Рішення

від 01.12.2023 по справі 280/4730/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 грудня 2023 року Справа № 280/4730/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57455-50У від 25 червня 2021 року, якою вимагається від ОСОБА_1 сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788 грн. 74 коп., який виник станом на 27 вересня 2021 року, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37788 грн. 74 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена відповідачем протиправно та підлягає скасуванню, оскільки позивач в спірний період підприємницьку діяльність не здійснював, перебував у трудових відносинах, та відрахування єдиного соціального внеску (даліЄСВ, внесок) здійснював за нього роботодавець. В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 04 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із позовом.

21 липня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви, в якій містяться обґрунтування стосовно строків звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/4730/23.

Ухвалою судді від 25 липня 2023 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/4730/23, поновлено йому строк звернення до суду із даним позовом та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Також, ухвалою суду від 03 липня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області витребувано засвідчену належним чином копію довідки органу Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2021 року.

03 серпня 2023 року на адресу суду надійшли витребувані вищезазначеною ухвалою суду документи.

ГУ ДПС у Запорізькій області позов не визнало в повному обсязі та 16 жовтня 2023 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову з наступного. Запис про державну реєстрацію фізичною особою підприємцем в єдиному державному реєстрі датується 10 липня 2007 року, що фактично свідчить про обов`язок сплати єдиного соціального внеску за увесь період на який була нарахована недоїмка з моменту його реєстрації фізичною особою-підприємцем. Чинним законодавством України не передбачена заборона фізичної особи-підприємця працювати також й за трудовим договором. Робота за трудовим договором на підприємстві не виключає можливості здійснення ним підприємницької діяльності. У розумінніЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»позивач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 10 липня 2007 року по 09 червня 2023 року. Позивач не відноситься до осіб, які на підставі закону звільняються від сплати єдиного внеску, відсутні жодні правові підстави для звільнення позивача від сплати єдиного внеску. З огляду на вказане, у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 у період з 10 липня 2007 року по 09 червня 2023 року був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Згідно інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (Для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) проведено нарахування єдиного внеску за наступні періоди:

-за 2017 рік по строку 09 лютого 2018 року нараховано єдиний внесок у сумі 8448,00 грн. (мінімальна заробітна тата 2017року 3200 грн. х 22 відсотки = 704 грн. в місяць, за 12 місяців відповідно 704 грн. х 12 = 8448,00 грн.);

-за 1 квартал 2018 року по строку 19 квітня 2018 року - 2457,18 грн.(мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки - 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 2457,18 грн.)',

-за 2 квартал 2018 року по строку 19 липня 2018 року - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 гри. х 22 відсотки - 819,06 грн. в .місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. л" 3 - 2457,18 грн.);

-за 3 квартал 2018 року по строку 19 жовтня 2018 року - 2457,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки = 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 =2457,18 грн.);

-за 4 квартал 2018 року по строку 21 січня 2019 року - 2457,18 грн.(мінімальна заробітна тата 2018 року 3723 грн. х 22 відсотки - 819,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 819,06 грн. х 3 2457,18 грн.);

-за 1 квартал 2019 року по строку 19 квітня 2019 року - 2754,18 грн.(мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 2 754,18 грн.);

За 2 квартал 2019 року по строку 19 липня 2019 року 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 2 754,18 грн.);

За 3 квартал 2019 року по строку 21 жовтня 2019 року - 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки - 918,06 грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06 грн. х 3 =2754,18 грн.);

За 4 квартал 2019року по строку 20 січня 20202 року 2754,18 грн. (мінімальна заробітна плата 2019 року 4173 грн. х 22 відсотки - 918,06грн. в місяць, за 3 місяці відповідно 918,06грн. = 2754,18 грн.);

За 1 квартал 2020 року по строку 21 квітня 2020 року - 2078,12 грн. (мінімальна заробітна тата 2020 року 4723 грн. х 22 відсотки 1039,06 грн. в місяць, за квартал, з урахуванням карантину з березня 2020 року, відповідно 1039,06 грн. х 2 2078,12 грн.)

За 2 квартал 2020 року по строку 20 липня 2020 року - 1039,06 грн. (мінімальна заробітна тата 2020 року 4723 грн. х 22 відсотки = 1039,06 грн. за квартал, з урахуванням карантину).

За 3 квартал 2020 року по строку 19 жовтня 2020 року - 3178,12 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 4723 грн. х 22 відсотки 1039,06 грн. в місяць, відповідно за 2 місяці (липень-серпень) 1039,6 грн. х 2 = 2078,12 грн. та мінімальна заробітна плата 2020 року 5000 грн. х 22 відсотки - 1100,00 грн. за вересень, за квартал відповідно 2078,12 грн. + 1100,00 грн.= 3178,12 грн);

За 4 квартал 2020 року по строку 19 січня 2021 року - 2200,00 грн. (мінімальна заробітна плата 2020 року 5000 х 22 відсотки 1100,00 грн. в місяць, відповідно за жовтень - листопад 2200,00 грн. х 2 2200,00 грн.).

