Рішення

від 30.11.2023 по справі 160/6698/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 рокуСправа №160/6698/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» до Одеської митниці про визнання протиправним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (далі - ТОВ «СОЛ ЮНІОН», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (далі митниця, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200395/2 від 14.12.2022;

- визнати протиправним рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200394/2 від 14.12.2022;

- визнати протиправною карту відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001409;

- визнати протиправною карту відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001408.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.09.2022 між компанію ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (Україна) укладено контракт №22/09/22-1 (далі - Контракт), згідно з пунктами 2.1., 2.2. якого: «Продавець зобов`язується поставити Товар, узгоджений Сторонами у відповідні Специфікації, та передати належні до Товару документи, передати право власності згідно з умовами цього Контракту, а Покупець зобов`язується приймати і своєчасно та в повному обсязі оплачувати Товар, в порядку і на умовах, передбачених цим Контрактом та додатковими угодами до нього. Кількість, асортимент, фасовка і вартість Товару, а також строки поставки Товару визначаються та узгоджуються Сторонами у відповідній Специфікації на кожну-партію Товару, що є невід`ємною частиною цього Контракту». У Специфікації №4 від 07. 11.2022 до Контракту сторони домовились, що компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. поставить ТОВ «СОЛ ЮНІОН» Продукт Рис білий тип IR-64 в кількості 43 000, 00 кг, вартістю 0, 575 доларів, за кг. Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації №4 від 07.11.2022 становить 24 725, 00 доларів. Порядок оплати відповідно до Специфікації №4 від 07.11.2022 - 100 % передоплати здійснюється перед відвантаженням Товару зі складу Продавця. За платіжним дорученням в іноземній валюті від 08.11.2022 з рахунку ТОВ «СОЛ ЮНІОН» було здійснено swift-платіж в сумі 24 725,00 доларів в призначенні платежу вказано необхідну інформацію про отримувача переказу - компанію ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина), а також посилання на контракт № 22/09/22-1 від 22.09.2022 та інвойс № 071113 від 07.11.2022. Поставка Товару, придбаного Позивачем у компанії ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина) відповідно до Специфікації №4 від 07.11.2022 відбувалась в два етапи, оскільки вантаж був значним і його було розподілено на дві машини. Перша частина товару ввозилась позивачем на митну територію раніше за МД №22UA500500044260US від 30.11.2022, у прийнятті та оформлені товару за якою позивачеві також було відмовлено, проте таку неправомірну відмову було оскаржено ТОВ «СОЛ ЮНІОН» в судовому порядку та отримано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №160/20416/22, яким позовні вимоги ТОВ «СОЛ ЮНІОН» задоволено, визнано протиправними рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.11.2022 №UA500500/2022/200377/2 та картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001333. Після отримання МД №22UA500500045672U0 від 13.12.2022 Одеська митниця під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації позивача зобов`язала декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. 