Рішення

від 02.11.2023 по справі 191/3583/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 191/3583/23

(2-о/199/283/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Хамула А.С.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2023 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась заявник із вищевказаною заявою окремого провадження, в обґрунтування якої послалась на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на садовий будинок АДРЕСА_1 в СТ «Росток», а також на земельну ділянку кадастровий номер 1224884000:01:001:0302, на якій розташований вказаний садовий будинок. Задля отримання оформлення спадщини заявник звернулась до нотаріальної контори, де нотаріусом було відмовлено у видачі заявнику свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема на вищевказану земельну ділянку, що мотивовано виявленими розбіжностями у написанні прізвища спадкодавця у правовстановлюючих документах у державному акті на право приватної власності на землю прізвище власника написано « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». За таких обставин, посилаючись на те, що факт належності зазначеного Державного акту на право приватної власності на землю Серія ДП СВ №006792 померлому чоловікові заявника підтверджується долученими до заяви окремого провадження доказами, заявник просила суд задовольнити її заяву та встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності означеного державного акту спадкодавцю заявника.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року матеріали даної заяви окремого провадження були направлені за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2023 року заяву окремого провадження прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справу, яку призначено до розгляду по суті у судове засідання.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року витребувано з Четвертої ДДНК належним чином завірену копію спадкової справи після смерті чоловіка заявника.

В судовому засіданні заявник вимоги своєї заяви підтримала, наполягала на їх задоволенні в повному обсязі з викладених у ній підстав та обставин.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

За таких обставин суд у відповідності до ст.ст.10, 211, 223, 294 ЦПК України вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за наведеної явки учасників справи.

Вислухавши заявника та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого відкрилась спадщина на належне спадкодавцю майно, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, копіями паспортів, копією свідоцтва про укладення шлюбу, а також іншими матеріалами спадкової справи.

23 листопада 202 року заявник подала заяву про прийняття спадщини, 07 липня 2023 року заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину, а 19 липня 2023 року заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину або про видачу постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у відповідь на що державним нотаріусом Четвертої ДДНК винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 1224884000:01:001:0302, розташовану на території Мар`ївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в СТ «Росток». Постанова мотивована виявленням розбіжностей в написанні прізвища власника майна в правовстановлюючих документах в Державному акті на право приватної власності на землю Серія ДП СВ №006792 власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_2 , в той час як право власності на садовий будинок, який розташований на зазначеній земельній ділянці, зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 . Такі ж анкетні дані вказані у паспорті та свідоцтві про смерть спадкодавця. Викладені обставини підтверджуються копією матеріалів спадкової справи.

Згідно копії довідки органу місцевого самоврядування виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року №59, виданій на ім`я заявника, земельна ділянка площею 0,060 га передана для ведення садівництва згідно даними державного акту на право власності на землю Серія ДП СВ №006792 від 12 грудня 1996 року ОСОБА_2 знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю Серія ДП СВ №006792, виданого 12 грудня 1996 року на підставі рішення ІХ сесії ХХІІ скликання Мар`ївської сільської ради народних депутатів від 12 червня 1996 року, вказаний правовстановлюючий документ видано на ім`я « ОСОБА_2 », що мешкає за адресою АДРЕСА_3 , на підтвердження набутого ним права власності на земельну ділянку площею 0,060 га, що знаходиться на території садівничого товариства «Росток» Мар`ївської сільської ради, для ведення садівництва.

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначеній вище у державному акті земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1224884000:01:001:0302, а її власником вказано так само « ОСОБА_2 ».

В той же час, відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії паспорту померлого спадкодавця ОСОБА_2 останній був співвласником житла та зареєстрованим у цьому житлі за адресою АДРЕСА_3 , що збігається із адресою місця проживання власника земельної ділянки, вказаною у Державному акті на право приватної власності на землю Серія ДП СВ №006792.

Більш того, згідно копії свідоцтва про реєстрацію шлюбу заявника та її чоловіка, таке свідоцтво було заповнено російською мовою, а анкетні дані чоловіка заявника вказані російською мовою як « ОСОБА_5 ».

Правовідносини, які виникли між учасниками справи, врегульовані нормами Конституції України, ЦПК України.

Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, одним із яких є встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За змістом ст.ст.76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи власника цього документа для оформлення спадкових прав.

Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2021 року по справі №733/324/21, п.12 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Стосовно обставин правовідносин учасників даної цивільної справи, то судом за наслідками розгляду справи на підставі аналізу та співставлення змісту наявних у справі доказів, зокрема документів, які видані на підтвердження державної реєстрації актів цивільного стану заявника та її чоловіка, їх співвідношення та взаємозв`язку в контексті наведених вище правових висновків і норм законодавства підтверджено, що Державний акт на право приватної власності на землю Серія ДП СВ №006792, виданий 12 грудня 1996 року на ім`я « ОСОБА_2 », дійсно належить чоловікові заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а розбіжності в дві літери («и» замість «і») в написанні прізвища останнього у свідоцтві про смерть, паспорті (з одного боку) та у зазначеному державному акті (з іншого боку) зумовлені виключно допущеною технічною помилкою при здійсненні оформлення такого державного акту, зокрема помилкою при перекладі прізвища чоловіка заявника з російської на українську мови. За таких обставин, оскільки встановлення даного юридичного факту необхідно заявнику для повної реалізації її спадкових прав, а саме для належного оформлення права власності в порядку спадкування після свого чоловіка на земельну ділянку, зазначену у вищевказаному державному акті, який за своїм характером є правовстановлюючим документом, можливість усунути встановлений недолік із помилкового написання прізвища власника земельної ділянки в позасудовому порядку у заявника відсутня з об`єктивних причин, а встановлення даного юридичного факту не пов`язано із подальшим вирішенням спору про право, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.

У відповідності до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.2,4,7,19,23,76-81,89,95,211,247,258,259,263-265,268,273,293,294,315-319,352,354,355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву окремого провадження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ), заінтересована особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 25890966; адреса місцезнаходження: 49023, м. Дніпро, вул. Радистів, 8), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 від 29 серпня 2022 року), Державного акту на право приватної власності на землю Серія ДП СВ №006792, виданого 12 грудня 1996 року на підставі рішення ІХ сесії ХХІІ скликання Мар`ївської сільської ради народних депутатів від 12 червня 1996 року на ім`я « ОСОБА_2 ».

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 07 листопада 2023 року.

Суддя А.М. Авраменко