Постанова

від 17.11.2023 по справі 610/623/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 610/623/18

провадження № 61-14181св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - Лозівська місцева прокуратура,

відповідачі: Головне управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Харківській області, ОСОБА_1 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нова»,

третя особа- Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Балаклійської районної державної адміністрації,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Фермерське господарство «П`ять хлібів»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «П`ять хлібів» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., у справі за позовом Лозівської місцевої прокуратури до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Харківській області, ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Нова», третя особа - Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Балаклійської районної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення землі,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У березня 2018 року прокурор Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Харківській області, ОСОБА_1 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова» (далі - СТОВ Агрофірма «Україна Нова»), третя особа - Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Балаклійської районної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення землі.

Позовна заява мотивована тим, що Балаклійським відділом Лозівської місцевої прокуратури в ході вивчення стану законності відведення земельних ділянок для ведення фермерських господарств встановлено, що 26 грудня 2013 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, загальною площею 166,8 га, що розташована за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 30 грудня 2013 року № ХА/6320282040:05:000/00000731 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 166,8 га, кадастровий номер 6320280400:05:000:0214, для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області (далі - земельна ділянка), строком на 49 років.

На підставі зазначеного наказу між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та громадянином ОСОБА_1 24 березня 2014 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 49 років, який 03 квітня 2014 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5252797 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2014 року, індексний номер 12222538).

Відповідно до договору оренди нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 166,8 га становить 3 831 517,38 грн, орендна плата встановлена в розмірі 153 260,70 грн на рік.

Головним управлінням Держземагентства у Харківській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2014 року надано згоду (лист від 29 травня 2014 року № 19-20-14-6622/0/9-14) на передачу в суборенду СТОВ Агрофірма «Україна Нова» вказаної земельної ділянки, терміном на 10 років.

05 травня 2014 року між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова» укладено договір суборенди спірної земельної ділянки, строком на 10 років та встановлена суборендна плата у розмірі 184 800,00 грн на рік, яка вноситься рівними частками щомісячно.

Вказаний договір суборенди 09 липня 2014 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6345017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 липня 2014 року, індексний номер 14464529).

Прокурор вважав, що ці акти органу виконавчої влади прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Так, спірна земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення передана Головним управлінням Держземагентства у Харківській області ОСОБА_1 у користування (оренду) без проведення земельних торгів (аукціону).

Крім того, Головне управління Держземагентства у Харківській області не пересвідчилося належним чином у дійсності волевиявлення ОСОБА_1 у наявності у нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду. Фермерське господарство ОСОБА_1 не створено.

На підставі викладеного прокурор Лозівської місцевої прокуратури просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про передачу в оренду земельної ділянки» від 30 грудня 2013 року № ХА/6320282040:05:000/00000731;

- визнати недійсним, укладений 24 березня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди спірної земельної ділянки, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03 квітня 2014 року за № 5252797 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2014 року, індексний номер 12222538);

- визнати недійсним, укладений 05 травня 2014 року між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова», договір суборенди спірної земельної ділянки, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 09 липня 2014 року за № 6345017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 липня 2014 року, індексний номер 14464529);

- зобов`язати ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова» повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області спірну земельну ділянку.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Балаклійський районний суд Харківської області рішенням від 15 червня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов прокуратури є обґрунтованим, земельна ділянка передана Головним управлінням Держземагентства у Харківській області ОСОБА_1 у користування (оренду) незаконно, проте, звернувшись до суду з зазначеним позовом у березні 2018 року, прокурор пропустив строк звернення за захистом порушеного права, заяву про застосування якого подали відповідачі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Харківський апеляційний суд постановою від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокуратури Харківської області задовольнив частково. Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року скасував, провадження у справі закрив з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255, статті 377 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд постановою від 29 січня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнив. Постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду Харківський апеляційний суд постановою від 23 вересня 2020 року рішення місцевого суду скасував та ухвалив нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про передачу в оренду земельної ділянки» від 30 грудня 2013 року № ХА/6320282040:05:000/00000731.

Визнав недійсним, укладений 24 березня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, площею 166,8 га, кадастровий номер 6320280400:05:000:0214, яка розташована за межами населеного пункту на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Визнав недійсним, укладений 05 травня 2014 року між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова», договір суборенди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, площею 166,8 га, кадастровий номер 6320280400:05:000:0214, яка розташована за межами населеного пункту на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Зобов`язав ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова» повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 166,8 га, кадастровий номер 6320280400:05:000:0214.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви ОСОБА_1 створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання відповідачем у користування земель державної власності без мети їх обробітку. При зверненні громадянина ОСОБА_1 із заявою про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства не підтверджено наявності в нього необхідної сільськогосподарської техніки для обробітку такої площі землі.

Головне управління Держземагентства в Харківській області не пересвідчилось в дійсності волевиявлення громадянина ОСОБА_1 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

У зв`язку з цим, Головне управління Держземагентства у Харківській області, усупереч вимогам статей 124, 134 ЗК України та частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», незаконно прийнято наказ від 30 грудня 2013 року, що призвело до незаконної передачі ОСОБА_1 у користування вказаної земельної ділянки.

Апеляційний суд виходив також з того, що прокурор довідався про порушення законодавства лише після отримання інформації та відповідних матеріалів від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 03 січня 2018 року № 10-20-6-57/0/19-18. При цьому суд прийняв до уваги, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області сам порушив вимоги чинного законодавства та є відповідачем у цій справі. Дізнатися раніше про порушення вимог земельного законодавства, прокуратура можливості не мала. З позовом до суду прокурор звернувся 14 березня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

Верховний Суд постановою від 22 листопада 2021 року касаційну скаргу СТОВ Агрофірма «Україна Нова» залишив без задоволення, постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року - без змін.

Касаційний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність порушень охоронюваного законом інтересу держави, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

Також касаційний суд погодився із висновком апеляційного суду про те, що прокурор, заявивши позов до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова», у позовній заяві в достатній мірі обґрунтував, що нездійснення заходів Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави порушує права та інтереси останньої, а також зазначив, у чому полягає порушення цих інтересів.

Короткий зміст апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі

11 травня 2023 року Фермерське господарство «П`ять хлібів» (далі - ФГ «П`ять хлібів») в особі його представника адвоката Смілянського Я. Г. подало апеляційну скаргу, в якій з урахуванням заяви про виправлення помилки, просило скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року, та закрити провадження у справі у зв`язку з порушенням предметної юрисдикції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції впливає на права і обов`язки господарства, оскільки за результатом розгляду справи припинено його право оренди на спірну земельну ділянку.

Вказувало на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення ФГ «П`ять хлібів», для забезпечення функціонування якого і було надано земельну ділянку, вже було створено і право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому вказаний спір має ознаки господарського спору та мав розглядатися в рамках господарського судочинства, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Також зазначало на те, що положення статті 134 ЗК України, на які посилається позивач, не регулює правовідносини надання землі в оренду, адже стосується процедури продажу землі. Вказаний припис лише виключає земельні ділянки, що передаються для створення фермерського господарства, з переліку земель, що підлягають продажу за торгами.

На час ухвалення рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджено не було. Вказаний перелік визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2015 року № 584 «Про затвердження переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві».

Доводи прокуратури, що Головне управління Держземагентства в Харківській області не перевірив мотиви діяльності заявника є необґрунтованими, оскільки такі дії державного органу є незаконною вимогою суб`єкта владних повноважень та вони не передбачені положеннями чинного на той час законодавства. Відповідно до статті 19 Конституції України законами не покладено на Головне управління Держземагентства в Харківській області додаткових процедур - «перевірки волевиявлення» заявника, окрім прийняття заяви та додатків до неї та вчинення дій, передбачених законодавством.

Вказувало на те, що довідка від 2017 року не може свідчити про наявність або відсутність техніки станом на дату прийняття рішення (грудень 2013 року). Чинне на той час законодавство не вимагає надання довідок як підставу для прийняття рішення про передачу земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Також, вимоги закону не виключають можливість використання орендованої техніки та відповідно не вимагають обов`язкове придбання її для потреб фермерського господарства.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

Харківський апеляційний суд ухвалою від 05 вересня 2023 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «П`ять хлібів» на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року в цій справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ФГ «П`ять хлібів» не набуло права оренди на спірну земельну ділянку, що встановлено судовим рішенням в справі № 922/5002/21, та враховуючи, що правомірність набуття ОСОБА_1 , який є головою ФГ «П`ять хлібів», земельної ділянки вже була предметом судового розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що рішення суду у цій справі впливає на права та обов`язки заявника.

Також суд визнав безпідставними доводи ФГ «П`ять хлібів», що справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки питання про підвідомчість цієї справи вже вирішувалось судом касаційної інстанції, а саме постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року, а також у подальшому спірним правовідносинам надана оцінка судом касаційної інстанції при ухваленні постанови від 08 грудня 2021 року.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

У вересні 2023 року ФГ «П`ять хлібів» засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року та направити справу до апеляційного суду для продовження її розгляду.

Підставою касаційного провадження ухвали апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суд застосував норми права без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в ухвалі від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 та у постанові Верховного Суду від 31 липня 2023 року в справі № 335/8285/22.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час ухвалення оскаржуваного рішення суду 14 січня 2020 року ФГ «П`ять хлібів» вже було створено і право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому вказаний спір має ознаки господарського спору та мав розглядатися в рамках господарського судочинства, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Крім того, зазначає, що ФГ «П`ять хлібів» до участі у справі не залучено, однак спірні правовідносини та оскаржуване рішення стосується прав та інтересів господарства, що свідчить про порушення засад цивільного судочинства та норм процесуального законодавства.

Також вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 виступав не як фізична особа, а як спеціальний суб`єкт, який отримав у користування земельні ділянки державної форми власності з удаваною метою для ведення фермерського господарства. Зазначає, що до 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 не був керівником юридичної особи та не здійснював управлінські функції фермерського господарства, що свідчить про те, що ОСОБА_1 у цій справі виступав як фізична особа без жодних спеціальних статусів.

Також вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив заяву представника ФГ «П`ять хлібів» про відкладення судового засідання на іншу дату.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Балаклійського районного суду Харківської області.

Справа надійшла до Верховного Суду у жовтні 2023 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 грудня 2013 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявою про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, загальною площею 166,8 га, що розташована за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області. До вказаної заяви заявником додані копії паспорту, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку, диплом про вищу освіту, графічні матеріали земельної ділянки та проект договору оренди землі.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 30 грудня 2013 року № ХА/6320282040:05:000/00000731 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 166,8 га (кадастровий номер 6320280400:05:000:0214) для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, строком на 49 років.

Пунктом 3.3 вказаного наказу встановлено земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статті 96, 103 ЗК України, Закону України «Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів.

На підставі цього наказу між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та громадянином ОСОБА_1 24 березня 2014 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на 49 років, який 03 квітня 2014 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5252797 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2014 року, індексний номер 12222538).

Відповідно до договору оренди нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 166,8 га становить 3 831 517,38 грн, орендна плата встановлена в розмірі 153 260,70 грн на рік.

Головним управлінням Держземагентства у Харківській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2014 року надано згоду (лист від 29 травня 2014 року №19-20-14-6622/0/9-14) на передачу в суборенду СТОВ Агрофірма «Україна Нова» вказаної земельної ділянки, терміном на 10 років.

05 травня 2014 року між громадянином ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма «Україна Нова» укладено договір суборенди спірної земельної ділянки, строком на 10 років та встановлена суборендна плата у розмірі 184 800,00 грн на рік, яка вноситься рівними частками щомісячно.

Цей договір суборенди 09 липня 2014 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6345017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 липня 2014 року, індексний номер 14464529).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції до ухвалення рішення відповідачі подали заяви про застосування позовної давності.

Під час розгляду апеляційної скарги ФГ «П`ять хлібів», апеляційний суд встановив, що 16 травня 2018 року здійснено державну реєстрацію ФГ «П`ять хлібів» (код ЄДРПОУ 42138599).

05 серпня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни до запису про інше речове право № 5252797, відповідно до яких змінено орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 6320280400:05:000:0214 з ОСОБА_1 на ФГ «П`ять хлібів».

У січні 2022 року ФГ «П`ять хлібів» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просило суд:

- визнати за ФГ «П`ять хлібів» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320280400:02:000:0105 на підставі укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 договору оренди від 24 березня 2014 року;

- скасувати рішення державного реєстратора Відділу з питань держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області Щербини Н. М. від 11 листопада 2020 року № 55072697;

- визнати за ФГ «П`ять хлібів» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320280400:05:000:0214 на підставі укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 договору оренди від 24 березня 2014 року;

- скасувати рішення державного реєстратора Відділу з питань держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області Щербини Н. М. від 30 листопада 2020 року № 55427029.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28 червня 2022 року у справі № 922/5002/21 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Держгеокадастру та в інтересах держави в особі Міськради на рішення Господарського суду Харківської області від 28 червня 2022 у справі № 922/5002/21 закрито.

Постановою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2023 року у справі № 922/5002/21 скасовано, а справу передано для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30 травня 2023 року апеляційні скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури та ФГ «7'Я» задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 28 червня 2022 року в справі № 922/5002/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФГ «П`ять хлібів» відмовлено. Стягнено з ФГ «П`ять хлібів» на користь Харківської обласної прокуратури та ФГ «7'Я» по 13 620,00 грн судового збору за розгляд апеляційних скарг.

Господарський суд дійшов висновку про відсутність порушення прав ФГ «П`ять хлібів». Судова колегія господарського суду зазначила, що, аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що dejure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак defacto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства. Отже, в силу Закону України «Про фермерське господарство» після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. При цьому, укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим. Отже, фактично відбувається лише перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. Також господарський суд зазначав, що ОСОБА_1 при отриманні земельних ділянок виступав як спеціальний суб`єкт, тобто як майбутній засновник та голова ФГ «П`ять хлібів».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і ґрунтуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

З огляду на викладене, особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення, яке безпосередньо встановлює, змінює або припиняє її права та обов`язки, тобто завдає їй шкоди, що виявляється у несприятливих для особи наслідках.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Верховний Суд зазначає, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року в справі № 757/66808/19 (провадження № 61-10846св20), від 17 червня 2021 року в справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20).

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року, ФГ «П`ять хлібів» вказувало на те, що рішення суду порушує їх право як орендаря спірної земельної ділянки, оскільки на час ухвалення рішення у справі господарство вже було створено і право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проте до участі у справі воно залучено не було. Крім того зазначало те, що вказаний спір має ознаки господарського спору та мав розглядатися в рамках господарського судочинства.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив із того, що оскаржуваним рішенням суду не вирішувалися права та інтереси ФГ «П`ять хлібів».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Верховним Судом у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц сформульовані правові висновки, відповідно до яких рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Рішення місцевого суду не містить будь-яких висновків про права та/чи обов`язки ФГ «П`ять хлібів».

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся до суду з позовом у березні 2018 року. На час звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі ФГ «П`ять хлібів» створено не було.

16 травня 2018 року здійснено державну реєстрацію ФГ «П`ять хлібів» (код ЄДРПОУ 42138599). 31 липня 2019 року спірну земельну ділянку внесено до статутного капіталу вказаного господарства та передано згідно з актом приймання-передачі. 05 серпня 2019 року до Державного реєстру речових прав внесено зміни до запису про інше речове право № 5252797, відповідно до яких змінено орендаря спірної земельної ділянки з ОСОБА_1 на ФГ «П`ять хлібів».

Виходячи із зазначеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на час розгляду справи судом першої інстанції ФГ «П`ять хлібів» не набуло права оренди на спірну земельну ділянку.

Крім того, враховуючи те, що ФГ «П`ять хлібів» подало апеляційну скаргу на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року, яким не вирішувалися питання про його права та/або обов`язки, позовні вимоги прокурора залишено без задоволення, а також враховуючи те, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду вже скасоване, тобто відсутній предмет апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ «П`ять хлібів».

Виходячи із зазначеного доводи касаційної скарги про те, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року було вирішено питання про його права та інтереси, зокрема, припинено його право оренди, є безпідставними, а оскаржуване ним рішення внаслідок його скасування апеляційним судом не створює будь-який правових наслідків для ФГ «П`ять хлібів», зокрема не впливає на його права, обов`язки та інтереси.

Аргументи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки питання про підвідомчість цієї справи вже вирішувалось судом касаційної інстанції, а саме постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року, а також, в подальшому спірних правовідносинам надана оцінка судом касаційної інстанції при ухваленні постанови від 08 грудня 2021 року.

Крім того, колегія суддів враховує те, що у цій справі позов прокурором подано до створення ФГ «П`ять хлібів», спір у цій справі стосується земельної ділянки, наданої громадянину для подальшого створення, реєстрації та ведення фермерського господарства. Враховуючи те, що оскаржуваним рішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ФГ «П`ять хлібів» не вирішувалося, то у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для його перегляду по суті.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції права на доступ до правосуддя є необґрунтованими з огляду на таке.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Отже, з огляду на встановлення апеляційним судом підстав для закриття провадження за апеляційною скаргою ФГ «П`ять хлібів» його право на доступ до суду не є порушеним.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванням норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 та у постанові Верховного Суду від 31 липня 2023 року в справі № 335/8285/22, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У наведених заявником судових рішеннях касаційного суду та оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції встановлено різні фактичні обставини справ та різний предмет спору, а тому доводи заявника про не врахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах є безпідставними.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо поданої ФГ «П`ять хлібів» апеляційної скарги та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що можуть бути підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.

Отже, апеляційний суд на виконання процесуального закону відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ФГ «П`ять хлібів», яке не брало участі у справі, належним чином дослідив доводи апеляційної скарги та встановив, що обставини про вирішення місцевим судом питання про права, інтереси, свободи та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися.

Встановивши, що суд першої інстанції не вирішував в оскаржуваному рішенні питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника, апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої та апеляційної інстанцій і не належить до компетенції касаційного суду.

Суд апеляційної інстанції надав спірним правовідносинам належну правову оцінку, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням і необхідності переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції касаційного суду.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2022 року в справі № 389/29/17 (провадження № 61-2703св22).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування немає.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «П`ять хлібів» залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко