Рішення

від 28.11.2023 по справі 921/615/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/615/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Кос В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП", м.Світловодськ Кіровоградської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БРОТЕКС УКРАЇНА, м.Тернопіль

про стягнення 407797,51грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП", м.Світловодськ Кіровоградської області звернулося 06.09.2023 (згідно з накладною оператора поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" на поштове відправлення №3960023906931) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОТЕКС УКРАЇНА», м.Тернопіль, про стягнення 344425,00грн боргу, 13614,89грн інфляційних нарахувань, 6822,45грн 3% річних та 42935,17грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору №19/12.2022 від 19.12.2022 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

В обґрунтування позову позивач вказує, що ним на виконання взятих на себе договірних зобов`язань, на підставі погоджених сторонами заявок про надання послуги з перевезення вантажу надано відповідачу транспортні послуги на загальну суму 461300,00грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними та підписаними обома сторонами Актами наданих послуг. Однак, відповідач свої грошові зобов`язання виконав частково на суму 116875,00грн, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в розмірі 344 425,00грн. У зв`язку з цією обставиною, товариство звернулося з позовом про захист його майнових прав на суму боргу, нарахувавши інфляційні втрати, 3% річних та, на підставі п.7.3 договору №19/12.2022 від 19.12.2022, пеню.

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов чи інших заяв по суті спору чи заяв з процесуальних питань не скористався; доказів погашення заборгованості не подав.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 17.10.2023, котре відкладалося на 14.11.2023.

Ухвалою суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 28.11.2023.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів на адресу електронної пошти позивача та його адвоката. Між тим, ухвалою суду від 24.11.2023 на підставі ч.4 ст.170 ГПК України повернуто без розгляду заяву представника позивача без номера від 22.11.2023 (вх.№9466 від 22.11.2023) про його участь у судовому засіданні 27.11.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про розгляд цієї справи ТОВ БРОТЕКС УКРАЇНА повідомлялося шляхом направлення рекомендованими поштовими відправленнями ухвал суду від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі, від 17.10.2023 про відкладення підготовчого засідання та від 14.11.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на адресу зареєстрованого місцезнаходження товариства, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, уся судова кореспонденція відділенням поштового в`язку повернута не врученою адресату із зазначенням причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання" (довідки форми №20 від 26.09.2023, від 21.11.2023 долучено до справи).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.4 ст.120 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд даної справи судом.

Сторонами не заявлено клопотань про відкладення судового засідання.

Згідно з п.4 ч.3 ст.202 ГПК України, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи, відтак враховуючи надання можливості сторонам в рівній мірі представити документи, які мають значення для вирішення спору, враховуючи те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, а також беручи до уваги відсутність заяв, клопотань про відкладення судового засідання, достатність доказів, якими обґрунтовуються вимоги, а також застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.42 та ст.46 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами згідно ч.9 ст.165 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП" як Перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю БРОТЕКС УКРАЇНА як Замовником, укладено договір №19/12.2022 (далі - договір), відповідно до умов якого Перевізник зобов`язався забезпечити перевезення вантажу 3амовника в порядку та строки, визначені в погоджених сторонами замовленнях, а Замовник зобов`язався пред`являти Перевізнику до перевезення вантаж в порядку, кількості і терміни відповідно до умов цього договору, та оплатити належним чином надані Перевізником послуги (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що Перевізник надає такі послуги: приймання до перевезення в місцях завантаження вантажів, перевезення в пункти призначення і передача їх представникам Замовника; проведення операцій по завантаженню вантажів; проведення в пунктах призначення операцій з розвантаження вантажів; забезпечення необхідного для вищевказаних дій обладнання; забезпечення наявності і заповнення всієї необхідної для здійснення перевезень документації відповідно до вимог Замовника та чинного законодавства; забезпечення диспетчеризації автотранспорту, залученого до перевезення.

Перевізник надає Замовнику послуги на підставі і відповідно до погоджених сторонами замовлень на перевезення (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.5 договору Замовлення вважається погодженим, якщо таке підписане сторонами і скріплене печатками (штампами) та направлене способом, передбаченим цим договором. Погоджене замовлення є обов`язковим для виконання сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п.5.2, 5.3.2, 5.3.4 договору приймання вантажу Замовником від Перевізника здійснюється уповноваженими представниками обох сторін та оформляється товарно-транспортними накладними та актами приймання-передачі, які теж підписуються сторонами.

У пункті 6.1 договору передбачено, що вартість послуг перевезення вантажу зазначається у погоджених сторонами Замовленнях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Оплата послуг Перевізника здійснюється шляхом переведення грошових коштів з рахунку Замовника на рахунок Перевізника в порядку і строки, зазначені в погоджених сторонами замовленнях (п.6.2 договору).

Згідно з п.7.1 договору, за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору, винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 7.3 договору визначено, що за прострочення Замовником свого зобов`язання щодо оплати послуг з перевезення вантажу, фактично наданих Перевізником, Замовник сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Договір набрав чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх обов`язків за цим договором. Послуги з перевезення вантажів Перевізником за цим договором надаються до 31.12.2023 (п.10.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано Заявки про надання послуги з перевезення вантажу, а саме:

- №1 від 19.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кременчук Полтавської області с.Ковалівка Миргородського району Полтавської області м.Кагарлик Київської області із завантаженням 21.12.2022 грузу вартістю 500000,00грн;

- №2 від 22.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кагарлик Київської області - с.Семеринки Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 23.12.2022 грузу, вартістю 700000,00грн;

- №3 від 22.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кагарлик Київської області - с.Семеринки Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 26.12.2022 грузу, вартістю 600000,00грн;

- №4 від 22.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кременчук Полтавської області - с.Семеринки Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 26.12.2022 грузу, вартістю 600000,00грн;

- №5 від 22.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кременчук Полтавської області - с.Ковалівка Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 27.12.2022 грузу, вартістю 700000,00грн;

- №6 від 22.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кагарлик Київської області - с.Семеринки Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 28.12.2022 грузу, вартістю 600000,00грн;

- №7 від 22.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кагарлик Київської області - с.Семеринки Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 28.12.2022 грузу, вартістю 600000,00грн;

- №1 від 26.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кременчук Полтавської області - с.Ковалівка Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 02.01.2023 грузу, вартістю 700000,00грн;

- №8 від26.12.2022 на перевезення по маршруту м.Кагарлик Київської області - с.Ковалівка Миргородського району Полтавської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 29.12.2022 грузу, вартістю 700000,00грн;

- №2 від 02.01.2023 на перевезення по маршруту м.Кагарлик Київської області - с.Байрак Роменського району Сумської області - м.Кагарлик Київської області із завантаженням 04.01.2023 грузу, вартістю 700000,00грн.

У перелічених Заявках сторони домовились, що оригінали усіх документів (договору, рахунку, акту виконаних робіт та товарно-транспортних накладних) повинні бути надіслані протягом трьох робочих днів та повернуті протягом п`яти діб з моменту отримання.

Заяви підписані сторонами та скріплені їхніми печатками, а отже прийняті до виконання.

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП" виконано узгоджені сторонами в Замовленнях транспортні послуги, а Товариством з обмеженою відповідальністю БРОТЕКС УКРАЇНА такі прийняті без зауважень чи будь-яких застережень, що підтверджується Актами наданих послуг №2227 від 22.12.2022 на суму 31075,00грн, №2250 від 24.12.2022 на суму 42900,00грн, №2257 від 27.12.2022 на суму 42900,00грн, №2258 від 27.12.2022 на суму 31075,00грн, №2267 від 28.12.2022 на суму 31075,00грн, №2276 від 29.12.2022 на суму 62150,00грн, №2277 від 29.12.2022 на суму 62150,00грн, №2278 від 30.12.2022 на суму 62150,00грн, №3 від 03.01.2023 на суму 31075,00грн, №13 від 05.01.2023 на суму 64750,00грн, а також оформленими та підписаними товарно-транспортними накладними №80016568 від 21.12.2022, №80016594 від 23.12.2022, №80016642 від 26.12.2022, №80016639 від 26.12.2022, №80016653 від 27.12.2022, №80016667 від 28.12.2022, №80016646 від 28.12.2022, №80016682 від 29.12.2022, №80016737 від 02.01.2023, №32426289 від 04.01.2023. Всього надано транспортних послуг на суму 461300,00грн.

На оплату наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки №2193 від 22.12.2022 на суму 31075,00грн, №2216 від 24.12.2022 на суму 42900,00грн, №2223 від 27.12.2022 на суму 42900,00грн, №2224 від 27.12.2022 на суму 31075,00грн, №2233 від 28.12.2022 на суму 31075,00грн, №2242 від 29.12.2022 на суму 62150,00грн, №2243 від 29.12.2022 на суму 62150,00грн, №2244від 30.12.2022 на суму 62150,00грн, №3 від 03.01.2023на суму 31075,00грн, №14 від 05.01.2023 на суму 64750,00грн.

Однак відповідачем, в свою чергу, грошові зобов`язання перед позивачем виконано частко в розмірі 116875,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1452 від 22.12.2022 на суму 31075,00грн, №1475 від 03.01.2023 на суму 42900,00грн, №1476 від 03.01.2023 на суму 42900,00грн, внаслідок чого станом на 06.09.2023 заборгованість по оплаті наданих послуг в розмірі 344425,00грн.

З метою врегулювання даного господарського спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №1-06/23 від 08.06.2023 про погашення заборгованості, яку останній не отримав, оскільки відповідне поштове відправлення №3960023633064 від 09.06.2023 повернуто відділенням поштового зв`язку не врученим адресату у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання (опис вкладення до поштового відправлення та результат відстеження його пересилання долучено до справи).

Відтак, з метою захисту порушених майнових прав, позивач звернувся до суду з цим позовом та, окрім суми основного боргу, просив суд стягнути 3% річних в розмірі 6822,45грн, інфляційні втрати в розмірі 13614,89грн та пеню в розмірі 42935,17грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 19 грудня 2022 року між сторонами укладено договір №19/12.2022 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого ТОВ "ТРАНС БІТ ГРУПП" зобов`язалося забезпечити перевезення вантажу ТОВ БРОТЕКС УКРАЇНА в порядку та строки, визначені в погоджених сторонами замовленнях, а ТОВ БРОТЕКС УКРАЇНА зобов`язався пред`являти до перевезення вантаж в порядку, кількості і терміни відповідно до умов цього договору, та оплатити належним чином надані Перевізником послуги.

Строк, протягом якого надаються послуги за цим договором, сторонами у п.10.1 договору визначено до 31.12.2023.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг з перевезення вантажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 64 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно із статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Заявка подається перевізнику у строк, визначений договором. За погодженням із перевізником замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв`язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки (п. 3.8. Правил).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2, 10.5 Правил, перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2). Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Як свідчать матеріали справи, позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на заявки про надання транспортних послуг з перевезення вантажу, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки - фактури.

Умовами договору, а саме пунктами 2.1, 6.2 договору визначено, що Перевізник надає послуги Замовнику на підставі і відповідно до погоджених сторонами замовлень на перевезення, а Замовник зобов`язується оплатити послуги перевізника шляхом переведення грошових коштів з рахунку Замовника та рахунок Перевізника в порядку і строки, зазначені в погоджених сторонами замовленнях.

Встановлено, що сторонами узгоджено заявки на перевезення вантажу №1 від 19.12.2022, №2 від 22.12.2022, №3 від 22.12.2022, №4 від 22.12.2022, №5 від 22.12.2022, №6 від 22.12.2022, №7 від 22.12.2022, №1 від 26.12.2022, №8 від26.12.2022, №2 від 02.01.2023.

Приймання вантажу від Замовника до Перевізника здійснювалося уповноваженими представниками обох сторін і оформлялося товарно-транспортними накладними та Актами приймання-передачі (п.п.5.2, 5.3.2 договору).

Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем в період з 21.12.2022 по 05.01.2023 надано відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України (внутрішнє сполучення), про що між сторонами складені та підписані без зауважень відповідні товарно-транспортні накладні та Акти надання послуг на загальну суму 461300,00грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та умови договору, надані позивачем товарно-транспортні накладні та акти надання послуг є належними та допустимими доказами надання виконавцем послуг з перевезення вантажу по території України, зміст яких, зокрема, відмітки про доставку вантажу та отримання його вантажоотримувачем (представниками Замовника), дають суду підстави дійти висновку про належне виконання позивачем як перевізником обов`язків з прийняття вантажу до перевезення та належної передачі вантажу вантажоотримувачу.

Отже, позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з перевезення вантажів за замовленнями відповідача в обумовлених сторонами обсягах та за належною якістю, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг без будь-яких зауважень.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Як вже зазначалося, оплата послуг здійснюється у безготівковій формі в порядку і строки, зазначені в погоджених сторонами замовленнях (п.6.2 договору).

Поряд з цим, у Заявках про надання послуг перевезення вантажу сторонами не визначено строку здійснення оплати наданих послуг.

Матеріали справи підтверджують, що одночасно з оформленням прийняття-передачі послуг шляхом підписання відповідних Актів, в яких сторонами, зокрема погоджено ціну послуг по кожному перевезенню вантажу, позивачем було виставлено рахунки на оплату прийнятих відповідачем транспортних послуг на загальну суму 461300,00грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Заперечення щодо розміру та порядку нарахувань за договором, матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачу усіх документів, які підтверджують надання транспортних послуг, а також погодження їх вартості.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.14.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Таким чином, Правилами перевезення вантажів встановлено обов`язок Замовника оплатити вартість наданих послуг не пізніше трьох днів після здійснення перевезення.

У даному випадку послуги з перевезення надавалися 21.12.2022 на суму 31075,00грн, 23.12.2022 на суму 42900,00грн, 26.12.2022 на суму 42900,00грн, 26.12.2022 на суму 31075,00грн, 27.12.2022 на суму 31075,00грн, 28.12.2022 на суму 62150,00грн, 28.12.2022на суму 62150,00грн, 29.12.2022 на суму 62150,00грн, 02.01.2023 на суму 31075,00грн, 04.01.2023 на суму 64750,00грн, а відтак протягом трьох днів по кожному здійсненому перевезенню відповідач зобов`язаний оплатити надані транспортні послуги, вартість яких погоджено в Актах надання послуг, котрі останнім підписано без жодних зауважень чи застережень.

Відповідач своїх зобов`язань в частині здійснення повної оплати наданих послуг належним чином не виконав, провівши лише часткову оплату виставлених позивачем рахунків у загальному розмірі 116875,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій, в результаті чого у відповідача станом на день звернення з позовом до господарського суду (06.09.2023) утворилась заборгованість в розмірі 344425,00грн.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та, оскільки на момент прийняття рішення доказів повної оплати наданих позивачем транспортних послуг відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 344425,00грн боргу підлягають задоволенню.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки наведено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат в розмірі 13614,89грн, такі нарахування здійснено за період з січня 2023 по липень 2023 включно, виходячи із суми боргу 344425,00грн.

Також позивачем нараховано за період з 07.01.2023 по 04.09.2023 та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 6822,45грнгрн, котрі нараховані на суму боргу 344425,00грн.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши методику та правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо проведення остаточного розрахунку за транспортні послуги, на суму 344425,00грн, строк настання оплати кожного замовлення, перевіривши вказані у розрахунках позивача суму простроченого зобов`язання, період нарахування, судом встановлено, що заявлені до стягнення 13614,89грн інфляційні нарахування, 6822,45грн - 3% річних є обґрунтованими, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Крім того, позивач, на підставі умов договору (7.3 договору), заявив до стягнення пеню у розмірі 42935,17грн, нараховану на суму боргу 344425,00грн за період з 07.01.2023 по 07.07.2023.

Відповідно до положень ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за прострочення Замовником свого зобов`язання щодо оплати послуг з перевезення вантажу, фактично наданих Перевізником, Замовник сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд зазначає, що такі вимоги в розмірі 42935,17грн нараховані правомірно (розрахунок пені міститься в матеріалах справи), тому підлягають стягненню з відповідача.

Висновки господарського суду.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а в силу положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони у справі, а суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Дослідивши подані позивачем докази суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв`язаними у сукупності доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача 344425,00грн боргу, 13614,89грн інфляційних нарахувань, 6822,45грн - 3% річних, 42935,17грн пені.

Розподіл судових витрат.

Зважаючи на докази, подані на підтвердження понесених судових, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Також слід зазначити, що позивачем судовий збір сплачено в розмірі 6760,99грн на підставі платіжної інструкції №2140 від 04.09.2023, проти необхідних 6116,96грн (407797,51х1,5%). За ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернення надмірно сплаченого судового збору проводиться за ухвалою суду на підставі клопотання особи, яка його сплатила. Оскільки позивачем не подано клопотання про повернення з бюджету надмірно сплаченої суми судового збору, дане питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 127, 129, 219, 220, 222, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БРОТЕКС УКРАЇНА (вулиця Медова, будинок 18, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 42665181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП" (вулиця Будівельників, будинок 16, квартира 55, місто Світловодськ, Кіровоградської області, ідентифікаційний код 38484105) 344425 (триста сорок чотири тисячі чотириста двадцять п`ять)грн 00коп. боргу, 13614(тринадцять тисяч шістсот чотирнадцять)грн 89коп. інфляційних нарахувань, 6822(шість тисяч вісімсот двадцять дві)грн 45коп. 3% річних, 42935(сорок дві тисячі дев`ятсот тридцять п`ять)грн 17коп. пені та 6116(шість тисяч сто шістнадцять)грн 96коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено на підписано 01.12.2023.

Суддя Н.О. Андрусик