Рішення

від 01.12.2023 по справі 620/5761/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/5761/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду ТкаченкоО.Є., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БВА-М» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БВА-М» звернулось до ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.02.2023 року № 1252/25010700.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 прийнято справу до провадження судді Ткаченко О.Є.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, обґрунтовуючи тим, що до перевірки ТОВ БВА-М не надавались підтверджуючі документи уповноважених органів, що засвідчують дію форс-мажорних обставин при виконанні умов контракту №15/05-20 від 15.05.2020. Таким чином, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом №15/05-20 від 15.05.2020 порушено 365-денний термін розрахунків за операцією на суму 26939,30 дол.США 100 календарних днів за період з 07.05.2022 по 14.08.2022 та за операцією на суму 23958,40 дол.США на 89 календарних днів за період з 18.05.2022 по 14.08.2022. Також перевіркою встановлено, що оплата за товар на виконання умов контракту №05/04-21 від 05.04.2021 від нерезидента ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» на розрахунковий рахунок ТОВ БВА-М не надходила. Згідно картки рахунку 362 по контрагенту ТОВ "QAQNUS START SAVDO" станом на 30.11.2022 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 43559,10 дол.США граничний строк надходження валютної виручки 13.04.2022. Таким чином, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом №05/04-21 від 05.04.2021 порушено 365-денний термін розрахунків за операцією на суму 43559,10 дол.США 124 календарних днів за період з 14.04.2022 року по 15.08.2022 року

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БВА-М» взято на податковий облік в ГУ ДПС у Чернігівській області 24.09.2019 та є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.

Основними видами господарської діяльності є: 46.23 оптова торгівля живими тваринами (основний); 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

З метою здійснення своєї господарської діяльності 15.05.2020 між Позивачем та ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» (Республіка Узбекистан) (далі - Покупець) був укладений контракт №15/05-20 (далі - контракт) (а.с.9-11).

Відповідно до п.1.1 контракту позивач зобов`язався передати у власність Покупця товар - живу худобу в кількості, асортименті і по цінам, погоджених Сторонами і вказаних в Специфікації, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар (п. 1.1 Контракт).

30.04.2021 між сторонами підписано Специфікацію № 7 до контракту № 15/05-20 від 15.05.2020 на продаж товару на суму 217056 доларів США (а.с.13).

Поставка товару здійснювалась на умовах СІР - Республіка Узбекистан (п. 6.1 Контракту).

На виконання умов контракту в квітні та травні 2021 року позивач поставив ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» товар на загальну суму 95823,50 доларів США, а саме: 13.04.2021 поставив ВРХ на суму 21279,50 доларів США; 07.05.2021 на суму 50585,60 доларів США; 18.05.2021 - на суму 23958,40 доларів США, що підтверджується актами приймання - передачі, інвойсами, митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) (а.с. 14-18, 20-24, 25-28).

19.04.2021 ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» оплатило поставлений Товар та здійснив передплату за товар, що буде поставлятись, в розмірі 44925,80 доларів США (а.с.19). Решту коштів за поставлений товар, ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» не оплатило.

Заборгованість ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» перед позивачем становить 50897,70 доларів США.

05.04.2021 між позивачем та ТОВ «QAQNUS START SAVDO» (Республіка Узбекистан) (далі - Покупець) був укладений контракт №05/04-21 (далі - контракт) (а.с.29-31).

Відповідно до п.1.1 контракту позивач зобов`язався передати у власність Покупця товар - живу худобу в кількості, асортименті і по цінам, погоджених сторонами і вказаних в Специфікації, а ТОВ «QAQNUS START SAVDO» зобов`язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Контракт).

05.04.2021 між сторонами підписано Специфікацію № 1 до контракту № 05/04-21 від 05.04.2021 на продаж товару на суму 63875 доларів США (а.с.32).

Поставка товару здійснюється на умовах СІР - Республіка Узбекистан (п. 6.1 Контракту).

На виконання умов контракту 13.04.2021 позивач поставив Покупцю товар, на загальну суму 43559,10 доларів США, а Покупець отримав товар, що підтверджується актом № 1 приймання - передачі від 13.04.2021, інвойсом № 19 від 13.04.2021, митною декларацією, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) (а.с.33-36).

Однак, ТОВ «QAQNUS START SAVDO» не оплатив отриманий товар. Заборгованість становить 43559,10 доларів США.

На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БВА-М» № 1453-п від 15.11.2022 (а.с.37) проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «БВА-М» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 15.05.2020 по 30.11.2022 по контракту № 15/05-20 від 15.05.2020 та за період з 05.04.2021 по 30.11.2022 по контракту № 05/04-21 від 05.04.2021.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 29.12.2022 № 7836/07/43246073 (а.с.38-48).

Актом перевірки встановлено:

порушення ч. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункт 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (зі змінами), щодо порушення строків надходження валютної виручки по контракту щодо експорту товарів №15/05-20 від 15.05.2020, укладеному нерезидентом ТОВ "XS UNIVERSAL BIZNES", на суму 26939,30 дол.США на 100 календарних днів та на суму 23958,40 дол.США на 89 календарних днів;

порушення частини 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VШ «Про валюту і валютні операції», пункт 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5 (зі змінами), щодо порушення строків надходження валютної виручки по контракту щодо експорту товарів № 05/04-21 від 05.04.2021, укладеному з нерезидентом ТОВ "QAQNUS START SAVDO" на суму 43559,10 дол.США на 124 календарних днів;

прострочена дебіторська заборгованість в сумі 50897,70 дол.США по розрахункам згідно контракту №15/05-20 від 15.05.2020, укладеного з нерезидентом ТОВ "XS UNIVERSAL BIZNES" (Республіка Узбекистан) та в сумі 43559,10 дол.США по розрахункам згідно контракту №05/04-21 від 05.04.2021, укладеного з нерезидентом ТОВ "QAQNUS START SAVDO" (Республіка Узбекистан).

16.01.2023 позивачем на акт перевірки надано заперечення, листом від 30.01.2023 №267/ж-12/25-01-07-06-05 заперечення позивача не були враховані, а акт перевірки залишено без змін (а.с.53-56).

На підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 29.12.2022 № 7836/07/43246073 ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2023 №1252/25010700 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 897618,38 грн. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань за ШС за порушення вимог валютного законодавства (а.с.57).

20.02.2023 позивачем подано скаргу на оскаржуване рішення до ДПС України (а.с.58-62).

05.04.2023 рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 8342/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення від 03.02.2023 № 7836/07/43246073 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.63-66).

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).

Цей Закон набрав чинності з 07.07.2018 та введений в дію 07.02.2019.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин 1, 2, 5-8 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції", Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 року, затвердило "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" (далі - Положення № 5).

Пунктом 1 встановлено, що це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно із пунктом 21 та пунктом 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Згідно із ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд в постановах 23.02.2022 року по справі №922/2897/21, від 04.06.2022 по справі №922/2394/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

При цьому, 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на своєму сайті офіційно розмістила лист №2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як встановлено перевіркою, згідно картки рахунку 362 по контрагенту ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» станом на 30.11.2022 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 50897,70 дол. США, в тому числі 26939, 30 дол. США граничний строк надходження валютної виручки 06.05.2022; 23958,40 дол. США граничний строк надходження валютної виручки 17.05.2022.

Подання позову до суду позивачем здійснено 15.08.2022 справа №927/561/22 вже після закінчення граничного строку встановленого Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (а.с.78-81).

Як встановлено перевіркою, згідно картки рахунку 362 по контрагенту ТОВ "QAQNUS START SAVDO" станом на 30.11.2022 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 43559,10 дол. США граничний строк надходження валютної виручки 13.04.2022.

Подання позову до суду позивачем здійснено 11.08.2022 справа №927/569/22 вже після закінчення граничного строку встановленого Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (а.с.71-73).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2023 року по справі № 927/569/22, яке набрало законної сили 09.03.2023, з ТОВ «QAQNUS START SAVDO» стягнуто на користь позивача заборгованість в розмірі 43559,10 доларів США (а.с. 74-77).

Також суд зазначає, що згідно із ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до п.112.8 ст.112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено того, що позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких його притягнуто до відповідальності, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Суд враховує обставини справи, дії позивача щодо ініціації проведення судового порядку врегулювання спору із компаніями-нерезидентами ТОВ «XS UNIVERSAL BIZNES» та ТОВ "QAQNUS START SAVDO" та враховуючи підтверджені Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставин, відповідно до пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України та п.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог ч.2 ст.13 цього Закону.

У справі «Садоха проти України» (заява № 77508/11) ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном); Суд нагадав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається (п. 31); справді розмір відповідальності був значним для заявника, проте немає жодних доказів того, що той міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від виконання своїх обов`язків і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі; Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади; складається враження, що міркування щодо, зокрема, неумисного характеру дій заявника, незважаючи на те, що заявник порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення (п. 33); Уряд не навів достатніх аргументів того, що менш суворе покарання у виді штрафу було недостатнім для досягнення бажаного результату - запобіганню повторному порушенню (п. 34); за цих обставин відповідальність наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною вчиненому правопорушенню, отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таку ж позицію ЄСПЛ також висловив у справі «Мякотін проти України» (заява № 29389/09), в якій також констатовано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).

У справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» (заява № 13290/11 та 2 інші) Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції; у цій справі Суд нагадав, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету; окрім того, втручання у право власності має здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав; такий «справедливий баланс» не буде дотримано у разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар.

У справі «Ель Озаір проти Румунії» (заява № 41845/12, п.п. 24-26) Суд зазначив, що загальні принципи, які є застосовними і до цієї справи, викладені в рішенні Grifhorst v. France (заява № 28336/02, п.п. 81-83); Суд підкреслює, що сторонами не оспорюються факт того, що накладена санкція на заявника становила втручання у його право на мирне володіння майном; Суду необхідно встановити, чи було дотримано розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном; розумного балансу не буде досягнуто у тому разі, якщо на заявника було накладено індивідуальний та надмірний тягар; Урядом не було наведено переконливих причин того, що лише накладення штрафу було б недостатнім для досягнення стримувального та карального ефекту, а також запобіганню майбутніх порушень вимог декларування; Суд не може не звернути увагу, що Суд Європейського Союзу нещодавно вирішив, що сукупний штраф, який складався із штрафу та інших видів відповідальності не був пропорційним (рішення Суду ЄС від 30.01.2019; об`єднані справи №o C-335/18 та C-336/18).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 03.02.2023 №1252/25010700, податковим органом не дотримано принципу пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав та розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, слід задовольнити позовні вимоги з викладених вище підстав.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі

Керуючись ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БВА-М» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.02.2023 №1252/25010700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БВА-М» судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БВА-М» (вул. Захисників України, буд.17-А, оф.207, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 43246073).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повне рішення складено 01 грудня 2023 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО