Справа № 909/648/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.11.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315"
(вул. Грушевського, буд. 3, м. Вишгород, Вишгородський район,
Київська область, 07302)
до відповідача: Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці"
(вул. Б. Хмельницького, буд. 40, с. Вільхівці, Городенківський район,
Івано-Франківська область, 78113)
про стягнення заборгованості у розмірі 496 954, 43 гривень, з яких: 183 704, 08 гривень - пені, 279 245, 30 гривень 48 % річних, 34 005, 05 гривень інфляційних складових (втрат),
за участі:
від позивача: Колісника Богдана Олеговича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Міськів Оксани Тарасівни,
В С Т А Н О В И В:
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У липні 2023 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" із позовною заявою до Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" про стягнення заборгованості у розмірі 496 954, 43 гривень, з яких: 183 704, 08 гривень - пені, 279 245, 30 гривень 48 % річних, 34 005, 05 гривень інфляційних складових (втрат).
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 18.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 08.09.2023; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 17.08.2023 за вх. № 12000/23 до канцелярії суду від представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Ботвінцева Г. А. надійшов відзив на позовну заяву.
7. 28.08.2023 за вх. № 12433/23 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315", адвоката Колісника Б. О. надійшла відповідь на відзив.
8. 28.08.2023 за вх. № 10066/23 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
9. Ухвалою від 29.08.2023 суд (суддя Неверовська Л. М.) задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" (вх. № 10066/23 від 28.08.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив підготовче засідання у справі, призначене на 08.09.2023 об 12:00 год у справі № 909/648/23 провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів "ВКЗ".
10. Ухвалою від 08.09.2023 (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 11.09.2023) суд задовольнив усне клопотання представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. про відкладення розгляду справи; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання у справі відклав на 26.09.2023.
11. 26.09.2023 за вх. № 13957/23 до канцелярії суду від представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. надійшло клопотання про витребування доказів.
12. В судовому засіданні 26.09.2023 представник Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвокат Міськів О. Т. заявила усне клопотання про залишення без розгляду поданого клопотання про витребування доказів.
13. Ухвалою від 26.09.2023 суд, зокрема, задовольнив усне клопотання представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів. Клопотання представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. (вх. № 13957/23 від 26.09.2023) про витребування доказів залишив без розгляду. Закрив підготовче провадження у справі № 909/648/23 та призначив розгляд справи по суті на 10.10.2023 об 10:00 год.
14. 26.09.2023 за вх. № 13999/23 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 909/648/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
15. Ухвалою від 28.09.2023 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" (вх. № 13999/23 від 26.09.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив провести розгляд справи № 909/648/23, призначеної на 10.10.2023 об 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
16. 06.10.2023 за вх. № 14535/23до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-315" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
17. Судове засідання, яке було призначене на 10.10.2023 не відбулося, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Михайлишина В. В.
18. Ухвалою від 23.10.2023 суд призначив розгляд справи по суті на 07.11.2023.
19. 02.11.2023 за вх. № 15840/23 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 909/648/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
20. Ухвалою від 02.11.2023 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" (вх. № 15840/23 від 02.11.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив провести розгляд справи № 909/648/23, призначеної на 07.11.2023 об 12:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
21. 07.11.2023 за вх. № 12831/23 до канцелярії суду від представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
22. Ухвалою від 07.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. (вх. № 12831/23 від 07.11.2023) про зупинення провадження у справі.
23. Протокольною ухвалою від 07.11.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 23.11.2023 до 12:00 год.
24. 07.11.2021 за вх. № 12831/23 до канцелярії суду від представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. надійшло клопотання про зменшення розміру пені та відсотків річних та інфляційних втрат.
25. 13.11.2023 за вх. № 16375/23 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 909/648/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
26. Ухвалою від 23.11.2023 суд повернув без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. (вх. № 16375/23 від 13.11.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 909/648/23.
27. 14.11.2023 за вх. № 16512/23 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 909/648/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
28. Ухвалою від 16.11.2023 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив провести розгляд справи № 909/648/23, призначеної на 23.11.2023 об 12:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
29. 16.11.2023 за вх. № 16641/23 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшла заява щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
30. 16.11.2023 за вх. № 16642/23 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшли заперечення щодо клопотання про зменшення розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
31. 16.11.2023 за вх. № 16643/23 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - 315", адвоката Колісника Б. О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні по справі № 909/648/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
32. Ухвалою від 17.11.2023 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив провести розгляд справи № 909/648/23, призначеної на 23.11.2023 об 12:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
33. За наслідком судового засідання 23.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
34. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТзОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем 11.03.2019 було укладено договір поставки № 11/03-1, на виконання умов якого відповідачу було поставлено товар загальною вартістю 5 005 302, 61 гривень. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості товару виконав несвоєчасно. 25.04.2022 між ТзОВ "Агрозахист Донбас" та позивачем було укладено договір № 5 про відступлення права вимоги за договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019, за яким ТзОВ "Агрозахист Донбас" відступило позивачу усі права вимоги до відповідача по договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019, в тому числі права на стягнення штрафу, пені, 48 % річних та інфляційних втрат. У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості товару, згідно умов договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 відповідачу нараховано пеню в сумі 183 704, 08 гривень, 48 % річних в сумі 279 245, 30 гривень, інфляційні складові (втрати) в сумі 34 005, 05 гривень. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 496 954, 43 гривень.
35. Позиція відповідача. У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлені позовні вимоги ТОВ "Оптіма-315" та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. При цьому, відповідач зазначив, що частина товару була поставлена продавцем із затримкою, що враховуючи специфіку ведення сільського господарства та обмежені строки посіву і внесення засобів їх захисту та живлення (квітень - травень року), затримка поставки зазначених засобів істотно впливали на можливість проведення якісного посіву та отримання належної врожайності. Однак, умови договору поставки № 11/03-1 розроблені ТОВ "Агрофірма Донбас" без урахуванням критеріїв справедливості та пропорційності. Наслідки невиконання зобов`язань покупцем є більш вигідні для постачальника, ніж належне виконання таких зобов`язань. Особливості відповідальності постачальника за договором № 11/03-1 не врегульовані, натомість кожен пункт договору № 11/03-1 щодо збільшеного розміру пені, можливості застосування штрафних санкцій, збільшеного розміру відсотків за ст. 625 ЦК України адресовані виключно покупцю.
36. Відповідач частково здійснив передоплату на користь ТОВ "Агрозахист Донбас" в рахунок поставки майбутнього товару по додатках № № 1 - 2, та повну передоплату по додатках № № 3 - 6 до договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019. При цьому, оплата товару здійснювалась відповідно до умов укладених додатків до договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019, якими передбачено порядок зміни ціни та оплати за поставлений товар з урахуванням змін курсу валют на дату здійснення оплати. Відтак, беручи до уваги коливання курсу відповідач здійснив переплату на користь ТзОВ "Агрозахист Донбас" за додатком № 7 в розмірі 1 669, 63 Євро, та за додатками № № 8 - 9 в розмірі 3 279, 02 доларів США. Окрім цього, стягнення інфляційних втрат за договором поставки, в якому вартість товару, враховуючи додатки до договору, виражена в гривнях із значенням еквівалента в іноземній валюті, є безпідставними та такими, що порушують положення чинного законодавства та практику Верховного Суду.
37. Разом із тим, відповідач вказує, що після фактичного виконання сторонами умов договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 та усіх укладених до нього додатків, сторони не заявляли будь-яких претензій та вимог один до одного. Весь замовлений товар був поставлений і оплачений. Будь-які вимоги або претензії від ТОВ "Агрозахист Донбас" щодо необхідності додаткової сплати коштів на адресу ПП агрофірма "Вільхівці" не надходили. Водночас, зі змісту договору № 5 про відступлення права вимоги вбачається, що сторони фактично передали одна від одної невизначені додаткові вимоги, які не заявлялися до стягнення (погашення) ПП агрофірмі "Вільхівці", що може свідчити про неукладеність правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
38. В поданій до суду 28.08.2023 відповіді на відзив позивач вказує, що валюта зобов`язань за договором поставки визначена у гривнях. Водночас, договір не є первинним документом, він є лише домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому. Сторони у видаткових накладних визначили остаточну ціну товарів на день поставки без прив`язки до курсу іноземних валют (долара США чи Євро), а розмір грошового зобов`язання за дані товари зафіксовано постачальником та покупцем виключно у гривнях, відтак позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати через порушення покупцем термінів оплати поставлених товарів.
39. Водночас, позивач зазначив, що за умовами погодженої у договорі формули сторони визначили, що перегляд (перерахунок) платежу у гривні матиме місце лише у разі подорожчання іноземної валюти відносно національної на дату здійснення платежу. Таке застереження спрямоване на захист валютних ризиків продавця (кредитора) внаслідок падіння курсу валюти платежу (гривні). Натомість у разі падіння курсу іноземної валюти відносно гривні здійснення такого перерахунку у формулі не передбачено. Таким чином, твердження відповідача про невірність розрахунків позивача та здійснення відповідачем переплати за поставлені товари є безпідставним з огляду на вищевикладене.
40. В поданому до суду 07.11.2023 клопотанні відповідач просив зменшити розмір пені та 48 % річних на 90 % з огляду на повну сплату заборгованості, відсутність вимог та претензій від ТзОВ "Агрозахист Донбас", щодо додаткової сплати коштів, відсутність доказів погіршення фінансового стану чи заподіяння постачальнику збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, а також відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
41. 11.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (Постачальник) та Приватним підприємством агрофірма "Вільхівці" (Покупець) укладено договір поставки № 11/03-1 (надалі договір), згідно з п. 1.1. якого, в терміни, визначені договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (том 1, а. с. 29 - 37).
42. Згідно із п. 2.1. договору, за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору.
43. Відповідно до п. 2.2. договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США та Євро.
44. Згідно із п. 2.3. договору, загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1., та які є невід`ємною частиною цього договору.У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).
45. Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п. 3.1 договору).
46. Відповідно до п. 3.2. договору, в тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу:
С = (А1 / А2) * В
Де С - сума належна до оплати;
В - ціна Товару на момент підписання Додатку;
А1 - (курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів;
А2 - (курс МВР дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку.
При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.
47. Всі платежі за цим Договором здійснюються Покупцем з врахуванням п. 3.2. Договору. На підтвердження виконання Покупцем зобов`язань з оплати Товару з врахуванням п. 3.2. даного Договору, сторони впродовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним додатком або Договором в цілому, підписують "Акт звіряння взаємних розрахунків". Ініціатива підписання "Акту звіряння взаємних розрахунків" покладається на Покупця (п. 3.3. договору).
48. Товар, що був переданий Покупцю в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладання інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною (п. 3.5. договору).
49. Згідно п. 3.6. договору, Покупець при перерахуванні коштів за Товар в платіжному дорученні (в графі "Призначення платежу") повинен зазначити, згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних, Постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі за ту, що поставлена в минулі періоди. Оплата Товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Ризики не зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника несе Покупець.
50. Сторони даним погоджуються, що у випадку виникнення простроченої заборгованості Покупця перед Постачальником за поставлені товари, Постачальник може самостійно зарахувати отримані від Покупця кошти по оплаті інших товарів по цьому Договору, в тому числі отримані як передоплата по іншим товарам, в рахунок заборгованості по раніше неоплаченим рахункам-фактурам (п. 3.7. договору).
51. Строки поставки товару визначаються у відповідних Додатках до цього договору (п. 4.1. договору).
52. Поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього договору (п. 6.1. договору).
53. Відповідно до п. 7.1. договору, за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору.
54. Крім відповідальності, встановленої у п. 7.1. даного договору Покупець, зокрема, за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (абз. 1 пп. 7.1.1. п. 7.1. договору).
55. За умовами п. 7.7. договору, в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 цього договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
56. Відповідно до п. 7.8. договору, в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше, ніж на 5 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30 % від суми несвоєчасно сплаченого товару.
57. Згідно із п. 7.10. договору сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.
58. Згідно із п. 11.2. договору, договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.
59. На виконання умов договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 005 302, 61 гривень, а саме:
59.1. 08.04.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 1 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 08.04.2019 на загальну суму 818 945, 50 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 26, 7 грн, становило 30 672, 12 $ (том 1, а. с. 38).
На виконання Додатку № 1 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 818 945, 50 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 1721 від 08.04.2019 на суму 664 373, 57 гривень та видатковою накладною № 1912 від 10.04.2019 на суму 154 571, 93 гривень (том 1, а. с. 39 - 40).
Відповідно до п. 3 Додатку № 1 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 11.04.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 1 у наступні строки:
- 13.03.2019 на суму 150 000, 00 гривень (платіжна інструкція № 4168) (том 1, а. с. 56);
- 17.04.2019 на суму 668 945, 50 гривень (платіжна інструкція № 4369 на загальну суму 818 945, 50 гривень) (том 1, зворотній бік а. с. 56).
59.2. 17.04.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 2 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 26.04.2019 на загальну суму 1 958 109, 40 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 26, 72 грн, становило 73 282, 54 $ (том 1, а. с. 102).
На виконання Додатку № 2 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 1 958 109, 40 гривень, що підтверджується видатковими накладними: № 3227 від 06.05.2019 на суму 210 223, 41 гривень (том 1, а. с. 41); № 3656 від 13.05.2019 на суму 1 517 698, 44 гривень (том 1, а. с. 42); № 3836 від 16.05.2019 на суму 181 331, 06 гривень (том 1, а. с. 44); № 3982 від 20.05.2019 на суму 48 856, 49 гривень (том 1, а. с. 46).
Відповідно до п. 3 Додатку № 2 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 99 % вартості товару - до 17.04.2019, 1 % взаємозалік.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 2 у наступні строки:
- 17.04.2019 на суму 1 958 109, 40 гривень (платіжна інструкція № 4369 на загальну суму 818 945, 50 гривень - том 1, зворотній бік а. с. 56; платіжна інструкція № 4370 на загальну суму 1 951 829, 28 гривень том 1, а. с. 57).
59.3. 13.05.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 3 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 13.05.2019 на загальну суму 11 780, 16 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 26, 19 грн, становило 449, 80 $ (том 1, а. с. 103).
На виконання Додатку № 3 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 11 780, 16 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 3657 від 13.05.2019 (том 1, а. с. 43).
Відповідно до п. 3 Додатку № 3 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 31.05.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 3 у наступні строки:
- 17.04.2019 на суму 11 780, 16 гривень (платіжна інструкція № 4370 на загальну суму 1 951 829, 28 гривень - том 1, а. с. 57).
59.4. 16.05.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 4 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 16.05.2019 на загальну суму 38 123, 27 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 26, 36 грн, становило 1 446, 25 $ (том 1, а. с. 104).
На виконання Додатку № 4 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 38 123, 27 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 3837 від 16.05.2019 (том 1, а. с. 45).
Відповідно до п. 3 Додатку № 4 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 31.05.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 4 у наступні строки:
- 17.04.2019 на суму 38 123, 27 гривень (платіжна інструкція № 4370 на загальну суму 1 951 829, 28 гривень - том 1, а. с. 57).
59.5. 20.05.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 5 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 20.05.2019 на загальну суму 109 582, 80 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 26, 37 грн, становило 4 155, 59 $ (том 1, а. с. 104).
На виконання Додатку № 5 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 109 582, 80 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 3984 від 20.05.2019 (том 1, а. с. 47).
Відповідно до п. 3 Додатку № 5 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 22.05.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 5 у наступні строки:
- 17.04.2019 на суму 93 816, 45 гривень (платіжна інструкція № 4370 на загальну суму 1 951 829, 28 гривень - том 1, а. с. 57);
- 15.07.2019 на суму 15 766, 35 гривень (платіжна інструкція № 4811 на загальну суму 29 963, 21 гривень - том 1, зворотній бік а. с. 57).
59.6. 22.05.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 6 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 22.05.2019 на загальну суму 14 196, 86 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 26, 165 грн, становило 542, 59 $ (том 1, а. с. 106).
На виконання Додатку № 6 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 14 196, 86 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 4137 від 22.05.2019 (том 1, а. с. 48).
Відповідно до п. 3 Додатку № 6 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 24.05.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 6 у наступні строки:
- 15.07.2019 на суму 14 196, 86 гривень (платіжна інструкція № 4811 на загальну суму 29 963, 21 гривень - том 1, зворотній бік а. с. 57).
59.7. 15.08.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 7 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 15.08.2019 на загальну суму 771 571, 20 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 € - 28, 2007 грн, становило 27 360, 00 € (том 1, а. с. 49).
На виконання Додатку № 7 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 771 571, 20 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 6805 від 15.08.2019 (том 1, а. с. 50).
Відповідно до п. 3 Додатку № 7 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 04.09.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 7 у наступні строки:
- 04.10.2019 на суму 100 000, 00 гривень (банківська виписка про рух коштів по рахунку ТОВ "Агрозахист Донбас" за інтервал дат з 04.10.2019 по 23.12.2019 - том 1, а. с. 55);
- 20.11.2019 на суму 154 564, 62 гривень (платіжна інструкція № 5649 - том 1, а. с. 58);
- 28.11.2019 на суму 300 000, 00 гривень (платіжна інструкція № 5716 - том 1, зворотній бік а. с. 58);
- 05.12.2019 на суму 200 000, 00 гривень (платіжна інструкція № 5750 - том 1, а. с. 59);
- 23.12.2019 на суму 17 006, 58 гривень (банківська виписка про рух коштів по рахунку ТОВ "Агрозахист Донбас" за інтервал дат з 04.10.2019 по 23.12.2019 - том 1, а. с. 55).
59.8. 15.08.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток № 8 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 15.08.2019 на загальну суму 901 770, 05 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 25, 265 грн, становило 35 692, 46 $ (том 1, а. с. 51).
На виконання Додатку № 8 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 901 770, 05 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 6780 від 15.08.2019 (том 1, а. с. 52).
Відповідно до п. 3 Додатку № 8 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 04.09.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 8 у наступні строки:
- 23.12.2019 на суму 200 000, 00 гривень (платіжна інструкція № 5864 - том 1, зворотній бік а. с. 59);
- 27.12.2019 на суму 140 000, 00 гривень (платіжна інструкція № 5915 - том 1, а. с. 60);
- 03.01.2020 на суму 561 770, 05 гривень (платіжна інструкція № 5923 на загальну суму 41 223, 37 гривень - том 1, зворотній бік а. с. 60; платіжна інструкція № 5924 на загальну суму 41 223, 37 гривень - том 1, а. с. 61; платіжна інструкція № 5925 на загальну суму 860 546, 68 гривень - том 1, зворотній бік а. с. 61).
59.9. 09.09.2019 між ТОВ "Агрозахист Донбас" та відповідачем було укладено Додаток №9 до договору, згідно якого ТОВ "Агрозахист Донбас" зобов`язалося поставити відповідачу товари в строк до 09.09.2019 на загальну суму 381 223, 37 гривень, що з урахуванням визначеного в означеному додатку курсу МВР України: 1 $ - 25, 08 грн, становило 15 200, 29 $ (том 1, а. с. 53).
На виконання Додатку № 9 до договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено відповідачу товари на загальну суму 381 223, 37 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 7350 від 09.09.2019 (том 1, а. с. 54).
Відповідно до п. 3 Додатку № 9 відповідач зобов`язався здійснити оплату в наступному порядку:
- 100 % вартості товару - до 11.09.2019.
Відповідач здійснив оплату товарів поставлених на підставі Додатку № 9 у наступні строки:
- 03.01.2020 на суму 381 223, 37 гривень (платіжна інструкція № 5925 на загальну суму 860 546, 68 гривень - том 1, зворотній бік а. с. 61).
60. 25.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-315" (новий кредитор) був укладений договір № 5 про відступлення прав вимоги за договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 (том 1, а. с. 63 - 65), відповідно до пп.1.1.3. якого право вимоги - усі права вимоги, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", як Постачальнику, по договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019, в т.ч. права на стягнення штрафних санкцій по договору № 11/03-1 від 11.03.2019 (штраф, пеня, 48 % річних, інфляційні втрати).
61. В п. 2.1. договору визначено, що у відповідності до умов цього договору кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у розмірі та строки, визначені між новим кредитором та кредитором в окремій угоді, укладеній між ними.
62. Згідно із п. 3.1 договору, оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку:
Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання кредитором та новим кредитором акту приймання-передачі права вимоги. Після підписання даного акту новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно відступленого права вимоги.
В день підписання цього договору між кредитором та новим кредитором складається акт приймання-передачі права вимоги. Разом з правом вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ним права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
63. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1. договору).
64. 25.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-315" підписано акт приймання-передачі права вимоги, яким підтверджено передачу позивачу усіх прав вимоги за договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019. (додаток до договору № 5 про відступлення права вимоги) (том 1, а. с. 66).
65. Листом від 05.07.2023 б/н позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні на підставі укладеного договору № 5 від 25.04.2022 про відступлення прав вимоги за договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 (том 1, а. с. 67).
66. У зв`язку з порушенням відповідачем, визначених договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 та додатками до нього, строків оплати товарів, позивач звернувся з вказаним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 496 954, 43 гривень, з яких: 183 704, 08 гривень - пені, 279 245, 30 гривень 48 % річних, 34 005, 05 гривень інфляційних складових (втрат).
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
67. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
68. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
69. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
70. Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
71. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
72. Факт поставки ТОВ "Агрозахист Донбас" відповідачу товару та оплати відповідачем поставленого товару на загальну суму 5 005 302, 61 гривень, підтверджено належними доказами.
73. Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
74. Матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати за поставлені товари на підставі Додатків № 1 від 08.04.2019, № 5 від 20.05.2019 (видаткова накладна № 3984), № 6 від 22.05.2019 (видаткова накладна № 4137), № 7 від 15.08.2019, № 8 від 15.08.2019, № 9 від 09.09.2019 з порушенням строків оплати, визначених у вказаних додатках.
75. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
76. Згідно із частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
77. Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
78. Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
79. Судом встановлено, що згідно з укладеним між ТОВ "Агрозахист Донбас" та позивачем договором № 5 від 25.04.2022, ТОВ "Агрозахист Донбас" відступило позивачу права вимоги по договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019, в т.ч. права на стягнення штрафних санкцій по договору № 11/03-1 від 11.03.2019 (штраф, пеня, 48 % річних, інфляційні втрати).
80. Таким чином, у відповідності до норм цивільного законодавства та на підставі договору відступлення прав вимоги, позивач набув усіх прав кредитора по договору поставки, в т.ч. право на заявлення вимог щодо сплати неустойки, відсотків річних та інфляційних втрат, які зобов`язаний сплатити відповідач за допущення ним порушень під час виконання ним своїх обов`язків по договору поставки.
81. У постанові від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18). Обмеження щодо відчуження стосуються виключно права вимоги, що має особистий характер.
82. З наведеного вбачається, що відчуження права вимоги може бути здійснено як на платній, так і на безоплатній основі.
83. Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.
84. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
85. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі № 203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі № 5023/3905/12.
86. У постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 926/1172/18, від 28.01. 2020 у справі № 924/1208/18 вказано, що виходячи зі змісту статей 4 ГПК України та 15, 16 ЦК України, підставою для захисту господарським судом цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання або оспорення. Згідно із вимогами статей 215, 216 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені укладенням спірного правочину.
87. Слід зауважити, що на теперішній час договір № 5 від 25.04.2022 про відступлення прав вимоги за договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсними визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
88. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
89. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
90. Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
91. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
92. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
93. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування на суму боргу процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
94. Поряд із цим, щодо позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат у розмірі 34 005, 05 гривень, суд зазначає таке.
95. За статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
96. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то частина друга статті 625 ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні.
97. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
98. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 6-284цс17. Такий висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав. Крім того, цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду від 25.11.2019 у справі № 130/1058/16, від 23.10.2019 у справі № 369/661/15-ц, від 23.09.2019 у справі № 638/4106/16-ц, від 20.02.2019 у справі № 638/10417/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 16.03.2021 у справі № 905/392/20.
99. Отже, норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Водночас індексація не застосовується, а передбаченні частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати не нараховуються у разі прострочення зобов`язання, визначеного в іноземній валюті.
100. Окрім цього, у вказаних вище Додатках до Договору сторони узгодили умову про те, що оплата вартості товару здійснюється покупцем в національній валюті України, виходячи з курсу продажу долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів.
101. З огляду на викладене, грошове зобов`язання покупця хоча і виражене у гривні, проте має прив`язку до еквіваленту в іноземній валюті. При цьому визначення остаточної ціни договору залежить саме від дати здійснення фактичної оплати товару. Встановлена у Додатках до Договору умова про здійснення оплати товару виходячи із курсу продажу долара США/Євро на міжбанкіському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, має на меті поновити увесь обсяг втрат вартості товару, які позивач як постачальник отримав унаслідок зміни курсу гривні до долара США/Євро.
102. Отже враховуючи те, що вартість товару перераховується (коригується) відповідачем станом на дату, що передує даті саме фактичної оплати товару (незалежно від того, чи своєчасно, чи ні була здійснена ця оплата) з урахуванням курсу долара США/Євро до гривні, втрати позивача від знецінення національної валюти внаслідок інфляції, зокрема і у разі порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати вартості товару, відновлюються еквівалентом іноземної валюти. У такому разі стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості, суперечить частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. У разі, якщо матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів покриваються за рахунок донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці, стягнення інфляційних втрат є недопустимим та призведе до подвійного стягнення. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 910/11077/20.
103. З урахуванням наведеного, зважаючи на правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних складових (втрат) в розмірі 34 005, 05 гривень.
104. У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості товару, згідно умов п.п. 7.1.1. договору поставки № 11/03-1 від 11.03.2019 відповідачу нараховано пеню в сумі 183 704, 08 гривень.
105. Відповідно до частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
106. За допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом здійснено перевірку розрахунку пені та 48 % річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що заявлені до стягнення суми пені в розмірі 183 704, 08 гривень та 48 % річних в розмірі 279 245, 30 гривень - є арифметично вірними.
107. При цьому, щодо твердження відповідача щодо переплати останнім ціни товару по Додатках № 7 від 15.08.2019, № 8 від 15.08.2019 та № 9 від 09.09.219, у зв`язку з зниженням курсу валют по відношенню до гривні, суд зазначає таке.
108. У пункті 3.2. договору, так і у додатках до договору сторони прямо погодили, що для визначення належної до оплати суми використовують формулу перерахунку у разі, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку.
109. Отже, за умовами погодженої у договорі формули сторони визначили, що перегляд (перерахунок) платежу у гривні матиме місце лише у разі подорожчання іноземної валюти відносно національної на дату здійснення платежу. Таке застереження спрямоване на захист валютних ризиків продавця (кредитора) внаслідок падіння курсу валюти платежу (гривні). Натомість у разі падіння курсу іноземної валюти відносно гривні здійснення такого перерахунку у формулі не передбачено.
110. Іншими словами, якщо на день розрахунку валютний курс змінився (курс долару/євро по відношенню до гривні став вище його курсу на момент підписання контракту), то сума платежу в гривні відповідно пропорційно підвищується. Якщо ж курс долару/євро по відношенню до гривні навпаки знизився - перерахунок суми платежу не здійснюється. У такому разі грошове зобов`язання у гривнях виконується у тому розмірі, який зафіксований в додатковій угоді. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 915/107/20.
111. Відтак, враховуючи вищевикладене та зважаючи на погоджені сторонами умови договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни ціни товару у зв`язку зі зменшенням курсу валют відносно гривні станом на дату здійснення оплати за товар та конвертації в євро та долари сум платежів, здійснених відповідачем у гривні.
112. Стосовно клопотання про зменшення заявлених до стягнення сум, суд зазначає таке.
113. Статтею 233 Господарського кодексу України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
114. Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України також містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
115. Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
116. При цьому слід враховувати, що правила статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.
117. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
118. За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, до загальних засад цивільного законодавства відносить принципи справедливості, добросовісності та розумності.
119. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
120. Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз`яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
121. Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.
122. Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
123. Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
124. Згідно із частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
125. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
126. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
127. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
128. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
129. Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
130. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
131. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
132. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
133. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
134. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.
135. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в вищевказаній постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
136. Зокрема, суд вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій так і відсотків річних бере до уваги наступне.
137. Так, по Додатку № 1 відповідачем здійснено передоплату в сумі 150 000, 00 гривень ще 13.03.2019, остаточна оплата відбулася 17.04.2019, та знову ж таки з передоплатою за майбутні поставки товару в розмірі 143 719, 88 гривень, які зачислено в рахунок платежів по Додатках № 3 від 13.05.2019, № 4 від 16.05.2019 та частково за Додатком № 5 від 20.05.2019.
138. При цьому, по Додатку № 1 продавець поставив товар із затримкою у два дні - видаткова накладна № 1912 від 10.04.2019 на суму 154 571, 93 гривень.
139. По Додатку № 2 товар було поставлено продавцем також із затримками:
на 10 днів видаткова накладна № 3227 від 06.05.2019 на суму 210 223, 41 гривень;
на 17 днів видаткова накладна № 3656 від 13.05.2019 на суму 1 517 698, 44 гривень;
на 20 днів видаткова накладна № 3836 від 16.05.2019 на суму 181 331, 06 гривень;
на 24 дні видаткова накладна № 3982 від 20.05.2019 на суму 48 856, 49 гривень.
140. Отже, безпосередньо і самим продавцем було допущено порушення умов договору та поставлено частину товару із затримкою.
141. В той же час, як встановлено із матеріалів справи, відповідач добровільно та повністю оплатив товар на початку січня 2020 року.
142. Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" (ідентифікаційний код: 2216990), основним видом його діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11). Іншими видами є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13), вирощування інших однорічних і дворічних культур (01.19), розведення свиней (01.46), допоміжна діяльність у рослинництві (01.61), післяурожайна діяльність (01.63), оброблення насіння для відтворення (01.64), виробництво цукру (10.81), діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (46.11), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21) вантажний автомобільний транспорт (49.41), складське господарство (52.10).
143. Зважаючи на те, що нарахування надмірно великих штрафних санкцій не може бути способом збагачення, а є відповідальністю за порушення господарського зобов`язання, зважаючи на допущення прострочення самим продавцем строків поставки частини товару, враховуючи повне виконання відповідачем свого основного зобов`язання щодо оплати товару та незначний період прострочення оплати, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, враховуючи відсутність доказів завдання саме позивачеві збитків внаслідок неналежного виконання зобов`язання, значимість виробництва відповідачем сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану для забезпечення продовольчої безпеки країни, зважаючи на те, що з вимогами про стягнення пені, штрафу та процентів річних, нарахованих за період 2019 року звернулося не ТзОВ "Агрозахист Донбас" (як постачальник), а позивач, до якого перейшло право вимоги за договором, лише у липні 2023 року звернувся із позовом до суду, отже майже через більш ніж три роки, враховуючи, що позовна давність щодо таких вимог була продовжена умовами договору, що, на думку суду, додатково свідчить про те, що внаслідок прострочення позивачу не було завдано будь-яких збитків, керуючись інтересами як боржника, так і кредитора, суд дійшов висновку використати своє право, надане йому частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахованих позивачем пені (183 704, 08 гривень) та 48 % річних (279 245, 30 гривень) на 50 %, що становить 91 852, 04 гривень та 139 622, 65 гривень - відповідно.
144. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
145. Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України" Серявін та інші проти України, "Ruiz Torija v. Spain", тощо).
Висновок суду.
146. З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати.
147. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
148. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 7 454, 32 гривень (банківська квитанція № 32528798800007292574 від 09.07.2023).
149. З урахуванням зазначеного та приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається судом на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог - у сумі 6 944, 44 гривень, а в розмірі 509, 88 гривень залишається за позивачем. При цьому, суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
150. Також суд зазначає, що згідно із частинами 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
151. ТОВ "Оптіма 315" у позовній заяві зазначило орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, яка складає 100 000,00 гривень, виходячи із погодженого між позивачем та адвокатом Колісником Б. О. фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з відповідача у даній справі, та "гонорару успіху" (плата за досягнення позитивного результату) 5 % від стягнутої суми заборгованості відповідно до укладеного Договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2023 та Додаткової угоди від 04.07.2023 до нього.
152. Надалі 16.11.2023 ТОВ "Оптіма 315" подало заяву щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у загальній сумі 124 847, 72 гривень, яка складається із гонорару 100 000, 00 гривень за договором, укладеним із адвокатом Колісником Б. О., та гонорару успіху 5 % від заявленої до стягнення суми в розмірі 24 847, 72 гривень.
153. 23.11.2023 за вх. № 16955/23 судом одержано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (сформоване в системі "Електронний суд" 22.11.2023), в якому відповідач просить суд у випадку задоволення чи часткового задоволення позову зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які мають бути стягнуті з відповідача.
154. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що аналіз справ, наведених представником позивача, та в яких він надавав правову допомогу, надає можливість стверджувати, що представник позивача спеціалізується на аналогічних справах та працював з ТОВ "Агрозахист Донбас", з яким, згідно з позовною заявою ТОВ "Оптіма 315", укладено договір про відступлення права вимоги. Перелік справ та їх предмет, в яких представник позивача приймав участь, вбачається, що ним не надавалась послуга щодо опрацювання нормативної бази, судової практики. Щодо послуги про підготовку та подання заяв по суті, фактично була подана лише позовна заява, для складання якої, з огляду на вищенаведений перелік справ та їх аналогічний предмет, очевидно від представника позивача не вимагалось значних зусиль та часу.
155. Також відповідач зазначив, що стосовно вимоги про стягнення "гонорару успіху" у розмірі 5 % від стягнутої суми, то така вимога є передчасною, оскільки на даний час відсутнє рішення суду про стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних. Крім того, "гонорар успіху" є лише засобом матеріального заохочення та не належить до необхідного обсягу правової допомоги у розумінні статей 19, 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
156. Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що представник позивача адвокат Колісник Б. О. є одночасно єдиним засновником підприємства, інтереси якого представляє, має право на виплату дивідендів, що свідчить про здійснення спроби додаткового безпідставного отримання грошових коштів під егідою "надання правничої допомоги".
157. Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);
- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).
158. Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
159. Згідно із частинами 4 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
160. У частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
161. Як встановлено господарським судом, у позовній заяві позивачем повідомлено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становить 100 000 гривень, а також гонорар успіху у розмірі 5 % від суми заборгованості. Також, позивачем вказано, що в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України буде надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання позивачу правничої допомоги. Для встановлення судом розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, відповідні докази будуть надані до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
162. Так, 16.11.2023, позивач подав до суду докази підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу, а саме:
- ордер на надання правової допомоги позивачу;
- договір про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2023, який укладений між Адвокатом Колісником Богданом Олеговичем та Клієнтом: Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315", та згідно з яким Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, в т.ч., але не виключно, в органах Державної податкової служби України, органах Державної казначейської служби України, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та підпорядкування, у всіх судах України у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта. Відповідно до п. 3.1. договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), вартість яких визначається в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього Договору;
- додаткову угоду від 04.07.2023 до Договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2023, у п. 1. якої сторони погодили, що сума (розмір) витрат Клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 100 000 грн., виходячи із погодженого між Клієнтом та Адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" (ідентифікаційний код 22169900) за Договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019. Відповідно до п. 2. Додаткової угоди окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1. цієї Додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5 % від стягнутої суми з боржника. У п. 4. Додаткової угоди сторони погодили, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про стягнення заборгованості з Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" (ідентифікаційний код 22169900);
- акт приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2023, який підписаний між сторонами, та згідно з яким Адвокатом надано Клієнту у справі № 909/648/23, яка розглядається Господарським судом Івано-Франківської області, наступні послуги:
04.07.2023р. 9.00 - 10.00 (1 година) - ознайомлення з наявними документами; попередня консультація Клієнта з приводу заборгованості з Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці (ідентифікаційний код 22169900) за Договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019; підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва Клієнта в суді;
04.07.2023р. 10.00 - 17.00 (7 годин) - складання (написання) позовної заяви з додатками; формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до господарського суду;
25.08.2023р. 10.00 - 16.00 (6 годин) - ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву; підготовка відповіді на відзив, направлення її відповідачу та до суду;
08.09.2023р. 12.00 - 12.30 (0, 5 годин) - участь в судовому засіданні та представництво позивача;
26.09.2023р. 12.00 - 13.00 (1 година) - участь в судовому засіданні та представництво позивача;
07.11.2023р. 12.00 - 13.00 (1 година) - участь в судовому засіданні та представництво позивача;
15.11.2023р. 9.00 - 11.00 (2 години) - ознайомлення з клопотанням відповідача про зменшення пені та відсотків річних; підготовка (написання) заперечення щодо вказаного клопотання, направлення заперечення відповідачу та до суду;
15.11.2023р. 11.00 - 13.00 (2 години) - підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі, направлення даної заяви відповідачу та до суду. Фіксована вартість послуг (гонорару) за надання послуг правової допомоги становить 100 000, 00 гривень (20, 5 годин).
Крім того, згідно п. 2. Додаткової угоди до Договору, окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1. Додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості ("гонорар успіху") в розмірі 5 % від стягнутої суми, що складає у даній справі 24 847, 72 грн. (496 954, 43 грн. х 5 % = 24 847, 72 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 124 847, 72 грн. (100 000, 00 + 24 847, 72 =124 847, 72 грн.).
163. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
164. Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21тощо.
165. Отже, господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій - сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони. Аналогічні за своїм змістом правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 908/270/21.
166. Також, господарським судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та у постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, згідно з яким суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
167. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
168. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
169. Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
170. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
171. Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
172. Оцінивши подані позивачем докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що послуги адвоката з ознайомлення з наявними документами, попередня консультація Клієнта з приводу наявної заборгованості у Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" за Договором поставки № 11/03-1 від 11.03.2019; підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва Клієнта в суді є необхідною передумовою для написання позовної заяви з додатками, а отже і є складовою послуг з складання (написання) позовної заяви.
173. Також, суд критично оцінює надані позивачем послуги щодо направлення позовної заяви, відповіді на відзив та заперечення на клопотання про зменшення пені та відсотків річних, а також заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідачу та до суду, оскільки такі послуги не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
174. Щодо гонорару успіху в розмірі 24 847, 72 гривень, то господарським судом на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується правовий висновок, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3547/21, в якому зазначено, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672, 90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000, 00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72). З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
175. Отже, враховуючи заперечення відповідача, Господарський суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності, розумності судових витрат та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку про зменшення розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу до 62 423, 86 гривень.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" до Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" про стягнення заборгованості у розмірі 496 954, 43 гривень, з яких: 183 704, 08 гривень пені, 279 245, 30 гривень 48 % річних, 34 005, 05 гривень інфляційних складових (втрат) задовольнити частково.
2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315", адвоката Колісника Б. О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 16641/23 від 16.11.2023) задовольнити частково.
3. Клопотання представника Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці", адвоката Міськів О. Т. про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 16954/23 від 23.11.2023) задовольнити.
4. Стягнути з Приватного підприємства агрофірма "Вільхівці" (вул. Б. Хмельницького, буд. 40, с. Вільхівці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78113; ідентифікаційний код: 22169900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма 315" (вул. Грушевського, буд. 3, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область, 07302; ідентифікаційний код: 43082778) 231 474, 69 гривень (двісті тридцять одну тисячу чотириста сімдесят чотири гривні шістдесят дев`ять копійок), з яких: 91 852, 04 гривень - пеня, 139 622, 65 гривень - 48 % річних, а також 6 944, 44 гривень (шість тисяч дев`ятсот сорок чотири гривні сорок чотири копійки) судового збору та 62 423, 86 гривень (шістдесят дві тисячі чотириста двадцять три гривні вісімдесят шість копійок) витрат на професійну правову допомогу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. В частині стягнення 34 005, 05 гривень інфляційних складових (втрат), 91 852, 04 гривень пені та 139 622, 65 гривень - 48 % річних - відмовити.
7. Судовий збір в розмірі 509, 88 гривень залишити за позивачем.
8. В частині стягнення 62 423, 86 гривень витрат на професійну правову допомогу - відмовити.
9. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
10. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
11. Повний текст рішення складено - 01.12.2023.
Суддя В. В. Михайлишин
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 04.12.2023 |
Номер документу | 115329591 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Михайлишин В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні