Постанова

від 31.01.2024 по справі 723/3157/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Чернівці

справа № 723/3157/23

провадження №22-ц/822/100/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПоловінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Скулеба А.І.

за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Сторожинецького лісового фахового коледжу Прокопенко-Михалків Галини Іванівни

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Сторожинецький лісовий фаховий коледж

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2023 року, головуючий у першої інстанції Бужора В.І.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у липні 2023 року звернувся до суду з позовом до Сторожинецького лісового фахового коледжу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Зазначав, що наказом Сторожинецького лісового фахового коледжу від 12 червня 2023 року №87 призначений на посаду двірника з місячним випробувальним терміном.

Наказом Сторожинецького лісового фахового коледжу від 23 червня 2023 року №95 звільнений з посади двірника на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Посилався на те, що Сторожинецьким лісовим фаховим коледжем не було запропоновано жодної посади.

Комунальним некомерційним підприємством «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області надано ОСОБА_1 лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність з 30 червня 2023 року по 05 липня 2023 року.

Вважав, що підлягає виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2023 року по 23 липня 2023 року в сумі 5025 грн (15 робочих днів х 335 грн заробітна плата за один день).

Просив поновити на посаді двірника Сторожинецького лісового фахового коледжу з дати закінчення тимчасової непрацездатності.

Стягнути з Сторожинецького лісового фахового коледжу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі в сумі 5025 грн, вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку в сумі 6700 грн, моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2023 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді двірника Сторожинецького лісового фахового коледжу з дати закінчення тимчасової непрацездатності.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає про невідповідність рішення суду першої інстанції обставинам справи, оскільки при прийнятті на роботу ОСОБА_1 подано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 23 листопада 2022 року, за яким ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності 3 групи загального захворювання; довідку медично-соціальної експертної комісії від 18 жовтня 2022 року №067500, в якій вказано перелік професій, що протипоказані ОСОБА_1 , робота двірника не зазначена; форму індивідуальної програми реабілітації від 18 жовтня 2022 року №1579; медичну довідку про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду та картку до неї від 09 червня 2023 року, за висновком якої ОСОБА_1 придатний до роботи двірника.

У матеріалах справи відсутній висновок медичної експертизи про те, що робота двірника не є роботою, з якою ОСОБА_1 за станом здоров`я не може впоратися або протипоказана йому чи створює загрозу його життю й здоров`ю, або створює небезпеку для членів трудового колективу, або громадян, яких він обслуговує.

У випадках, коли медичний висновок про наявність протипоказань уже був на момент укладення трудового договору, працівник не підлягає звільненню відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві Сторожинецький лісовийфаховий коледжпросить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 до Сторожинецького лісового фахового коледжу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 наказом Сторожинецького лісового фахового коледжу від 23 червня 2023 року №95 з посади двірника на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи з дотриманням вимог законодавства.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив приховання ОСОБА_1 при укладенні трудового договору встановлення групи інвалідності, продовження ОСОБА_1 роботи на посаді двірника може призвести до погіршення стану здоров`я працівника.

Також судом першої інстанції встановлено надання Комунальним некомерційним підприємством «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області лікарняного листка ОСОБА_1 про тимчасову непрацездатність з 30 червня 2023 року по 05 липня 2023 року.

Разом з тим судом першої інстанції встановлено здійснення Сторожинецьким лісовим фаховим коледжем розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні через систему дистанційного обслуговування 29 червня 2023 року, виплати ОСОБА_1 компенсації за один календарний день невикористаної відпустки в сумі 177 грн 19 коп., вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку в сумі 5325 грн 53 коп.

Водночас суд першої інстанції послався на не застосування у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації).

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що наказом Сторожинецького лісового фахового коледжу від 12 червня 2023 року №87 призначений на посаду двірника з місячним випробувальним терміном.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу ОСОБА_2 від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 просив прийняти двірником.

За змістом доповідної старшого інспектора відділу кадрів Олар Л.І. в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу Прокопенко-Михавків Г.І. від 15 червня 2023 року ОСОБА_1 надав документи, за якими він є людиною з інвалідністю 3 групи.

Наказом Сторожинецького лісового фахового коледжу від 23 червня 2023 року №95 звільнений з посади двірника на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

До матеріалів справи приєднано довідку до акту огляду медично-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №067500, за явою ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безтерміново, відповідно до висновку про умови та характер праці протипоказана важка фізична праця, показана робота сторожа, оператора газової котельні, комірника.

Згідно із пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим Пенсійним фондом України 23 жовтня 2022 року довічно, серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності 3 група загального захворювання.

