Рішення

від 22.11.2023 по справі 723/3157/23

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/3157/23

Провадження № 2/723/3905/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Бужори В.Т.,

при секретарі Чікал І.В

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Сторожинець впорядку загальногопозовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Сторожинецького лісового фахового колежду про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сторожинецького лісового фахового колежду про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову посилається на те, що наказом від 13.06.2023 року наказом №87 від 12.06.2023 року позивач був прийнятий на роботу двірником до Сторожинецького лісового фахового колежду, та 30.06.2023 року наказом №95 від 23.06.2023 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади двірника п.2 ст.40 Кодексу Законів про Працю України роботодавець має право звільнити працівника у разі виявлення його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, які перешкоджають продовження даної роботи.

Правовою підставою звільнення позивача із займаної посади, відповідач зазначив: «п.2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України, закону України Відповідно до пункту2 статті40 КЗпП роботодавець має право звільнити працівника у разі виявлення його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що було відомо на час укладання трудового договору протипоказання стану здоров`я виявлені після його укладення.

Позивач ОСОБА_1 вважає наказ від 23.06.2023 є незаконним, необґрунтованим, який прийнятий з порушенням норм трудового законодавства України, оскільки йому не було запропоновано іншої вакантної посади, яку може виконувати працівник. Також зазначає що з 30.06.2023 року по 05.07.2023 року позивач перебув на лікарняному в комунальному некомерційному підприємстві «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» , що не допускається звільнення з роботи працівника в період його тимчасової непрацездатності, також у період його відпустки.

Позивач просить суд винести рішення яким, поновити його на роботі на посаді двірником Сторожинецького фахового коледжу та стягнути з відповідача Сторожинецького фахового коледжу на користь позивача середній заробіток на час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі 5025,00 грн; вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку в розмірі 6700,00грн; витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн; моральну шкоду в розмірі 5000 грн та інші судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у позові відмовити посилаючись на викладені обставини у відзиві.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 пояснила що 13.06.2023 року наказом № 87 від 12.06.2023 року ОСОБА_1 був призначений на посаду двірника Сторожинецького лісового фахового коледжу, як працівник без інвалідності, з місячним випробувальним терміном. В заяві на ім`я в.о. Сторожинецького лісового фахового коледжу про прийняття його на роботу відомості про його інвалідність відсутні, таким чином ОСОБА_1 приховав наявність групи інвалідності в момент укладання договору. 15.06.2023 року ОСОБА_1 подав у відділ кардрів Сторожинецького лісового фахового коледжу всі копії документів МСЕК, згідно який було виявлено що йому протипоказала важка праця за станом здоров`я. Також відповідач зазначає що на момент звільнення з посади двірника ОСОБА_1 вільних вакантних посад які рекомендує МСЕК у Сторожинецькому лісовому фаховому коледжі не було, про що був складений відповідний акт.

Вважає, що позивача звільнено із займаної посади двірника відповідно до порядку та з підстав, передбаченихКЗпП України.

Свідок ОСОБА_3 інспектор з кадрів Сторожинецького лісового фахового коледжу в судовому засіданні надала свідчення про те що подання документів про інвалідність III групи у ОСОБА_1 було уже після прийняття його на роботу. Робота двірника являється роботою з відповідними фізичними навантаженнями. Тому позивач не виконував її як слід, а деякі завдання відмовлявся виконувати посилаючись на те, що йому протипоказано важка фізична праця за станом здоров`я.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що у задоволення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно п.2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір розривається з ініціативи власника або уповноваженого ним органу виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці;

Згідно ч.1,2,3 ст. 49-2 КЗпП України Порядок вивільнення працівників про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як вбачається із матеріалів справи 30.06.2023 року наказом N? 95 від 23.06.2023 року ОСОБА_1 був звільнений з посади двірника на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України ) зв?язку із виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров?я, які перешкоджають продовженню даної роботи. Підставою для даного наказу про звільнення був факт приховання групи інвалідності ОСОБА_1 на момент укладання трудового договору, так як продовження роботи за посадою двірника могло призвести до погіршення стану здоров?я даного працівника

30.06.2023 р. ОСОБА_1 був відкритий лист тимчасової непрацездатності. Проте ОСОБА_4 не міг знати 23.06.2023 року (дата видачі наказу про звільнення N? 95), що через тиждень позивач захворіє, і тим самим змінити наказ про звільнення, оскільки всі розрахункові виплати були проведені через систему дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства-Казначейство" 29.06.2023 року, в даний період ОСОБА_1 ще не перебував на лікарняному.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми ст. 43 кЗп (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Таким чином, виходячи зі вищезазначеного, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, у воєнний час може бути проведено без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Попри те, ОСОБА_1 не був членом профспілкової організації Сторожинецького лісового фахового коледжу, тому вимоги у позовній заяві не обґрунтовані.

При звільненні позивача йому було виплачена компенсація в сумі 177,19 грн. за один календарний день невикористаної відпустки, також була виплачена вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку в сумі 5325,53 грн

Що стосується порушення відповідачем вимоги законодавства щодо отримання відповідної згоди виборного органу профспілкової організації суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України, п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організаці" (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Також суд вважає не доведеними та не обгрунтованими стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 5000,00 грн. оскільки у позивній заяві не подані докази фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу. Таким чином підсумовуючи викладене суд знаходить, що звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади двірника Сторожинецького лісного фахового коледжу проведено у відповідності до вимог КЗпП України, підстав для його поновлення на роботі немає, а відтак у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за їх необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Сторожинецького лісового фахового колежду про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: