Рішення

від 01.12.2023 по справі 922/3959/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3959/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 12-А) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) про стягнення 461'890,61 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 72 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 06.03.2023 за спожиті комунальні послуги за період березень-грудень 2022 року у загальному розмірі 461'890,61 грн, з яких: 438'181,67 грн заборгованості з оплати послуг електропостачання та 23'708,94 грн заборгованості з оплати послуг за водопостачання та водовідведення. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №922/3959/23, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

24 жовтня 2023 року від Харківського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив (вх. № 28948) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, а також зазначає, що він є бюджетною установою, яка у своїй діяльності фінансуються з державного бюджету, та є розпорядником коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду, а отже, для сплати заборгованості за попередній період відсутнє відповідне фінансування. Також до відзиву відповідач надав контррозрахунок, що свідчить про визнання ним позовних вимог в частині наявності заборгованості у сумі 327'541,43 грн. Іншу частку заборгованості у сумі 110'640,24 грн відповідач не визнає, посилаючись у контррозрахунку на відсутність документів, підтверджуючих заборгованість за спожиту Користувачем електричну енергію за березень 2022 року у сумі 38'436,55 грн та за квітень 2022 року у сумі 72'203,69 грн.

Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до частин 2, 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено судом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

За таких обставин, задля дотримання принципів господарського судочинства, а також з огляду на зазначені відповідачем обставин, які зумовили несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Таким чином, суд приймає та долучає до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

01.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" подало відповідь на відзив (вх. №29841), в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Суд, приймає та долучає до матеріалів справи відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

06 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (Позивач, Власник), Військовою частиною НОМЕР_1 (Користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (Відповідач, Платник) укладено договір № 72 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном (далі - Договір), за умовами якого Власник надав Користувачу право на тимчасове спільне безоплатне користування належним йому нерухомим майном, загальною площею 4240 кв.м.

Позивачем зазначено, що ще до підписання цього договору Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" було надано у користування Військовій частині НОМЕР_2 відповідну будівлю, про що був складений та підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" та командиром Військовій частині НОМЕР_1 акт про виділення тимчасово будівлі від 15 березня 2022 року.

Передача майна у користування була проведена шляхом підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" та командиром військової частини НОМЕР_1 акту приймання - передачі нерухомого майна від 15 березня 2022 року, де було зафіксовані показання засобів обліку комунальних послуг, зокрема, електролічильників.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони погодили, що він діє з 15.03.2022.

У відповідності до п. 2.2. Договору у випадку споживання Користуавчем будь-яких комунальних послуг під час використання ним Нерухомого майна, Власник набуває право на здійснення Платником відшкодування (компенсації, оплати) вартості усіх витрат Спожитих Користувачем комунальних послуг, про що відповідні сторони даного Договору додатково укладають відповідні договори відшкодування (компенсації) вартості витрат спожитих комунальних послуг.

Згідно з п. 2.3. Договору Платник зобов`язаний відшкодувати (компенсувати, оплатити) Власнику вартість всіх витрат спожитих Користувачем комунальних послуг під час користування Нерухомим майном, після надання Власником документів, визначених у п. 2.4 Договору та у відповідних договорах відшкодування (компенсації) вартості спожитих комунальних послуг.

Згідно з п. 2.4. Договору сторони погодили, що підставою для відшкодування (компенсації, оплати) Платником вартості витрат спожитих Користувачем комунальних послуг є виставлені рахунки Постачальників (Виконавців робіт, Надавачів комунальних послуг), з якими у Власника укладені відповідні договори. Для відшкодування вартості спожитих комунальних послуг Власник зобов`язаний надавати Платнику документи на підтвердження суми компенсації, обсягу та періодів споживання Користувачем комунальних послуг та копії рахунків, що виставлені власнику постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Позивач зазначає, що виконання вищенаведеного пункту 2.4 Договору № 72 від 06.03.2022, Власником було підготовлено проекти договорів відшкодування комунальних витрат та відповідні акти виконаних робіт, які передбачали відшкодування витрат, що поніс Позивач за спожиту електроенергію і за водопостачання та водовідведення під час користування Нерухомим майном Військовою частиною:

-Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії разом з актом фіксації показників лічильників електричної енергії та актом виконаних робіт (наданих послуг), де було визначено суми вартості спожитої електроенергії;

-Договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення, разом актом виконаних робіт, де було визначено сума до відшкодування за спожиті військовою частиною послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Вказані договори та акти були підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" та командиром військової частини НОМЕР_1 без будь-яких застережень і зауважень.

Також позивач вказує, що обсяги та вартість поставленої електричної енергії та наданої послуги з централізованого водопостачання та водовїдведення були погоджені Користувачем.

Визначені в акті виконаних робіт, який додано до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, обсяги та вартість поставленої електричної енергії підтверджуються відповідними актами приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунками за спожиту електроенергію, складеними Постачальниками - ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ДПЗД "Укрінтеренерго" та ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ".

Обсяги та вартість послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії підтверджуються актами про обсяги розподіленої електричної енергії та рахунками за перетікання реактивної електроенергії, які складені оператором системи розподілу - АТ Харківобленерго.

Вказані в доданому до договору відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення акті виконаних робіт обсяги та вартість наданої послуги з централізованого водопостачання та водовідведення підтверджуються актами здачі-приймання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та рахунками, складеними Постачальником цих послуг - КП "Харківводоканал".

Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Договору № 72 від 06.03.2023 з метою відшкодування вартості спожитої електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії/перстікання реактивної енергії і вартості послуг з водопостачання та водовідведення за період з 15.03.2022 по 31.12.2022, Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" разом з листом, який був отриманий Платником 10.05.2023 відповідно до штампу вхідної кореспонденції за № 2324 та повторно листом від 17.07.2023 року № 1/07 який був отриманий Платником 17.07.2023 відповідно до штампу вхідної кореспонденції за № 867, було надано на адресу Платника вищевказані проекти договорів відшкодування комунальних витрат та акти виконаних робіт, а також копії рахунків та актів приймання-передачі постачальників, які підтверджують суми компенсації, обсягу та періодів споживання Користувачем комунальних послуг.

В той же час, підписувати проекти договорів та виконувати свій обов`язок з відшкодування вартості комунальних витрат відповідач відмовився.

Листом Харківського квартирно-експлуатаційного Управління від 01.08.2023 №583/807 Власнику була надана відповідь, що з 01.06.2023 Квартирно- експлуатаційний відділ м. Харків переформовано у Харківське квартирно-експлуатаційне управління, яке не може передати до органу Казанчейства України доручення на здійснення платежу згідно звернення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс", тому що Харківське квартирно-експлуатаційне управління с бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання: відповідачу були направлені документи, на підставі яких підлягали відшкодуванню витрати за комунальні послуги за період березень-грудень 2022 року. Однак, зобов`язання щодо відшкодування вартості комунальних послуг, які були отримані Військовою частиною. Платником не виконано.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/20).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїм підписом в договорі взяв на себе обов`язок компенсувати позивачу суму спожитих користувачем комунальних послуг і відповідно до зазначених норм Порядку мав зареєструвати свої зобов`язання за договором для належного їх виконання.

Суд зазначає, що частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не установлено залежності оплати товару та/або здійснених нарахувань сум штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат (у разі порушення зобов`язання) від фактичного фінансування видатків державного бюджету.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

Таким чином, посилання відповідача, як на підставу для відмови в позові, на те, що відповідач є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду - є необґрунтованими.

Щодо суми розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за договором, то заборгованість відповідач визнає частково, а саме в сумі 327'541,43 грн.

Стосовно іншої частки заборгованості, проти якої відповідач заперечує, то суд зазначає наступне.

За змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що розмір відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію за квітень 2022 року у сумі 72'203,69 грн підтверджений відповідними документами, а саме наявними у матеріалах справи актом приймання-передавання від ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" від 30.04.2022 за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 71'152,21 грн та актом приймання-передавання від АТ "Харківобленерго" за квітень 2022 за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 1051,48 грн.

Щодо підтвердження заборгованості за спожиту електричну енергію за березень 2022 року у сумі 38'436,55 грн суд зазначає наступне:

Показники електричних лічильників станом на 15.03.2022 були зафіксовані в наявному у матеріалах справи акті приймання-передачі нерухомого майна, підписаним між позивачем та військовою частиною, а саме:

-лічильник №044539 - показання 006378,6;

-лічильник № 76924105 - показання 110781,3.

В зв`язку з початком активних бойових дій на території міста Харкова з 24 лютого 2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" не було можливості вчасно подавати відомості про витрати електричної енергії за період лютий-травень 2022, на підставі яких АТ "Харківобленерго" здійснювало обчислення обсягів спожитої активної електричної енергії. Тому показники розподіленої електроенергії, визначені в актах про обсяги розподіленої електричної енергії від АТ "Харківобленерго" за період березень-травень 2022 року дорівнювали 0, а весь обсяг спожитої за цей період електроенергії відображений у акті за червень 2022 року.

У зв`язку з цим розрахунок вартості спожитої військовою частиною електричної енергії за березень 2022 року було здійснено розрахунковим шляхом.

В доданому до матеріалів справи акті про обсяги розподіленої електричної енергії за лютий 2022 року вказані показники то станом на 01.02.2022 :

-лічильник №044539 - 6089,6 (розрахунковий коефіцієнт 60);

-лічильник № 76924105 -110548 (розрахунковий коефіцієнт 40).

В актах про обсяги розподіленої електричної енергії за квітень та червень 2022 вказані показники у розрахунковому періоді, тобто станом на 30.04.2022 та на 30.06.2022.

Таким чином, загальне споживання за період з 01.02.2022 по 30.06.2022, що підтверджене показаннями лічильника в актах про обсяги розподіленої електричної енергії AT "Харківобленерго" становить:

-по лічильнику № 044539 - 25380 кВт;

-по лічильнику № 76924105 - 24668 кВт.

Різниця показників електричних лічильників, які знаходилися у користуванні Військової частини НОМЕР_1 за період з 15.03.2022 по 30.06.2022 становить:

-по лічильнику № 044539 - 6512,6 (показники в червні 2022 року) - 6378,6 (показники станом на 15.03.2022 відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна) = 134; з урахуванням коефіцієнту 60 - 134 x 60 = 8040 кВт;

-по лічильнику № 76924105 - 111165,0 (показники в квітні 2022 року) - 110781,3 (показники станом на 15.03.2022 відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна) = 383,7; з урахуванням коефіцієнту 40 - 383,7 x 40 = 15348 кВт;

Для обчислення вартості спожитої активної електричної енергії по лічильнику №044539 за цей період було використано нарахування в документах за червень 2022 із розрахунку 2998 кВт по тарифу 3,843201 та частину нарахування в документах за лютий 2022 із розрахунку 8040 кВт- 2998 кВт = 5042 кВт по тарифу 4,749144.

Для обчислення вартості спожитої активної електричної енергії по лічильнику №76924105 за цей період було використано нарахування в документах за квітень 2022 із розрахунку 12854 кВт по тарифу 5,395224 та частину нарахування в документах за лютий 2022 із розрахунку 15348 кВт - 12854 кВт = 2494 кВт по тарифу 4,749144.

Таким чином, загальне споживання електричної енергії по Військовій частині НОМЕР_3 за період з 15.03.2022 по 31.03.2022 складає: 5042 кВт + 2494 кВт + 383 кВт (втрати по ТМ і ЛЕП) = 7919 кВт на суму 37'608,47 грн.

Нарахування втрат за перетікання реактивної електричної енергії за період з 15.03.2022 по 31.03.2022 здійснювалось пропорційно спожитим Військовою частиною НОМЕР_1 обсягам активної електричної енергії, а саме: за перетікання реактивної електроенергії 180,876 кВт за тарифом 4,578179 грн на загальну суму 828,08 грн.

Таким чином, посилання відповідача у контррозрахунку на відсутність документів, підтверджуючих заборгованість за спожиту Користувачем електричну енергію за березень 2022 року у сумі 38'436,55 грн та за квітень 2022 року у сумі 72'203,69 грн, як на підставу для часткової відмови в позові - є необґрунтованими.

З огляду на зазначене та враховуючи, що встановлений судом борг відповідача в розмірі 461'890,61 грн перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 461'890,61 грн заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м.Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 127-А, код ЄДРПОУ 31437986) 438'181,67 грн заборгованості з оплати послуг електропостачання та 23'708,94 грн заборгованості з оплати послуг за водопостачання та водовідведення за Договором № 72 тимчасового безоплатного спільного користування нерухомим майном від 06.03.2023 за спожиті комунальні послуги за період березень-грудень 2022 року, а також судовий збір у розмірі 6928,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 127-А, код ЄДРПОУ 31437986);

Відповідач - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280).

СуддяІ.В. Трофімов