Рішення

від 30.11.2023 по справі 400/1494/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 р. Справа № 400/1494/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, про:визнання протиправною та скасування постанови від 15.02.2021 № 10,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Миколаївській області (далі відповідач, Управління Держпраці) від 15.02.2021 року № 10 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Ухвалою від 15.03.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

Ухвалою від 17.03.2021 року суд ухвалив розглядати справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що рішення про застосування штрафу було прийнято на підставі доказів, отриманих незаконним шляхом.

Так, справу про накладення штрафу, за результатами розгляду якої винесено оскаржуване рішення, розпочато у зв`язку з отриманням відповідачем акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.12.2020 року № 2518/14/29/07/ НОМЕР_1 .

Предмет фактичної перевірки, зазначено як в заголовку самого акту перевірки від 21.12.2020 року № 2518/14/29/07/ НОМЕР_1 , так і в Наказі на перевірку від 08.12.2020 року № 364. В цьому наказі в.о. начальника ГУ ДПС у Миколаївській області не уповноважував перевіряючих на перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. Тому фіксація в акті фактичної перевірки порушень законодавства щодо укладення трудового договору є неправомірним.

Крім того, висновок Акту перевірки про те, що ОСОБА_2 знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не відповідає дійсності.

ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 є самостійними та незалежними один від одного суб`єктами підприємницької діяльності, які здійснюють різні види діяльності (більярдна та кафетерій) в одному приміщенні на підставі договорів оренди та суборенди відповідно, самостійно та незалежно одна від одної сплачують податки Ці суб`єкти не перебувають у трудових відносинах, відповідно не потрібно укладати між ними ніякого трудового договору та повідомляти про це органи ДПС.

Видача ФОП ОСОБА_2 касового чеку за купівлю товару в кафетерії та взаємодія з перевіряючими пояснювалась тільки відсутністю ФОП ОСОБА_1 на місці в момент коли розпочалась перевірка. Під час візиту перевіряючі під виглядом покупців попросили ФОП ОСОБА_3 , яка єдина була на місці в той час відпустити товар. ФОП ОСОБА_2 зв`язалась з ФОП ОСОБА_1 та запитала її згоду на це. Отримавши усну згоду, ФОП ОСОБА_2 відпустила товар, про який попросили перевіряючі, після чого вони пред`явили їй направлення на перевірку, в якому ФОП ОСОБА_3 розписалась про отримання, як того вимагає пункт 80.2 ПК України.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що відповідно до Порядку № 509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, Акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Так, згідно Акту посадовими особами головного управління ДПС у Миколаївській області 21.12.2020 року проведено фактичну перевірку в присутності бармена-продавця ОСОБА_2 , яка реалізовувала товар (алкогольні напої).

В ході цієї перевірки ОСОБА_2 не тільки представилась як бармен-продавець, але і вчиняла дії притаманні продавцю здійснювала продаж товару, видавала чек, здійснювала опис грошових коштів. На протязі перевірки (на початку проведення 09.12.2020 року, так і при підписанні акту 21.12.2020 року) ОСОБА_2 перебувала в кафетерії і вчиняла відповідні дії в інтересах та від імені ФОП ОСОБА_1 .

Будь-яких документів, що підтверджували б трудові правовідносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 в ході фактичної перевірки, яка відбулася в грудні 2020 року, надано не було.

Відповідно до п. 1.7 Акта перевірки протягом періоду з 09.12.2020 по 18.12.2020 відповідно до даних АІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 відомості про прийняття на роботу ОСОБА_2 не подавалися.

Згідно даних ПФУ ФОП ОСОБА_1 не звітує про використання найманої праці, а останній звіт по ЄСВ за формою Додаток 4 подавався страхувальником за березень 2020 року, в якому не значиться інформація про працівників.

Відповідно Головним управлінням ДПС у Миколаївській області зафіксовано використання ФОП ОСОБА_1 09.12.2020 року, 21.12.2020 року праці ОСОБА_2 , в якості бармена-продавця, без належного оформлення з нею трудових відносин.

За висновками Головного управління ДПС у Миколаївській області ФОП ОСОБА_2 допущено порушення вимог ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 «Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», а саме, допущено до виконання трудових обов`язків працівника без укладення трудових договорів та надання повідомлення до органів Державної податкової служби відносно однієї особи.

Із змісту встановленого порушення вбачається, що відносно працівника ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413.

Постанова від 15.02.2020 року № 10 винесена на підставі Акта перевірки, у відповідності до норм чинного законодавства, а отже скасуванню не підлягає.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС) від 08.12.2020 року № 364 Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 наказано провести перевірку позивача за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 з 09.12.2020 року тривалістю 10 діб.

У період з 09.12.2020 року по 17.12.2020 року посадовими особами ГУ ДПС проведено фактичну перевірку щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за період з 27.11.2019 року по 11.12.2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.12.2020 року № 2518/14/29/07/ НОМЕР_1 (далі та раніше за текстом Акт перевірки), яким встановлено випадок проведення розрахунково операції в кафетерії ФОП ОСОБА_1 з продажу підакцизного товару горілка «Немирів» ШТОФ 0,1000 л. (2 порції по 0,05 л.), вміст спирту 40% об., вартість 34,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій «ВАМП-МІКРО», заводський № ХМ48005294, фіскальний № 3000829033, без використання режиму програмування назви товару, а саме в чеку зазначено назву товару: «водка», без зазначення найменування виробника, торгівельної марки ти інших ознак алкогольного напою, що унеможливлює однозначно ідентифікувати товар в документообігу суб`єкта господарювання.

Вказану розрахункову операцію та продаж/передачу товару 09.12.2020 року о 14:17 фактично здійснила ОСОБА_2 . Фактична перевірка проводилась в її присутності, підпис даної особи також наявний на направленнях на перевірку, описі готівкових коштів та Акті перевірки.

Управління Держпраці, керуючись п. 2 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 зі змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі та раніше за текстом Порядок № 509), повідомленням від 04.01.2021 року № 16/27 повідомлено ФОП ОСОБА_4 про одержання 31.12.2020 року Акта перевірки та додатково повідомлено, що справу про накладення штрафу розглядатиметься у 45-дений строк, починаючи з 04.01.2021 року шляхом дослідження матеріалів і вирішення питання щодо наявності підстав про накладення штрафу.

15.02.2021 року Управлінням Держпраці винесено постанову № 10 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на ФОП ОСОБА_1 , за порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено, штраф у розмірі 50000,00 грн.

З даної постанови вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не звітує про використання найманої праці, при цьому перевіркою ГУ ДПС встановлено використання ФОП ОСОБА_1 09.12.2020 року та 21.12.2020 року праці ОСОБА_5 в якості бармена-продавця без оформлення з нею трудових відносин.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач оскаржила її у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно п. 2 4 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу (далі справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (на момент виявлення порушення), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Частиною 4 ст. 265 КЗпП України, визначено, що штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів Державної фіскальної служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України (далі ПК України), під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.04.2021 року у справі № 260/586/20 та від 28.01.2021 року у справі № 380/1116/20:

по-перше, акти перевірки ДПС є самостійними підставами для винесення постанови про застосування штрафу;

по-друге, у разі наявності акта ДПС немає необхідності в проведенні органами Держпраці додаткових заходів державного нагляду (контролю);

по-третє, положення ч. 8 ст. 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, як це передбачено Порядком.

Як зазначалось вище, ГУ ДПС проводилась фактична перевірка господарської одиниці кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою АДРЕСА_2 . За цією адресою знаходиться кафетерій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та більярдна. В приміщенні здійснюють діяльність дві фізичних особи-підприємця: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . Приміщенням за цією адресою ФОП ОСОБА_1 користується на праві оренди на підставі договору оренди нежитлового приміщення (на час перевірки чинним є договір оренди від 01.06.2020 року).

В свою чергу ФОП ОСОБА_2 користується вказаним приміщенням на підставі договору суборенди з ФОП ОСОБА_1 від 01.06.2020 року. Види діяльності цих підприємців відрізняються.

Так, видом діяльності ФОП ОСОБА_2 , серед інших, є: прокат товарів для спорту та відпочинку, діяльність у сфері спорту, функціонування спортивних споруд. Дані види діяльності стосуються функціонування більярдної ФОП ОСОБА_2 .

В одному приміщені з більярдною знаходиться кафетерій, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , видом діяльності якої є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Таким чином ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 є самостійними та незалежними один від одного суб`єктами підприємницької діяльності, які здійснюють різні види діяльності (більярдна та кафетерій) в одному приміщенні на підставі договорів оренди та суборенди відповідно, самостійно та незалежно одна від одної сплачують податки Ці суб`єкти не перебувають у трудових відносинах, відповідно не потрібно укладати між ними ніякого трудового договору та повідомляти про це органи ДПС.

Видача ФОП ОСОБА_2 касового чеку за купівлю товару в кафетерії та взаємодія з перевіряючими пояснювалась тільки відсутністю ФОП ОСОБА_1 на місці в момент коли розпочалась перевірка. Під час візиту перевіряючі під виглядом покупців попросили ФОП ОСОБА_3 , яка єдина була на місці в той час відпустити товар. ФОП ОСОБА_2 зв`язалась з ФОП ОСОБА_1 та запитала її згоду на це. Отримавши усну згоду, ФОП ОСОБА_2 відпустила товар, про який попросили перевіряючі, після чого вони пред`явили їй направлення на перевірку, в якому ФОП ОСОБА_3 розписалась про отримання, як того вимагає п. 80.2 ПК України.

Взаємодія посадових осіб ДПС саме з особою, яка фактично провела розрахункову операцію, передбачена ст.ст. 80 та 81 ПК України.

Той факт, що посадові особи ГУ ДПС, які проводили фактичну перевірку, взаємодіяли з ОСОБА_2 , не змінює характеру правовідносин між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 які по-суті є разовим представництвом, а не трудовим договором.

Згідно п. 80.7 ст. 80 ПК Укоаїни, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Досліджуючи питання доведеності правопорушення з боку позивача, суд робить висновок про передчасність висновків відповідача про наявність у діях ФОП ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним джерелом інформації про те, що ОСОБА_2 є неоформленим працівником ФОП ОСОБА_1 є Акт перевірки.

Так, дійсно, як зазначено вище, органи Держпраці мають право приймати рішення, у тому числі і на підставі матеріалів перевірок контролюючих органів. Але, навіть у цьому випадку необхідно пересвідчитися у наявності правопорушення з боку суб`єктів господарювання.

Акт перевірки не підписаний ФОП ОСОБА_1 та складений за її відсутності.

Згідно п. 4.3. Акту фактичної перевірки, можливо зрозуміти, що під час фактичної перевірки у ОСОБА_2 пояснення не відбирались.

Контролюючим органом у Акті перевірки тій обставині, що ОСОБА_2 є суб`єктом господарювання, який також здійснює свою діяльність у одному з позивачем магазині, ніякої оцінки не надано.

Лише одного Акту перевірки, з урахуванням того, що він був складений без опитування ОСОБА_2 , за відсутності позивача, та при наявності обставин, які вказують на можливо плутанину між різними суб`єктами господарюванням, суд вважає недостатнім.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 15.02.2021 року № 10.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 39787411) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.11.2023 року.

Суддя О.В. Малих