Ухвала

від 30.11.2023 по справі 200/691/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

30 листопада 2023 року Справа №200/691/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА»

доГоловного управління ДПС у Донецькій області

провизнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 22 червня 2021 року № 1101-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛУЧ-СА»;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 000/8256/05-99-09-01/33653652 від 23 липня 2021 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА» штрафних санкцій в розмірі 500 000,00 грн (а.с. 61-64).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було прийнято наказ про проведення фактичної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, за період з 1 липня 2019 року по 1 січня 2021 року, в якому не наведено належних підстав для такої перевірки.

За наслідком перевірки, проведеної при цьому із порушенням ПК України, було прийнято повідомлення-рішення, яким на позивача за правопорушення, передбачене ст. 15 Закону України №481/95-ВР, а саме: за зберігання у період з 16 квітня по 13 липня 2020 року пального для власних потреб без ліцензії на право такого зберігання, - було накладено штраф у розмірі 500000 грн.

Позивач зазначає, що вказаного правопорушення ним не вчинялось.

Враховуючи наведене, наказ про призначення фактичної перевірки та прийняте за наслідком цієї перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправними.

У відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у зв`язку із правомірністю спірного наказу та податкового повідомлення-рішення.

Зокрема вказує, що у наказі вказано підставу призначення фактичної перевірки, передбачену пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, - з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Також зазначає про дотримання посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області порядку проведення перевірки та правомірність оскаржуємого позивачем податкового повідомлення рішення, так як факт зберігання ТОВ «ЛУЧ-СА» у період з 16 квітня по 13 липня 2020 року пального для власних потреб без ліцензії на право такого зберігання встановлений під час проведення перевірки та підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, відповідно до яких позивач 16 квітня 2020 року, 5 травня 2020 року, 1 червня 2020 року та 22 червня 2020 року придбавав дизельне пальне для власних потреб по 5545 л.

Також зауважує, що позивач допустив посадових осіб управління до проведення фактичної перевірки (а.с. 139-142).

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року позов залишено без руху у зв`язку із наявністю недоліків; встановити позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 56-57).

Ухвалою суду від 8 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву на позов та доказів на підтвердження заперечень проти позову; доказ направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу (а.с. 115).

Ухвалою суду від 6 червня 2022 року повторно запропоновано Головному управлінню ДПС у Донецькій області надати суду відзив на позовну заяву ТОВ «ЛУЧ-СА» (а.с. 119).

Ухвалою суду від 17 червня 2022 року продовжено строк для надання відповідачем відзиву на позов (а.с. 129-131).

Ухвалою суду від 5 вересня 2022 року повторно запропоновано відповідачу надати суду відзив на позов та вирішено направити на електронну адресу Головного управління ДПС у Львівській області копії ухвал суду від 8 лютого 2022 року про відкриття провадження, від 6 червня 2022 року , від 17 червня 2022 року, копію уточненого адміністративного позову ТОВ «Лус-Са» до Головного управління ДПС у Донецькій області (а.с. 134-135).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 7 лютого 2023 року № 2915-IX (відповідно), від 2 травня 2023 року № 3057-IX, від 27 липня 2023 року № 3275-IX, від 8 листопада 2023 року № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА», є юридичною особою, код ЄДРПОУ 33653652, зареєстроване місцезнаходження: 87592, Донецька обл., м. Маріуполь, пров. Парковий, буд. 7, основний вид економічної діяльності «49.41» - вантажний автомобільний транспорт, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Кальміуська ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області) (а.с. 145, 6-9).

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (без статусу юридичної особи) та належним відповідачем у справі (а.с. 146).

Як встановлено судом, 22 червня 2021 року Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято наказ № 1101-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА», відповідно до якого на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «ЛУЧ-СА» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Парковий, буд. 7, з 22 червня 2021 року тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 1 липня 2019 року по 1 липня 2021 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та контролю за дотримання платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів (а.с. 90).

На підставі наказу від 22 червня 2021 року № 1101-п та направлень від 22 червня 2021 року №№ 1221, 1222 посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області у період з 24 червня по 1 липня 2021 року було проведено фактичну перевірку господарської одиниці (місця зберігання пального) за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Парковий, 7, де здійснює господарську діяльність ТОВ «ЛУЧ-СА», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, за період діяльності з 1 липня 2019 року по 1 липня 2021 року, за наслідком якої було складено Акт перевірки від 2 липня 2021 року № 6851/05/99/19/09/ НОМЕР_1 (а.с. 94-96).

23 липня 2021 року за результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/8256/05-99-09-01/33653652, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 500000 грн за порушення ч.ч. 1, 8 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а саме: за зберігання пального для власних потреб без наявності ліцензії на право такого зберігання (а.с. 100).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням та висновками, наведеними у акті перевірки, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України (а.с. 91-93, 88).

Рішенням Державної податкової служби України від 25 листопада 2021 року № 26818/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23 липня 2021 року № 000/8256/05-99-09-01/33653652 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 88-89).

Будучи не згодним із наказом про проведення фактичної перевірки та податковим повідомленням-рішенням відповідача, прийнятим за наслідком проведення цієї перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 54).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від2 грудня 2010року №2755-VI (тут і надалі в редакції, чинній станом на час проведення перевірки, далі ПК України) цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначенихп. 41.1ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) є контролюючими органами щодо дотримання законодавства […], контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів належать функції зі здійснення контролю за […] наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Згідно зі ст. 15 Закону Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 481/95-ВР) ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органами ліцензування щодо господарської діяльності зі зберігання пального є територіальні органи ДПС.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, […].

Згідно з пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, в тому числі, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) […].

Підпунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною є перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентованост. 80 ПК України.

Згідно із п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності однієї з підстав, визначених у цьому пункті.

Згідно із п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта […] або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта […] та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки - реалізація такого права за відсутності обов`язку в контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

При цьому виконання п. 81.1 ст. 81, п. 80.2 ст. 80 ПК України визначає, що виконання умов цих приписів надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення фактичної перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в ч. 1 ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у ст. 2 КАС України.

Наведеними вище нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема фактичних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Наведені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, а також у постановах Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 480/4100/19, від 13 липня 2022 року у справі № 200/5892/20-а, від 31 жовтня 2023 року у справі № 380/1802/20, від 6 листопада 2023 року у справі № 804/3951/16.

Ураховуючи зазначене вище, беручи до уваги встановлені фактичні обставини у даній справі, суд висновує, що даний спір в частині оскарження наказу про проведення фактичної перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги про оскарження правомірності наказу про проведення перевірки у випадку, коли контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі оспорюємого наказу про її проведення, не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України суд при закритті провадження у справі постановляє ухвалу та вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно з платіжними дорученнями від 30 грудня 2021 року № 448 та від 27 січня 2022 року № 6602-2955-1543-2067, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а також із врахуванням ухвали суду від 17 січня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, за подання даного позову позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 9981,00 грн, з яких за подання позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн (а.с. 5, 56-57, 65, 147-148).

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 7 Закону України "Про судовий збір"сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Таким чином, позивач має право на звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі 2481,00 грн, сплаченого за подання позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ-СА» до Головного управління ДПС у Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 22 червня 2021 року № 1101-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛУЧ-СА» - закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет (оскарження наказу) і з тих самих підстав не допускається, а також, що позовні вимоги про оскарження правомірності наказу про проведення перевірки у випадку, коли контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі оспорюємого наказу про її проведення, - не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що він має право на повернення судового збору в розмірі 2481,00 грн, сплаченого за подання даних позовних вимог, для чого має звернутись до Донецького окружного адміністративного суду із відповідним клопотанням.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.П. Волгіна