Рішення

від 01.12.2023 по справі 620/14343/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/14343/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України форми «В4» від 31 липня 2023 року №01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зроблений відповідачем висновок щодо здійснення між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «Елеватор-Сервіс», а також ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» нереальних господарських операцій, внаслідок чого було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 16 000 грн та 467 447 грн, відповідно, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не відповідає дійсному характеру взаємовідносин між цими підприємствами та суперечить п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. Вказав, що фактичні обставини господарських взаємовідносин щодо поставки товару між вказаними товариствами підтверджуються належними первинними документами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав з огляду на те, що для вирощування та подальшої реалізації зазначеної кількості сільськогосподарської продукції, у сільськогосподарського виробника повинні бути земельні ділянки загальною посівною площею в середньому не менше ніж 958,80 га., з врахування іншої реалізованої зернової культури, тобто на 740,29 га. більше ніж наявно у ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» (згідно з державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності товариства 218,51 га.). Проведеним аналізом встановлено неможливість вирощування товариством сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв`язку із відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості. З врахуванням статистичних даних щодо середньої врожайності сільськогосподарських культур у Чернігівській області в 2022 році, у TОB «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» недостатньо земельних ресурсів для виконання договору поставки №41 НЖК від 11.10.2022. Відповідно до даних ЄРПН ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» послуги аутстафінгу (оренда персоналу) у інших контрагентів не придбавались, а також згідно з даними ЄРПН у періоді з 01.06.2022 по 31.03.2023 товариство не отримувало послуги зберігання сільськогосподарської продукції, інформація про наявність власних чи орендованих складських приміщень відсутня. Також вказав, що оформлені між позивачем та ТОВ «Елеватор-Сервіс» документи не опосередковувались реальним виконанням операції, яка становить його предмет, тобто вдаваного постачання та дозволяють зробити висновки щодо безпідставності документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів даними суб`єктами господарювання та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Відповідач зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

У відповіді на відзив представник позивача заперечував проти доводів відповідача та просив позов задовольнити повністю, зважаючи, що відповідач необґрунтовано проігнорував наявність належних доказів з різних за походженням джерел (первинні документи третіх осіб, державні реєстри, відомості банків про перекази, і т. ін.) на користь необґрунтованих та хибних розрахунків, не підтверджених документально, що привело до помилкових висновків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.05.2023 №202/Ж1 та виданих направлень на перевірку від 25.05.2023 №480/ЖЗ, №481/ЖЗ, №482/ЖЗ, №483/ЖЗ, начальнику відділу документальних перевірок бюджетного відшкодування управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Станішевській Юлії Олександрівні, головному державному інспектору відділу документальних перевірок бюджетного відшкодування управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Білім Тетяні Сергіївні, головному державному інспектору відділу документальних перевірок бюджетного відшкодування управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Денисенку Дмитру, головному державному інспектору відділу документальних перевірок бюджетного відшкодування управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Алейнікову Артему Сергійовичу, відповідно до пп. 191. 1.1 п. 191. 1 ст. 191, пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ 00373942) щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року (вх. №9086194782 від 20.04.2023) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведення зазначеної перевірки, 26 червня 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» отримано Акт від 19.06.2023 №1261/Ж5/31-00-04-01-06/00373942 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» (код 00373942) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі - акт перевірки).

Перевіркою дотримання податкового законодавства були встановлені наступні порушення ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»:

1.п.44.1 ст.44, п. 198.6, ст. 198. п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, що призвело до зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 483 447,00 грн.

Акт перевірки ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» було отримано 26.06.2023. ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», не погоджуючись із висновками акту перевірки, керуючись частиною 2 пункту 44.7 статті 44. пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, зверталося 07 липня 2023 року вих. №395 із запереченнями до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі -ДПС).

02.08.2023 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» було отримано лист Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №566/Ж12/31-00-04-01-06-33 від 24.07.2023 про залишення заперечень ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» без задоволення.

07.08.2023 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» було отримано податкове- повідомлення рішення, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків:

форми «В4» від 31 липня 2023 року №01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн.

ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» не погодилося із висновками акту перевірки та отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, та керуючись статтею 56 Податкового кодексу України, звернулось із скаргою від 11.08.2023 за вих. №454 до Державної податкової служби України (далі - ДПС).

12.09.2023 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» отримав електронною поштою рішення ДПС України від 12.09.2023 №26648/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, в якому скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи висновок, викладений в акті перевірки протиправним, а податкове-повідомлення рішення, винесене на підставі акту перевірки таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі- ПК України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно - правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т. ч. при їх імпорті.

Згідно із п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюється статтею 200 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового борг; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Також суд вказує, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За приписами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, відповідачем під час проведення перевірки не враховано інші види діяльності ТОВ «Елеватор-Сервіс», що підтверджують походження товару «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка», а саме види діяльності КВЕД 28, 29, 22, 24 та 25, що відповідають за виробництво: 28.1 2 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; 28.1 5 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткований; 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у.; 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; 28.41 Виробництво металообробних машин; 28 49 Виробництво інших верстатів; 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у.; 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 24.33 Холодне штампування та гнуття; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.

Суд зазначає, що між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «Елеватор-Сервіс» був укладенийд договір поставки № 57 від 01.08.2022р (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка» (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки (пп.2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2. Договору поставки).

На виконання Договору поставки сторонами укладено специфікацію №4 до Договору поставки товару №57.

В березні 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «Елеватор-Сервіс» було поставлено Товар у кількості 200 (Двісті) штук на загальну суму 96 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 000,00 грн. згідно договору поставки.

При цьому, факт поставки підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними.

Оплата Постачальнику за вказану поставку за специфікацією №4 до Договору поставки товару №57, здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» протягом березня 2023 року в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку.

Таким чином, факт надходження соняшнику на адресу ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «Елеватор-Сервіс» підтверджується належними первинними документами.

Стосовно твердження податкового органу про ознаки ризиковості ТОВ «Елеватор-Сервіс» та її неспроможності поставити Товар, суд вказує наступне.

Так, спроможність ТОВ «Елеватор-Сервіс» на виконання поставки Товару ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» підтверджується:

1)поставкою 200 шт. «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка» протягом лютого 2023 року за Договором поставки № 57 від 01.08.2022, що підтверджується видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, які були зареєстровані в ЄРПН;

2)наявністю основного виду діяльності КВЕД 25.51 - механічне оброблення металевих виробів та додатковими видами діяльності КВЕД 28, 29, 22, 24 та 25, що відповідають за виробництво;

3)перерахуванням грошових коштів ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», що підтверджується платіжними документами;

Крім того, ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» використав отримані 200 шт. «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка» під час ремонту транспортних елементів цеху сировини, що підтверджується Актом списання (акт виконаних робіт по ремонту основних засобів) від 30.04.2023, позиція 10.

Таким чином, реальність господарської операцій між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «Елеватор-Сервіс» підтверджено документально належними доказами з різних за походженням джерел (первинні документи третіх осіб, державні реєстри, відомості банків про перекази, і т. ін.)

Щодо господарських взаємовідносин між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» (код 40739366), суд вказує наступне.

Між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» було укладено договір поставки № 4ІНЖК від 11.10.2022 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2022 року (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки (пп.2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2. Договору поставки).

На виконання Договору поставки сторонами укладено специфікації №4 від 14.02.2023, №5 від 17.02.2023 та додаткової угоди до специфікації №5 від 17.02.2023, відповідно до яких, умова поставки Товару: DAP склади ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».

В лютому 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» було поставлено соняшник у кількості 248,7 т на загальну суму 3 806 353,33 грн., в т.ч. ПДВ 280 410.24 грн. згідно договору поставки, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Оплата Постачальнику за вказану поставку за специфікацією №4 від 14.02.2023 здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» протягом лютого 2022 р. частково, що підтверджується виписками банку. Сума поставки складає 2 301 236,69, сума оплати складає 2 018 628,68 грн. Остаточний розрахунок проведено у березні 2023 року в сумі 282 607,65 грн, що підтверджується виписками банку.

Оплата Постачальнику за вказану вище поставку за специфікацією №5 від 17.02.2023 та додатковою угодою до неї здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» у повному обсязі, що підтверджується виписками банку, наявними у матеріалах справи.

При заїзді автотранспорту з олійною сировиною від постачальників на товарні склади ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» на кожній товарно-транспортній накладній проставляється унікальний штрих-код, автотранспорт зважується, всі машини реєструються у системі 1С, формується реєстр отриманої сировини та на базі реєстру формуються дані про отримання сировини. Постачання Товару від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» здійснювалось транспортними засобами Постачальника, також були зареєстровані, як перевізники олійної сировини від замовника автотранспорту ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» на адресу вантажоодержувача ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» (адреса: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2) протягом лютого 2023 року.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що факт надходження соняшнику на адресу ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» підтверджується належними первинними документами.

Крім того, суд вказує, що спроможність ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» на виконання поставки соняшнику ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» підтверджується:

1)поставкою 248.7 тон соняшнику протягом лютого 2023 року за Договором поставки № 4ІНЖК від 11.10.2022 року, що підтверджується видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, які були зареєстровані в ЄРПН;

2)наявністю власних та орендованих земельних ділянок ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру нерухомого майна в кількості 274,99 га;

3)наявністю об`єктів рухомого майна у користуванні, що підтверджується формою 20-ОПП ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК»;

4)наявністю посівів соняшнику, що підтверджується формою 4-сг ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК»;

5)наявністю основного виду діяльності КВЕД 01.11 -вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур;

6)перерахуванням грошових коштів ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», що підтверджується платіжними документами протягом лютого-березня 2023 року;

7)податкові накладні ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК», реєстрація за якими були зупинена у лютому 2023 року, були розблоковані органами ДПС, що свідчить про підтвердження реальності господарських операцій з постачання насіння соняшникового на адресу ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»;

8)фактом переробки отриманої сировини від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» у березні місяці 2023 року, що підтверджується формою 23 «Виробничій звіт» ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» за березень місяць.

Обґрунтовуючи підстави зменшення позивачеві розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість ЦМУ ДПС покликається на порушення податкового законодавства його контрагентами; віднесення їх до ризикових платників податку на додану вартість; відсутністю в них фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, що на думку контролюючого органу свідчить про неможливість надання ними послуг з постачання товару.

Однак, таку позицію контролюючого органу суд вважає необґрунтованою, враховуючи таке.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а).

Необхідно зазначити, що висновки про відсутність у контрагента трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС та податкової інформації, наданої іншим контролюючим органом, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі №811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19, від 19.10.2023 у справі №420/18874/22.

При цьому, на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів у відповідності до приписів процесуального Закону.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями. Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, неподання звітності тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеним з ним договором.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2020 у справі №120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі №804/625/16, від 17.11.2020 у справі № 816/5040/14, від 27.10.2022 у справі №640/19561/18, від 03.11.2022 у справі №640/22431/19, від 19.06.2023 у справі №810/1577/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19 також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Так, контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом, а доводи відповідача про нереальність господарських операцій, фактично спростовано встановленими судом під час розгляду обставинами справи та доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що факт використання придбаного позивачем товару у господарській діяльності контролюючим органом не ставиться під сумнів та не спростовується доказами.

Враховуючи викладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби форми «В4» від 31 липня 2023 року №01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн, прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7251,71 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України форми «В4» від 31 липня 2023 року №01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на користь приватного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»судовий збір у розмірі 7251,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» (код ЄДРПОУ: 00373942, вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 44082145, вул. Кошиця, буд. 3, м. Київ, 02068).

Повний текст рішення суду виготовлений 01 грудня 2023 року.

Суддя О.В. Заяць