Ухвала

від 15.11.2023 по справі 554/9468/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/9468/21 Номер провадження 11-сс/814/1044/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду в м. Полтаві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 вересня 2023 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 вересня 2023 року задоволено клопотання слідчого Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню № 42021172060000145 від 16 серпня 2021 року , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та накладено арешт на:

- нежитлові приміщення (магазин промислових товарів загальною площею 1039,8 м2;

-складські приміщення, бокси діагностики, ремонту і мийки автомобілів загальною площею 640.7 м2), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою, відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування повністю.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що власник майна та його представник адвокат ОСОБА_10 з поважних причин не були присутні 13.09.2023 року у судовому засіданні при винесенні оскаржуваної ухвали, докази чого надавалися слідчому судді разом з клопотанням про відкладення судового розгляду. Оскаржувану ухвалу отримано адвокатом ОСОБА_10 лише 18.09.2023 року, тому строк пропущено з поважних причин.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що через неповноту судового розгляду слідчим суддею не було враховано, що кримінальному провадженні № 42021172060000146 від 16.08.2021 року в порядку передбаченому КПК України не визначено розмір шкоди завданої ОСОБА_11 , власник нерухомого майна ОСОБА_8 не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, належне йому нерухоме майно не визнано речовим доказом або доказом злочину.

Належне ОСОБА_8 нерухоме майно придбано їм під час перебування у шлюбі та використовується для підприємницької діяльності.

Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_8 та документами його фінансово господарської діяльності, які додаються до апеляційної скарги, а саме, тільки за 2022 рік було сплачено 262385,62 гривні у якості податків.

Накладенням арешту на нерухоме майно, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження судом не враховано всі наслідки для ОСОБА_8 як підприємця, чим фактично заблоковано його підприємницьку діяльнісь. Також не враховано наслідків та інтересів дружини ОСОБА_8 , як співвласниці нерухомого майна, придбаного у шлюбі.

Цивільним позивачем ОСОБА_11 подані заперечення на апеляційну скаргу у яких зазначається про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Позиція учасників

Представник власника майна в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Прокурора заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КУпАП арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченомупунктом 4частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні ПРУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42021172060000145 від 16 серпня 2021 року , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 ,за погодженням з прокурором відділу Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді з клопртанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_11 , на майно суб`єкта - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з забороною користування, розпорядження та відчуження, а саме на: нежитлові приміщення (магазин промислових товарів загальною площею 1039,8 м2; складські приміщення, бокси діагностики, ремонту і мийки автомобілів загальною площею 640.7 м2), які розташовані за пресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на зазначене вище майно слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що в ході розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене нерухоме майно, з метою відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з підстав, передбачених п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме в разі необхідності відшкодування завданої шкоди, слідчий суддя повинен враховувати накявність оьбгрунтованої підозри у вчинені особою кримінального праволпорушення.

В матеріалах провадження відсутні будь-які дані про оголошення ОСОБА_8 підозри у вчинені ним будь-якого кримінального правопорушення.

Не надав таких даних і прокурор в судовому засіданні, а тому ухвала слідчого судді про накладення арешту з цієї підстави не може бути визнана законною.

Також ухвала слідчого судді містить посилання на ч. 3 ст. 170 КПК України згідно якої арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з цим, накладаючи арешт на зазначене вище майно з підстав визнання речовими доказами, слідчий суддя у своїй ухвалі не зазначив чи відповідає зазначене майно критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Більше того, надані стороною обвинувачення матеріали не містять доказів того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України, а тому посилання слідчого судді на ч. 3 ст. 170 КПК України в мотивувальній частині ухвали є безпідставним та таким, що суперечить матеріалам справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на зазначене в ухвалі слідчого судді майно, яке належить ОСОБА_8 .

З огляду на вказане, апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової, якою необхідно відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 422 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Поновити адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13.09. 2023 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 вересня 2023 року про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання слідчого Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню № 42021172060000146 від 16 серпня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4