Постанова

від 28.11.2023 по справі 135/1283/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 135/1283/22

Провадження № 22-ц/801/2148/2023

Категорія: 82

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 рокуСправа № 135/1283/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіСала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Якименко М.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняЛадижинського міськогосуду Вінницькоїобласті від19 вересня 2023року, ухвалене суддею Нікандровою С.О., повне рішення складено 27 вересня 2023 року, вцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь:

- вартість бонусів за придбання подарункових сертифікатів та срібних виробів B2B Jewelry, нарахованих відповідачем в особистому електронному кабінеті позивача ОСОБА_1 «B2B Jewelry», але не виплачених, які обліковуються в розділі «Баланс», в розмірі 84292,51 долар США;

- пеню за затримку виплати бонусів за придбання сертифікатів та срібних виробів B2B Jewelry в розмірі 16448268 грн 75 коп.;

- моральну шкоду в розмірі 500000 грн (а.с.182-184 т.1).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 02 жовтня 2019 року, 15 жовтня 2019 року, 29 жовтня 2019 року, 14 листопада 2019 року, 30 листопада 2019 року, 27 грудня 2019 року, 12 лютого 2020 року та 08 березня 2020 року ним було здійснено придбання в ювелірному салоні В2В Jewelry за адресою: АДРЕСА_1 , так званих подарункових сертифікатів на суму, еквівалентну 23688,89 доларів США, що відображено в особовому кабінеті.

Зокрема, 02.10.2019 придбані сертифікати на суму 7282,13 доларів США з оплатою 312% річних; 15.10.2019 придбано сертифікатів на суму 1088,71 доларів США з оплатою 312% річних; 29.10.2019 придбано сертифікатів на суму 1072,71 доларів США з оплатою 312% річних; 14.11.2019 придбано сертифікат на суму 1 111,11 доларів США з оплатою 312% річних; 30.11.2019 придбано сертифікатів на суму 1 124,06 доларів США з оплатою 312% річних; 27.12.2019 придбано сертифікатів на суму 858,90 доларів США з оплатою 312% річних; 12.02.2020 придбано сертифікатів на суму 1 12406 доларів США з оплатою 312% річних; 08.03.2020 придбано сертифікатів на суму 9991,97 доларів США з оплатою 312% річних.

На даний час вказаний ювелірний салон в м. Вінниці, як і всі магазини мережі В2В Jewelry, припинив свою роботу з продажів, в тому числі, і ювелірних виробів, крім магазину, що знаходиться в м. Ладижині.

Як зазначено на подарунковому сертифікаті, після його придбання позивачем отримано право на придбання виробів із срібла на зазначену вартість подарункового сертифікату та отримання бонусів. Сума зазначеної вартості сертифікату оплачується додатково. Якщо сума нижче вартості сертифікату, різниця не повертається. Подарунковий сертифікат не підлягає грошовому поверненню і не відновлюється у випадку його втрати. Строк дії сертифікату для отримання бонусів 365 днів, а для отримання товару - необмежено.

Таким чином, придбавши сертифікати позивач розраховував на отримання бонусів протягом 365 днів з моменту покупки сертифікату, адже просто придбання срібних виробів за ціною золота з діамантами є нелогічним та абсурдним. І вже після отримання всіх бонусів він мав право на придбання товарів на визначену в сертифікаті суму в мережі магазинів В2В Jewelry.

В2В Jewelry в особі відповідача ФОП ОСОБА_2 частково виконувало свої зобов`язання по виплаті бонусів. Останній платіж отримано позивачем 11.03.2020, після чого виплату бонусів було припинено.

Відповідно до відомостей, відображених в особистому електронному кабінеті, зареєстрованому на ім`я позивача, в розділі «Депозит» заборгованість по нарахованим, але не виплаченим бонусам за придбані сертифікати становить 84292,51 доларів США.

09.11.2022 позивачем було спрямовано відповідачу претензію щодо добровільної сплати заборгованості, яка була проігнорована останнім.

Позивач вважає, що всі збитки, які понесені ним під час придбання товарів (подарункових сертифікатів, срібних виробів) під торговою маркою В2В Jewelry повинен нести одноосібний власник даної торгової марки, мережі магазинів В2В Jewelry відповідач ФОП ОСОБА_2 .

