Ухвала

від 20.09.2023 по справі 752/9009/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/9009/19

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1323/2023

Провадження № 22-з/824/1017/2023

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Борисової О.В., Кирилюк Г.М.

при секретарі Степанюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника - ОСОБА_1 - адвоката Іваницької Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Старлінк груп» про поділ спільного майна,

встановив:

рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року первісний та зустрічний позови задоволені частково.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бекірова С.Н. задоволено частково, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко Н.П. задоволено та ухвалено нове судове рішення, яким первісний позов задоволено частково, а зустрічний позов задоволено.

24 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Іваницька О.В. звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені останньою під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що як було повідомлено нею у заяві від 28 березня 2023 року, з метою реалізації свого права на отримання правової допомоги, 9 січня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮНІТІ» був укладений договір про надання правової допомоги № CL-0040, відповідно до умов якого ОСОБА_1 доручила Адвокатському бюро «ЮНІТІ» надавити правову допомогу, зокрема, у цивільних справах. На підставі зазначеного договору, за актом про надання правової допомоги № 0425 від 22 квітня 2023 року ОСОБА_1 були надані послуги загальною вартістю 38 012грн, які були у повному обсязі оплачені, що підтверджується копіями квитанцій, долученими до матеріалів справи.

Також, за актом про надання правової допомоги № 0631 від 22 червня 2023 року ОСОБА_1 були надані послуги загальною вартістю 15 532,21грн, які були в повному обсязі оплачені нею, що підтверджується відповідною квитанцією.

Таким чином представник відповідачки зазначає, що розмір фактично понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу склав 53 544,21грн.

Крім того, представник відповідачки посилається на сплату відповідачкою судового збору за подання зустрічного позову у сумі 9605грн та за подачу апеляційної скарги - 14 407,50грн, а також оплату витрат експертної оцінки у сумі 30 000грн.

Представником ОСОБА_2 - адвокатом Бекіровим С.Н. заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у зв`язку з тим, що заявлена ОСОБА_1 сума витрат на стадії апеляційного провадження явно не відповідає складності справи та наданим послугам, які не передбачені умовами договору про надання правової допомоги, тому у клопотанні слід відмовити.

В обґрунтування своїх доводів, представник позивача зазначає, що договір про надання правової допомоги від 9 січня 2023 року взагалі не містить конкретного переліку послуг, які має надати виконавець, крім участі у судових засіданнях. Наданий звіт по табелю обліку робочого часу містить послуги, які не передбачені договором, зокрема направлення клопотань до Київського апеляційного суду електронною поштою, підготовка клопотань та проектів запитів, аналіз процесуальних документів іншої сторони у справі та матеріалів справи, засвідчення копій документів та подання їх до суду, формування додатків до клопотань, відвідування Київського апеляційного суду з метою подання документів до канцелярії суду, підготовка примірників клопотань та копії документів, тощо.

Також представник позивача вважає, що представник відповідачки просить суд стягнути витрати на правову допомогу за складання необґрунтованих клопотань, які не відповідають вимогам ЦПК України: про приєднання до матеріалів справи документів, які містять численні недоліки та суперечності, а тому є неналежними і допустимими доказами; за складання запиту про надання доступу до спірних об`єктів дослідження вже після складення Звіту оцінювача, тощо.

Крім цього представник позивача зазначає, що саме внаслідок численних необґрунтованих клопотань представників відповідачки, часто напередодні судових засідань, суд був вимушений переносити судовий розгляд для вивчення наданих матеріалів або надання відповідачці можливість усунути недоліки та суперечності наданих її представниками документів.

Представник позивача вважає, що наведені дії представників відповідачки можуть свідчити про штучне ускладнення цивільного процесу та розгляду справи на стадії апеляційного провадження.

Також представник позивача вважає, що вартість проведення оцінки майна у сумі 30 000грн відшкодуванню не підлягає, так як надані відповідачкою звіти не є належними і допустимими доказами.

5 вересня 2023 року на електронну пошту Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Бекірова С.Н. надійшли доповнення до поданого клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у яких він додатково зазначає, що направлення клопотань до суду електронною поштою, підготовка проектів запитів, аналіз процесуальних документів іншої сторони у справі, засвідчення копій документів, формування додатків до клопотання, відвідування Київського апеляційного суду з метою подання документів до канцелярії, підготовка примірників клопотань, юридичний аналіз Звітів про оцінку майна, оформлення із ЕЦП клопотань, отримання витягу із Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вивчення матеріалів справи і аналіз позиції Верховного Суду тощо, не можуть бути віднесені до жодної із видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому на його думку, не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Також представник позивача стверджує, що дійсно витрачений представником

ОСОБА_1 час у судових засіданнях 25 січня 2023 року, 1 березня 2023 року та 19 квітня 2023 року, значно менший, ніж заявлений у звіті, що підтверджується протоколами судових засідань.

11 вересня 2023 року на електронну пошту Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Іваницької О.В. надійшли заперечення проти клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в яких представник відповідачки зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні.

Також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, представник відповідачки вважає, що право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та у формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, тому доводи представника позивача стосовно отримання ОСОБА_1 правової допомоги у формах, прямо не передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є безпідставними.

ОСОБА_2 , його представник - адвокат Бекіров С.Н. та ТОВ Старлінг груп», будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 та 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала свою заяву, вивчивши надані документи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 9 605грн, за подачу апеляційної скарги судовий збір відповідачкою сплачений у розмірі 14 407,50грн, всього відповідачкою було сплачено судовий збір у сумі 24 012грн 50коп.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 сплатив судовий збір у сумі 6 531,40грн, за подачу апеляційної скарги позивачем сплачений судовий збір у розмірі 14 407,50грн, а всього 20 938,90грн.

Враховуючи, що за результатами апеляційного розгляду зустрічна позовна заява та апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволені, а позов ОСОБА_2 та його апеляційна скарга задоволені частково, за умови зустрічного зарахування судового збору, зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 12 150грн 50коп.

сплаченого нею судового збору.

Частина 3 статті 133 ЦПК України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частини 6 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

ОСОБА_1 апеляційному суду надані докази оплати витрат на оцінку спірного майна у розмірі 30 000грн, апеляційним судом задоволенні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна у натурі з врахуванням його вартості, ОСОБА_2 від оцінки спірного майна ухилився, тому колегія суддів вважає, що зазначені витрати підлягають відшкодуванню відповідачці за рахунок позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, також витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар

має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом

на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У підтвердження понесених витрат на правову допомогу ОСОБА_1 надано:

- копію договору про надання правової допомоги № CL0040, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «ЮНІТІ» 9 січня 2023 року, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язується надавати правову допомогу, зокрема, у цивільних справах;

- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 9 січня 2023 року, якою визначені ставки оплати послуг співробітників адвокатського бюро;

- копії рахунків оплати за надану правову допомогу від 1 березня 2023 року на 18 727грн, від 4 квітня 2023 року на 4 034грн, від 19 квітня 2023 року на 15 251грн та квитанції про їх оплату;

- копія акту про надання правової допомоги від 22 квітня 2023 року з переліком наданих послуг на загальну суму 38 012грн;

- копія акту про надання правової допомоги № 0631 від 22 червня 2023 року з переліком послуг на загальну суму 15 532,21грн.

Оцінюючи розмір судових витрат, понесених відповідачкою на правничу допомогу

у зв`язку із розглядом даної справи у апеляційному суді, враховуючи критерії, встановлені у статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатським бюро робіт, колегія суддів вважає наявність підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів враховує, що правова позиція сторін у справі не змінювалася, адвокатам не було необхідності вивчати додаткові джерела права та законодавство на стадії апеляційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, положень норм матеріального і процесуального права, фактичних обставин справи, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що відшкодуванню відповідачці підлягають витрати на правову допомогу за рахунок позивача у сумі 26 772грн 11коп.

Керуючись статтями 270, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

заяву представника - ОСОБА_1 - адвоката Іваницької Ольги Володимирівни задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 12 150грн 50коп., судові витрати у сумі 30 000грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 26 772грн 11коп., а всього 68 922грн 61коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 1 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді О.В. Борисова

Г.М. Кирилюк