14.12.2022 митний брокер ТОВ «ВІЗДОМ», діючий в інтересах ТОВ «СОЛ ЮНІОН», надіслав до митного органу лист 2 №б/н, яким повідомив митний орган про те, що усі наявні на той час у ТОВ «СОЛ ЮНІОН» документи було надано ним під час подання митої декларації, інші додаткові документи надаватись не будуть. У відповідь відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001409 та зазначив, що позивачеві необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 14.12.2022 №UA500500/2022/20039512. Відтак, відповідно до первісної декларації №22UA500500045672U0 від 13.12.2022, митний платіж, згідно із заявленою позивачем митної вартості товару, мав складати 146 140, 63 грн., а митний платіж, згідно з скорегованою митною вартістю відповідачем, складає 208 506, 84 грн., отже, митний платіж було збільшено на 62 366, 21 грн. у зв`язку з корегуванням митної вартості товару. Митний платіж сплачено за рахунок попередньо внесених позивачем коштів на свій депозитний рахунок згідно платіжного доручення №1294 від 06.12.2022. В Специфікації №5 від 21.11.2022 до Контракту сторони домовились, що компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. поставить ТОВ «СОЛ ЮНІОН» продукт - Рис білий тип IR-64 в кількості 43 000, 00 кг, вартістю 0, 575 доларів за кг. Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації №5 від 21.11.2022 становить 24 725, 00 доларів. Порядок оплати згідно із Специфікацією №5 від 21.11.2022 - 100% передоплати здійснюється перед відвантаженням товару зі складу продавця. За платіжним дорученням в іноземній валюті від 22.11.2022 з рахунку ТОВ «СОЛ ЮНІОН» було здійснено swift-платіж в сумі 24 725,00 доларів в призначенні платежу вказано необхідну інформацію про отримувача переказу - компанію ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина), а також посилання на контракт №22/09/22-1 від 22.09.2022 та інвойс №211113 від 21.11.2022. Поставка товару, придбаного позивачем у компанії ARBEL BAKLIYAT HUBUBA SANAYI VE TICARET A.S. (Туреччина) відповідно до Специфікації №5 від 21.11.2022 род відбувалась в два етапи, оскільки вантаж був значним і його було розподілено на дві машини. Перша частина товару ввозилась позивачем на митну територію за МД №22UA500500045668U0 від 13.12.2022, решта товару була ввезена позивачем на митну територію пізніше. Відповідач під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації позивача зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. 14.12.2022 р. митний брокер ТОВ «ВІЗДОМ», діючий в інтересах ТОВ «СОЛ ЮНІОН» надіслав до митного органу лист № б/н, яким повідомив митний орган про те, що усі наявні на той час у ТОВ «СОЛ ЮНІОН» документи було надано під час подання митої декларації, інші додаткові документи надаватись не будуть. У відповідь відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення №UA500500/2022/001408 та зазначив, що позивачеві необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 14.12.2022 3UA500500/2022/200394/2. Відтак, відповідно до первісної декларації №22UA500500045668U0 від 13.12.2022 митний платіж, згідно заявленої позивачем митної вартості товару, мав складати 146 140, 63 грн., а митний платіж, згідно з скорегованою митною вартістю відповідачем, складає 208 506, 84 грн., отже, митний платіж було збільшено на 62 366, 21 грн. у зв?язку з корегуванням митної вартості товару. Митний платіж сплачено за рахунок попередньо внесених позивачем коштів на свій депозитний рахунок згідно з платіжним дорученням №1294 від 06.12.2022. З рішень про коригування митної вартості товарів від 14.12.2022 №UA500500/2022/200395/2 та №UA500500/2022/200394/2 слідує, що підставами для відмови відповідач вважає неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом та визначення митної вартості за основним методом - ціною договору. Позивач вважає вищезгадані картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару неправомірними, необґрунтованими, необ`єктивними та такими, що грубо порушують права та інтереси позивача як декларанта і суб`єкта господарської діяльності.

Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.04.2023 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну варті товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару і умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митними деклараціями (МД) від 13.12.2022 №22UA500500045672U0 та №22UA500500045668U0 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

27.04.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

05.05.2023 від представника відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві.

У зв`язку з необхідністю надання представником позивача додаткових пояснень щодо наданих доказів, на підставі ухвали від 13.06.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання.

В підготовче засідання 06.07.2023 з`явився представник позивача в режимі відеоконференцзв`язку.

В підготовчому засіданні 06.07.2023 оголошено перерву.

В підготовчому засіданні 03.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.09.2023.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі; представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, судом, за погодженням з представниками сторін, ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

22.09.2022 між компанією ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. (продавець, Туреччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (покупець, Україна) укладено контракт № 22/09/22-1.

В пункті 1.1. Контракту сторони домовились, що поставки будуть відбуватися на умовах FCA згідно з правилами Інкотермс 2010, якщо Сторони не домовились про інше.

Пунктом 1.2. Контракту сторони узгодили, що відвантажувальні документи будуть означати в комплексі наступні документи:

1)Комерційних інвойс (рахунок-фактуру), виписаний від імені Продавця на ім`я Покупця, з підписом та печаткою Продавця;

2)Міжнародна транспортна накладна (CMR), отримувач Покупець або Вантажоотримувач, зазначений в Специфікації;

3)Сертифікат якості, виписаний виробником Товару, або інший узгоджений документ, що його заміняє;

4)Пакувальний лист;

5)Експортна митна декларація Продавця;

6)Документи з якості: Сертифікат походження, сертифікат здоров`я, фітосанітарний сертифікат, аналіз випробування продукції від Продавця, ГМО сертифікат та інші документи, що вимагаються згідно законодавства країни-отримувача та країни транзиту.

Згідно з пунктом 2.1. Контракту, продавець зобов`язується поставити товар, узгоджений сторонами у відповідній Специфікації, та передати належні до товару документи, передати право власності згідно з умовами цього контракту, а покупець зобов`язується приймати і своєчасно та в повному обсязі оплачувати товар, в порядку і на умовах, передбачених цим контрактом та додатковими угодами до нього.

На підставі пункту 2.2. Контракту кількість, асортимент, фасовка і вартість товару, а також строки поставки товару визначаються та узгоджуються сторонами у відповідній Специфікації на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до умов пункту 4.1. Контракту, товар за цим контрактом поставляється автомобільним транспортом на умовах «FCA» згідно з правилами Міжнародної Торгівельної палати «Інкотермс 2010». За письмовим погодженням сторін, умови поставки Товару можуть бути змінені».

В Специфікації № 4 від 07.11.2022 до контракту сторони домовились, що компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. поставить TOB «СОЛ ЮНІОН» продукт - Рис білий тип IR-64 в кількості 43 000, 00 кг, вартістю 0, 575 доларів за кг.

Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації № 4 від 07.11.2022 становить 24 725, 00 доларів.

Порядок оплати згідно Специфікації № 4 від 07.11.2022 - 100 % передоплата здійснюється перед відвантаженням товару зі складу продавця.

В Специфікації № 5 від 21.11.2022 до контракту сторони домовились, що компанія ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S. поставить TOB «СОЛ ЮНІОН» продукт - Рис білий тип IR-64 в кількості 43 000, 00 кг, вартістю 0, 575 доларів за кг.

Загальна сума вартості товарів згідно Специфікації № 5 від 21.11.2022 становить 24 725, 00 доларів.

Порядок оплати згідно Специфікації № 5 від 21..11.2022 - 100 % передоплата здійснюється перед відвантаженням товару зі складу продавця.

З метою митного оформлення частини товару, декларантом позивача 13.12.2022 надано до Одеської митниці митну декларацію №22UA500500045672U0, в якій визначено митну вартість товару за ціною договору, та долучено такі документи:

- ?? пакувальний лист №б/н від 08.11.2022;

- ?? рахунок-проформу №071113 від 07.11.2022; ??

- рахунок-фактуру (інвойс) №AV2022000000571 від 08.11.2022; ???

- автотранспортну накладну № б/н від 30.11.2022;

- супровідний документ TI №22TR33010002079722 від 30.11.2022;

- ??фітосанітарний сертифікат №211907522052615564 від 26.05.2022;

- ?фітосанітарний сертифікат №ECITR В 0320376 від 18.11.2022; ??

- сертифікат про походження товару №V 0738951 від 08.11.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 08.11.2022;

- ??документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 02.12.2022; ??

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-31/10-2022 від 18.10.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №22/09/22-1 від 22.09.2022; ??

- специфікацію №4 від 07.11.2022;

- ??договір про надання послуг митного брокера № 96/10-2022 від 04.10.2022; ??

- договір (контракт) про перевезення № з01/01/2022/1/22 від 04.01.2022; ?

- специфікацію продукції від 01.07.2021;

- інформацію про результати державних видів контролю №9318709;

- митну декларацію країни відправлення №22330100AN00019055 від 30.06.2022; ??

- сертифікат якості від 09.11.2022.

З метою митного оформлення частини товару, декларантом позивача 13.12.2022 надано до Одеської митниці митну декларацію №22UA500500045668U0 в якій визначено митну вартість товару за ціною договору, та долучено такі документи:

- ??пакувальний лист №б/н від 22.11.2022;

- ?рахунок-проформу №211113 від 21.11.2022; ??

- рахунок-фактуру (інвойс) №AV2022000000611 від 22.11.2022; ???

- автотранспортну накладну №б/н від 30.11.2022;

- ??супровідний документ 1 № 22TR33010002079730 від 30.11.2022;

- фітосанітарний сертифікат №211907522053118185 від 31.05.2022;

- фітосанітарний сертифікат №EC/TR B 0320786 від 28.11.2022; ??

- сертифікат про походження товару №Y 0222057 від 25.11.2022; ??

- банківський платіжний документ №б/н від 22.11.2022; ??

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 02.12.2022; ??

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-31/10-2022 від 18.10.2022;

- ??зовнішньоекономічний договір (контракт) № 22/09/22-1 від 22.09.2022; ??

- специфікацію №5 від 21.11.2022; ??

- договір про надання послуг митного брокера №96/10-2022 від 04.10.2022;

- ??договір (контракт) про перевезення №р04/01/2022/1/22 від 04.01.2022; ??

- ??специфікацію продукції від 01.07.2021;

- ??інформацію про результати державних видів контролю №9318708; ??

- митну декларацію країни відправлення №22330100AN00019055 від 30.06.2022; ??

- сертифікат якості від 28.11.2022.

Відповідач під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій позивача, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням пункту 3 статті 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язав протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

14.12.2022 митний брокер ТОВ «ВІЗДОМ», діючий в інтересах ТОВ «СОЛ ЮНІОН», надіслав до митного органу листи №б/н, якими повідомив митний орган про те, що усі наявні на той час у ТОВ «СОЛ ЮНІОН» документи було надано ним під час подання митої декларації, інші додаткові документи надаватись не будуть.

14.12.2022 Одеською митницею винесено рішення №UA500500/2022/200395/2 про коригування митної вартості товару, в якому відкориговано заявлену митну вартість за резервним методом. В обгрунтування рішення зазначено таке. У зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 №22/09/22-1 ціна за товар включає в себе на митну експортну очистку товару, тару, упаковку, маркування, завантаження на транспортний засіб. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У висновку про вартісні характеристики товару від 18.10.2022 №20-31/10-2022 міститься інформація щодо ціни товару з посиланням на комерційний інвойс від 28.09.2022 №AV2022000000519 та автотранспортну накладна (CMR) від 05.10.2022 б/н, що не можливо віднести до цієї партії товару. В довідці про транспортні виграти від 02.12.2022 б/н відсутні умови поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. Згідно з пунктом 1.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 №22/09/22-1, специфікації до Контракту від 21.09.2022 №1 та інвойсу від 08.11.2022 №AV2022000000571 умовами поставки є «FCA Mercin» тоді як умови поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 30.06.2022 №223301004N00019055 «CFR Mercin» з посиланням на рахунок-фактуру №V 619728126 від 03.06.2022, яка до митного оформлення не надавалася. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