Згідно зазначених вище відомостей відображених в інтегрованій картці платника позивач за період з 2017 року по 4 квартал 2020 року заборгованість складала - 37 788,74 грн.

У зв`язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2021 року № Ф-57455-50У на суму 37 788,74 грн.

Зазначена вимога надіслана та не вручена позивачу, відправлення повернуто з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

20 червня 2023 року через додаток «ДІЯ» позивач дізнався, про те шо у нього наявне відкрите виконавче провадження ВП 67129525. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження через автоматизовану систему, йому стало відомо про наявність вимоги про сплату боргу №Ф-57455 У видану 25 червня 2021 року Головним Управлінням ДПС у Запорізькій області Відповідно до вимоги від 25 06 2021 у позивача наявна заборгованість станом на 27 вересня 2021 року у розмірі 37788,74 грн.

Не погодившись вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормамиПодаткового кодексу України(далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормамиЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI(даліЗакон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до пункту 2 частини першоїЗакону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною другоюстатті 5 Закону № 2464-VI встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першоїстатті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"внесено зміни доЗакону №2464, що діють з 01 січня 2017 року, зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1статті 7 Закону №2464-VI).

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Статтею 6 Закону №2464-VIвизначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до підпунктів 6, 7статті 13 Закону №2464-VIта розділу VIІнструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449(далі -Інструкція №449), органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно частини 8 статті 9Закону №2464, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першоїстатті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно частин 4 статті 6Закону №2464, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановленіЗаконом України №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 6 частини 1 статті1, частина 3 статті 25 Закону №2464-VI)

З аналізу викладеного вбачається, що позивач як фізична особа-підприємець, платник ЄСВ мав сплачувати відповідний внесок під час здійснення підприємницької діяльності.

Сплата єдиного внеску є формою участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, та гарантує особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

Однак, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємцяЗаконом № 2464-VI не врегульовано.

Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування для фізичних осіб-підприємців є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Суд дійшов висновку, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

При вирішенні спірних правовідносин, суд застосовує правові висновки Верховного суду, викладені в постанові від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19, у якій суд зазначає, що тлумачення нормЗакону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Суд звертає увагу на те, що згідно наявної в матеріалах справи копії індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5), які свідчать про нарахування позивачу доходу та відомості про утримання страхових внесків.

Станом на 2017 рік ОСОБА_1 був найманим працівником та перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Техніка». У вказаних трудових відносинах позивач перебуває з 2017 по теперішній час як основним місцем роботи.

З аналізу наведених обставин та приписівЗакону № 2464-VI встановлено, що позивач з 2017 року і по теперішній час є, в розумінні зазначеногозакону, застрахованою особою.

Варто зазначити, щоЗаконом №2464-VIне визначено обов`язку фізичної особи - підприємця сплачувати єдиний внесок за себе самостійно у разі, коли така особа не веде підприємницьку діяльність, а працевлаштована як найманий працівник за трудовим договором і єдиний внесок за неї сплачує роботодавець.

Отже, саме на роботодавців як страхувальників у спірний період були покладені обов`язки щодо систематичної сплати єдиного внеску із заробітної плати позивача.

При цьому, як стверджує позивач, у періоди за який відповідачем нарахований єдиний внесок, він, як фізична особа-підприємець, господарської діяльності не здійснював та доходу від такої діяльності не отримував.

Таким чином у періоді з 2017 року по 2021 рік, в якому за позицією контролюючого органу позивачем не сплачено єдиний внесок, за позивача сплачено єдиний внесок роботодавцем, а тому він звільняється від обов`язку по сплаті у цей період єдиного внеску.

Доказів зворотного не надано і судом не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 160/3114/19.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від №Ф-57455-50У від 25 червня 2021 року та наявність підстав для її скасування.

Відповідно до п.1 Розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

П.1 Розділу ІІ, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Оскільки суд, дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57455-50У від 25 червня 2021 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з сплати єдиного внеску в сумі 37788,74 грн. є належним способом захисту порушеного права позивача.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положеньстатті 139 КАС Українипонесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139,241-246,255,262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57455-50У від 25 червня 2021 року, якою вимагається від ОСОБА_1 сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788 грн. 74 коп., який виник станом на 27 вересня 2021 року, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37788 грн. 74 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 КАС Українипісля закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст.295,297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 01 грудня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов