Рішення

від 23.11.2023 по справі 912/1357/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 рокуСправа № 912/1357/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1357/23

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, вул. Шкільна, 32, с. Перегонівка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26522

про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 102 702,60 грн,

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., особисто, Задорожнюк О.Б. адвокат, ордер серія ВА №1058286 від 24.07.2023 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача - Лінчевський Д.Ю., адвокат, ордер серія ВА № 1057357 від 13.09.2023 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (далі - Перегонівський ліцей, відповідач), про визнання недійсною додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №128 від 07.05.2020 та про стягнення з 102 702,60 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що оспорювана додаткова угода Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не підписувалась і така угода суперечить пункту 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки письмового звернення відповідача з аргументами необхідності зменшення вартості поставки позивачка не отримувала. Сума стягнення є різницею між фактично отриманими коштами за поставлений товар та коштами, які підлягають сплаті у випадку визнання недійсною додаткову угоду.

Ухвалою від 28.08.2023 суд відкрив провадження у справі № 912/1357/23 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи. Згідно вказаної ухвали суд витребував від позивачки додаткові письмові пояснення з питань, зазначених в ухвалі.

Відповідач позовні вимоги заперечив повністю, про що до справи подано відзив на позов, з підстав такого: недосягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов договору свідчить, що такий договір не є укладеним, однак не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання; позивачці була відома вартість дизельного пального, за якою відбулась його реалізація, оскільки нею виписувались видаткові накладні на поставку і отримувались грошові кошти за поставлений товар, а тому поведінка з оспорення додаткової угоди і повернення коштів суперечить принципу добросовісної поведінки і чесної ділової практики; згідно з висновком Торгово-промислової палати, станом на 07.05.2020 середня ціна дизельного пального з ПДВ становить 21,54 грн за літр, а станом на 24.06.2020 - 21,61 грн за літр, тоді як за договором, з урахуванням зміни, передбачена ціна на рівні 21 грн за літр без ПДВ, що є вищою ніж середня по ринку; реалізація позивачкою Перегонівському ліцею за первісно погодженою ціною 30 грн/літр призвело б до необґрунтованого та зайвого витрачання бюджетних коштів і, ймовірно, містило б склад кримінального правопорушення за ст. 191 Кримінального кодексу України; позивачкою пропущено строк позовної давності, оскільки нею виконувались умови договору, а тому вона мала можливість дізнатись про можливе порушення її права 07.05.2020 після опублікування у відкритих джерелах повідомлення про внесення змін до договору або 24.06.2020 при оформлені видаткової накладної і отримані плати (а.с. 72-83).

26.09.2023 суд розпочав підготовче засідання, в якому за клопотанням позивачки оголосив перерву до 18.10.2023.

У підготовчому засіданні 18.10.2023 суд постановив ухвалу, згідно якої відмовив у задоволенні клопотання позивачки про відкладення розгляду справи та закрив у справі підготовче засідання і призначив справу до судового розгляду по суті на 02.11.2023.

02.11.2023 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 14.11.2023.

14.11.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому за клопотанням позивачки оголосив перерву до 23.11.2023.

23.11.2023 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.11.2023 представником позивачки позовні вимоги підтримано, однак лише в частині обґрунтувань підстав позову щодо порушення за оспорюваною угодою пункту 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". В частині підстав позову щодо не підписання оспорюваної угоди усно повідомлено про не підтримання вказаних підстав.

Представником відповідача заперечено у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні 23.11.2023 представником позивачки заявлялись усні клопотання про оголошення перерви для надання документів і про виклик свідка.

Згідно протокольних ухвал судом відмовлено у задоволенні вказаних усних клопотань.

Суд зазначає, що строк і порядок подання доказів визначено ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а підстави виклику свідків наведено в ст. 89 зазначеного кодексу. Недотримання зазначених норм зі сторони позивачки є підставою для відмови у задоволенні заявлених клопотань.

В судовому засіданні 23.11.2023 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

07.05.2020 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Перегонівським ліцеєм Голованівської районної ради (Замовник) за результатами проведеної процедури закупівлі укладено договір про закупівлю № 128, відповідно до якого Постачальник зобов`язався протягом 2020 передати Замовнику Товар на АЗС Постачальника з використанням скретч-карток/талонів (бланків - дозволів внутрішнього обігу на відпуск Товару), а Замовник зобов`язався приймати у власність Товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі (а.с. 20-24).

Згідно умов Договору, найменування, номенклатура, асортимент та ціна Товару наведені в специфікації додаток №1 до даного Договору. Код Товару за ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (пункт 1.1.).

Загальна ціна Договору становить 342 342,00 грн без ПДВ. На дату укладення договору бюджетні зобов`язання виникають у межах кошторисних призначень затверджених на 2020 рік у сумі 100 000,00 грн. Подальше взяття зобов`язань буде виникати по мірі затвердження кошторисних призначень, які будуть оформлятись додатковими угодами до даного договору. (пункт 4.1.).

Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін. Замовник здійснює закупівлю в залежності від виробничої необхідності Замовника та реального фінансування (пункт 4.2.).

Постачальник здійснює відпуск Товару, а Замовник зобов`язується приймати у власність та оплачувати вартість Товару, по ціні яка встановлена Постачальником та визначена в специфікації до даного Договору (пункт 4.3.).

Згідно з пунктом 4.3. Договору, його умови не можуть змінюватися після його підписання до належного виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків:

4.5.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника;

4.5.2. Зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 4.1 договору, за умови документального підтвердження.

4.5.3. Покращення якості Товару за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у п. 4.1. Договору,

4.5.4. Зміни умов у зв`язку із застосуванням положень п. 4.6 Договору.

4.5.5. Узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни якості Товару).

4.5.6. Зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

4.5.7. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики

індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в Договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури протягом 3 банківських днів після отримання (пункти 5.1., 5.2.).

Строк дії Договору до 31.12.2020, а в частині взятих на себе зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 11.2.).

До Договору підписано Специфікацію (додаток №1), в якій зазначено найменування Товару - дизельне паливо, кількість - 11 411,4 літрів, ціна за літр - 30 грн без ПДВ, загальна сума - 342 342,00 грн без ПДВ (а.с. 25).

У додатку № 2 до Договору наведено заправну станцію (АЗС), на якій здійснюється постачання (а.с. 26).

07.05.2020 до Договору укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сторони Договору дійшли згоди узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості обсягу) та якості товарів, та зменшення суми Договору на 102 702,60 грн і виклали пункт 4.1. Договору та Додаток № 1 Специфікацію в новій редакції: "4.1. Загальна ціна Договору становить 239 639,40 грн без ПДВ" (а.с. 30).

Нова редакція Специфікації згідно вказаної Додаткової угоди № 1 від 07.05.2020 передбачає поставку Дизельного палива в кількості 11 411,4 літрів по ціні 21,00 грн за літру без ПДВ (а.с. 31).

Повідомлення про внесення змін до Договору оприлюднено (а.с. 29).

В подальшому до Договору вносились зміни згідно додаткових угод № 2 від 17.09.2020 та № 3 від 19.11.2020 щодо реєстрації замовником додаткових угод в державній казначейській службі (а.с. 32, 143).

Додатковою угодою № 4 від 29.12.2020 сторони продовжили дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року. Ціна вказаної додаткової угоди 47 800,00 грн. (а.с. 34-35).

Згідно наданих до справи документів, на виконання Договору здійснено такі поставки і оплати:

- Поставка

24.06.2020 згідно накладної № 35 в кількості 3 000 літрів по ціні 21,00 грн за літр на загальну суму 63 000,00 грн без ПДВ:

25.08.2020 згідно накладної № 47 в кількості 1 761,9 літрів по ціні 21,00 грн за літр на загальну суму 37 000,00 грн без ПДВ:

жовтень 2020 згідно накладної № 24 в кількості 2 400 літрів по ціні 21,00 грн за літр на загальну суму 50 400,00 грн без ПДВ:

07.12.2020 згідно накладної № 29 в кількості 4 219,05 грн по ціні 21,00 грн за літр на загальну суму 88 600,00 грн (а.с. 37, 39, 41, 44),

а всього поставка в кількості 11 380,95 літрів на суму 239 000,00 грн;

Оплати:

24.06.2020 згідно платіжного доручення на суму 63 000,00 грн;

26.08.2020 згідно платіжного доручення на суму 37 000,00 грн;

05.10.2020 згідно платіжного доручення № 2159 на суму 50 400,00 грн

07.12.2020 згідно платіжного доручення № 2250 на суму 88 600,00 грн (а.с. 38, 40, 42, 43),

а всього в сумі 239 000,00 грн.

Позивачка оспорила Додаткову угоду № 1 від 07.05.2020 щодо зменшення ціни, вказуючи на те, що така угода суперечить п. 5 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Також у позові зазначено, що така додаткова угода і специфікація підписувалась не ОСОБА_1.

Норми права, застосовані судом.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Оскільки спірні правовідносини у даній справі виникли саме з господарського договору, який було укладено та який виконувався позивачкою як з фізичною особою-підприємцем, суд вважає обґрунтованим визначення належності спору до господарської юрисдикції.

Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

В ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацом другим частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною третьою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41).

Згідно з пунктом 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції на дату укладення оспорюваноїугоди, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

За частиною 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, за таким договором продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662); покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692).

В ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

Як встановлено матеріалами справи, Договір укладено за результатами публічних закупівель відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі".

На дату підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором.

До вказаного Договору підписано Додаткову угоду № 1 від 07.05.2020, за якою зменшено ціну Договору з 342 342,00 грн до 239 639,40 грн без ПДВ та, відповідно, зменшено ціну за одиницю товару з 30,00 грн за літр дизельного палива до 21,00 грн за літр дизельного палива. Всі інші умови Договору, зокрема, щодо кількості та якості товару залишено без змін.

Серед підстав позову позивачка вказала на те, що Додаткову угоду № 1 від 07.05.2020 та Специфікацію не підписувала та зазначила, що таку додаткову угоду підписав її чоловік ОСОБА_2, який не мав на те відповідних повноважень.

Однак, в засіданні суду з розгляду справи по суті 23.11.2023 представник позивачки в присутності особисто позивачки ОСОБА_1 усно повідомила суд про не підтримання обґрунтувань підстав позову щодо обставин не підписання Додаткової угоди №1 від 07.05.2020.

Суд враховує, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають подання заяв "про не підтримання підстав позову в частині", однак, зазначене не виключає необхідність дотримання правил вчинення процесуальних дій.

Так, згідно ст. 177 ГПК України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин є завданням підготовчого провадження і згідно ст. 46 ГПК України заяви про зміну предмета чи підстави позову подаються письмово до закінчення підготовчого засідання з обов`язковим надсилання такої заяви іншим учасникам справи.

Суд констатує, що будь-які письмові заяви позивачки, спрямовані на зміну підстав позову, не надходили.

Поряд з цим, за правилами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ухвалі від 28.08.2023 про відкриття провадження у даній справі суд надав можливим позивачці подати письмові пояснення з питань щодо скріплення оспорюваної угоди печаткою фізичної особи-підприємця і фактичної поведінки з відпуску товару за ціною згідно оспорюваної угоди, а також щодо призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для дослідження підпису постачальника на оспорюваній угоді.

Зазначені пояснення від позивачки не надходили, клопотання про експертизу не заявлялось.

Таким чином позивачкою не заперечено скріплення оспорюваної додаткової угоди печаткою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., не повідомлено про незаконне використання такої печатки та не спростовано обставин фактичної поставки товару з оформленням позивачкою відповідних накладних за ціною згідно Додаткової угоди № 1 від 07.05.2020.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Також позивачкою не додано до справи доказів того, що підпис на оспорюваній угоді належить іншій особі, тоді як саме на позивачку покладений обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Натомість в засіданні суду позивачкою повідомлено про не підтримання обґрунтувань підстав позову щодо не підписання позивачкою додаткової угоди.

За вказаних обставин та враховуючи фактичне виконання Договору з урахуванням зміни ціни згідно оспорюваної Додаткової угоди № 1 від 07.05.2020, суд дійшов висновку, що така додаткова угода є укладеною фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за її власним волевиявленням.

Мотивуючи порушення при укладенні оспорюваної угоди пункту 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", позивачка вказує на те, що письмового звернення Перегонівського ліцею з обґрунтуванням необхідності укласти додаткову угоду, яким проведено зменшення вартості поставки, не отримувала.

Суд зазначає, що редакція пункту 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення.

Зазначений пункт не містить вичерпних та обов`язкових підстав для вказаного, а словосполучення "у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку" включає таку підставу, однак не обмежує лише нею.

Тобто, за наведеним пунктом сторони можуть внести зміни до договору у разі узгодження зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, у тому числі, за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі, у разі зменшення ціни за одиницю товару.

Як встановлено матеріалами справи, зменшення ціни згідно згідно оспорюваної Додаткової угоди № 1 від 07.05.2020 відбулось за згодою сторін, у тому числі ФОП ОСОБА_1., про що свідчить підписання такої угоди та фактична поставка товару за узгодженою зменшеною ціною.

Під час внесення вказаних змін кількість та якість товару залишена без змін, що відповідає умовам зменшення згідно п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, як повідомляє відповідач, посилаючись на висновок торгово-промислової палати, доданим до справи, ціна постачання за Договором з урахуванням внесених змін була вищою ніж середня ціна дизельного пального станом на 07.05.2020 та на 24.06.2020. За твердження відповідача, реалізація дизельного пального за первісно узгодженою ціною 30,00 грн за літр призвело до необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Суд вважає слушним вказані аргументи відповідача, оскільки згідно ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" одним із принципів закупівлі є максимальна економія. Натомість, позивачка під час розгляду справи не навела економічного обґрунтування первісно визначеної ціни, у тому числі її співвідношення із закупівельною, відповідність ринковій тощо.

З підстав викладеного, суд не встановив порушень вимог п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладені оспорюваної Додаткової угоди № 1 від 07.05.2020.

Також можна погодитись з посиланням відповідача на суперечність поведінки позивачки, оскільки саме ФОП ОСОБА_1. оформлювались видаткові накладні із зазначенням ціни товару згідно додаткової угоди в розмірі 21,00 грн за літр без ПДВ та отримувались грошові кошти відповідно до зазначеного розрахунку.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 вказано на те, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium » (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 520/13586/18 зроблено висновок, що якщо особа, яка має право на оспорення документа чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом.

З урахуванням викладеного, є безпідставним посилання позивачки у позові на те, що відповідачем "самостійно було внесено зміни до Договору". Факт виконання Договору свідчить про повну обізнаність позивачки та її погодження щодо ціни, за якою постачався товар. Згідно наданих до справи доказів, розрахунок за товар проведено відповідачем повністю по узгодженій між сторонами ціни згідно Додаткової угоди № 1 від 07.05.2020.

У відповідності до викладеного підстави для визнання недійсною оспорюваної угоди і стягнення з Перегонівського ліцею грошових коштів в розмірі 102 702,60 грн відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Щодо позовної давності.

Відповідачем у відзиві на позов вказаного про пропуск позивачкою строку позовної давності, оскільки позивачка була обізнана щодо оспорюваної додаткової угоди з 07.05.2020, однак позовна заява поданао до суду 24.07.2023.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом наведених норм позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки у даному випадку суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, то позовна давність застосуванню не підлягає.

Одночасно суд звертає увагу, що Законом України № 540-IX від 30.03.2020 доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 вказаний розділ Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.".

Отже, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.

Судові витрати.

За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивачку, оскільки суд відмовив у задоволенні позову повністю.

У відзиві на позов відповідач повідомив про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, подав до суду заяву від 13.11.2023 про стягнення з позивачки вказаних витрат та заявив в засіданні суду 23.11.2023 усну заяву про подання доказів на підтвердження витрат після ухвалення рішення суду.

Позивачка у позовній заяві не повідомляла суд про понесення інших судових витрат (крім судового збору), однак в засіданні суду 23.11.2023 подала усну заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підставі вищевикладеного суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторін на професійну правничу допомогу, про що зазначає в резолютивній частині рішення суду.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 197, 221, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати сторін на професійну правничу допомогу на 08.12.2023 о 12:00 год.

Повідомити сторін, що відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України докази понесених судових витрат подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Забезпечити участь представника ОСОБА_1 в засіданні суду 08.12.2023 об 12:00 год для вирішення питання про судові витрати сторін на професійну правничу допомогу в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації в системі: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Забезпечити участь представника Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в засіданні суду 08.12.2023 об 12:00 год для вирішення питання про судові витрати сторін на професійну правничу допомогу в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації в системі: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Провести засідання суду, призначене на 08.12.2023 об 12:00 год, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду засобами підсистеми ЄСІТС за допомогою свого Електронного кабінету і власних технічних засобів або у приміщенні іншого суду і за допомогою технічних засобів суду. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розроблена адміністратором ЄСІТС та розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити ОСОБА_1 та Перегонівському ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області до електроннихо кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повне рішення складено 01.12.2023.

Суддя В.В.Тимошевська