Рішення

від 21.11.2023 по справі 904/3899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3899/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості (м. Дніпро)

до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, сільрада Новоолександрівська(з)

про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся з позовною заявою до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 142291,34грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перебування ОСОБА_1 на обліку в Кам`янському МЦЗ, як безробітної, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/11213/19 від 22.02.2022 визнано незаконним наказ №61 від 03.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 , поновлено її на роботі на посаді завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області з 03.07.2019. За період перебування на обліку в Кам`янському МЦЗ ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю у розмірі 142291,34грн. Позивач зазначає, що звертався до відповідача із претензією щодо повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, проте, відповідач відхилив вказану претензію та зазначив, що допомога по безробіттю повинна бути стягнена саме з ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 позовну заяву Дніпропетровського обласного центру зайнятості залишено без руху на підставі п.п. 2, 10 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

03.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка містить вірне місцезнаходження відповідача, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також надані належні докази відправлення відповідачу на правильну адресу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення з поіменним переліком документів вкладення та належні докази відправлення відповідачу на правильну адресу копії уточненої позовної заяви, та усунуто недоліки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

16.08.2023 відповідач подав до канцелярії відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в позові.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що вимоги позивача про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю з відповідача є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 одночасно отримувала допомогу по безробіттю і заробітну плату, працюючи в ТОВ «НВП «Украгротех» у період з травня 2020 року по липень 2020 року. Таким чином, відповідач вважає, що на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю повинна стягуватися саме з ОСОБА_1 .

Крім того, 16.08.2023 до канцелярії суду відповідачем додатково було подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання зазначає, що фактично позовні вимоги передбачають повторне стягнення бюджетних коштів на користь фізичної особи, характер спірних правовідносин має певну складність і становить значний інтерес для НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області.

Також, 16.08.2023 відповідач подав до канцелярії суду заяву про зміну свого місцезнаходження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 зобов`язано позивача надати до суду та направити відповідачу відповідь на відзив та письмові пояснення з урахуванням клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

28.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено організація громадських та інших робіт тимчасового характеру. З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №175 та визначає механізм організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, а також фінансування їх організації. Відповідно до вищевикладеного, ОСОБА_1 в період з 27.05.2020 по 28.07.2020 за направленням центру зайнятості була залучена на роботи тимчасового характеру до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Украгротех» на посаду фахівця цивільного захисту. Для підтвердження позивач надає копію направлення на працевлаштування на громадські та інші роботи тимчасового характеру від 21.05.2020 та копію наказу №16 від 22.05.2020 про прийняття на роботу тимчасового характеру гр. ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що на підставі даних обставин заперечення відповідача є необґрунтованими.

Крім того, 28.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшло клопотання щодо заяви відповідача про зміну місцезнаходження відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні наведеної заяви. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено інше місцезнаходження відповідача, а також відповідачем не надано належне підтвердження щодо зміни місцезнаходження.

28.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку додатково надійшло клопотання позивача в якому він заперечує проти розгляду справи за правилами загального позовного провадження та просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім цього, 28.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

07.09.2023 відповідач подав до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заперечення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 порушено ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме не повідомлено центр про одночасне отримання допомоги по безробіттю та заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/3899/23 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.10.2023.

18.10.2023 до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Також, позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

23.10.2023 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника та просить відмовити у позові.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 відкладено підготовче засідання на 09.11.2023.

27.10.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

08.11.2023 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника та просить відмовити у позові.

У судове засідання 09.11.2023 сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

У судовому засіданні 14.11.2023 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

У Кам`янському міському центрі зайнятості Дніпропетровського обласного центру зайнятості (далі по тексту - Кам`янський МЦЗ) в період з 27.09.2019 по 03.09.2021 перебувала на обліку, як безробітна, громадянка ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), звільнена із Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області за скороченням штату з 03.07.2019 за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом Кам`янського МЦЗ від 20.09.2019 №НТ190920 ОСОБА_1 було надано статус безробітної.

Наказом Кам`янського МЦЗ від 27.09.2019 №НТ190927 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 27.09.2019 по 20.09.2020.

Після подання ОСОБА_1 до Кам`янського МЦЗ довідки №495/181 від 15.10.2019, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо загального стажу та права виходу на пенсію, відносно гр. ОСОБА_1 було прийнято рішення щодо призначення допомоги по безробіттю, на підставі наказу №НТ191025 від 25.10.2019, відповідно до якого призначено виплату допомоги по безробіттю з 27.09.2019 по 03.09.2021. Як особі передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію), тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів згідно з частинами 1, 3, 4 ст.22, та частиною 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом Кам`янського МЦЗ №НТ201215 від 15.12.2020 ОСОБА_1 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння у працевлаштуванні, а саме невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості в якому він зареєстрований у визначений і погоджений з ним день та час (з дня відвідування) з 14.12.2020 по 28.12.2020.

Згідно з наказом №НТ210906 від 06.09.2021 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку із закінченням строку виплати відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 04.09.2021 та припинено реєстрацію безробітного у зв`язку з досягненням зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку, або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугою років відповідно до абзацу 14 пп.1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

За період перебування на обліку з 27.09.2019 по 03.09.2021 безробітній ОСОБА_1 виплачено з бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю в розмірі 142291,34грн.

Позивач зазначає, що 10.08.2022 під час обміну із Пенсійним фондом України про періоди зайнятості особи було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області та звільнена 09.06.2022.

На адресу відповідача, направлено запит про уточнення періодів трудової діяльності ОСОБА_1 .

Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області листом від 15.09.2022 №94901-1004/94902 надано відповідь та направлено примірник наказу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області від 09.05.2022 №45 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на рівнозначну посаду завідувача Кам`янських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (ІІ категорії) Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області з 03.07.2019. Підставою для видання наказу зазначено рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2022 по справі №200/11213/19.

Відповідно до рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2022 по справі №200/11213/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 03.07.2019 №61 у зв`язку із скороченням чисельності працівників ОСОБА_1 з посади завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Центру. Поновлено ОСОБА_1 на роботу до Центру на посаді завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Центру, з 03.07.2019. Стягнуто з Центру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 173061,32грн, моральну шкоду у розмірі 20000,00грн, та понесені судові витрати у справі в сумі 3597,40грн, а всього 196 658,72грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.08.2022 у справі №200/11213/19 апеляційну скаргу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області - задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.02.2022 змінено в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , зменшено цей розмір з 20000,00грн до 5000,00грн. В іншій частині рішення суду - залишено без змін.

Отже, ОСОБА_1 , у період з 03.07.2019 по 09.06.2022, перебувала у трудових відносинах із роботодавцем та перебувала на обліку у службі зайнятості, як безробітна, з 27.09.2019 по 03.09.2021.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 18.10.2022 №3910 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Кам`янський міський центр зайнятості (код ЄДРПОУ 20299857) було реорганізовано шляхом приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Кам`янського міського центру зайнятості є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.

Кам`янським міським центром зайнятості направлено до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області претензію за №1922/2022 від 27.10.2022 щодо повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 142291,34грн, яку було відхилено листом відповідача №94901-1297/94902 від 15.12.2022.

Кам`янська філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості повторно звернулася до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області із претензією за №638/2023 від 17.05.2023.

Відповідачем не здійснено повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 142291,34грн центру зайнятості, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення 142291,34грн з відповідача, як роботодавця на користь позивача, як центру зайнятості коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин перебування на обліку в центру зайнятості ОСОБА_1 , обставин порушення відповідачем умов законодавства та наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Закон).

Частинами 1, 2 статті 8 Закону визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Кам`янському міському центрі зайнятості з 27.09.2019 по 03.09.2021 та за вказаний період їй виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 142291,34грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Як зазначалось вище, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2022 по справі №200/11213/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 03.07.2019 №61 у зв`язку із скороченням чисельності працівників ОСОБА_1 з посади завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Центру. Поновлено ОСОБА_1 на роботу до Центру на посаді завідувача Кам`янських курсів 2 категорії Центру, з 03.07.2019. Стягнуто з Центру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 173061,32грн, моральну шкоду у розмірі 20000,00грн, та понесені судові витрати у справі в сумі 3597,40грн, а всього 196 658,72 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.08.2022 у справі №200/11213/19 апеляційну скаргу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області - задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2022 змінено в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , зменшено цей розмір з 20000,00грн до 5000,00грн. В іншій частині рішення суду - залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

З огляду на викладене, саме на Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області покладено обов`язок з відшкодування Дніпропетровському обласному центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , у зв`язку з поновленням її на роботі за рішенням суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г та від 09.07.2018 у справі №914/1875/17.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заперечення відповідача про те, що ОСОБА_1 порушено ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спростовується встановленими судом обставинами та наданими позивачем доказами разом із відповіддю на відзив (а.с. 124, 125 том 1).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 142291,34грн, виплачені як допомога по безробіттю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2684,00грн.

Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровського обласного центру зайнятості до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 142291,34грн задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області (52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, сільрада Новоолександрівська(з), Комплекс будівель та споруд №42-М(з), будинок 42-М, ідентифікаційний код 09822784) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Савченка Юрія, будинок 12, ідентифікаційний код 03490909) 142291,34грн виплачених як допомога по безробіттю та 2684,00грн - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 01.12.2023.

Суддя В.О. Татарчук