14.12.2022 Одеською митницею винесено рішення №UA500500/2022/200395/2 про коригування митної вартості товару, в якому відкориговано заявлену митну вартість за резервним методом. В обгрунтування рішення зазначено таке. У зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 №22/09/22-1 ціна за товар включає в себе на митну експортну очистку товару, тару, упаковку, маркування, завантаження на транспортний засіб. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У висновку про вартісні характеристики товару від 18.10.2022 №20-31/10-2022 міститься інформація щодо ціни товару з посиланням на комерційний інвойс від 28.09.2022 №AV2022000000519 та автотранспортну накладна (CMR) від 05.10.2022 б/д, що не можливо віднести до цієї партії товару. В довідці про транспортні витрати від 02.12.2022 №б/н відсутні умов поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. Згідно з пунктом 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 22/09/22-1, специфікації до Контракту від 21.09.2022 №1 та інвойсу від 08.11.2022 №AV2022000000611 умовами поставки є «FCA Mercin» тоді як умов поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 30.06.2022 №22330100AN00019055 «CFR Mercin» з посиланням на рахунок-фактуру №V 619728126 від 03.06.2022, яка до митного оформлення не надавалася. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень вартості є більшим та становить по товару №1- 1,02 дол. США/кг. (МД від 28.09.2022 № UA500530/2022/005147), ніж заявлена декларантом 0,71 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів, Одеською митницею видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001409, №UA500500/2022/001408.

Позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями митного органу, у зв`язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З долучених до матеріалів справи копій документів, які подавались до митного оформлення, доводів відповідача, викладених у оскаржуваних рішеннях, проаналізованих правових норм, суд приходить до висновку, що у відповідача були сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що зумовило витребування від декларанта позивача додаткових документів, проте, додаткові документи надані не були.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

На підставі частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» № 598 від 24.05.2012 містить вичерпні вимоги до заповнення графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2022/200394/2 від 14.12.2022 містяться посилання лише на раніше оформлену митну декларацію від 28.09.2022 № UA500530/2022/005147, в якій митна вартість товару визначена у розмірі 1,02 дол. США/кг., тоді як завлено декларантом позивача - 0,71 дол. США/кг.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2022/200395/2 від 14.12.2022 відсутня жодна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

З долученої до матеріалів справи копії митної декларації від 28.09.2022 № UA500530/2022/005147 випливає, що митне оформлення за нею проведено товару «рис довгозернистий, повністю обрушений, шліфований», упаковано в біг беги 22 по 1100 кг; умови поставки FCA BG VARNA, метод визначення митної вартості 6 (резервний).

Здійснивши порівняння опису товару, обсягу його поставки, умов поставки, країн поставки за митними деклараціями позивача від 13.12.2022 №22UA500500045672U0 та №22UA500500045668U0 з митною декларацією від 28.09.2022 № UA500530/2022/005147, суд приходить до висновку, що митна вартість товару за митною декларацією від 28.09.2022 № UA500530/2022/005147 не може бути підставою для коригування митної вартості товару, який поставлявся позивачем.

Приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог статті 57 МК України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. Також, в рішеннях не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 29.01.2019 по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

На підставі частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні рішення відповідача є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов`язки для позивача, мають відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Оскаржувані рішення прийнято відповідачем не у відповідності до вимог МК України, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в порушення зазначеної норми відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2022 №UA500500/2022/200395/2, №UA500500/2022/200394/2 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001409, №UA500500/2022/001408, за встановлених обставин, є протиправними.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами доводи, окрім проаналізованих вище, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Представник відповідача в письмових заявах по суті спору заперечував проти задоволення вимог позивача в частині суми понесених витрат позивача на надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «СОЛ ЮНІОН» у справі №160/6698/23 представляло адвокатське бюро «Анастасії Дударенко» в особі керуючої Дударенко Анастасії Дмитрівни.

В позовній заяві вказано, що судові витрати по даній справі складаються, зокрема, ???з понесених та очікуваних витрат на правничу допомогу адвоката (з розрахунку 1000, 00 грн/год) в загальній сумі 15 000, 00 грн., що складається з:

-?? складання тексту позовної заяви, підготовка позовної заяви з додатками та їх подача до суду - за 10 годин роботи 10 000, 00 грн.; ?

