Постанова

від 21.03.2024 по справі 160/6698/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6698/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН»

до Одеської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200395/2 від 14.12.2022 та № UA500500/2022/200394/2 від 14.12.2022; визнати протиправними карти відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001409 та № UA500500/2022/001408.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН», Україна (Покупець) та компанію ARBEL BAKLIYAT HUBUBAT SANAYI VE TICARET A.S., Туреччина (Продавець) укладено Контракт від 22.09.2022 № 22/09/22-1, за умовами якого Продавець продає зобов`язується поставити Товар, узгоджений сторонами у відповідній Специфікації. Кількість, асортимент, фасовка і вартість товару визначаються сторонами у специфікації на кожну партію Товару, що є невід`ємною частиною Контракту. Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах FCA. За письмовим погодженням сторін, умови поставки можуть бути змінені. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування Товару, необхідне для його перевезення та належного зберігання.

Відповідно до Специфікацій № 4 від 07.11.2022 та № 5 від 21.11.2022, Продавець поставив в адресу Покупця рис білий тип IR-64 в кількості 43 000,00 кг, вартістю 0,575 доларів США за 1 кг по кожній партії товару. Загальна вартість партії Товару становить 24 725,00 доларів США, порядок оплати - 100 % передоплата.

Позивачем через представника 13.12.2022 були подані до митного органу митні декларації № 22UA500500045672U0 та № 22UA500500045668U0 для здійснення митного оформлення партії товару відповідно до вищеназваних Специфікацій.

Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною Контракту.

Разом з митними деклараціями позивачем для митного оформлення товару було надано: пакувальні листи № б/н від 08.11.2022 та № б/н від 22.11.2022; рахунок-проформу № 071113 від 07.11.2022 та № 211113 від 21.11.2022; рахунок-фактуру (інвойс) № AV2022000000571 від 08.11.2022 та № AV2022000000611 від 22.11.2022; автотранспортні накладні № б/н від 30.11.2022 та № б/н від 30.11.2022; супровідний документ TI № 22TR33010002079722 від 30.11.2022 та № 22TR33010002079730 від 30.11.2022; фітосанітарний сертифікат № 211907522052615564 від 26.05.2022; фітосанітарні сертифікати № ECITR В 0320376 від 18.11.2022 та № 211907522053118185 від 31.05.2022, № EC/TR B 0320786 від 28.11.2022; сертифікати про походження товару № V 0738951 від 08.11.2022 та № Y 0222057 від 25.11.2022; банківський платіжний документ № б/н від 08.11.2022 та № б/н від 22.11.2022; документи, що підтверджують вартість перевезення товару № б/н від 02.12.2022; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-31/10-2022 від 18.10.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 22/09/221 від 22.09.2022; специфікації № 4 від 07.11.2022 та № 5 від 21.11.2022; договір про надання послуг митного брокера № 96/10-2022 від 04.10.2022; договір (контракт) про перевезення № z01/01/2022/1/22 від 04.01.2022 та № z04/01/2022/1/22 від 04.01.2022; специфікацію продукції від 01.07.2021; інформацію про результати державних видів контролю № 9318709 та № 9318708; митну декларацію країни відправлення № 22330100AN00019055 від 30.06.2022; сертифікати якості від 09.11.2022 та від 28.11.2022.

Під час митного контролю митний орган дійшов висновку, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

По митній декларації № 22UA500500045672U0 від 13.12.2022: пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 № 22/09/22-1 ціна за товар включає в себе митну експортну очистку товару, тару, упаковку, маркування, завантаження на транспортний засіб. В наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У висновку про вартісні характеристики товару від 18.10.2022 № 20-31/10-2022 міститься інформація щодо ціни товару з посиланням на комерційний інвойс від 28.09.2022 № AV2022000000519 та автотранспортну накладна (CMR) від 05.10.2022 б/н, що не можливо віднести до цієї партії товару. В довідці про транспортні витрати від 02.12.2022 б/н відсутні умови поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. Згідно з п. 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 № 22/09/22-1, специфікації до Контракту від 21.09.2022 № 1 та інвойсу від 08.11.2022 № AV2022000000571 умовами поставки є «FCA Mercin» тоді як умови поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 30.06.2022 № 22330100AN00019055 «CFR Mercin» з посиланням на рахунок-фактуру № V 619728126 від 03.06.2022, яка до митного оформлення не надавалася.

По митній декларації № 22UA500500045668U0 від 13.12.2022: пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 № 22/09/22-1 ціна за товар включає в себе митну експортну очистку товару, тару, упаковку, маркування, завантаження на транспортний засіб. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У висновку про вартісні характеристики товару від 18.10.2022 № 20-31/10-2022 міститься інформація щодо ціни товару з посиланням на комерційний інвойс від 28.09.2022 № AV2022000000519 та автотранспортну накладна (CMR) від 05.10.2022 б/н, що не можливо віднести до цієї партії товару. В довідці про транспортні витрати від 02.12.2022 № б/н відсутні умови поставки, що унеможливлює провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування. Згідно з п. 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.09.2022 № 22/09/22-1, специфікації до Контракту від 21.09.2022 № 1 та інвойсу від 08.11.2022 AV2022000000611 умовами поставки є «FCA Mercin», тоді як умови поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 30.06.2022 № 22330100AN00019055 «CFR Mercin» з посиланням на рахунок-фактуру № V 619728126 від 03.06.2022, яка до митного оформлення не надавалася.

Декларант 14.12.2022 повідомив митний орган про надання всіх належних документів, на підставі яких просив завершити митне оформлення товару.

Одеською митницею 14.12.2022 прийняті рішення № UA500500/2022/200395/2 та № UA500500/2022/200395/2 про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Також митним органом складені картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001409 та № UA500500/2022/001408.

Незгода позивача з прийнятими рішеннями стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Надаючи оцінку зауваженням митного органу, які покладені в основу оскаржуваних рішень, в розрізі з вищенаведеними нормами чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами п. 3.2 Контракту від 22.09.2022 № 22/09/22-1 ціна за одиницю Товару розуміється на умовах FCA, що включає витрати на митну експортну очистку товару, тару, упаковку, маркування, завантаження на транспортний засіб Покупця, виписку міжнародної ТТН на ім`я покупця, сертифікації, отримання Продавцем ліцензії або будь-яких інших дозволів, необхідних для експорту Товару, надання відвантажувальних документів на Товар, а також документів для здійснення імпортного оформлення Покупцем останньому, якщо Сторони у відповідній Специфікації не узгодять інші умови.

Специфікаціями № 4 від 07.11.2022 та № 5 від 21.11.2022 також визначено, що Товар постачається на умовах FCA Mercin.

Умовами поставки FCA передбачено, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Ціна FCA включає оплату продавцем за товар і всі транспортні витрати від місця продажу до зазначеного покупцем місця, де вантаж вивантажується продавцем.

Позивачем надано для митного оформлення копію договорів (контрактів) про перевезення № z01/01/2022/1/22 від 04.01.2022 та № z04/01/2022/1/22 від 04.01.2022, довідки про транспортні витрати від 02.12.2022 № б/н, специфікації з визначенням ціни товару, рахунки-фактури, докази здійснення оплати товару.

Митним органом не надано належної оцінки положенням пункту 6.1 Контракту, згідно з яким продавець взяв на себе зобов`язання за власний рахунок забезпечити пакування Товару.

Більш того, матеріалами справи підтверджується, відповідачем зворотного не доведено, що для митного оформлення Товару позивачем було надані всі документи, визначені в розділі І Контракту № 22/09/22-1 від 22.09.2022.

При цьому митним органом не враховано, що ані умовами Контракту № 22/09/22-1, ані умовами поставки FCA не передбачено, що до ціні товару входять витрати зі страхування товару.

Відтак, за висновком суду апеляційної інстанції, під час митного оформлення товару декларантом були подані всі первинні документи, які підтверджують митну експортну очистку товару.

Щодо зауважень митного органу про відмінність умов поставки, зазначених в митних деклараціях, поданих декларантом для митного оформлення товару, та митній декларації країни відправлення від 30.06.2022 № 22330100AN00019055, суд погоджується з доводами позивача, що остання оформлена з метою здійснення переміщення Товару на території Туреччини, більш того, остання не оформлялась на користь позивача, а тому не входить в суперечність з даними декларацій № 22UA500500045672U0 та № 22UA500500045668U0.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подані декларантом документи дають можливість визначити складові митної вартості товару.

Первинні документи, які були подані позивачем до митного органу, є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а зауваження митного органу є формальними та такими, що не ґрунтуються на системному аналізі умов Контракту та змісту самих документів.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, враховуючи умови Контракту та приписи чинного законодавства.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних рішень.

Також не є слушними доводи апелянта про відсутність підстав для розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Матеріали справи містять належні документи, які підтверджують понесені позивачем витрати, а тому, в силу приписів статті 139 КАС України, підлягають розподілу одночасно з ухваленням судового рішення.

При цьому доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих та переконливих доводів, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, є непропорційним та неспівмірним зі складністю справи.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 7 000,00 грн, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що під час апеляційного провадження, зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу, проводиться менший правовий аналіз спірних правовідносин, адже основні зусилля адвокат направляє на підготовку матеріалів для порушення спору в суді першої інстанції: вивчення характеру спірних правовідносин, аналіз правової бази, яка їх регулює, вивчення та збір відповідних доказів та матеріалів, аналіз правової позиції по справі учасників, тощо.

З огляду на те, що судом першої інстанції під час ухвалення рішення визначив, як належний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягає відшкодуванню на користь позивача, в розмірі 4 000 грн і рішення в цій частині позивачем не оскаржено, колегія суддів доходить висновку, що розмір відповідних витрат в суді апеляційної інстанції в сумі 7 000,00 грн є необґрунтованими та непропорційними.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що витрати на професійну правничу допомогу були зменшені судом першої інстанції з 15 000,00 грн до 4 000,00 грн, тобто на 73,34%. Відтак, саме в такій пропорції підлягають зменшенню й витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в адміністративній справі № 160/6698/23залишити без змін.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ ЮНІОН» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 21 березня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 21 березня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров