ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14343/23 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України форми «В4» від 31 липня 2023 року № 01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України форми «В4» від 31 липня 2023 року №01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що у оскаржуваних правовідносинах він діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки перевіркою встановлено порушення податкового законодавства. Зазначено, що проведеним аналізом встановлено неможливість вирощування товариством сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв`язку із відсутністю земельних ділянок у необхідній кількості
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 191. 1.1 п. 191. 1 ст. 191, пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року (вх. №9086194782 від 20.04.2023) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами проведення зазначеної перевірки, 26 червня 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» отримано Акт від 19.06.2023 № 1261/Ж5/31-00-04-01-06/00373942 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (далі - акт перевірки).
Перевіркою дотримання податкового законодавства були встановлені наступні порушення ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»: п. 44.1 ст. 44, п. 198.6, ст. 198. п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, що призвело до зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 483 447,00 грн.
Акт перевірки ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» було отримано 26.06.2023. ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», не погоджуючись із висновками акту перевірки, керуючись частиною 2 пункту 44.7 статті 44. пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, зверталося 07 липня 2023 року вих. № 395 із запереченнями до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі -ДПС).
02.08.2023 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» було отримано лист Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 566/Ж12/31-00-04-01-06-33 від 24.07.2023 про залишення заперечень ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» без задоволення.
07.08.2023 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» було отримано податкове-повідомлення рішення, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В4» від 31 липня 2023 року № 01514049106 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 483 447,00 грн.
ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» не погодилося із висновками акту перевірки та отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, та керуючись статтею 56 Податкового кодексу України, звернулось із скаргою від 11.08.2023 за вих. № 454 до Державної податкової служби України (далі - ДПС).
12.09.2023 ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» отримав електронною поштою рішення ДПС України від 12.09.2023 № 26648/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, в якому скаргу залишено без задоволення.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом, а доводи відповідача про нереальність господарських операцій, фактично спростовано встановленими судом під час розгляду обставинами справи та доказами, наявними у матеріалах справи.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.
Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно - правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т. ч. при їх імпорті.
Згідно із п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).
Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюється статтею 200 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового борг; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
На підставі наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
Норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
Також суд вказує, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За приписами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідачем під час проведення перевірки не враховано інші види діяльності ТОВ «Елеватор-Сервіс», що підтверджують походження товару «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка», а саме види діяльності КВЕД 28, 29, 22, 24 та 25, що відповідають за виробництво: 28.1 2 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 28.14 Виробництво інших кранів і клапанів; 28.1 5 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткований; 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у.; 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; 28.41 Виробництво металообробних машин; 28 49 Виробництво інших верстатів; 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у.; 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 24.33 Холодне штампування та гнуття; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.
Між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «Елеватор-Сервіс» був укладенийд договір поставки № 57 від 01.08.2022р (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка» (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки (пп.2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2. Договору поставки).
На виконання Договору поставки сторонами укладено специфікацію №4 до Договору поставки товару № 57.
В березні 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «Елеватор-Сервіс» було поставлено Товар у кількості 200 (Двісті) штук на загальну суму 96 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 000,00 грн. згідно договору поставки.
При цьому, факт поставки підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними.
Оплата Постачальнику за вказану поставку за специфікацією №4 до Договору поставки товару № 57, здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» протягом березня 2023 року в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку.
Таким чином, факт надходження соняшнику на адресу ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «Елеватор-Сервіс» підтверджується належними первинними документами.
Стосовно твердження податкового органу про ознаки ризиковості ТОВ «Елеватор-Сервіс» та її неспроможності поставити Товар, суд вказує наступне.
Так, спроможність ТОВ «Елеватор-Сервіс» на виконання поставки Товару ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» підтверджується:
1) поставкою 200 шт. «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка» протягом лютого 2023 року за Договором поставки № 57 від 01.08.2022, що підтверджується видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, які були зареєстровані в ЄРПН;
2) наявністю основного виду діяльності КВЕД 25.51 - механічне оброблення металевих виробів та додатковими видами діяльності КВЕД 28, 29, 22, 24 та 25, що відповідають за виробництво;
3) перерахуванням грошових коштів ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», що підтверджується платіжними документами;
Крім того, ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» використав отримані 200 шт. «Ковшик 260 s-2,2 мм 0,9г2с Х/К зносостійка» під час ремонту транспортних елементів цеху сировини, що підтверджується Актом списання (акт виконаних робіт по ремонту основних засобів) від 30.04.2023, позиція 10.
Таким чином, реальність господарської операцій між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «Елеватор-Сервіс» підтверджено документально належними доказами з різних за походженням джерел (первинні документи третіх осіб, державні реєстри, відомості банків про перекази, і т. ін.)
Щодо господарських взаємовідносин між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК», то між ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» та ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» було укладено договір поставки № 4ІНЖК від 11.10.2022 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2022 року (далі - Товар), на умовах цього Договору поставки. Кількість Товару, ціна і загальна вартість, порядок оплати та поставки Товару, термін поставки Товару, обумовлюються сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору поставки (пп. 2.1, 3.1, 3.3., 4.1, 4.2. Договору поставки).
На виконання Договору поставки сторонами укладено специфікації № 4 від 14.02.2023, № 5 від 17.02.2023 та додаткової угоди до специфікації № 5 від 17.02.2023, відповідно до яких, умова поставки Товару: DAP склади ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», згідно з «ІНКОТЕРМС-2010».
В лютому 2023 року ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» було поставлено соняшник у кількості 248,7 т на загальну суму 3 806 353,33 грн, в т.ч. ПДВ 280 410.24 грн. згідно договору поставки, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
Оплата Постачальнику за вказану поставку за специфікацією №4 від 14.02.2023 здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» протягом лютого 2022 р. частково, що підтверджується виписками банку. Сума поставки складає 2 301 236,69, сума оплати складає 2 018 628,68 грн. Остаточний розрахунок проведено у березні 2023 року в сумі 282 607,65 грн, що підтверджується виписками банку.
Оплата Постачальнику за вказану вище поставку за специфікацією №5 від 17.02.2023 та додатковою угодою до неї здійснена ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» у повному обсязі, що підтверджується виписками банку, наявними у матеріалах справи.
При заїзді автотранспорту з олійною сировиною від постачальників на товарні склади ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» на кожній товарно-транспортній накладній проставляється унікальний штрих-код, автотранспорт зважується, всі машини реєструються у системі 1С, формується реєстр отриманої сировини та на базі реєстру формуються дані про отримання сировини. Постачання Товару від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» здійснювалось транспортними засобами Постачальника, також були зареєстровані, як перевізники олійної сировини від замовника автотранспорту ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» на адресу вантажоодержувача ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» (адреса: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 2) протягом лютого 2023 року.
З урахуванням викладеного, факт надходження соняшнику на адресу ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» підтверджується належними первинними документами.
Спроможність ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» на виконання поставки соняшнику ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» підтверджується:
1) поставкою 248.7 тон соняшнику протягом лютого 2023 року за Договором поставки № 4ІНЖК від 11.10.2022 року, що підтверджується видатковими накладними, ТТН, податковими накладними, які були зареєстровані в ЄРПН;
2) наявністю власних та орендованих земельних ділянок ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру нерухомого майна в кількості 274,99 га;
3) наявністю об`єктів рухомого майна у користуванні, що підтверджується формою 20-ОПП ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК»;
4) наявністю посівів соняшнику, що підтверджується формою 4-сг ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК»;
5) наявністю основного виду діяльності КВЕД 01.11 -вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур;
6) перерахуванням грошових коштів ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат», що підтверджується платіжними документами протягом лютого-березня 2023 року;
7) податкові накладні ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК», реєстрація за якими були зупинена у лютому 2023 року, були розблоковані органами ДПС, що свідчить про підтвердження реальності господарських операцій з постачання насіння соняшникового на адресу ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат»;
8) фактом переробки отриманої сировини від ТОВ «БАТУРИНСЬКИЙ ГЕТЬМАН МК» у березні місяці 2023 року, що підтверджується формою 23 «Виробничій звіт» ПрАТ «Ніжинський жиркомбінат» за березень місяць.
Обґрунтовуючи підстави зменшення позивачеві розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість ЦМУ ДПС покликається на порушення податкового законодавства його контрагентами; віднесення їх до ризикових платників податку на додану вартість; відсутністю в них фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, що на думку контролюючого органу свідчить про неможливість надання ними послуг з постачання товару.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а).
Необхідно зазначити, що висновки про відсутність у контрагента трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС та податкової інформації, наданої іншим контролюючим органом, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі №811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19, від 19.10.2023 у справі №420/18874/22.
При цьому, на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів у відповідності до приписів процесуального Закону.
Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Тобто лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями. Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, неподання звітності тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеним з ним договором.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2020 у справі №120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі №804/625/16, від 17.11.2020 у справі № 816/5040/14, від 27.10.2022 у справі №640/19561/18, від 03.11.2022 у справі №640/22431/19, від 19.06.2023 у справі №810/1577/17.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що контролюючим органом не надано допустимих доказів, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом, а доводи відповідача про нереальність господарських операцій, фактично спростовано встановленими судом під час розгляду обставинами справи та доказами, наявними у матеріалах справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 31 липня 2023 року № 01514049106 є неправомірним та обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України форми «В4» від 31 липня 2023 року № 01514049106.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Ніжинський жиркомбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2024 |
Оприлюднено | 03.04.2024 |
Номер документу | 118081813 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні