Ухвала

від 28.11.2023 по справі 463/936/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/936/23

Провадження №1-кс/463/8405/23

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

28 листопада 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ТОВ «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою від 13.02.2023 у справі №463/936/23 (провадження №1-кс/463/1041/23) в межах кримінального провадження №42022140000000255 від 30.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 201-2 КК України, просить скасувати арешт автомобіля SCANIA P94DB, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «Львівальянсбуд» та застосовану Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова передачу в управління для реалізації належного ТОВ «Львівальянсбуд» автомобіля SCANIA P94DB, д.н.з. НОМЕР_1 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Клопотання обґрунтовує тим, що заявник є власником транспортного засобу, а саме: вантажного автомобіля марки SCANIA P94DB, д.н.з. НОМЕР_1 . На підставі Договору оренди транспортного засобу № 01/28-10 від 28 жовтня 2022 року заявник передав вказаний автомобіль в тимчасове користування Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) для використання підприємницькій діяльності останнього.

23 серпня 2023 року заявник звернувся до орендаря з вимогою повернути вказаний автомобіль. У відповідь орендар вказав, що повернути автомобіль не може оскільки Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 13.02.2023 року у справі №463/936/23 на орендований автомобіль марки SCANIA P94DB, д.н.з. НОМЕР_1 накладено арешт в рамках кримінального провадження № 42022140000000255 від 30.08.2022 року. Крім того Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 11 липня 2023 року вказаний автомобіль передано в управління для реалізації Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Заявник вважає, що наявні підстави для скасування арешту вказаного транспортного засобу, які передбачені ст. 174 КПК України та скасування передачі вказаного автомобіля Національному агентству в управління для реалізації, оскільки не є власністю підозрюваного чи обвинуваченого, він не арештований для забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

Європейський суд з прав людини висловив позицію, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98). Згідно з практикою ЄСПЛ втручання у власність фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема: законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, з яким погодився і суд про те, що продаж автомобіля Національним агентством третім особам є можливим без жодної шкоди для кримінального провадження, то обмеження права власності заявника щодо цього автомобіля, а тим більше його вилучення та продаж стороннім особам не відповідає критеріям правомірності втручання держави у право власності заявника.

Зазначені вище доводи свідчать про те, що обставини, які зумовлювали необхідність накладення арешту на автомобіль, на даний час, відпали, а подальше обмеження заявника у володінні, користуванні та розпорядженні цим автомобілем є невиправданим з точки зору мети застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. Подальше збереження арешту даного автомобіля та передання його Національному агентству для реалізації призведе до порушення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та необхідністю забезпечення дотримання права заявника на мирне володіння своїм майном, тому просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні представник ТОВ «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що з часу вилучення майна у листопаді 2022 року жодні слідчі дії з таким не проводились, у кримінальному провадженні підозра жодній особі не оголошувалась.

Уповноважений прокурор на розгляд клопотання 16.11.2023 не з`явився, подав клопотання про відкладення судового засідання, однак у наступне судове засідання 28.11.2023 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причин неявки слідчому судді не повідомив, жодних заперечень проти скасування арешту майна не скерував.

Заслухавши пояснення представника власника майна, слідчого, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, а також клопотання про накладення арешту на майно у справі №463/936/23 (провадження №1-кс/463/1041/23), слідчий суддя встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 13.02.2023 у справі №463/936/23 (провадження №1-кс/463/1041/23) задоволено клопотання прокурора про арешт майна; постановлено накласти арешт, зокрема на автомобіль марки «Scania», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (п.444).

При цьому, як вбачається зі змісту ухвали слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити, оскільки прокурором наведено обставини, які дають достатні підстави вважати, що вказане у клопотанні майно, яке постановою прокурора від 10.02.2023 визнано речовими доказами, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, так як може бути використане як доказ факту і обставин вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що автомобіль марки Scania P94DB, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «Львівальянсбуд», що підтверджується долученою до клопотання про скасування арешту майна копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм, майном. Ніхто не може бути позбавлений, своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

В той же час прокурором не представлено жодних доказів, що потреба у подальшому арешті майна не відпала. Так, як вбачається зі змісту клопотання та пояснень представника заявника, наданих в судовому засіданні, з моменту накладення арешту жодні слідчі дії ні з майном, ні з участю його власника не проводились, на допит ніхто не викликався, в той час як жодних доказів на спростування таких доводів прокурором не представлено, не повідомлено які слідчі дії з таким майном проводяться чи планується проводитись, що виправдовувало б такий ступінь втручання в законні права ТОВ «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» як власника майна та не порушувало баланс між втручанням у права та свободи останнього і потребами досудового розслідування.

Враховуючи вищенаведене, оскільки власник майна не був присутній при розгляді питання про арешт майна, а викладені ним доводи щодо скасування такого є обґрунтованими, беручи до уваги також відсутність будь-яких заперечень сторони обвинувачення щодо скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в частині скасування арешту транспортного засобу підлягає до задоволення.

В той же час, оскільки згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, дія договору про управління активами відповідно до абз.2 ч.3 ст.21 вказаного закону припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів, а тому скасування арешту майна, що належить ТОВ «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» припиняє і передачу такого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у зв`язку з чим підстави для прийняття такого рішення слідчим суддею відсутні.

Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України,-

п о с т а н о в и в :

клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВАЛЬЯНСБУД» про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 13.02.2023 у справі №463/936/23 (провадження №1-кс/463/1041/23) в межах кримінального провадження №42022140000000255 від 30.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 201-2 КК України, на автомобіль марки Scania P94DB, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ТОВ «Львівальянсбуд».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01.12.2023.

Суддя ОСОБА_1