Постанова

від 28.11.2023 по справі 903/1524/13

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Справа № 903/1524/13

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий Василюк І.М.

інші учасники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13 (постановлену суддею А.М. Кравчук, повний текст складений 04.09.2023)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон".

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камертон".

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" закрите.

Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" та спрямовані на припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон".

Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" за період з 13.05.2015 по 04.07.2023 в сумі 1 080 245 грн 81 коп., а також понесені ним витрати в сумі 37 855 грн 88 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорт" на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича грошову винагороду та понесені витрати в сумі 40 118 грн 75 коп.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Волинській області на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича грошову винагороду та понесені витрати в сумі 413 грн 25 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича грошову винагороду та понесені витрати в сумі 820 368 грн 19 коп.

Вказана ухвала мотивована тим, що оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність підприємства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, а тому господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію ТОВ "Камертон" та закриття провадження у справі. Місцевий господарський суд також дійшов висноку про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13. Відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13. Зупинити дію ухвали господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13.

За результатом розгляду цієї апеляційної скарги просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13 і ухвалити нове рішення, яким:

- відмовити у затвердженні Звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон";

- відмовити у затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" за період з 13.05.2015 по 04.07.2023 в сумі 1 080 245 грн 81 коп., а також понесені ним витрати в сумі 37 855 грн 88 коп.;

- відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича грошової винагороди та понесених витрат в сумі 820 368 грн 19 коп.;

- направити справу №903/1524/13 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, одночасно з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- звіт ліквідатора ТОВ "Камертон" не відповідає вимогам ст. ст. 61, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, не підтверджує належного проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури й повного вчинення дій із виявлення активів Боржника, інвентаризації його майна, формування ліквідаційної маси, роботи з дебіторами, відчуження активів Боржника тощо, в тому числі щодо здійснених заходів із заявлення до ПАТ "Ковельсільмаш" вимог щодо повернення Банкруту суми 6 055 345,44 грн;

- ліквідатор не звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, в порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, що також свідчить про неповноту вчинених ліквідатором дій задля задоволення вимог кредиторів;

- подані на затвердження до місцевого господарського суду Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Камертон" не розглядалися на зборах комітету кредиторів Боржника;

- суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Камертон";

- при затвердженні звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Камертон" за період з 13.05.2015 до 04.07.2023, судом першої інстанції не було досліджено: чому процедура банкрутства Боржника тривала понад вісім років; які активні дії (щомісячно) вживав ліквідатор протягом ліквідаційної процедури, що тривала більше восьми років, на що ці дії були спрямовані, які принесли результати;

- регулярного звітування зі сторони ліквідатора ТОВ "Камертон" не було: комітет кредиторів не схвалював звіт арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Боржника, відшкодування його витрат, що суперечить ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства;

- невідповідність пропорційності формули розподілу основної грошової винагороди ліквідатору між кредиторами;

- заявивши очевидно завищені суми винагороди до стягнення, арбітражний керуючий Василюк І.М. реалізував зловживання правами, що є самостійною додатковою підставою для відмови в такому стягненні.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 матеріали справи №903/1524/13 витребувано з Господарського суду Волинської області.

03.10.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/1524/13.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 поновлений строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 31.10.2023 об 10:00год.

23.10.2023 на адресу суду від арбітражного керуючого Василюка І.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 розгляд апеляційної скарги відкладений на 28.11.2023 об 10:00 год. Роз`яснено, що арбітражному керуючому І.М. Василюку забезпечено участь в судовому засіданні у справі №903/1524/13, призначеному на 28.11.2023 об 10:00 год. в режимі відеоконференції, проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснювати за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), тощо.

06.11.2023 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" адвоката А. Лойфера надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/1524/13 поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" адвоката А. Лойфера про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/1524/13 поза приміщенням суду задоволено. Роз`яснено, що представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" адвокату А. Лойферу забезпечено участь в судовому засіданні у справі №903/1524/13, призначеному на "28" листопада 2023 р. об 10:00 год. в режимі відеоконференції, проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснювати за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), попереджено представника заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України, п. 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, тощо.

У судовому засіданні арбітражний керуючий Василюк І.М. заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

У судове засідання в режимі відеоконференції представник скаржника не вийшов на зв`язок.

Судом враховано, що представник скаржника у судовому засіданні 31.10.2023 висловив свою правову позицію та підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю представника скаржника.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Камертон".

Постановою Господарського суду Волинської області від 28.01.2014 ТОВ "Камертон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Королюка М. Г. Зобов`язано ліквідатора надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього.

Ухвалою суду від 22.09.2014 замінено кредитора у справі ПАТ "Кредобанк" його правонаступником ТОВ "ФК" Ідеа Капітал".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.05.2015 повноваження ліквідатора Королюка М. Г. припинено достроково, ліквідатором ТОВ "Камертон" призначено арбітражного керуючого Василюка І. М.

Ухвалами Господарського суду Волинської області від 05.04.2023 замінено кредитора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" Ковельську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області її правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області в частині грошових вимог в сумі 6 451 грн 98 коп. шоста черга. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Динеро Капітал від 12.12.2022 про припинення повноважень арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича, призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича відмовлено. Клопотання ліквідатора від 19.09.2022 №02-33/86 про надання згоди на реалізацію належного банкруту майна задоволено, надано згоду на продаж майна банкрута на відповідних умовах.

Ухвалою суду від 21.06.2023 замінено кредитора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Камертон Товариство з обмеженою відповідальністю Динеро-Капітал його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Декорт" в частині грошових вимог в сумі 616 816 грн 44 коп.

10.07.2023 на адресу суду від ліквідатора Василюка І. М надійшли звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, клопотання про стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію ТОВ "Камертон" та закриття провадження у справі, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

Положеннями КУзПБ (статті 61, 62, 65) передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участі кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Щодо необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі №44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі №910/3438/13, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19.

Врахувавши наведені норми законодавства, дослідивши матеріали справи, наявні докази та доводи сторін, суд першої інстанції дав належну оцінку повноті вчинення ліквідатором боржника арбітражним керуючим Василюком І.М. заходів в ліквідаційній процедурі та встановив, що поданий ліквідатором звіт та матеріали справи свідчать про належне виконання ліквідатором боржника всіх необхідних дій та покладених на нього КУзПБ обов`язків, зокрема, судом встановлено наступне.

ТОБ "Камертон" зареєстровано за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1. Державна реєстрація банкрута проведена 26.01.2004, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До визнання боржника банкрутом повноваження керівника виконувались директором Королюком М.Г.

Під час судової процедури ліквідації аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Камертон" здійснювався на підставі отриманих ліквідатором документів та відомостей з врахуванням матеріалів справи про банкрутство.

У зв`язку з невиконанням вимог Закону щодо здійснення передачі документації та майна товариства, ліквідатором подано відповідне клопотання до господарського суду про зобов`язання Королюка М.Г. здійснити передачу.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.07.2015 зобов`язано Королюка М.Г. здійснити передачу документів. Ліквідатором скеровано для виконання ухвалу господарського суду до ВДВС Ковельського МУЮ, однак в примусовому порядку судове рішення залишається невиконаним.

ВДВС Ковельського МУЮ відкрило виконавче провадження з виконання ухвали суду від 03.07.2015.

Вимоги ухвали не виконано Королюком М.Г. в повному обсязі, в т.ч. за наслідками виконання примусових заходів органом ДВС (том 9, а.с.237-251).

Листом ВДВС Ковельського МУЮ повідомило про неможливість виконання судового рішення. Листом від 02.07.2016 Ковельське ВП ГУНП у Волинській області повідомило про відкриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 382 КК України (том 10, а.с. 1-4).

Виявити та встановити місце знаходження інших майнових активів не виявилось за можливе.

Крім того, на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором направлено запити до: Державної інспекції сільського господарства в Волинській області; ГУ Держгеокадастру у Волинській області; Державної авіаційної служби України; Волинської митниці ДФС; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державної служби України з безпеки на транспорті; КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації; ГУ статистики у Волинській області; Центру надання адміністративних послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м.Ковель; Ковельської ОДНІ; Державного космічного агентства України; Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.

Згідно отриманих відповідей за боржником транспортні засоби, судна, повітряні судна, водні судна, вантажні вагони, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні причіпні та наліпні машини, об`єкти підвищеної небезпеки, вантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, унікальні об`єкти космічної діяльності, космічної техніки, прав власності на об`єкти промислової та інтелектуальної власності, обтяжень рухомого майна, спеціальні дозволи на користування надрами не зареєстровано (том 9, а.с. 184, 186, 188, 189, 192, 194, 195, том 10, а.с. 44-46).

На тимчасовому зберіганні під митним контролем, в зоні діяльності митниці, відсутні товари та інші активи, що належать ТОВ "Камертон" (том 9, а.с. 191).

В Єдиному реєстрі документів не зареєстровано повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (том 9, а.с. 190).

ТОВ "Камертон" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, відсутнє (том 9, а.с. 187).

За боржником зареєстровано право оренди земельної ділянки для розміщення і обслуговування цілісного майнового комплексу "Палацу культури і техніки ім. Т.Г. Шевченка" (том 9, а.с. 193).

Ковельською ОДПІ надано відомості про банківські установи, в яких відкрито рахунки на ім`я банкрута (том 9, а.с.185).

Крім цього, повідомлено про наявність банківського рахунку у цінних паперах, відкритого у ПрАТ "ІК "Восток-Інвест".

Ліквідатором в якості ліквідаційного використовувався рахунок, відкритий в АТ "Кредобанк", інші рахунки боржника закриті (том 9, а.с. 197, 230).

На виконання вимог Закону ліквідатором проведено інвентаризацію майнових активів боржника (том 9, а.с. 214-223).

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ "Камертон" Королюком М.Г. вчинялись дії щодо формування ліквідаційної маси, повернення майнових активів та відновлення державної реєстрації, а також заходи з продажу майна банкрута.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається наявність кредиторських вимог, які забезпечені заставою згідно договору іпотеки №3850 від 28.10.2010. Предметом іпотеки є майно, а саме приміщення палацу культури (А-4), загальною площею 8 184,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 124.

Також, судом встановлено, що у межах процедури банкрутства ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" оспорено результати аукціону від 20.03.2015 з продажу майна ТОВ "Камертон", проведення якого ініційовано ліквідатором товариства Королюком М.Г.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2015 №903/475/15, яким визнано недійсним результат аукціону з продажу майна банкрута.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 №803/981/16 скасовано рішення приватного нотаріуса Козоріз Н.С. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (палац культури) за ТОВ "КУА "Форвард".

Право власності за ТОВ "Камертон" на зазначений об`єкт нерухомості відновлено лише у вересні 2018 року, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Крім того, у межах виконання повноважень щодо визначення вартості майна банкрута ліквідатором на підставі договору від 29.11.2019 залучено суб`єкта оціночної діяльності - ПП ЕКФ "Приватна справа". Згідно висновку про вартість (витяг зі звіту) загальна вартість об`єкта оцінки становить 18 225 910,00 грн (том 9, а.с. 201-203).

У зв`язку з тим, що комітетом кредиторів банкрута не погоджено висновок про вартість майна, ліквідатором визначено початкову вартість продажу майна банкрута в розмірі, що є еквівалентним сукупному розміру грошових вимог кредиторів.

Ухвалами суду від 12.01.2022, 25.05.2022 клопотання ліквідатора ТОВ "Камертон" про надання згоди на реалізацію належного банкруту майна задоволено. Надано згоду на продаж майна банкрута на відповідних умовах.

Відповідно до протоколу про проведення аукціону від 05.08.2022 переможцем аукціону з продажу приміщення палацу культури визначено ВКПП "АГРОПРОМТЕХЦЕНТР", яким запропоновано найвищу ціну за лот в сумі 6 055 607,00 грн (том 9, а.с.207-211).

Між ТОВ "Камертон" та ВКПП "АГРОПРОМТЕХЦЕНТР" 17.08.2022 підписано акт про придбання майна на аукціоні (том 9, а.с.212).

Отримані від реалізації належного банкруту майна, що одночасно є предметом забезпечення, грошові кошти в сумі 6 055 345,00 грн (за вирахуванням комісії банку) скеровані ліквідатором на погашення вимог ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" (том 9, а.с.213).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.09.2022 задоволено клопотання ліквідатора та надано згоду на реалізацію належного ТОВ "Камертон" майна.

Аукціони з продажу майна банкрута, що призначені на 31.10.2022, 10.11.2022, 28.11.2022 визнанні такими, що не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.04.2023 надано згоду на реалізацію належного банкруту майна.

Відповідно до протоколу про проведення аукціону від 22.05.2023 переможцем аукціону з продажу рухомого майна визначено Марценюка А.О., яким запропоновано найвищу ціно за лот в сумі 230 167 грн 28 коп.; з продажу рухомого майна визначено Косика Т.Ф. за ціною 5 691 грн 00 коп. (том 9, а.с. 224-229, 231-236).

Таким чином, у ліквідаційній процедурі кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовано на часткову сплату винагороди арбітражного керуючого та оплату витрат ліквідаційної процедури. Здійснити погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Камертон" та здійснювати подальше провадження процедури ліквідації є неможливо, оскільки майно, яке б підлягало реалізації для задоволення вимог кредиторів, відсутнє, а підприємство не вільне від боргів, у зв`язку з чим підлягає ліквідації.

Щодо доводів скаржника про незвернення ліквідатора до господарського суду Волинської області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, в порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів зазначає наступне.

Окремо у межах функцій та повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника законодавець передбачив можливість застосування у межах справи про банкрутство субсидіарної відповідальності.

Загальні умови для притягнення до цього виду відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та КУзПБ.

Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України (ГК України) у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, окрім інших, саме функції ліквідатора зі здійснення інвентаризації, виявлення майна банкрута та аналізу фінансово-господарського стану боржника є взаємопов`язаними та базовими для забезпечення ефективності ліквідаційної процедури, адже належне їх виконання є запорукою досягнення її основної мети - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута, так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника.

При цьому з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Поряд з цим, оскільки частина друга статті 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

Тому, перш ніж погодитися з висновками ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури, господарський суд має перевірити повноту та обґрунтованість здійсненого арбітражним керуючим аналізу фінансового-господарського стану боржника, серед іншого, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства.

Отже, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16 від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19).

Поряд з викладеним, суд у цій справі ураховує:

- відображення у звіті ліквідатора (з доданням доказів) відповідних досліджень, процесів та аналізів: залучення спеціаліста для проведення аналізу фінансового становища боржника (том 5 а.с. 227-241), проведення інвентаризації (том 9, а.с. 214-223);

- невиявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо, який не спростований учасниками провадження у справі.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що з врахуванням проведення ряду робіт та здійснених заходів ліквідатор не заявив вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями до боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства, оскільки у нього відсутні документи боржника щодо фінансово-господарської діяльності, податкових звітів, первинної документації, рішення керівника, органів управління та засновників, відсутні угоди за останні 3 роки до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство й угоди після відкриття провадження, відсутні рішення про недійсність угод.

Вказане у сукупності виключає можливість примушення ліквідатора Боржника до порушення у цій справі процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності.

Колегія суддів наголошує, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, свідчить про відсутність у нього зацікавленості в ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Стала судова практика свідчить про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16).

Водночас, доводи скаржника про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків, зокрема й щодо не звернення ліквідатора до господарського суду Волинської області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, не мають свого документального обґрунтування щодо підставності такого звернення, а ґрунтуються лише на припущеннях про порушення порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства,

Отже, доводи скаржника щодо передчасності затвердження звіту та ліквідаційного балансу не приймаються судом, оскільки є не обґрунтованими та не підтверджені доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що строки розгляду даної справи (більше восьми років), спричинені зокрема неодноразовим оскарженням ухвал суду щодо руху справи, прийнятих судом рішень, а також діями ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси та повернення майнових активів та відновлення державної реєстрації, а також заходів з продажу майна банкрута.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Частиною 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених пп. 4-6 ч. 1 цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію ТОВ "Камертон" та закриття провадження у справі, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність підприємства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі.

Отже, ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство, постановлена з правильним застосуванням вказаних норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

Крім того ліквідатор Василюк І.М. просить затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника в сумі 1 080 245 грн. 81 коп. за період з 13.05.2015 до 04.07.2023, витрат ліквідаційної процедури в сумі 37 855 грн. 88 коп.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника. Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (частини перша, друга статті 10, частини перша, друга статті 30 КУзПБ).

Приписами статті 30 КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18).

Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).

Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.

Як убачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 у справі №15/55/2011/5003, від 18.04.2019 у справі №5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі №3/67-Б).

Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011).

Судом встановлено, що ухвалою суду від 13.05.2015 повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон" Королюка Миколи Григоровича припинено достроково, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича.

Відповідно до ч. 6 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута.

Арбітражним керуючим Василюком І.М. нарахована грошова винагороди в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора за період з 13.05.2015 до 20.10.2019 у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за місяць за період з 21.10.2019 по 04.07.2023 у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, ліквідатором нараховано винагороду виходячи з мінімального розміру.

Судом встановлено, що засідання комітету кредиторів боржника, призначене на 21.07.2023 не відбулось у зв`язку з відсутністю учасників (том 10, а.с.40-42).

Чинним законодавством не передбачено наслідків не затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди комітетом кредиторів. Такі звіти у будь-якому випадку підлягають розгляду господарським судом та затвердженню у разі їх обґрунтованості.

Верховний Суд у постанові №5020-961/2012 від 16.01.2020 вказав, що Закон про банкрутство не містить вказівки про те, що відсутність доказів розгляду комітетом кредиторів банкрута звітів арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат унеможливлює затвердження таких звітів судом у разі їх подання арбітражним керуючим для розгляду. Комітет кредиторів боржника у відповідності до положень Закону про банкрутство, лише визначає своїм рішенням розмір оплати послуг арбітражного керуючого, з урахуванням того, що такий розмір повинен бути не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Натомість затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого, відповідно до Закону про банкрутство, покладається не на комітет кредиторів боржника, а саме на господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

Твердження, що відсутність доказів розгляду комітетом кредиторів банкрута звітів арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат, в свою чергу, унеможливлює затвердження таких звітів судом у разі їх подання арбітражним керуючим для розгляду, є таким що суперечить положенням Закону про банкрутство, оскільки у такому випадку господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, ухиляється від свого обов`язку щодо затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №1/102"Б".

Здійснивши перерахунок нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Василюка І.М., судом затверджено її в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора за період з 13.05.2015 до 20.10.2019 у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за місяць за період з 21.10.2019 до 04.07.2023 у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства, в загальній сумі 1 080 245 грн 81 коп.

Крім того ліквідатором понесені витрати ліквідаційної процедури в сумі 37 855 грн 88 коп., з яких: публікація оголошень в сумі 955 грн. 00 коп.; адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав в сумі 100 грн. 00 коп.; поштові витрати в сумі 1 390 грн. 75 коп.; заправка картриджа в сумі 900 грн. 00 коп.; вартість послуг оцінювача в сумі 22 000 грн. 00 коп.

Вказані витрати в сумі 37 855 грн 88 коп. підтверджені матеріалами справи (том 10, а.с. 8-32), а тому підлягають затвердженню.

Отже, звіт ліквідатора арбітражного керуючого Василюка І.М. про нарахування грошової винагороди підлягає затвердженню, оскільки матеріалами справи підтверджується належне виконання арбітражним керуючим Василюком І.М. обов`язків, покладених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Кодексом України з процедур банкрутства.

Судом встановлено, що ліквідатором здійснено часткове погашення винагороди в межах ліквідаційної процедури за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника в сумі 235 184 грн 28 коп.

Враховуючи вищевикладене, відсутність діяльності боржника, майна банкрута, відшкодування не сплаченої грошової винагороди має бути покладено на кредиторів боржника пропорційно заявлених грошових вимог, а саме:

- ТОВ "Декорт" в сумі 40 118 грн 75 коп.;

- ГУ ДПС у Волинській області в сумі 413 грн 25 коп.;

- ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" в сумі 820 368 грн 19 коп.

Колегія суддів вважає такий розрахунок суду арифметично вірним з огляду на принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, згідно якого суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог.

Водночас, скаржник помилково розрахунок витрат на оплату послуг ліквідатора здійснює пропорційно до вартості реалізованого предмету іпотеки у розмірі 6 055 345,44 грн та витрат зі сплати судового збору, а також кредиторських вимог ТОВ "Декорт", ГУ ДПС у Волинській області.

Інших розрахунків та підстав хибності розрахунку витрат на оплату послуг ліквідатора скаржник не наводить.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.08.2023 у справі №903/1524/13 - без змін.

2. Справу №903/1524/13 повернути до Господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.