- очікувані витрати на загальну суму 5 000, 00 грн. (підготовка процесуальних документів по суді справи на орінтовну суму за 5 годин роботи 5 000, 00 грн.)

Судом встановлено, що між адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» в особі керуючої Дударенко Анастасії Дмитрівни та ТОВ «СОЛ ЮНІОН» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2022 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги б/н від 01.11.2022 виконавець (адвокатське бюро «Анастасії Дударенко») приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань:

- складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних, і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України. Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Також пунктом 2.2 договору сторони визначили, що визначений цим договором об`єм правової допомоги може бути змінений (збільшений, зменшений) виключно за згодою сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди.

Розділом 3 договору передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує виконавцю за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1000 грн за кожну годину роботи. Сторони погодили, що час виконання послуг за даним договором розраховується виконавцем самостійно в межах розумності строків (п.3.1, п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що розрахунки за даним договором проводяться з обов`язковим укладенням акту прийому передачі послуг з надання правової правничої допомоги.

Відповідно до пункту 2 акту №1, вартість послуг згідно з пунктом 3.1. Договору з розрахунку 1000 грн. за кожну годину роботи складається з написання тексту позовної заяви ТОВ «СОЛ ЮНІОН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації №22UA500500045672U0 від 13.12.2022 та №22UA500500045668U0 від 13.12.2022, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та подача позовної заяви з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - за 10 годин роботи 10 000, 00 грн.

На підставі пункту 3 акту №1, всього до сплати за надані послуги Адвокатом за Актом №1 від 29.03.2023 до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 01.11.2022 - 10 000, 00 грн..

Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» позивачу виставлений рахунок №1 від 29.03.2023 на суму 1000,00 грн за надані адвокатом послуги згідно з актом №1 про прийняття-передачу наданих адвокатом послуг з правової допомоги від 21.12.2022.

Згідно з платіжним дорученням №5687 від 31.03.2023 на користь Адвокатського бюро «Анастасії Дударенко» позивачем сплачено 10000 грн, за надані адвокатом послуги згідно з актом №1 про прийняття-передачу наданих адвокатом послуг з правової допомоги від 21.12.2022.

Відповідно до пункту 2 акту №1-6698 від 25.04.2023, вартість послуг згідно з пунктом 3.1. Договору з розрахунку 1000 грн. за кожну годину роботи складається з погодинного розрахунку: написання відповіді на відзив, за 4 години роботи 4000,00 грн.

На підставі пункту 3 акту №1-6698, всього до сплати за надані послуги Адвокатом за Актом №1-6698 від 25.04.2023 до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 01.11.2022 - 4 000, 00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №619 від 25.04.2023 на користь Адвокатського бюро «Анастасії Дударенко» позивачем сплачено 4000 грн, за надані адвокатом послуги згідно з рахунком №1-6698.

Суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 =% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що дана справа не є справою значної складності, не потребувала від адвоката значних витрат часу, адже адвокат Дударенко А.Д. була представником ТОВ «СОЛ ЮНІОН» у інших судових справах за позовами до органів державної митної служби зі схожими обставинами справ (зокрема, у справах №160/19309/22, №160/20416/22, №160/8720/23, №160/8859/23, №160/9415/23, №160/9416/23, №160/9417/23, №160/9915/23, №160/9916/23, №160/10916/23, №160/12742/23, №160/13639/23), адвокат приймала участь в судових засіданнях виключно в режимі відеоконференції.

На переконання суду заявлені до відшкодування позивачем витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними рішеннями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Позивач при зверненні з позовом до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №5684 від 31.03.2023 та у розмірі 2684,00, що підтверджується платіжною інструкцією №5685 від 31.03.2023.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 5368,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» (адреса: вул. Будівельників, 34, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44195795) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200395/2 від 14.12.2022.

Визнати протиправним рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200394/2 від 14.12.2022.

Визнати протиправною картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001409.

Визнати протиправною картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001408.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судові витрати:

-пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок;

-витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар