Постанова

від 19.07.2023 по справі 752/9009/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/9009/19

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1323/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Борисової О.В.

при секретарі Баллі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова Сірана Нусрєтовича та представника ОСОБА_2 - адвоката Гордієнко Надії Петрівни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року (суддя Колдіна О.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Старлінк груп» про поділ спільного майна,

встановив:

у травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом реєстрації шлюбу Ватутінського міськвиконкому Черкаської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за НОМЕР_11;

2) визнати за ним право приватної власності:

- на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , площею 100,5кв.м;

- на 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_1 , площею 20,10кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- на 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_2 , площею 20,20кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 ;

- на 1/2 частину машиномісця АДРЕСА_4 ;

- на 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 ;

- на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0961 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187703:11:001:0003, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187703:11:001:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування

житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1719 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3223187703:11:001:0046, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- на 1/2 частину майнових прав на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

- на 1/2 частину автомобіля марки «Jaguar», F-Расе, 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 ;

та припинити право власності ОСОБА_2 на зазначену частину майна;

3) стягнути зі ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 60 000 доларів США, що становить 1 595 400грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що перебуває з відповідачкою у шлюбі, який був зареєстрований 19 серпня 1995 року Відділом реєстрації шлюбу Ватутінського міськвиконкому Черкаської області, мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач стверджував, що з 2018 року відносини між ними ускладнилися, почали виникати непорозуміння, на час подання позову шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться, а подальше існування сім`ї та спільне проживання є неможливим, в зв`язку з чим просив шлюб розірвати.

Також позивач зазначав, що за час проживання у шлюбі ними було придбано спірне майно та набуті грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках відповідачки, а саме: в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» - 40 000доларів США та в АТ КБ «ПриватБанк» - 80 000 доларів США.

Позивач вважав, що загальна орієнтовна вартість спільного майна становить 12 110 800 гривень, майно було придбано під час перебування у шлюбі з відповідачкою, є об`єктами їх права спільної сумісної власності, тому справедливим і законним є виділення йому у власність частини у всіх зазначених ним об`єктах нерухомого майна, майнових прав на квартиру і автомобілі, а також стягнення з відповідачки частини грошових коштів.

У жовтні 2019 року відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру, просила здійснити поділ майна подружжя у рівних частках наступним чином:

1) визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- машиномісце № НОМЕР_1 , площею 20,10 кв.м, що знаходиться у напівпідземній автостоянці по у буд. АДРЕСА_2 ;

- машиномісце № НОМЕР_2 , площею 20,20кв.м, що знаходиться у напівпідземній автостоянці по у буд. АДРЕСА_2 ;

- квартиру АДРЕСА_3 (номер запису про право власності: 24323901);

- машиномісце № НОМЕР_5 у буд. АДРЕСА_5 (номер запису про право власності: 24323426);

- машиномісце № НОМЕР_3 у підвалі літ. «А» у буд. АДРЕСА_5 (номер запису про право власності: 24036830);

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0003, загальною площею 0,0961га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області (номер запису про право власності: 11522370);

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0002, загальною площею 0,025га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області (номер запису про право власності: 11523359);

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0046, загальною площею 0,1719га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- 1/2 частину будинку АДРЕСА_6 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045 (номер запису про право власності: 29702777);

- 1/2 частину майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 ;

- автомобіль марки «Jaguar F-Pace», 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 ;

2) визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_9 (номер запису про право власності: 24353277);

- квартиру АДРЕСА_10 (номер запису про право власності: 22043257);

- 1/2 частину будинку АДРЕСА_6 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045 (номер запису про право власності: 29702777);

- земельну ділянку, загальною площею 0,04га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, загальною площею 0,025 га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 (номер запису про право власності: 11520679);

- квартиру АДРЕСА_11 (номер запису про право власності: 22896402);

- 1/2 частину майнових права на квартиру АДРЕСА_8 ;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 ;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 37047332);

3) припинити право власності ОСОБА_1 на наступне майно:

- частину будинку АДРЕСА_6 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045 (номер запису про право власності: 29702777);

- 1/2 частину майнових права на квартиру АДРЕСА_8 ;

4) стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 74 287 доларів США 70 центів, що станом на 1 жовтня 2019 року за офіційним курсом НБУ становило еквівалент у розмірі 1 797 762грн 34 коп.;

5) стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 544 260грн 93 коп. в якості компенсації половини вартості автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250 D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_8 ;

6) стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 000грн в якості компенсації половини вартості належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп»;

7) судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

Мотивуючи вимоги зустрічної позовної заяви, ОСОБА_2 зазначала, що окрім вказаного у позовній заяві ОСОБА_1 майна, подружжя під час шлюбу також додатково набуло й інше майно та майнові права, зазначені нею в прохальній частині зустрічної позовної заяви.

Також відповідачка посилалася на необхідність здійснення поділу майна, виділивши в особисту власність кожного подружжя конкретні речі, оскільки спільне користування майном є неможливим.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року на підставі заяви позивача первісний позов в частині позовних вимог про розірвання шлюбу залишено судом без розгляду.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року первісний та зустрічний позови задоволені частково, визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на наступне майно:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , площею 100,5кв.м;

- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_1 , площею 20,10кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_2 , площею 20,20кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 90,3кв.м., житловою площею 38,2 кв.м;

- 1/2 частину машиномісця НОМЕР_11 у будинку АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0961 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187703:11:001:0003, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187703:11:001:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- 1/2 частину майнових прав на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

- 1/2 частину автомобіля марки «Jaguar», F-Расе, 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 ;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_11 , загальною площею 42,2кв.м, житловою площею 17,2кв.м;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 119,6кв.м, житловою площею 58,6кв.м;

- 1/2 частину будинку АДРЕСА_6 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045, загальною площею 111,6кв.м;

- 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,025 га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- 1/2 частину майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 ;

- 1/2 автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250 D», 2015 року випуску,

д.н.з. НОМЕР_6 .

Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на наступне майно:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , площею 100,5кв.м;

- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_1 , площею 20,10кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_2 , площею 20,20кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 90,3кв.м., житловою площею 38,2 кв.м;

- 1/2 частину машиномісця НОМЕР_11 у будинку АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частину машиномісця № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0961 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187703:11:001:0003, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187703:11:001:0002, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- 1/2 частину майнових прав на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

- 1/2 частину автомобіля марки «Jaguar», F-Расе, 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 ;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_11 , загальною площею 42,2кв.м, житловою площею 17,2кв.м;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 119,6кв.м, житловою площею 58,6кв.м;

- 1/2 частину будинку АДРЕСА_6 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045, загальною площею 111,6кв.м;

- 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,025 га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- 1/2 частину майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 ;

- 1/2 автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250 D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 250 гривень, що становить частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлінк груп» (ЄДРПОУ 37047332).

В інших частинах первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 6 575 гривень 24 копійки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5 089 гривень 88 копійок.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бекіров С.Н. просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання за ОСОБА_2

права власності на наступне майно: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_10 ; на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25га, що знаходиться по АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3223187703:11:001:0045; на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3223187703:11:001:0004; на 1/2 частину квартири АДРЕСА_11 ; на 1/2 частину автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «ML 250», д.н.з НОМЕР_6 , номер шасі (кузову) НОМЕР_9 . Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Адвокат Бекіров С.Н. зазначає, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , користуючись правами, передбаченими ст. 206 ЦПК України, зустрічний позов ОСОБА_2 в оскаржуваній частині визнав і в окремій письмовій заяві просив суд задовольнити її позов в цій частині. Проте суд першої інстанції заяву ОСОБА_1 про часткове визнання зустрічного позову ОСОБА_2 до уваги не взяв, по суті її не розглянув і належної оцінки їй не надав.

Також адвокат Бекіров С.Н. стверджує, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку у вказаних об`єктах нерухомості і автомобілі, і це майно не було предметом первісного позову ОСОБА_1 .

Крім того, адвокат Бекіров С.Н. вважає, що навіть у випадку, якщо не брати до уваги заяву відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про часткове визнання позовних вимог ОСОБА_2 , то за відсутності відповідної позовної вимоги позивача ОСОБА_2 суд не мав правових підстав визнавати за нею право власності на 1/2 частину у цих об`єктах і автомобілі, а мав би відмовити у задоволенні її позову в цій частині. Однак, суд, визнавши за ОСОБА_2 право власності на частки у цьому майні, діючи всупереч приписів ст. 13, 264 ЦПК України, явно порушив принцип диспозитивності і вийшов за межі її позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова С.Н. представник ОСОБА_2 - адвокат Гордієнко Н.П. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги та зазначає, що суд першої інстанції не виходив за межі позовних вимог, оскільки за своєю суттю позовні вимоги ОСОБА_1 , які стосуються майна подружжя, є вимогами про його поділ. Крім того, подаючи позов, ОСОБА_1 приховав частину майна, набутого у спільну сумісну власність, яке було зареєстроване на його ім`я.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Гордієнко Н.П. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким застосувати такий варіант поділу майна подружжя:

1) припинити право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- машиномісце № НОМЕР_1 , площею 20,10кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- машиномісце № НОМЕР_2 , площею 20,20кв.м, яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 ;

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- машиномісце № НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_5 ;

- машиномісце № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 ;

- квартиру АДРЕСА_11 ;

- майнові права на квартиру АДРЕСА_12 ;

- автомобіль марки «Jaguar F-Pace», 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 , VFN-код: НОМЕР_10 .

2) припинити право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_10 ;

- будинок АДРЕСА_6 , що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045;

- земельну ділянку, загальною площею 0,025га, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0003, загальною площею 0,0961га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0002, загальною площею 0,025га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 ;

- майнові права на квартиру АДРЕСА_8 ;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 . VIN-код: НОМЕР_7 ;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 37047332).

Адвокат Гордієнко Н.П. зазначає, що вирішуючи справу по суті, суд вдався до формального поділу спільного майна, виділивши ідеальні частки кожної зі сторін в неподільних речах, однак такий підхід є тільки проміжним кроком у вирішенні конфлікту і потребує подальшого прийняття рішень щодо фактичного розподілу між колишнім подружжям об`єктів майна. У ситуації, коли сторони перебувають у конфлікті вже під час припинення спільної сумісної власності і трансформації її в спільну часткову, залишення майна у спільній (хоч і частковій) власності тільки поглиблює конфлікт і не відповідає дійсному інтересу сторін.

Адвокат Гордієнко Н.П. стверджує, що прийняття оскаржуваного рішення спричиняє для ОСОБА_2 практичні незручності, оскільки на даний момент ОСОБА_2 здійснює самостійне утримання більшості об`єктів нерухомого майна, що підтверджується квитанціями про сплату комунальних платежів. А фактична доля деяких об`єктів (зокрема, автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, який свого часу був незаконно відчужений ОСОБА_1 ) взагалі невідома ОСОБА_2 , що також унеможливлює її участь у користуванні і розпорядженні майном. Крім того, автомобіль є неподільним об`єктом, частка в якому технічно не може бути відчужена окремо від іншої частки, з огляду на правила обліку транспортних засобів.

Адвокат Гордієнко Н.П. вважає, що суд за наявності достатніх умов не здійснив поділ майна в натурі і не врахував інтереси ОСОБА_2 , а також істотну умову - неможливість спільного користування, розпорядження майном та його утримання, що суперечить положенням ст. 71 Сімейного кодексу України. Крім того, суд першої інстанції не здійснив розподіл між сторонами неподільних речей однакової вартості, що одночасно було б і поділом в натурі, а також остаточно вирішило б спір між сторонами.

Також адвокат Гордієнко Н.П. звертає увагу апеляційного суду, що ОСОБА_1 не заперечував проти виділення в його власність окремих об`єктів, що вбачається з часткового визнання ним зустрічних позовних вимог, а також жодного разу не заперечив

проти поділу майна в натурі з підстави нерівноцінності такого поділу (що підтверджує його згоду з вартісним розподілом майна).

Крім того, адвокат Гордієнко Н.П. зазначає, що постановляючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, був незаконно відчужений ОСОБА_1 на користь третьої особи, а постановою Київського апеляційного суду від 9 березня 2021 року у справі №752/6304/20, вчинений ОСОБА_1 правочин визнано недійсним, визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказаний автомобіль. Проте фактична двостороння реституція, як наслідок недійсності правочину, не відбулася, що призвело до фактичної неможливості використання та розпорядження автомобілем.

Також адвокат Гордієнко Н.П. стверджує, що суд першої інстанції не включив належну ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп» до об`єктів спільної сумісної власності, а вирішуючи питання про стягнення на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 1 250 гривень в якості компенсації 1/2 частки у статутному капіталі вищевказаного товариства, суд першої інстанції проігнорував дійсну вартість такого активу, яка відповідно до звіту про оцінку майна, становить 800 000грн.

У поясненнях на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гордієнко Н.П. представник ОСОБА_1 - адвокат Бекіров С.Н. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, та зазначає, що порівняльний аналіз вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 із її вимогами за уточненим зустрічним позовом вказує на те, що ОСОБА_2 змінила свої первісні вимоги щодо варіанту поділу спірного майна подружжя, а вказані дії із заміни предмету позову на стадії апеляційного провадження суперечать вимогам ЦПК України.

Також адвокат Бекіров С.Н. зазначає, що сторони спору не вчиняли будь-яких дій щодо попереднього внесення на депозитний рахунок суду коштів, а тому спірне майно може бути поділене між сторонами виключно в ідеальних частках, а не в натурі, як це просить ОСОБА_2 .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова С.Н., пояснення ОСОБА_2 та її представника - адвоката Гордієнко Н.П., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова С.Н. підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Гордієнко Н.П. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 серпня 1995 року та мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 8 лютого 2022 року шлюб сторін розірвано.

Згідно наданих суду документів за час перебування у шлюбі сторони набули наступне майно:

квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 22 липня 2003 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації;

машиномісце № НОМЕР_1 , яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2, загальною площею 20,10кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 7 червня 2006 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації;

машиномісце № НОМЕР_2 , яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2, загальною площею 20,20кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 7 червня 2006 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації;

квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 90,30кв.м, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

машиномісце № НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 16,80кв.м; що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

машиномісце № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 21,60кв.м, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

квартиру АДРЕСА_11 , загальною площею 42,20кв.м, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 28 травня 2012 року, право власності зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 жовтня 2017 року;

квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 119,60кв.м, на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2017 року;

будинок АДРЕСА_6 , загальною площею 111,60кв.м, право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 грудня 2018 року;

земельну ділянку, загальною площею 0,2500га, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045, що знаходиться по АДРЕСА_6 , на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2007 року;

земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0003, загальною площею 0,0961га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, на підставі договору купівлі-продажу від 8 жовтня 2015 року;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0002, загальною площею 0,025га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, на підставі договору купівлі-продажу від 8 жовтня 2015 року;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 , на підставі договору купівлі-продажу від 8 жовтня 2015 року;

автомобіль марки «Jaguar F-Pace», 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 , VFN-код: НОМЕР_10 , на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 19 жовтня 2016 року;

автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 , який був зареєстрований за ОСОБА_1 17 вересня 2015 року на підставі довідки-рахунку ;

майнові права на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 60,38кв.м, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 28 травня 2012 року;

майнові права на квартиру АДРЕСА_8 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 28 травня 2012 року;

частку у статутному капіталі ТОВ «Старлінг Груп».

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав згоди щодо поділу майна шляхом визнання за відповідачем права власності на зазначене нею майно, оскільки такий спосіб можливий лише за умови надання згоди іншою стороною на отримання грошової компенсації в рахунок її частки і несення на депозитний рахунок грошових коштів. Також суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 заперечив проти отримання грошової компенсації в рахунок вартості своєї частки у спільному майні, а судом не встановлено в ході судового розгляду наявність обставин, визначених ст. 365 ЦК України для припинення права на частку у спільній власності одного із подружжя.

Відмовляючи у поділі земельної ділянки, площею 0,1719га, кадастровий номер

3223187703:11:001:0046, що знаходиться у с. Капустяна, Обухівського району Київської області та зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , а також квартири АДРЕСА_9 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що зазначене майно є особистою власністю його власника, так як набуте на підставі договорів дарування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ заощаджень у розмірі 120 000 доларів США та у розмірі 148 575,39 доларів США, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Рішення суду в частині відмови у поділі вищезазначених земельної ділянки та квартири, а також грошових заощаджень, сторонами не оскаржується, тому не є предметом апеляційного перегляду.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість поділу спільного майна подружжя без згоди одного із подружжя на отримання компенсації за його частку у спільному майні.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, (пункт 63)).

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Вирішуючи спір про поділ майна подружжя ОСОБА_1 апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

У даній справі сторони не заперечували, що спірне майно набуте ними у шлюбі і

презумпції спільності права власності не спростовували.

Сам по собі факт того, що майно набуте подружжям у шлюбі зареєстровано на праві власності за одним із них, не спростовує поширення на таке майно правового режиму спільного майна подружжя, оскільки за змістом 60 СК України право спільної сумісної власності на майно виникає у обох з подружжя одночасно.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками та припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18, від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16.

Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі.

У справі, що переглядається, судом встановлено, що у власності сторін перебуває низка об`єктів нерухомості, які мають різне цільове призначення та розташовані на території міста Києва та Київської області, зокрема:

будинок, розташований у с. Капустяна Обухівського району Київської області, загальною площею 111,60кв.м;

4 земельних ділянок, які розташовані у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області;

4 квартири, які розташовані у місті Києві;

4 машиномісця, які розташовані у місті Києві, у будинках, в яких сторони мають на праві власності квартири;

2 автомобіля;

частка у товаристві.

Таким чином, склад та обсяг майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та підлягає поділу між ними, дозволяв суду першої інстанції здійснити його реальний поділ шляхом передачі кожному з подружжя окремих об`єктів нерухомого майна.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає доцільним проведення у даній справі реального поділу майна між подружжям у спосіб виділення кожному в натурі окремих видів (об`єктів) майна.

При цьому апеляційний суд враховує, що частки дружини/чоловіка у спільному майні є рівними,вартість майна, його місцезнаходження, а також порядок користування майном, який склався між подружжям.

Зокрема, відповідачка ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснювала, що будинком у с. Капустяна Обухівського району Київської області після припинення їх подружніх стосунків користувався позивач ОСОБА_1 і не допустив її у будинок після початку повномасштабного вторгнення в Україну рф, тому вона вважає, що будинок та земельні ділянки, які розташовані біля будинку, у порядку поділу майна повинні перейти до позивача.

Також відповідачка ОСОБА_2 зазначала, що автомобіль «Mercedes-Benz» перебував у користуванні позивача ОСОБА_1 і він розпорядився ним, продавши третій особі, тому просила виділити вказаний автомобіль у власність позивача. Разом з цим, автомобіль «Jaguar F-Pace», перебуває у її користуванні, тому просила його виділити їй у власність.

Пояснення відповідачки ОСОБА_2 позивачем спростовані не були.

Апеляційний суд пропонував позивачу та його представнику надати суду свій варіант поділу спільного майна у натурі, однак на пропозицію апеляційного суду сторона позивача не пристала, вважаючи, що спірне майно підлягає поділу між сторонами у ідеальних долях.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (постанова Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц ).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 у позовній заяві навів орієнтовну вартість спірного майна і доказів у його підтвердження суду не надавав.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, ОСОБА_2 не навела вартість спірного майна.

4 лютого 2022 року відповідачкою ОСОБА_2 надано суду першої інстанції звіт про оцінку спірного майна. Ухвалою суду, занесеною у протокол судового засідання від 9 лютого 2022 року, суд першої інстанції відмовив у прийнятті вказаного доказу, посилаючись на недотримання відповідачкою строків подання доказів.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що позов про поділ майна подружжя може бути розглянутий судом у разі визначення

сторонами вартості спірного майна.

Закриваючи підготовче провадження у даному спорі, у порушення вимог ст. 12 ЦПК України, суд не роз`яснив сторонам наслідки не надання доказів, зокрема, у підтвердження вартості спірного майна, яке підлягає поділу, а також не з`ясував вартість спірного майна, що призвело до неправильного вирішення спору.

У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 та постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищевикладеного, а також неможливості вирішення спору про поділ майна подружжя без визначення вартості спірного майна на час розгляду справи судом, апеляційний суд вирішив за можливе прийняти звіти про оцінку спірного майна.

При цьому, дотримуючись принципу змагальності сторін, апеляційний суд надав можливість позивачу та його представнику або погодити визначену вартість спірного майна, або надати докази, які б спростували цю оцінку.

Наданим правом позивач та його представник не скористалися, посилаючись на те, що спірне майно не підлягає поділу у натурі.

За таких обставин, апеляційний суд виходить із вартості спірного майна, яка була

визначена ТОВ «Оціночна компанія «Місто» у квітні 2023 року.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідачкою ОСОБА_2 не було надано належних доказів у підтвердження доводів, що вартість частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп» становить 800 000грн, тому апеляційний суд виходить із її вартості у розмірі 2 500грн, яка була встановлена під час розгляду справи судом першої інстанції.

Загальна вартість спільного сумісного майна подружжя, що є предметом поділу між сторонами у цій справі становить 35 537 951грн.

Внаслідок поділу кожна із сторін має отримати в особисту приватну власність у натурі таку кількість об`єктів нерухомості, вартість яких буде максимально наближеною до величини частки дружини/чоловіка, які є рівними та складають по 17 768 975,50грн.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи встановлений порядок користування спірним майном, колегія суддів вважає, що у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 доцільно виділити у власність:

- квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 119,60кв.м, вартістю 10 527 266грн;

- будинок АДРЕСА_6 , загальною площею 111,60кв.м, вартістю 3 672 950грн;

- земельну ділянку, загальною площею 0,025га, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045, що знаходиться по АДРЕСА_6 , вартістю 852 048грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0003, загальною площею 0,0961га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, вартістю 231 940грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0002, загальною площею 0,025га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, вартістю 852 048грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 , вартістю 533 390грн;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 , вартістю 1 094 560грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 37047332), вартістю 2500грн.

Всього на загальну суму 17 766 702грн.

Разом з цим, у порядку поділу майна подружжя ОСОБА_2 доцільно виділити у власність:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 100,50кв.м, вартістю 4 707 860грн;

- машиномісце № НОМЕР_1 , яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 , загальною площею 20,10кв.м, вартістю 345 464грн;

- машиномісце № НОМЕР_2 , яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 , загальною площею 20,20кв.м, вартістю 347 182грн;

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 90,30кв.м, вартістю 8 027 513грн;

- машиномісце НОМЕР_11 у будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 16,80кв.м, вартістю 691 147грн;

- машиномісце № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 21,60кв.м,вартістю 829 376грн;

- квартиру АДРЕСА_11 , загальною площею 42,20кв.м, вартістю 1 875 207грн;

- автомобіль марки «Jaguar F-Pace», 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 , VFN-код: НОМЕР_10 , вартістю 950 000грн.

Всього на загальну суму 17 773 749грн.

Такий спосіб поділу майна відповідає презумпції рівності часток кожного з подружжя, оскільки у результаті його поділу кожен із подружжя ОСОБА_6 одержує у натурі таку кількість об`єктів нерухомого майна, вартість яких є максимально наближеною до розміру ідеальної частки у спільному майні.

Оскільки частка ОСОБА_2 є більшою від ідеальної долі на 7 047грн, тому одночасно з проведеним поділом зі ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 грошова компенсація за відхилення від рівності часток подружжя у розмірі 7 047грн.

Доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова С.Н. про те, що відповідачка ОСОБА_2 змінила предмет її зустрічного позову, оскільки у апеляційній скарзі виклала інший варіант поділу спільного майна, ніж був зазначений у її зустрічній позовній заяві, колегія суддів вважає безпідставними.

Апеляційний суд зазначає, що обрання судом варіанту поділу спільного майна, який є відміннім від запропонованого сторонами, не вважається виходом за межі позовних вимог, оскільки суд вирішує спір в межах заявленого позову про поділ спільного майна подружжя, та визначає спосіб поділу майна, який за установлених у кожній конкретній справі обставин, є найбільш прийнятним для обох сторін та відповідає засадам розумності та справедливості.

Посилання у апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова С.Н. на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував заяву позивача ОСОБА_1 про часткове визнання зустрічного позову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просила поділити спільне майно подружжя у натурі, без визначення ідеальних часток, та запропонувала свій варіант поділу майна, що враховано ОСОБА_1 не було.

Стосовно поділу майнових прав на квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 60,38кв.м, які були придбані на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 28 травня 2012 року (договір укладено ОСОБА_2 ) та майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 28 травня 2012 року (договір укладено ОСОБА_1 ), колегія суддів зазначає про наступне.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що будинок АДРЕСА_13 прийнятий у експлуатацію, розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 388 від 24 липня 2014 року житловому будинку присвоєна поштова адреса АДРЕСА_14 .

Разом з цим, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не оформили право власності на квартири АДРЕСА_15 та АДРЕСА_16 , майнові права на які ними були придбані.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

На час розгляду даної справи право власності на зазначені квартири сторони не зареєстрували, а відтак колегія суддів вважає, що вони не підлягають включенню до переліку спільного майна подружжя, яке підлягає поділу, і не має правових підстав для визнання на них права власності сторін та для проведення їх поділу.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права, при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бекірова Сірана Нусрєтовича задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гордієнко Надії Петрівни задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким первісний позов задовольнити частково, зустрічний позов - задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 119,60кв.м, вартістю 10 527 266грн;

- будинок АДРЕСА_6 , загальною площею 111,60кв.м, вартістю 3 672 950грн;

- земельну ділянку, загальною площею 0,025га, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0045, що знаходиться по АДРЕСА_6 , вартістю 852 048грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0003, загальною площею 0,0961га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, вартістю 231 940грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0002, загальною площею 0,025га, що знаходиться у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, вартістю 852 048грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 3223187703:11:001:0004, загальною площею 0,221га, що знаходиться по АДРЕСА_6 , вартістю 533 390грн;

- автомобіль марки «Mercedes-Benz», модель «GLE 250D», 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_7 , вартістю 1 094 560грн;

- частка у статутному капіталі ТОВ «Старлінк груп» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 37047332), вартістю 2500грн.

Всього на загальну суму 17 766 702грн.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 100,50кв.м, вартістю 4 707 860грн;

- машиномісце № НОМЕР_1 , яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 , загальною площею 20,10кв.м, вартістю 345 464грн;

- машиномісце № НОМЕР_2 , яке розташовано у напівпідземній автостоянці по АДРЕСА_2 , загальною площею 20,20кв.м, вартістю 347 182грн;

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 90,30кв.м, вартістю 8 027 513грн;

- машиномісце НОМЕР_11 у будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 16,80кв.м, вартістю 691 147грн;

- машиномісце № НОМЕР_3 , підвал літера «А», у будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 21,60кв.м,вартістю 829 376грн;

- квартиру АДРЕСА_11 , загальною площею 42,20кв.м, вартістю 1 875 207грн;

- автомобіль марки «Jaguar F-Pace», 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 , VFN-код: НОМЕР_10 , вартістю 950 000грн.

Всього на загальну суму 17 773 749грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 047грн компенсації різниці вартості майна.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

О.В. Борисова