За актом в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу ОСОБА_2 від 22 червня 2023 року, складеного в присутності заступника директора ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_4 , старшого інспектора з кадрів ОСОБА_5 немає вакантних посад сторожа, комірника, посади оператора газової котельні не передбачені.

Відповідно до доповідної заступника голови профспілкового комітету Сторожинецького лісового фахового коледжу Марчук Н. в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу Прокопенко-Михавків Г.І. при оформленні на роботу ОСОБА_1 не писав заяву про прийняття до профспілкового комітету і не був прийнятий.

До матеріалів справи приєднано інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров`я про медичний висновок про тимчасову непрацездатність Комунального некомерційного підприємства «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 30 червня 2023 року, медичний висновок про тимчасову непрацездатність Комунального некомерційного підприємства «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 3 липня 2023 року, медичний висновок про тимчасову непрацездатність Комунального некомерційного підприємства «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області від 5 липня 2023 року, за якими мала місце тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 з 30 червня 2023 року по 07 липня 2023 року.

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17), КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників. Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення. Питання дотримання визначеної законом процедури звільнення працівника повинно бути з`ясовано в межах вирішення справи щодо законності такого звільнення та обрано засіб правового захисту у разі установлення порушеного права чи інтересу позивача.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Пленум Верховного Суду України в пункті 21 постанови від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Частиною першою статті 170 КЗпП України встановлено, що працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

Відповідно до частини третьої статті3 Закону України «Про охорону праці» працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров`я.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я інвалідів.

Наказом Сторожинецького лісового фахового коледжу від 23 червня 2023 року №95 ОСОБА_1 звільнений з посади двірника на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Водночас підставою для звільнення ОСОБА_1 слугувало приховання ОСОБА_1 при укладенні трудового договору встановлення групи інвалідності.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для звільнення, недоведеність факту неможливості виконання ОСОБА_1 обов`язків двірника Сторожинецького лісового фахового коледжу спростовуються матеріалами справи.

Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 22 лютого 1992 року№83,медико-соціальні експертні комісії Міністерства охорони здоров`я роблять експертизу тривалої або стійкої втрати працездатності, які в кожному конкретному випадку визначають ступінь і тяжкість порушення функцій організму, можливість інвалідом виконувати роботу за певною професією або роботу в звичайних чи спеціально створених умовах, за основною професією чи близькою до неї за кваліфікацією.

Відповідно до статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року № 2802-XII індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов`язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Отже, доказами невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі через стан здоров`я можуть бути відповідні медичні висновки медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я, якими працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано роботу іншу, ніж та, яку він виконує.

До матеріалів справи приєднано довідку до акту огляду медично-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №067500, за явою ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безтерміново, відповідно до висновку про умови та характер праці протипоказана важка фізична праця, показана робота сторожа, оператора газової котельні, комірника.

Відповідно до форми індивідуальної програми реабілітації інваліда від 18 жовтня 2022 року № 1579 встановлено обмеження ОСОБА_1 щодо самообслуговування, до пересування та трудової діяльності, рекомендовано види професій і спеціальності, доступні за станом здоров`я такі, як сторож, комірник, оператор газової котельні.

За заявою ОСОБА_1 в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу ОСОБА_2 від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 просив прийняти двірником.

За змістом доповідної старшого інспектора відділу кадрів Олар Л.І. в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу Прокопенко-Михавків Г.І. від 15 червня 2023 року ОСОБА_1 надав документи, за якими він є людиною з інвалідністю 3 групи.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі Конвенція). Згідно із статтею 4 Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом статті 4 цієї Конвенції тягар доведення законності підстави для звільнення покладається на роботодавця.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

ОСОБА_1 не надано доказів на спростування обставин не повідомлення при укладенні трудового договору встановлення інвалідності.

Водночас не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що Сторожинецьким лісовимфаховим коледжем йому не була запропонована інша посада.

За актом в.о. директора Сторожинецького лісового фахового коледжу ОСОБА_2 від 22 червня 2023 року, складеного в присутності заступника директора ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_4 , старшого інспектора з кадрів ОСОБА_5 немає вакантних посад сторожа, комірника, посади оператора газової котельні не передбачені.

Отже,твердження ОСОБА_1 щодо наявності на момент звільнення вакантної посади, яку ОСОБА_1 міг займати з урахуванням його стану здоров`я грунтуються на припущенні.

Не можнапогодитися зтвердженням ОСОБА_1 в апеляційнійскарзі пропорушення вимогтрудового законодавстващодо звільненняза відсутності попередньою згодою виборчого органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до частин 1 статті 43 КЗпП Українирозірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації)статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до пункту 2 глави ХІХ«Прикінцеві положення»Кодексу законівпро працюУкраїни під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Згідно частини 2статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 № 2136-ІХ, який набрав чинності 24 березня 2022 року, у період дії воєнного стану нормистатті 43Кодексу законівпро працюУкраїни не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

ОСОБА_1 не бувобраний доскладу профспілковихорганів Сторожинецького лісового фахового коледжу, а тому звільнення ОСОБА_1 без згоди первинної профспілкової організації не свідчить про недотримання Сторожинецьким лісовимфаховим коледжем вимог статті 43 КЗпП України.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про дотримання Сторожинецьким лісовим фаховим коледжем процедури звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.

Разом з тим, слід погодитися з доводами ОСОБА_1 щодо помилкового визначення Сторожинецьким лісовим фаховим коледжем дати звільнення під час тимчасової непрацездатності.

Роботодавець повинен дотримуватись вимог, встановлених частиною третьоюстатті 40 КЗпП України, яка визначає, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Частиною 1статті 5Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Конституційний Суд України у Рішенні від 04 вересня 2019 року №6-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою особи щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень частини третьоїстатті 40КЗпП Українивизнав такими, що відповідаютьКонституції України(є конституційними), положення частини третьоїстатті 40 КЗпП України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьоїстатті 40 КЗпП Українизакріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, непоширення такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьоїстатті 40 КЗпП Україниє такими, що поширюються на всі трудові правовідносини.

У постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц (провадження № 61-17196св19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19) зроблено правовий висновок про те, що в разі порушення гарантії, встановленої частиною третьоюстатті 40 КЗпП України, негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

Комунальним некомерційним підприємством «Сторожинецький центр первинної медичної допомоги» Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області надано медичні висновки про тимчасову непрацездатність щодо ОСОБА_1 з 30 червня 2023 року по 07 липня 2023 року.

Ураховуючи встановлення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 на дату звільнення 30 червня 2023 року, звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог частини третьоїстатті 40 КЗпП України.

З оглядуна наведенетаке порушенняне єпідставою дляпоновлення ОСОБА_1 на посадідвірника Сторожинецького лісовогофахового коледжу,а підлягаєусуненню шляхомзміни датизвільнення,тобто визначеннядати припиненнятрудових відносину першийдень післязакінчення періодунепрацездатності.

Такого висновку Верховний Суд дійшов ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), а також подібні за змістом висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 686/21009/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 461/7292/17,від 13 лютого 2021 року у справі № 703/2695/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 265/5327/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 199/9361/19.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадках зміни дати звільнення відсутній склад трудового майнового правопорушення, тобто підстава і умови матеріальної відповідальності роботодавця. Причинами того, що працівник не виконував свої трудові обов`язки і не отримував заробітну плату, не є винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Ураховуючи викладене, зміна дати звільнення не є вимушеним прогулом, за який працівникові виплачується середній заробіток, розмір якого обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Вказаний висновок висловлений також у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 761/36220/17 (провадження № 61-3100св20).

За таких обставин позов ОСОБА_1 до Сторожинецького лісового фахового коледжу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню в частині зміни дати звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених упункті 6 статті 36тапунктах 1,2і6 статті 40,пункті 6частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38і39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41,-у розміріне меншеніж шестимісячнийсередній заробіток.

Судом першої інстанції встановлено здійснення Сторожинецьким лісовимфаховим коледжемвиплати ОСОБА_1 при звільненнічерез системудистанційного обслуговування29червня 2023року компенсації за один календарний день невикористаної відпустки в сумі 177 грн 19 коп., вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку в сумі 5325 грн 53 коп.

За статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Верховний Суд у постанові від18 травня 2023 року у справі № 947/10679/22 провадження № 61-11481св22 зазначив, що моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; така шкода виникла внаслідок порушення трудових прав з боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ОСОБА_1 ,звертаючись досуду зпозовом простягнення моральноїшкоди,посилався напорушення Сторожинецьким лісовимфаховим коледжем трудового законодавства при звільненні, яке призвело до його моральних страждань.

Водночас за відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді двірника Сторожинецького лісового фахового коледжу, стягнення з Сторожинецького лісового фахового коледжу на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, недоведеним є факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої звільненням.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене рішення Сторожинецького районногосуду Чернівецької областівід 22листопада 2023року підлягаєзміні зпідстав,передбачених п.4ч.1ст.376ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2023 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2023 року змінити в резолютивній частині, доповнивши резолютивну частину реченням: «Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 30 червня 2023 року на 10 липня 2023 року».

В решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 05 лютого 2024 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

О. О. Одинак