Постанова

від 30.11.2023 по справі 420/12639/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12639/23

Головуючий в 1 інстанції : Пекний А.С. Дата і місце ухвалення: 26.07.2023р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Торг» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Торг» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Торг» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500490/2023/000013/2 від 11.04.2023 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про відмову ТОВ «АВЕРС-ТОРГ» в прийняті митної декларації, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500490/2023/000128.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Аверс-Торг» подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, шо товариством було подано митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість товару та які декларант повинен надати відповідно до чинного законодавства, а митним органом не доведено, що надані документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та те, що розрахунок митної вартості товарів здійснений невірно.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки обставинам у справі та наданим позивачем документам, у зв`язку з чим просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.07.2021 року між ТОВ «Аверс-Торг» та Компанією «TGS DIS TICARET A.S» (Туреччина) був укладений Контракт №27072021, відповідно до якого ТОВ «Аверс-Торг» купує ПВХ килими, торгівельної марки «DEKOMARIN» та плівку клейонку з ПВХ для виготовлення скатертин, торгівельної марки «DEKORAMA», яку виготовляє Oncu Grup Kagit Plastik ve Matbaacilik Sanayi Ticaret A.S., Туреччина, відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів INCOTERMS 2010 р.

За умовами контракту постачання товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення Покупця.

27.03.2023 року в рамках Контракту № 27072021 від 27.07.2021 року здійснена купівля партії товару за двома позиціями товару:

товар №1- ПВХ листи в рулонах (покриття для підлоги з полівінілхлориду, несамоклейне). Килимки антислизькі, що складаються з основи, просоченої ПВХ, обгорнуті плівкою, розмірами:65см*15м - 457 рул. (4455,75 кв.м.); 80см*15м - 24 рул. (288 кв. м.);130см*15м - 30 рул. (585 кв.м.). Всього 511 рулонів (5328,75 кв.м.). Торговельна марка «DEKOMARIN». Виробник «Oncu Grup Kagit Plastik ve Matbaacilik Sanayi Ticaret A. S.». Країна виробництва TR;

товар № 2 - нетканий матеріал з волокон із синтетичного полімерного матеріалу поліефіру повністю покритий полімерним матеріалом полівінілхлоридом з одного боку. Двошаровий матеріал, гнучкий, несамоклейний, з малюнками з одного (лицьового) боку, з поверхневою щільністю 350 г/кв. м. +/- 5%. Складається з двох шарів: 1) непористий шар матеріалу з синтетичних полімерів вінілхлориду (пластифікованого полівінілхлориду); 2) шар з нетканого матеріалу з волокон поліефіру повністю покритий полімерним матеріалом з одного боку, покриття видно неозброєним оком. Використовується для виготовлення скатертин, у рулонах, розміром: 140см*20м-1300 рул. (36400,00 кв.м.). Всього 1300 рулонів намотаних на картоннітубуси, обгорнутих плівкою на 10 фанерних палетах. Торговельна марка «DEKORAMA». Виробник «Oncu Grup Kagit Plastik ve Matbaacilik Sanayi Ticaret A.S.». Країна виробництва TR.

З метою митного оформлення товару позивач подав митниці митну декларацію № 23UA500490002467U9 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:

пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.03.2023;

рахунок-проформу (Proforma invoice) № 070/2023 від 09.03.2023;

рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № ОNC2023000000071 від 27.03.2023;

автотранспортну накладну (Road consignment note) № 26528 від 27.03.2023;

сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № Y 0768048 від 27.03.2023;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосування митної декларації) б/н від 01.04.2023;

некласифікований комерційний документ (Комерційна пропозиція) б/н від 07.03.2023;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 4200 від 15.03.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 6 від 03.04.2023;

виписка з бухгалтерської документації б/н від 27.03.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 27072021 від 27.07.2021;

договір (контракт) про перевезення № 2403-23 від 24.03.2023;

інші некласифіковані документи (Лист "TGS") б/н від 27.03.2023;

копію митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00245302 від 27.03.2023.

04.04.2023 року за результатами перевірки митної декларації № 23UA500490002467U9 від 03.04.2023р. ВМО № 1 митного поста "Одеса-внутрішній" Одеської митниці було направлено на адресу позивача повідомлення, в якому зазначено про встановлення у поданих декларантом документах розбіжностей та необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, митний орган вказав на наявність наступних розбіжностей:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 27.07.2021 № 27072021 та іншими наданими до митного оформлення документами у гр. 44 ЕМД така інформація відсутня. Таким чином у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) у поданих до митного оформлення документах: в інвойсі № ONC2023000000071 від 27.03.2023, у сертифікаті якості № Y 0768048 від 27.03.2023 відсутня будь-яка інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює перевірити вартісні характеристики;

3) згідно з електронним інвойсом товару 1 вказано загальні вагові відомості всього товару в першій позиції з трьох, що суперечить даним вказаним у товаросупровідних документах - пакувальному листі від 27.03.2023 б/н;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. До митного оформлення надано лише довідку про транспортні витрати від 03.04.2023 №6 щодо вартості транспортних послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом ISTANBUL (Туреччина) - до митного кордону України (п/п Старокозаче), в якій відсутні усі складові щодо вартості транспортування вантажу.

5) відсутні документи (договори) між Експедитором та перевізником щодо перевезення вантажу;

6) в п. 3.2.7. Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.03.2023 №2403-23 вказано, що експедитор зобов`язується "здійснювати страхування відповідальності перевізника за доставку вантажів (страхування CMR), але до митного оформлення договір страхування не надавався, вартість страхування не включалась до складових митної вартості. Одночасно, у довідки про транспортні витрати від 03.04.2023 №6 вказано, що "страхування вантажу за межами митної території України не проводилось", що є порушенням п. 3.2.7. Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.03.2023 №2403- 23.

У зв`язку з вказаним ВМО №1 митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці зобов`язало ТОВ «АВЕРС-ТОРГ» надати наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми виробника товару.

07.04.2023 року декларантом надіслано такі документи: копію рахунку № VS-17-2023 від 03.04.2023 на оплату транспортно-експедиторських послуг з перевезення товару автомобільним транспортом та навантажувальних робіт від ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП», копію заявки № 1 від 24.03.2023 до Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 2403-23 від 24.03.2023, складеної ТОВ «АВЕРС-ТОРГ» та ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП», копію Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 8 від 24.03.2023, укладеного між Експедитором ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП» та Перевізником ФОП ОСОБА_1 ; виписку з бухгалтерської документації б/н від 27.03.2023; висновок (довідка про ціну) ТОВ «Експоцентр Одеса» вих. № 0207-і nf від 05.04.2023 разом з додатками на 7 (семи) аркушах; копію митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00245302 від 27.03.2023; сертифікат про походження товару Y 0768048 від 27.03.2023; електронний інвойс за МД UA500020/2021/207680 (дата поставки 20.08.2021); електронний інвойс за МД UA500020/2021/212625 (дата поставки 22.09.2021).

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2023/000128 від 11.04.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000013/2 від 11.04.2023.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями митниці, товариство оскаржило їх до суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Суд визнав неприйнятними доводи представника позивача про те, що подання інших документів про транспортування, окрім довідки про транспортні витрати є необов`язковим, оскільки, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд звернув увагу на те, що зазначені документи позивачем при митному оформленні товару до Одеської митниці не надавались, що виключає з боку відповідача можливість врахування їх при визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за даних обставин застосування до імпортованих позивачем товарів основного методу визначення їх митної вартості неможливе, а позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо прийнятності задекларованого найменшого рівня митної вартості оцінюваних товарів в порівнянні з фактами митного оформлення аналогічних товарів, відносно вище встановлених фактичних обставин справи.

Також суд вказав на те, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування підстав для прийняття рішення Одеської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів №UA500490/2023/000013/2 від 11.04.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2023/000128 або наведення фактів що свідчать про їх протиправність.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У пунктах 23, 24 статті 4 МК України наведено визначення понять «митне оформлення» та «митний контроль». Так, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч. 2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

З огляду на зазначені вище положення Митного кодексу України, суд першої інстанції вірно зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 року у справі №815/4821/16, але не виключно.

Положення ст. 55 Митного кодексу України зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-6 цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення митниця визначила те, що документи, які позивач надав для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, крім того позивач не надав усі додатково витребувані митним органом документи.

Митниця вказала, що наданими додатково документами не були усунені всі розбіжності про які зазначалось митницею, а саме: позивачем надані пояснення щодо пакування товару, однак відсутні інформація щодо числових значень пакування, яку саме частку складає саме пакування товару. Також митниця посилалась на те, що у наданій довідці про транспортні витрати від 03.04.2023 року № 6 й у п. 6 Листа ТОВ «Аверс-Торг» № 07-04/23/1-юр від 07.04.2023 року відсутні числові відомості щодо страхування вантажу та навантажувальних робіт, й не надано жодних додаткових документів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів апелянт зазначив, що згідно частини 2 статті 55 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються - не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

В митних органах відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статей 59 МКУ неможливо застосувати методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У митних органах наявна інформація, щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості по товару №2 є більшим - МД від 14.02.2023 № UA408020/2023/011195 становить 4,980 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом 2,328 дол. США/кг).

Таким чином підставою для коригування Одеською митницею митної вартості товарів стало непідтвердження позивачем числового значення вартості пакування товару, а також відсутність у наданих документах числових відомостей щодо страхування вантажу та навантажувальних робіт.

На виконання вимог Одеської митниці товариство надало письмові пояснення, в яких стосовно виявлених митницею розбіжностей було вказано на те, що при митному оформленні товарів за митною декларацією № 23UA5004900Q2467U9 від 03.04.2023 року ТОВ "Аверс-Торг" серед інших документів було надано Контракт №27072021 від 27.07.2021 р., положеннями пункту 1.1 якого передбачено, що Компанія "TGS DIS TICARET A.S." (Туреччина) (Продавець за Контрактом) продає, а ТОВ "Аверс-Торг» (Покупець за Контрактом) купує ПВХ килими, торгівельної марки "DEKOMARIN" та плівку клейонку з ПВХ для виготовлення скатертин, торгівельної марки "DEKORAMA ", яку виготовляє Oncu Grup Kagit Plastik ve Matbaacilik Sanayi Ticaret A.S., Туреччина, відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів INCOTERMS 2010 р.

Відповідно до п. 4.1. Контракту №27072021 від 27.07.2021 р. Товар відвантажується Продавцем на умовах EXW склад в м. Стамбул, Туреччина, відповідно до міжнародних правил по тлумаченню термінів INCOTERMS 2010.

Згідно Комерційного інвойсу від 27.03.2023 р. №ONC2023000000071, який надавався ТОВ "Аверс-Торг" разом з усіма документами до ВМО №1 митного поста "Одеса-внутрішній" Одеської митниці, Сторонами Контракту були погоджені умови поставки EXW Istanbul, Туреччина.

Пунктом 6.1 Контракту передбачено, що пакування та маркування товару повинні відповідати встановленим міжнародним стандартам, нормам і правилам. Упаковка повинна забезпечувати повну безпеку і запобігання пошкодженню товару під час транспортування будь-яким видом транспортних засобів. Завантаження товару здійснюється відповідно до міжнародних правил і стандартів завантаження.

Відповідно до положень Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін умови поставки EXW, англ. Ex Works, або «Франко завод» (…назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Умовами А.9 передбачені обов`язки продавця щодо перевірки - упаковки маркування. Так, продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином за умовами поставки EXW, продавець зобов`язується підготувати продукцію до відвантаження на своєму складі чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо), зокрема, надати відповідну упаковку, якщо вона потрібна для транспортування вантажу, надати замовнику доступ до вантажу, документації, необхідної для імпорту відправлення.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

З огляду на те, що в даному випадку за міжнародними умовами поставки саме на продавця покладено обов`язок підготувати продукцію до відвантаження покупцем, зокрема, надати відповідну упаковку, якщо вона потрібна для транспортування вантажу та здійснити роботи, пов`язані із пакуванням, тому вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.

Зважаючи на зазначене, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Ще однією підставою для коригування митної вартості товарів митницею вказано те, що в наданій позивачем довідці про транспортні витрати від 03.04.2023 року № 6 й у п. 6 листа ТОВ «Аверс-Торг» № 07-04/23/1-юр від 07.04.2023 року відсутні числові відомості щодо страхування вантажу та навантажувальних робіт.

Як вже зазначалось вище, за умовами поставки EXW (Франко-завод), за якими в даному випадку здійснювалась поставка товару, саме покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з навантаженням та перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Позивачем з метою митного оформлення товару було подано митному органу договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.03.2023 року № 2403-23, укладений з ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП», довідку про транспортні витрати від 03.04.2023 року, в якій ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП» зазначено, що транспортно-експедиторські витрати з доставки вантажу автомобілем № НОМЕР_1 /СВ1440XF за маршрутом: м. Istanbul (Туреччина) до митного кордону України (п/п Старокозаче) становлять 65 500 грн., від митного кордону України (п/п Старокозаче) до м. Одеса (Україна) становлять 7 000 грн. Крім того у зазначеній довідці вказано, що вартість навантажувальних робіт включена у вартість транспортно-експедиторських витрат. Страхування вантажу за межами митної території України не проводилось.

Додатково позивачем був наданий митному органу договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 24.03.2023 року № 8, заявка № 1 від 24.03.2023 року до договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.03.2023 року № 2403-23.

За умовами договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.03.2023 року № 2403-23, до обов`язків експедитора (ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП») віднесено забезпечення належне виконання (в тому числі контроль) навантаження, розміщення, кріплення, транспортування, розвантаження вантажу і т.п.

Наданою довідкою від 03.04.2023 року ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП» зазначено суму транспортних витрат та підтверджено, що вартість навантажувальних робіт включена у вартість транспортно-експедиторських витрат.

У рішенні від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно якого якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Верховний Суд вказав на те, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Враховуючи зазначене колегія суддів доходить до висновку, що позивачем надано митному органу належний доказ у підтвердження понесених витрат на перевезення товару та навантажувальні роботи, а тому вимога митного органу надати інші документи у підтвердження понесення таких витрат є необґрунтованою.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у листі від 04.04.2023 року надано митному органу пояснення стосовно того, що надати інші документи, такі як акт виконаних робіт (наданих послуг) про надання транспортно-експедиторських послуг, а також банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг, не є можливим через те, що за умовами договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.03.2023 року № 2403-23 розрахунок за виконане перевезення здійснюється Замовником протягом двох банківських днів з моменту отримання підтверджуючих документів та підписання сторонами акту наданих послуг без зауважень і претензій Замовника, а оскільки надані послуги експедитором ще не виконані у повному обсязі, то відповідний акт наданих послуг між сторонами договору ще не підписаний, і як наслідок, не здійснена оплата за надані послуги.

Однак, вказані пояснення митним органом не були прийняті до уваги.

Крім того, слід зазначити, що за положеннями ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому згідно зазначено вище статті, страхові документи надються лише у разі, якщо страхування здійснювалось декларантом.

Таким чином, коли окреме страхування не здійснювалось, відсутні підстави для включення ймовірної суми такого страхування до складу митної вартості товарів.

У довідці про транспортні витрати від 03.04.2023 року, складеній ТОВ «ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП» зазначено, що страхування вантажу за межами митної території України не проводилось, а тому у митного органу не було підстав для витребування документів про вартість страхування.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, та містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Колегія суддів доходить висновку про безпідставність тверджень митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, які підтверджують числове значення митної вартості, оскільки це не відповідає фактичним обставинам.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, товариством було подано до митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, та відповідно, рішення про відмову в прийняті митної декларації, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Аверс-Торг» про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500490/2023/000013/2 від 11.04.2023 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500490/2023/000128 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ТОВ «Аверс-Торг» при зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 4808,80 грн. згідно платіжної інструкції № 4233 від 30.05.2023 року та у розмірі 2684 грн. згідно платіжної інструкції № 4232 від 30.05.2023 року.

При зверненні до суду апеляційної позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 11239,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4288 (#1356347685516) від 23.08.2023 року.

Враховуючи те, що за наслідками розгляду даної адміністративної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Аверс-Торг» в даному випадку наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у повному обсязі в сумі 18 732 грн.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Торг» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Торг» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500490/2023/000013/2 від 11.04.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2023/000128.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Торг" (65078, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 100, код ЄДРПОУ 25418261) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) сплачений судовий збір у розмірі 18 732 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді А.Г. Федусик О.А. Шевчук