Провести покупку подарункового сертифікату позивача спонукали продавці ювелірного салону, які активно заохочували стати клієнтом проекту В2В Jeweiry. Зокрема, позивача запевняли, що після купівлі сертифікатів та ювелірних виробів він буде отримувати виплати, які залежать від розміру покупки і виду виробів, показували таблиці з відсотками для виплат, що стояли на вітринах. Позивачу було надано брошуру, у якій також були прописані розміри відсотків бонусних виплат. Весь магазин був насичений недобросовісною рекламою - крім таблиць з вітрин і брошур в приміщені висіли плакати з інформацією про обіцяні виплати бонусів, з великого монітора транслювали звернення ОСОБА_2 , де він закликав людей робити покупки в магазинах мережі і розповідав про належний до виплат кешбек у вигляді бонусів, а також показував людей, які є задоволеними клієнтами і щасливими володарями путівок, машин та інших коштовних призів. До всіх виробів, що були на вітринах, були прикріплені бірки, на яких були зазначені два числа; ціна і розмір бонусів (в розмірі до 10% вартості товару), що мав би бути виплачений покупцю.

Вся інформація про покупки вказаних сертифікатів фіксувалася в особистому електронному кабінеті позивача, та є доказом у відповідності до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживача».

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з прострочкою виконання щодо сплати бонусів, встановлених умовами договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) в розмірі 3% від суми несплачених грошових коштів за період з 30.11.2021 по 30.11.2022, яка становить 16448268,75 грн.

Крім того, враховуючи, що протиправними діями відповідача позивачу заподіяно тривалих моральних страждань, які полягають в душевних переживаннях внаслідок виняткового цинізму зі сторони відповідача, дії якого є шахрайськими. Відмова у виплаті обумовлених у договорі грошових коштів призвела позивача до шокового стану, погіршився стан здоров`я позивача. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 500000 грн.

Рішенням Ладижинського міськогосуду Вінницькоїобласті від19 вересня 2023року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У скарзі зазначає, що розмір заборгованості по нарахованим, але не виплаченим відповідачем бонусам за придбання подарункових сертифікатів та срібних виробів В2В Jewelry є безспірним, оскільки вони нараховані та зафіксовані в особистому електронному кабінеті позивача відповідачем. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін та визначити правову норму, яка підлягає застосуванню для вирішення спору покладено на суд. Вдаючись до аналізу Закону України «Про захист прав споживачів» суд не розкрив правову природу подарункових сертифікатів, порядок їх видачі, законодавче обґрунтування. У даному випадку мало місце придбання позивачем подарункових сертифікатів, які являють собою документ попередньої купівлі-продажу. Висновки суду з приводу придбання позивачем подарункових сертифікатів до дати фактичної реєстрації торгівельної марки ОСОБА_2 є безпідставними. Всі придбані ним товари містили торговельний знак В2В Jewelry, який відповідно до вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» міг використовуватися лише власником даного торгівельного знаку. Фактично відповідачем під час слухання справи було знищено оригінали електронних доказів і такі дії мали бути враховані судом. Під час розгляду справи судом було порушено принцип змагальності сторін.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ФОП ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, проаналізувавши доводи сторін, викладені ними в заявах по суті справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності надані сторонами докази дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ФОП ОСОБА_2 є власником магазину, розташованого у АДРЕСА_1 , та що саме ним або уповноваженою ним особою укладено договір купівлі-продажу подарункових сертифікатів та срібних виробів на зазначену у позові суму з позивачем, а відтак не довів порушення прав позивача саме відповідачем. Також суд виходив з того, що оскільки позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну виплату бонусів та відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про стягнення вартості бонусів за придбання подарункових сертифікатів та срібних виробів, відтак задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такожіз дійосіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки.Підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язків,зокрема,є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЦК України зазначено, що цивільні права здійснюються особою, а обов`язки виконуються у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, проте обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Обґрунтованість вимог позивача має ґрунтуватися на наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та відповідачем, який, на суб`єктивну думку позивача, порушив його право. Факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин, потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Встановлено, що 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «Б2Б Джевелрі», в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість депозиту, яким є кешбек (прибуток), нарахованого та невиплаченого за придбання сертифікатів в розмірі 1502125 грн, а також пеню в розмірі 16448268 грн 75 коп. за затримку виплати бонусів та моральну шкоду в розмірі 500000 грн.

Позивач просив стягнути кошти з одного відповідача - ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що останній є власником мережі ювелірних салонів В2В Jewelry, а тому саме він повинен нести відшкодування по збиткам за даним позовом своїм майном, так як юридична особа ТОВ Б2Б Джевелрі не має зареєстрованого КВЕДу такого виду діяльності, як торгівля ювелірними виробами чи то право здійснювати таку торгівлю (а.с.1-5).

До позовної заяви ОСОБА_1 на підтвердження факту купівлі в ювелірному салоні В2В Jewelry подарункових сертифікатів на суму, еквівалентну 23688,89 доларів США, додано у фотокопіях:

- подарункові сертифікатиВ2В Jewelry від 02 жовтня 2019 року №122091 на суму: 81000 грн,81000 грн,9000 грн,9000 грн та3000 грн; квитанцію про отримання ювелірного виробу від 02 жовтня 2019 року, в якому зазначено: найменування ювелірного виробу «925», «сертифікат 183000»; заявку №122091, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в місяць», сума «183000 грн; 7282,13у.е.» (а.с.30,31 т.1);

- подарунковий сертифікат В2В Jewelry від 15 жовтня 2019 року №148153 на суму 27000 грн; квитанцію про отримання ювелірного виробу від 15 жовтня 2019 року, в якому зазначено «сертифікат 27000»; заявку №148153, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в місяць», сума «27000 грн; 1088,71у.е.» (а.с.37 т.1);

- подарунковий сертифікат В2В Jewelry від 29 жовтня 2019 року №188113 на суму 27000 грн; квитанцію про отримання ювелірного виробу від 02 жовтня 2019 року, в якому зазначено: найменування ювелірного виробу «925», «сертифікат 27000»; заявку №188113, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в місяць», сума «27000 грн; 1 072,71у.е.» (а.с.33 т.1);

- подарунковий сертифікатВ2В Jewelryвід 14 листопада 2019 року №261520 на суму 27000 грн; квитанцію про отримання ювелірного виробу від 14 листопада 2019 року, в якому зазначено: «сертифікат срібло 27 000»; заявку №261520, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в три місяці», сума «27000 грн; 1111,11у.е.» (а.с.32 т.1);

- подарунковий сертифікат В2В Jewelry від 30 листопада 2019 року №331513 на суму 27000 грн; заявку №331513, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в три місяці», сума «27000 грн; 1124,06у.е.» (а.с.35 т.1);

- подарунковий сертифікат В2В Jewelry від 27 грудня 2019 року №481804 на суму 27000 грн; заявку №481804, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в місяць», сума «27000 грн; 1159,30у.е.» (а.с.36 т.1);

- подарункові сертифікати В2В Jewelry від 21 лютого 2020 року №899589 на суму: 9 000 грн, 9000 грн, 3000 грн; заявку №899589, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в неділю», сума «21000 грн; 858,90 у.е.» (а.с.39 т.1);

- подарункові сертифікати В2В Jewelry від 08 березня 2020 року №1154102 на суму: 243 000 грн, 3000 грн, 3000 грн; заявку №1154102, де зазначено інформацію про покупку «сертифікат (срібло)», період виплат «раз в неділю», сума «249000 грн; 9 991,97у.е.» (а.с.38 т.1).

До позовної заяви додано скрин-шотособистого кабінету (профілю) ОСОБА_1 , де зверху зазначено «баланс: 1502125». Також міститься інформація щодо історії покупок (дата, сума, % - 312) (а.с.8-16 т.1).

16 листопада 2022 року ОСОБА_1 направив на ім`я ОСОБА_2 претензію від 09 листопада 2022 року, в якій зазначив, що на підставі договорів купівлі-продажу від 02.10.2019, 15.10.2019, 29.10.2019, 14.11.2019, 30.11.2019, 27.12.2019, 21.02.2020 та 08.03.2020 ним було придбано подарункові сертифікати на срібло В2В Jewelry на суму, еквівалентну 23688,89 доларів США. Термін дії сертифікатів для отримання бонусів становить 365 днів, а для отримання товару не обмежений. У даному випадку сертифікат є документом попередньої купівлі-продажу. Компанія зобов`язалася надати його власнику товари або послуги за вартістю, вказаною в ньому. Оскільки на даний час він не отримав послуги у виплаті сум на умовах, на яких він придбавався, просив розірвати дані договори купівлі-продажу та на підставі ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 8, ст. 10, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 257 ЦК України сплатити йому кошти, які містяться на депозиті особового кабінету в розмірі 1502125 грн і які були нараховані відповідно до умов, на яких придбавалися дані сертифікати. Кошти з метою досудового врегулювання спору просив спрямувати на його рахунок протягом десяти робочих днів з моменту отримання даної претензії (а.с.17-19 т.1).

Як зазначив ОСОБА_1 , на момент звернення до суду із даним позовом він не має можливості скористатися сертифікатами на умовах, на яких вони придбавалися, а саме отримати обіцяні по них бонуси (кешбек), як і обіцяні прибутки за придбання срібних прикрас.

07 лютого 2023 року, після надходження до суду першої інстанції відзиву на позов, від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява, без зміни підстав та предмету спору, але з уточненням заявлених позовних вимог та процесуального статусу сторони у справі. В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 відповідачем зазначив ОСОБА_2 , а ТОВ «Б2Б Джевелрі» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Вважав, що оскільки ОСОБА_2 є одноосібним власником торгової марки «В2В Jewelry», мережі ювелірних салонівВ2В Jewelry, відтак саме він має нести відшкодування по збиткам за даним позовом(а.с.127-133 т.1).

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача ТОВ «Б2Б Джевелрі», про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування завданих збитків (а.с.146-147 т.1).

14 березня 2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача фізичної особи ОСОБА_2 належним відповідачем фізичною особою-підприємцем (ФОП) ОСОБА_2 .. Клопотання мотивоване тим, що предметом спору у даній справі є правовідношення, пов`язані із захистом прав споживача, які позивач обґрунтовує нормами Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач вважає, що всі збитки, які понесені ним під час придбання товарів (подарункових сертифікатів, срібних виробів) під торговельною маркою В2ВJewelry повинен нести єдиний власник даної торговельноїмарки «В2В Jewelry» ОСОБА_2 , оскільки придбані подарункові сертифікати та упаковка (конверти), в яких продавались ці сертифікати, містять логотип, зображення торговельної марки «В2В Jewelry» та ідентифікують придбаний товар з суб`єктомгосподарювання власником даної торговельної марки. Відповідно до загальнодоступної інформації, ОСОБА_2 з 1995 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем із зареєстрованими видами діяльності, серед яких основним є роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах. Відтак відповідачем у даній справі може бути лише суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги та який заявляє про себе в якості власника торговельної марки (а.с.152-153 т.1).

27 березня 2023 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги в частині розміру бонусів, які підлягають стягненню з ФОП ОСОБА_2 , а саме просив стягнути з останнього 84292,51 дол. США (а.с.182-184 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилався на наявність між ним та ФОП ОСОБА_2 , як власником торговельної марки «В2В Jewelry», відносин щодо купівлі-продажу товару (сертифікату) з подальшим отриманням (виплатою) бонусів на визначених умовах.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.10.1995. Види економічної діяльності, які має право здійснювати ОСОБА_2 , як підприємець: 47.44 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 32.12 - виробництво ювелірних і подібних виробів; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля;47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (а.с.224-225 т.1).

З витягу з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг встановлено, що 10.08.2020 здійснено державну реєстрацію торговельної марки, зображення, що заявляється - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Власникомсвідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с.227-229 т.1).

Сертифікати придбавалися ОСОБА_1 в період з жовтня 2019 року по березень 2020 року.

Власником свідоцтва на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 став через п`ять місяців з моменту придбання в березні 2020 року останнього сертифікату.

Апеляційний суд враховує, що на копіях подарункових сертифікатівзверху у центральній їх частині в колі розміщено запис «B2B Jewelry». У центральній частині сертифікату зліва міститься відтиск штампа, на якому зазначені адресамісця покупки ( АДРЕСА_2 , ТЦ «FeridePlaza», бутик № НОМЕР_2 ), дата та проставлено підпис.У центральній частині справа також мітиться відтиск печатки «В2В, AllianceCommunituGroupS.L.».

На копіях квитанцій про отримання ювелірних виробів у нижній їх частині міститься відтиск штампа, на якому зазначені адреса місця покупки ( АДРЕСА_2 , ТЦ «FeridePlaza», бутик № НОМЕР_2 ),дата та проставлено підпис. Також міститься штампз написом на ньому«В2В».

В інформації про покупця також наявні аналогічні штампи.

Із інформації, яка міститься у вказаних сертифікатах, не можливо зробити висновок, що їх продавцем є саме ФОП ОСОБА_2 .. Будь-яка прив`язка продавця вказаних сертифікатів до ФОП ОСОБА_2 не прослідковується.

Договір в письмовій формі між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 також не укладався.

Хоча, як слідує зп. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчинятиправочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Разом з тим, доказів вчинення такого правочину (укладення договору), який за формою відповідав би вимогам цивільного законодавства, з ОСОБА_2 , як фізичною особою-підприємцем, не надано.

Відповідно дост.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час ухвалення рішення суд з`ясовує, утому числі,чи малимісце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимогита заперечення, таякими доказамивони підтверджуються, а такожчи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

З установлених фактичних обставин справи не вбачається, що спірні правовідносини виникли саме між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та позивачем, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову і доводи скарги не спростовують вказаний висновок суду.

Також судом першої інстанції правильно не взято до уваги як доказ скрин-шот із сайту в мережі «Інтернет» з правилами бізнес-проекту B2B Jewelry та інформацію щодо нарахування бонусів в особистому електронному кабінету позивача через неподання оригіналів електронних доказів, чи їх належним чином завірених копій.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 100ЦПК України,електронними доказамиє інформаціяв електронній(цифровій)формі,що міститьдані прообставини,що маютьзначення длясправи,зокрема,електронні документи(втому числітекстові документи,графічні зображення,плани,фотографії,відео-та звукозаписитощо),веб-сайти(сторінки),текстові,мультимедійні таголосові повідомлення,метадані,бази данихта іншідані велектронній формі.Такі даніможуть зберігатися,зокрема,на портативнихпристроях (картахпам`яті,мобільних телефонахтощо),серверах,системах резервногокопіювання,інших місцяхзбереження данихв електроннійформі (втому числів мережіІнтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електроннідовірчі послуги».Законом можебути передбаченоінший порядокзасвідчення електронноїкопії електронногодоказу. Учасникисправи маютьправо подаватиелектронні доказив паперовихкопіях,посвідчених упорядку,передбаченому законом.Паперова копіяелектронного доказуне вважаєтьсяписьмовим доказом. Учасниксправи,який подаєкопію електронногодоказу,повинен зазначитипро наявністьу ньогоабо іншоїособи оригіналуелектронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 зазначила, що електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом,який розглядається та оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Також Велика Палата Верховного Суду у цій постанові вказала, що слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказу справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах.

У даному випадку надані позивачем докази (скрин-шоти особистого кабінету в мережі «Інтернет») не є ні письмовим доказом,ні електронним доказом (документом) у розумінні статті 5 Закону України «Про електроннідокументи та електронний документообіг», а відтак не є допустимим доказом придбання позивачем сертифікату (укладення між сторонами договору) та узгодження будь-яких умов з продавцем.

З цих же підстав позивачем не доведено обставину «трансформації» подарункового сертифікату у кредитні правовідносини депозит із нарахуванням відсотків на вартість подарункового сертифікату.

Підсумовуючи апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367,374,375,381-384,389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

РішенняЛадижинського міськогосуду Вінницькоїобласті від19 вересня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 грудня 2023 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко