтверджено доказами, його звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є законним.

Суд безпідставно визнав сумнівними акти № 2 та № 3 від 22.08.2022 року, що засвідчують відсутність ОСОБА_1 на роботі.

Зокрема, відсутність позивача на роботі 22.08.2022 року підтверджена належними та допустимими доказами службовими записками ОСОБА_2 , актами, підписаними п`ятьма працівниками, місце роботи яких знаходиться на ЦАА і які мали можливість точно встановити та зафіксувати час відсутності позивача на роботі, табелем обліку робочого часу а покази свідка ОСОБА_3 , які суд оцінив критично, підтверджують відсутність позивача на роботі більше трьох годин. Факт відсутності на робочому місці у вказаний день не заперечувався і позивачем, тому судом мав бути визнаний доведеним в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Пояснення ОСОБА_1 щодо його відсутності на робочому місці 22.08.2022 року у зв`язку із його перебуванням у керівництва по вул. Чорновола 1 в м. Тернопіль, з метою з`ясування обставин його роботи АТ «Укрпошта», відповідач вважає безпідставними.

Необгрунтованим, на думку апелянта, є висновок суду про те, що дії роботодавця призвели до необхідності звернення ОСОБА_1 до керівництва Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта», а позивачем не спростовано поважності причини його відсутності на роботі 22.08.2022 року.

Висновок суду про відмову позивача працювати в нових умовах праці грунтується на припущеннях, оскільки не підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у відповідача були законні підстави для припинення трудового договору з позивачем у відповідності до п. 6 ст. 36 КзПП України, оскільки у справі наявні докази про те, що позивач погодився на продовження роботи в нових умовах, відтак, у роботодавця не було правових підстав для звільнення ОСОБА_1 в силу вказаної норми.

У відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Кметик Я.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Вказує, що наведені у скарзі доводи щодо пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду є безпідставними. 27.06.2022 року ОСОБА_4 був попереджений про зміну істотних умов праці, однак не погодився на роботу з із зміненими істотними умовами праці, та просив запропонувати йому іншу посаду з врахуванням його інвалідності ІІ групи.

Твердження відповідача про те, що з 01.07.2022 року ОСОБА_1 приступив до роботи із зміненими умовами праці, є безпідставним, оскільки підтвердженням того, що позивач не погоджувався на продовження роботи за нових умов праці є той факт, що останній відмовився підписувати посадову інструкцію та графік роботи за новими умовами праці а також відмовився приймати новий автомобіль марки УАЗ 3741 д.н.з. НОМЕР_1 .

У зв`язку з цим, вважає складені акти від 11.07.2022 року та 22.08.2022 року про відсутність позивача на робочому місці безпідставними, незрозумілим є те, на якому саме робочому місці мав бути ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представника АТ «Укрпошта» - Пастух Н.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_4 - адвоката Кметика Я.С., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Обставини справи.

08.10.2021 року ОСОБА_4 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ІІІ класу Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» у структурному підрозділі - група експлуатації транспорту Тернопіль Центр перевезення пошти Штат при заступнику філії з операційної діяльності, зі строком випробування 1 місяць, за основним місцем роботи, з тривалістю робочого тижня 40 годин, з посадовим окладом 7500 грн.

Наказом Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» № 744 від 24.06.2022 у зв`язку з виробничою необхідністю та з метою задоволення потреб споживачів послуг поштового зв`язку тимчасово з 01.07.202 закрито ПВПЗ Нового Формату.

27.06.2022 на виконання зазначеного вище наказу № 744 ОСОБА_4 попереджений про зміну істотних умов праці з 01.07.2022.

ОСОБА_4 запропоновано посаду водія автотранспортних засобів ІІІ класу Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» у структурному підрозділі група експлуатації транспорту Тернопіль (група підміни), з посадовим окладом 6500 грн.

ОСОБА_4 заперечує надання згоди на роботу із зміненими істотними умовами праці.

Відповідач на підтвердження згоди позивача на роботу із зміненими істотними умовами праці подав копію попередження про зміну істотних умов праці від 27.06.2022 року. На тому ж аркуші копії попередження про зміну істотних умов праці, нижче по тексту після підпису директора, міститься також фраза зі змінами істотних умов праці згідний / не згідний з підкресленим словом згідний, після зазначених слів міститься підпис, без вказівки прізвища, імені, по батькові особи, які належить цей підпис.

Після зміни істотних умов праці з 1 липня 2022 року у ОСОБА_4 було сім робочих днів у липні 2022 року (1, 4, 5, 6, 7, 8 та 11 липня 2022 року) та один робочий день у серпні 2022 року 22 серпня 2022 року.

Всі інші дні липня та серпня 2022 року позивач перебував на лікарняному та у відпустці.

ОСОБА_4 відмовився від ознайомлення з посадовою інструкцією водія автотранспортних засобів Групи експлуатації транспорту м. Тернопіль та графіком роботи водія.

Нова посадова інструкція водія автотранспортних засобів Групи експлуатації транспорту м. Тернопіль Центру перевезення пошти Тернопільської дирекції АТ Укрпошта, яка введена в дію з 01.07.2022 року, є відмінною від робочої інструкції водія автотранспортних засобів супроводжувача пересувного відділення поштового звязку Тернопільської дирекції АТ Укрпошта, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 07.10.2021 та якою визначено його робочі обовязки, які він виконував з моменту прийняття на роботу до 07.07.2022 року.

Зокрема, згідно пункту 2.1.2. Посадової інструкції водія автотранспортних засобів Групи експлуатації транспорту м. Тернопіль Центру перевезення пошти Тернопільської дирекції АТ Укрпошта, яка введена в дію з 01.07.2022 року, водій АТЗ ЦПП забезпечує схоронність та супроводження поштових відправлень, а також їх навантаження-розвантаження.

В той же час, до 1.07.2022 року до посадових обовязків ОСОБА_1 не входило навантаження-розвантаження поштових відправлень, а лише у разі необхідності надання допомоги при розвантаженні/навантаженні (п.2.1.5 Робочої інструкції водія автотранспортних засобів супроводжувача пересувного відділення поштового звязку Тернопільської дирекції АТ Укрпошта).

4 липня 2022 року ОСОБА_1 самовільно залишив маршрут МК 19003, а також відмовився здійснити виїзд на вказаному маршруті 11 липня 2022 року, про що свідчить подорожній лист вантажного автомобіля №19/11/1226 від 04.07.2022, службова записка начальника ЦПП Василіцького В.І. від 11.07.2023.

22.08.2022 начальник ЦПП Василіцький В.І. склав службову записку, у якій зазначив, що 22.08.2022 ОСОБА_4 був відсутній на робочому місці (на території ЦПП за адресою АДРЕСА_1 ) більше трьох годин без поважних причин (з 09 год. 20 хв. до 11 год. 50 хв., з 14 год. 00 хв. до 14 год. 37 хв.). У службовій записці зазначено, що такі обставини підтверджуються актами № 2 та № 3 від 22.08.2022. Також ОСОБА_4 відмовився підписати посадову інструкцію водія автотранспортних засобів ІІІ класу Групи експлуатації транспорту Тернопіль та графік роботи водія, а також прийняти автомобіль марки «УАЗ 3741», державний номерний знак НОМЕР_1 , та виконувати маршрут № МК 19003 (а.с. 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98).

Вказані акти № 2 та № 3 від 22.08.2022 про відсутність працівника на роботі ОСОБА_4 підписувати відмовився, що підтверджується відповідними актами від 22.08.2022.

Відповідно до наказу (розпорядження) заступника директора філії з розвитку мережі Оксюти Т. № 1673/к від 23.08.2022 року ОСОБА_4 звільнений 22.08.2022 з посади водія автотранспортних засобів ІІІ класу групи експлуатації транспорту Тернопіль Тернопільської дирекції АТ «Укрпошта» на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин з компенсацією за 13 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 08.10.2021 до 22.08.2022 (а.с. 104). Копію наказу позивач отримав 23.08.2022.

До трудової книжки ОСОБА_4 внесено відповідний запис.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач фактично не погодився зі змінами істотних умов праці, про які був попереджений 27.06.2022 року, що є підставою для припинення трудового договору відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України. Під час звільнення позивача у зв`язку із прогулом відповідач не довів наявність вчинення дисциплінарного проступку та порушив процедуру такого звільнення, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог, в тому числі поновлення позивача на роботі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що позивач фактично не погодився зі змінами істотних умов праці, про які був попереджений 27.06.2022 року, що є підставою для припинення трудового договору відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України.

Однак, такий висновок не є підставою для поновлення ОСОБА_1 на роботі, проте свідчить про необхідність зміни формулювання причин звільнення позивача.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 32 КЗпП України, у звязку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із законом №2136-ІХ від 15.03.2022.

Відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від від продовження роботи у звязку із зміною істотних умов праці.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, з 1 липня 2022 року у звязку із змінами в організації виробництва і праці в Тернопільській дирекції АТ Укрпошта мала місце зміна істотних умов праці ОСОБА_1 , зокрема, змінено посадовий оклад (зменшено з 7500 грн. до 6500 грн) та змінено посадові обовязки ОСОБА_1 , а саме введено новий посадовий обовязок, який до 1.07.2022 року не був передбачений посадовою інструкцією позивача - забезпечити навантаження розвантаження поштових відправлень. Колишні істотні умови праці не могли бути збережені.

ОСОБА_1 усно послідовно неодноразово висловлював свою незгоду на роботу із зміненими істотними умовами праці, відмовлявся підписувати нову посадову інструкцію, відмовлявся виходити на маршрути перевезень поштових відправлень, на яких він повинен виконувати нові посадові обовязки, та висловлював прохання надати йому іншу роботу із врахуванням його стану здоровя, а саме просив врахувати, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, що перешкоджає йому виконувати роботи з навантаження-розвантаження поштових відправлень.

Враховуючи відсутність можливості збереження колишніх істотних умов праці позивача та відсутність його згоди на продовження роботи із зміненим істотними умовами праці, наявні підстави для його звільнення за п.6 ст. 36 КЗпП України.

Враховуючи, що підставою звільнення позивача за п.4 ст. 40 КЗпП України стала його відсутність на робочому місці, згоду на роботу на якому у звязку із зміною істотних умов праці він не надавав, тому його звільнення за вказаною підставою є незаконним.

Разом з тим, неправильне формулювання причин звільнення у даному випадку не є підставою для поновлення позивача на роботі, так як попередні істотні умови його праці не можуть бути збережені, а позивач а від роботи із зміненими істотними умовами праці він відмовляється.

Право вносити зміни в організацію виробництва та умови праці належить до компетенції власника або уповноваженого ним органу. Працівник має право погодитись або відмовитися від запропонованих змін істотних умов його праці.

Частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановивши при розгляді справи про поновлення на роботі особи, звільненої за пунктом 3 чи 4 частини першої статті 40 КЗпП України, що підставою розірвання трудового договору стала відмова працівника від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, викликаною змінами в організації виробництва і праці, і працівник не згоден працювати в нових умовах, суд вправі зі своєї ініціативи змінити формулювання причин звільнення на пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та змінити формулювання причини звільнення позивача з пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на пункт 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Крім того, з метою дотримання трудових прав позивача, слід зобов`язати АТ Укрпошта внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення.

У задоволенні решти позовних вимог, в тому числі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 235 КЗпП України, якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, у даній справі не встановлено обставин, які б свідчили, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню позивача.

Як пояснив у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , після звільнення його відповідачем за п.4 ст. 40 КЗпП України, він не намагався працевлаштуватися, оскільки є пенсіонером, інвалідом ІІ групи.

Враховуючи наведене, відсутні передбачені законом підстави для стягнення в його користь середнього заробітку.

Доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованого поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду, визначеного ст. 233 КЗпП України, колегія суддів оцінює критично.

З оскаржуваним наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений та отримав його копію 23.08.2022. Відтак передбачений ч. 2 ст. 233 КЗпП України строк для оскарження цього наказу закінчився 24.09.2022.

У межах місячного строку, а саме 23.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, однак під час судового розгляду було встановлено, що Тернопільська дирекція АТ «Укрпошта», яка була відповідачем у справі, не є юридичною особою, а є філією АТ «Укрпошта», тому ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2023 закрито провадження у цивільній справі № 607/12936/22. Повний текст ухвали складений 22.02.2023 та отриманий ОСОБА_1 24.02.2023.

З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 07.03.2023., тому судом першої інстанції у відповідності до положень ст. 234 КЗпП України обгрунтовано задоволено клопотання представника позивача та поновлено позивачеві строк звернення до суду з даним позовом про поновлення на роботі.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився із зміною істотних умов праці, про що свідчить його особистий підпис в попередженні про зміну істотних умов праці від 27.06.2022 року, заява про незгоду продовжувати роботу в нових умовах від нього не надходила, тому висновок про відмову позивача працювати в нових умовах праці грунтується на припущеннях, колегія суддів вважає необгрунтованими з наступних мотивів.

ОСОБА_1 заперечує приналежність йому підпису в попередженні про зміну істотних умов праці від 27.06.2022 року. Крім цього, підпис у попередженні свідчить лише про ознайомлення ОСОБА_1 з інформацією про те, що з 1 липня 2022 року будуть змінені істотні умови праці.

На тому ж аркуші копії попередження про зміну істотних умов праці, нижче по тексту після підпису директора, міститься також фраза зі змінами істотних умов праці згідний / не згідний з підкресленим словом згідний, після зазначених слів міститься підпис, без вказівки прізвища, імені, по батькові особи, які належить цей підпис.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити в наказі Тернопільської дирекції АТ Укрпощта №1673/к від 23 серпня 2022 року формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспортних засобів 3 класу із пункту четвертого статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин - на його звільнення на підставі пункту шостого частини першої статті 36 КЗпП України.

Зобовязати акціонерне товариство Укрпошта внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2023 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Костів О.З.