Рішення

від 30.11.2023 по справі 759/15350/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.11.2023 Справа № 759/15350/21

Унікальний № 759/15350/21

Провадження № 2/756/1730/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Євтушик В.І

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Київської міської ради, Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Науменко Марина Геннадіївна, Обслуговуючий кооператив садівницьке товариство "Сонячне", про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення черги про вступ до спадщини та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в липні 2921 року звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовними вимогами до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Науменко М.Г. про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення черги про вступ до спадщини, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03.08.2021 року справу направлено за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О. 27.10.2021 року.

Ухвалою від 10.11.2021 року позивачу надано строк на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали судді від 10.11.2021 року, яку позивач отримала 12.01.2022 року, 18.01.2022 року позивач надала суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою від 21.01.2022 року розгляд справи призначено в загальному позовному провадженні. Подаючи уточнену позовну заяву до Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 в обґрунтування позову вказує, що з 1999 року по січня 2021 року (21 рік) ОСОБА_4 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 та у будинку АДРЕСА_3 садового товариства «Сонячне». Проживали разом у належній їй трикімнатній квартирі та в її будинку, оскільки було комфортніше проживати на значно більшій за площею квартирі та в обладнаному садовому будинку. ОСОБА_4 мав однокімнатну квартиру та необлаштовану ділянку з вагончиком без світла, води і тепла.

Проживаючи разом мали спільний бюджет, який складався з отриманих заробітних плат і пенсійних виплат. Трудовий стаж чоловіка складав більше 60 років, а її - 58 років.

За спільні кошти придбавали продукти харчування, техніку. Інструменти та господарський інвентар для постійного користування, а саме: комплект меблів; бензокосилку та електрокосилку; електропилу; електродрель; електроплиту; мікрохвильову піч; набори спеціальних інструментів та господарського інвентаря; труби для подачі води. Разом були проведені спільні капітальні витрати на будування нової автомобільної стоянки на земельній ділянці 110. Крім того, щомісяця витрачали спільні кошти на: придбання палива для автомобіля «Жигулі» та оплату електроенергії, на експлуатацію техніки, приборів опалення та освітлення приміщень, сплату послуг електроенергії та членських внесків за земельні ділянки НОМЕР_3.

Зазначає, що в родині були розподілені обов`язки, а саме: чоловік займався господарськими, ремонтно-будівельними справами - збудував після пожежі новий туалет і літню душову кімнату, а також у квартирі, де разом проживали, зробив ремонт та обшивку двох балконів. Крім того, виконував роботи з ремонту домашньої техніки.

Позивач займалася домашнім господарством: готувала їжу, прибирала приміщення та територію садових ділянок № НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 , прала білизну, слідкувала та сплачувала всі рахунки , які їм надходили.

Чоловік мав важкі хвороби: кісний анкілоз правого голеностопного суглобу та деформуючий артроз правого тазобедреного та колінного суглобів у зв`язку з чим у нього була порушена функція ходи. Йому була встановлена інвалідність другої групи.

Турбувалася про нього, забороняла йому виконувати тяжкі роботи, слідкувала за його відпочинком та станом здоров`я, замовляла та придбавала йому медикаменти та засоби особистої гігієни.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилося спадкове нерухоме та рухоме майно. Вважаючи ОСОБА_4 своїм чоловіком, звернулася в нотаріальну контору по місцю реєстрації померлого з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус надала відмову у зв`язку з тим, що в офіційному шлюбі не перебували, а факт спільного проживання судом не встановлений.

Раніше з заявою про вступ у спадщину звернулася племінниця померлого ОСОБА_3 , яка має намір отримати все інше майно, яке залишилося: гараж; автомобіль, земельну ділянку 8,4 соток; кошти на картках та банківському депозиті. Про це свідчить відкрита нею у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу спадкова справа померлого ОСОБА_4 . Зі слів ОСОБА_3 дізналася, що ОСОБА_4 10.09.2019 року залишив заповіт на однокімнатну квартиру дочці другої племінниці, яка померла у 2020 році. Просила надати копію заповіту для ознайомлення, проте було відмовлено не зважаючи на те, що 21 рік користувалася даним майном, а також земельною ділянкою яку обробляла, садила дерева та сплачувала членські внески. Крім того, чоловік за декілька років до смерті передав їй всі оригінали документів на земельну ділянку для подальшого їх оформлення на неї, а саме: Державний акт про право приватної власності на землю ІУ-КВ № 027353 від 17.04.2002 р.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень. Індексний номер витягу № 27257145 від 25.09.2014 року.

Зазначає, що має право та необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для захисту своїх прав. Такий факт необхідний для прийняття спадщини. Просить суд встановити юридичний факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу у період з 1999 року і до 2021 року та встановити першу чергу про вступ до спадщини; зобов`язати приватного нотаріуса Науменко М.Г. Київського міського нотаріального округу прийняти її заяву про прийняття спадщини та видати свідоцтво про право на спадщину.

06.06.2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу подала заяву про розгляд справи без її участі.

01.08.2022 року до суду надійшла письмова заява від ОСОБА_3 , яка зазначила, що з позовними вимогами погоджується, просить проводити розгляд справи без її участі та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України. (а.с. 125).

Ухвалою від 04.08.2022 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Науменко М.Г. копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_4

16.01.2023 року до суду надійшла копія спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою від 24.01.2023 року з занесенням до протоколу судового засідання залучено до участі в розгляді справи в якості відповідача ОСОБА_2 , спадкоємця за заповітом частини майна померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 07.07.2023 року з занесенням до протоколу судового засідання в якості співвідповідачів залучено Київську міську раду, Козинську селищну раду Обухівського району Київської області та третьою особою залучено Обслуговуючий кооператив садівницьке товариство «Сонячне».

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла письмова заява в якій вона не заперечувала проти задоволення позову, просила проводити розгляд справи без її участі.

Від співвідповідача Київської міської ради надійшов відзив на позов в якому просили суду проводити розгляд справи без їх участі, постановити рішення відповідно до норм діючого законодавства.

26.09.2023 року по справі проведено підготовче засідання.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, з обставин викладених у позові та просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову. Суду пояснювала, що ОСОБА_4 є рідним братом її бабусі і він залишив заповіт на її ім`я на квартиру. Також зазначала, що з ОСОБА_4 вона менше спілкувалася, він більше спілкувався зі своєю племінницею ОСОБА_3 яка за фахом є лікарем і він до неї звертався також як до фахівця.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, суду пояснювала, що вона є рідною племінницею ОСОБА_4 і у неї з ОСОБА_1 спору стосовно спірного майна не має. Зазначала, що звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , проте у неї не вистачає всіх документів для підтвердження факту родинних стосунків, а адвокат яка займалася її справою через війну виїхала з України. В судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку .

Співіввідповідачі та третя особа також в судові засідання не з`являлися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Співвідповідач Козинська селищна ради Обухівського району Київської області подала заяву про розгляд справи без участі їх представника, при постановленні рішення покладалися на розсуд суду.

Співвідповідач Київська міська рада також просила проводити розгляд справи без участі їх представника. Третя особа в судові засідання не з`являлася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі нез`явившихся осіб.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України, які кореспондуються з вимогами ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що не стосуються предмета доказування.

В ході розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 161 т.1), який залишив заповіт на кв. АДРЕСА_5 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.176 т.1)

02.03.2021 року, у строки визначені законом з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3 .

Як убачається з матеріалів спадкової справи відповідач ОСОБА_3 надала приватному нотаріусу свідоцтво про народження ОСОБА_4 де батьками зазначено ОСОБА_5 , матір - ОСОБА_6 . (а.с.169 т.1). У свідоцтві про народження ОСОБА_7 батьками зазначено - ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_9 , яка змінила прізвище на ОСОБА_10 батьками зазначено ОСОБА_11 та ОСОБА_7 . (а.с.170 т.1 звор.)

19.07.1986 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_10 . (а.с.171 т.1 звор.)

Також у строки визначені законом із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_2 (а.с.173 т.1)

17.06.2021 року із заявою про прийняття спадщини звернулася також ОСОБА_1 (а.с.185 т.1)

Як убачається з відповіді приватного нотаріуса Григор Н.М. було роз`яснено, що відповідно до матеріалів спадкової справи заяву про прийняття спадщини подала спадкоємиця другої черги, спадкоємці першої черги відсутні. У зв`язку з тим, що Ви проживали з спадкоємцем у цивільному шлюбі більше як 5 років, то нотаріус зазначає, що її можна віднести до четвертої черги спадкоємців. Також рекомендовано звернутися до суду. (а.с. 190 т.1)

Що стосується вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 315 ЦПК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку позовного провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, ознаками фактичної сім`ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу не заперечує спадкоємець за заповітом . Також вказані обставини не заперечує і ОСОБА_3 . Факт спільного проживання позивач доводить суду також і актом СТ «Сонячне» від 19.06.2021 року . (а.с.10 т.1).

Тобто у суду є всі підстави для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 2004 року до 26.01.2021 року. При цьому суд відмовляє у встановленні факту спільного проживання в період з 1999 року по 2004 р.р., оскільки встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу у зазначений період не було передбачено нормами КпШС.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.(ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ч.2 ст.1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця , його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали з спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Стаття 1266 ЦК України визначає спадкування за правом представлення, а саме:

внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матерів, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;

прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;

племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;

двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;

якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкування по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Позивач не перебувала зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, а тому не відноситься до кола спадкоємців першої черги померлого, а відноситься до кола спадкоємців померлого четвертої черги.

Стосовно вимоги про встановлення першої черги до вступу у спадщини, то суд відмовляє у задоволенні даної вимоги, оскільки черговість спадкування встановлено нормами ЦК України, а саме ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Щодо вимоги про зобов`язання приватного нотаріуса Науменко М.Г. Київського міського нотаріального округу прийняти заяву про прийняття спадщини та видати свідоцтво про право на спадщину суд також відмовляє, оскільки зобов`язання на третіх осіб судом не може бути покладено. Позовні вимоги заявляються до відповідачів, а не до третіх осіб.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 2, 4, 12,13,76-81,141,158, 228, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Київської міської ради, Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Науменко Марина Геннадіївна, Обслуговуючий кооператив садівницьке товариство "Сонячне", про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення черги про вступ до спадщини та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Встановити юридичний факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу у період з 01.01.2004 року і до 26.01.2021 року.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2023 року.

Суддя Н.О. Яценко