Рішення

від 30.11.2023 по справі 947/22971/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/22971/22

Провадження № 2/947/618/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЮСТДОРФ 139/1»

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 04.10.2022 року звернулась до Київського районного суду міста Одеси звернулась з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» про визнання дій протиправними та стягнення надмірно сплачених грошових коштів, в якій позивачка з урахуванням уточнень вимог під час розгляду справи, просить суд:

- визнати дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» з відключення від водопостачання та водовідведення, а також від електропостачання належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , протиправними;

- стягнути з відповідача на свою користь надмірно сплачені грошові кошти про оплаті за централізоване постачання холодної води і відведення стічних вод та постачання електроенергії у розмірі 17926,16 грн.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що вона ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , обслуговування якого здійснюється Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1». Позивачка вказує, що тривалий час в неї з відповідачем виникають суперечки з приводу вірності проведених відповідачем нарахувань за внески, надані житлово-комунальні послуги, у тому числі за користування водою та електроенергією. Внаслідок цих дій, відповідачем нарахована на ім`я позивача, як абонента житлово-комунальних послуг, відповідну заборгованість, яку остання вважає штучно створеною та такою, що не відповідає дійсності.

Поряд з цим, як стверджує позивачка, її квартиру 29.03.2022 року протиправно було відключено від послуг з водопостачання та водовідведення, а в подальшому і від постачання електроенергії, що триває у тому числі в період введеного в Україні воєнного стану

Однак, як вказує позивачка, нею кожний місяць сплачуються платежі в межах витрат за користування водою за показаннями лічильника води. При цьому, був незаконно знятий лічильник води її приватної квартири. Крім того, повторно головою ОСББ "ЛЮСТДОРФ 139/1" ОСОБА_2 здійснено відключення водопостачання 30.04.2022 року квартири АДРЕСА_2 без попередження власника ОСОБА_1 з крадіжкою лічильника, внаслідок цих незаконних дій власнику квартири ОСОБА_1 заподіяна значна шкода інтересам та правам громадянки України.

Позивачка зазначає, що вона є людиною пенсійного віку, після складної операції, перебуває у нездоровому стану, страждає тяжкими хронічними захворюваннями і відсутність водопостачання відображається суттєво на стан її здоров`я.

На теперішній час, внаслідок протиправних дій відповідача, вона залишена можливості користуватися водопостачанням під час загрози пандемії коронавірусу, умисними протиправними самоправними діями посадової особи голови ОСББ "ЛЮСТДОРФ 139/1" створені антисанітарні умови, а також небезпека виникнення пожежі у цьому будинку, значні незручності для проживання в своєї квартирі та користуванні приватною власністю, в порушення ст.41 Конституції України.

Додатково, позивач стверджує, що відповідач не є виконавцем комунальних послуг, а тому не має права припиняти або обмежувати надання комунальних послуг.

Вказані дії, слугували підставою для звернення позивачки 01 квітня 2022 року до правоохоронних органів із заявою про скоєння кримінального правопорушення, відомості про що внесені до ЄРДР за №12022164480000317 від 27.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство).

Позивачка вважає дії відповідача з відключення її квартири від водопостачання та водовідведення, а також від електроенергії незаконними, протиправними, а також внаслідок проведених розрахунків, вважає, що в неї наявна переплата за сплачені житлово-комунальні послуги, яка підлягає поверненню.

Вказані дії зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2022 року, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за пред`явленим позовом в сумі 1984,80 грн., вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

14.10.2022року досуду надійшлазаява ОСОБА_1 про забезпеченнявказаного позову,в якійзаявниця проситьсуд вжитизаходи забезпеченняпозову шляхомвстановлення забороникерівництву Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Люстдорф139/1»та йогопрацівникам та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, а саме призупиняти, обмежувати та відключати електропостачання і водопостачання до квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17.10.2022 року вказану заяву залишено без задоволення.

Будучи незгодною з вказаною ухвалою суду, позивачка 28.10.2022 року звернулась до Одеського апеляційного суду з відповідною апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.01.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2022 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» про визнання дій протиправними, стягнення надмірно переплаченої суми грошових коштів шляхом заборони керівництву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф139/1» та його працівникам та будь-яким іншим залученим ним особам вчиняти певні дії, а саме призупиняти, обмежувати та відключати електропостачання і водопостачання в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

У постанові Одеського апеляційного суду здійснено висновок, що аналіз змісту наданих апеляційному суду матеріалів свідчить про те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу надання відповідачем до житлового приміщення позивача комунальних послуг, а також законності його дій щодо можливості відключення цього приміщення позивача від комунікацій у разі виникнення у нього заборгованості.

13.03.2023 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про відвід судді Калініченко Л.В., як головуючого в цій справі, оскільки в неї наявні сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, яку ухвалою суду від 14.03.2023 року залишено без розгляду.

14.03.2023 року до суду в електронній формі надійшла заява від позивачки про забезпечення доказів шляхом їх витребування, яку ухвалою суду від 11.04.2023 року задоволено частково та витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЮСТДОРФ 139/1» (код ЄДРПОУ 41142410) належним чином завірені копії: статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЮСТДОРФ 139/1»; калькуляції щомісячного розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення, електропостачання до квартири АДРЕСА_1 , за період з січня 2018 року по грудень 2022 року; договорів, укладених ОСББ «ЛЮСТДОРФ 139/1» з постачальниками послуг водопостачання і водовідведення, електропостачання, на підставі яких надаються вказані послуги до будинку АДРЕСА_3 .

Вказана ухвала суду було скерована на адресу зареєстрованого місцезнаходження ОСББ «ЛЮСТДОРФ 139/1», якою є: АДРЕСА_3 , однак не отримана відповідачем, що підтверджується повернутим до суду поштовим конвертом без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, що у відповідності до приписів положень ст. 128 ЦПК України є належним врученням.

16.05.2023 року на електронну скриньку суду надійшла заява від імені ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом застосування до відповідача заходів процесуального примусу та витребування доказів, зареєстрована за вх. №ЕП-6413/23, яку ухвалою суду від 16.08.2023 року повернуто позивачеві.

19.06.2023 року на електронну скриньку суду надійшла заява від імені ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом застосування до відповідача заходів процесуального примусу та витребування доказів, зареєстрована за вх. №ЕП-8334/23, яку ухвалою суду від 16.08.2023 року також повернуто позивачеві.

28.09.2023 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено закрити стадію. Підготовчого провадження та призначення справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 30.11.2023 року позивачка не з`явилась, однак від останньої надійшли до суду заяви про залишення позовних вимог в частині стягнення надміру сплачених грошових коштів, без розгляду та розгляд справи за її відсутності.

Відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» також до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, однак про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини невиконання ухвали суду від 11.04.2023 року не повідомив, як і станом на 30.11.2023 року не виконав.

Частиною 7статті 187ЦПК Українипередбачено,що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Приймаючи викладене, не сповіщення відповідачем про адресу місцезнаходження та листування, судом здійснювалось повідомлення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, на зареєстровану адресу місця знаходження об`єднання. Якою є: АДРЕСА_3 , яка повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак про причини неявки суд не повідомив, як і не надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 30.11.2023 року за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

За наслідком розгляду заяви позивачки про залишення частини вимог без розгляду, 30.11.2023 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Люстдорф139/1»в частиніпозовних вимогпро стягненнянадміру сплаченихгрошових коштів, залишено без розгляду. Розгляд цивільної справи за позовною заявою заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» в частині позовних вимог про визнання дій протиправними, ухвалено продовжити в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_4 , на підставі акту приймання-передач нерухомого майна від 07.10.2016 року та договору купівлі-продажу №30 від 27.09.2016 року, виданого ОСОБА_3 ОСОБА_1 .

Право власності позивачки на вказану квартиру зареєстровано 10.10.2016 року, номер запису про право власності 16836116 що підтверджується Інформаційної довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності за №70221895 від 11.10.2016 року.

Також з поданих до суду доказів вбачається, що обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 , здійснюється Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1».

Вказане підтверджується відповіддю Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.06.2022 року за №259-к скерованої ОСОБА_1 , у відповідності до якої також підтверджено, що ОСББ «Люстдорф 139/1» укладені договори як юридична особа з постачальниками комунальних послуг.

Зазначено, що у відповідності до протоколу від 08.06.2021 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , більшістю голосів було прийнято рішення щодо відключення квартири АДРЕСА_2 від водопостачання за значні борги.

Доказів на підтвердження скасування та оспорення позивачем вищевказаного рішення загальних зборів ОСББ «Люстдорф 139/1» від 08.06.2021 року матеріали справи не містять.

У відповідності до витягу з ЄРДР вбачається наявність зареєстрованого кримінального провадження 12022164480000317 від 27.04.2022 року за наслідком звернення ОСОБА_1 про вчинення кримінального правовопорушення за ст. 356 КК України, що полягає у діях голови ОСББ яка 29.03.2022 року приблизно о 17:30 год. всупереч установленому законом порядку вчинила самоправні дії, за адресою: АДРЕСА_3 .

Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що ОСББ «Люстдорф 139/1» прийнято загальними зборами рішення від 08.06.2021 року, яке не оскаржено та слугувало підставою для відключення належної позивачеві квартири АДРЕСА_1 , від надання житлово-комунальних послуг, а саме водопостачання та водовідведення.

Вказані обставини, під час розгляду справи сторонами по справі не спростовані.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі Закон),об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього майна та управління і використання спільного майна.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені цим Законом.

Частиною 4 статті 4 Закону передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону встановлено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення обмежень на користування спільним майном.

Міністерство розвитку громад та територій України, як орган, уповноважений на забезпечення формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства надав роз`яснення у своєму листі № 1/9.3.1/484-20 від 31.01.2020р. щодо «питання про використання спільного майна» та «визначення обмежень на користування спільним майном».

Цим листом зазначено, що повноваження загальних зборів ОСББ щодо «питання про використання спільного майна» та «визначення обмежень на користування спільним майном» мають застосовуватися виключно для недопущення порушень співвласниками правил утримання будинку, пожежної безпеки та або безпеки систем газопостачання будинку, або у разі прийняття загальними зборами рішення про передачу окремих приміщень, зокрема допоміжних, в орендне користування іншим особам чи окремим співвласникам цього ж будинку.

Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків щодо своєчасної і в повному обсязі сплати належних внесків і платежів, передбачених статутом ОСББ або кошторисом об`єднання має право робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та y повному обсязі сплачувані всі встановлені ним Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Таким чином, питання невиконання власниками квартир та/або нежитлових приміщених багатоквартирного будинку зобов`язань сплачувати всі встановлені статутом об`єднання внески і платежі на утримання та управління цим будинком має вирішуватися у судовому порядку».

Відповідно до ст.ст.15-16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів У свою чергу, співвласник зобов`язаній виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» закріплено право об`єднання вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіянні збитки, а також у повному обсязі сплачувати встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Згідно абзацу 5 частини 1 статті 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане виконувати свої договірні зобов 'язання.

Статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт,утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Крім того, у відповідності до положень ст. 10 Закону, рішення загальних зборів об`єднання про відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники, які разом мають більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників.

Отже, з аналізу положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вбачається, що ОСББ не наділено повноваженнями на прийняття рішень та вчинення дій з відключення співвласників будинку, як споживачів, від надання житлово-комунальних послуг.

Поряд, з цим відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частина 4 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.

Обмеження (припинення) надання відповідної комунальної послуги здійснюється виконавцем у присутності представника особи, яка здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, а також управителя або посадової особи чи працівника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється відповідно управителем або об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Неприбуття зазначених осіб, які заздалегідь були попереджені виконавцем про день та час здійснення обмеження (припинення) надання комунальної послуги, не є перешкодою для здійснення виконавцем обмеження (припинення) надання комунальної послуги споживачу.

Співвласники, управитель чи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які здійснюють управління багатоквартирним будинком, а також особа, яка здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, зобов`язані забезпечитидоступ виконавцядо такихсистем дляреалізації правана обмеження(припинення)надання відповідноїкомунальної послугиспоживачу. Такий доступ надається виключно в межах, необхідних для здійснення обмеження (припинення) надання відповідної комунальної послуги конкретному споживачу.

Отже, саме виконавець комунальної послуги зокрема з водопостачання та водовідведення має право на прийняття рішень та вчинення дій з відключення споживача від наданні такої послуги, а ОСББ в межах своїх повноважень наділено обов`язком з наданні виконавцеві доступу до таких систем для реалізації таких дій.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Отже, ОСББ «Люстдорф 139/1» не є виконавцем житлово-комунальної послуги з водопостачання та водовідведення до належної позивачеві квартири АДРЕСА_2 в будинку в якому ОСББ здійснює управління, а відтак у відповідача відсутні повноваження на припинення надання позивачці послуг з водопостачання та водовідведення до належної їй на праві власності квартири.

Як стверджується позивачем, відключення її квартири АДРЕСА_2 від житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідвенння на підставі вищевказаного рішення загальних зборів ОСББ, мало місце 29.03.2022 року за наслідком проведених дій саме ОСББ «Люстдорф 139/1» та триває відповідне відключення по теперішній час.

Судом враховується, що відповідачем під час розгляду справи в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано до суду жодного доказу у спростування вищевказаних обставин, як і не виконано ухвалу суду від 11.04.2023 року без поважних причин.

Частиною 10 статті 84 ЦПК України передбачено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі вищевикладеного в цілому, суд вважає доведеними доводи позивача, що на підставі прийнятого ОСББ Люстдорф 139/1» рішення оформленого протоколом загальних зборів від 08.06.2021 року, мало місце відключення з боку ОСББ Люстдорф 139/1» у березні 2022 року належної позивачеві квартири АДРЕСА_1 , від постачання житлово-комунальних послуг саме з водопостачання та водовідведення, що вчинене не в межах повноважень та прав діяльності ОСББ, передбаченої Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а відтак є протиправним.

Поряд з цим, судом приймається, що 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції УкраїнитаЗакону України «Про правовий режим воєнного стану»,Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Відтак, з моменту виданняУказу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу, що є загальновідомим фактом.

Постановою Кабінету Міністрів України за №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється зокрема припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, як вбачається, дії з відключення належної позивачеві квартири АДРЕСА_1 , від надання послуг з водопостачання та водовідведення, є триваючими та діють в період запровадженого в Україні воєнного стану, що не узгоджується з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України за №206 від 05.03.2022 року та додатково свідчать про їх протиправність.

Статтею 41 Конституції Українита статтею1Першогопротоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - стаття 1 Першого протоколу) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Непорушність права власності закріплено і встатті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1ст.16 ЦК Україникожна особа має в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

П.4 ч.2ст.16 ЦК Українипередбачений такий спосіб захисту цивільного права як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та інших.

Крім того, згідно ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, надаючи оцінку усім доказам наявним в матеріалах справи в цілому, так і кожному доказу окремо, суд вважає позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» з відключення належної їй квартири АДРЕСА_1 , від послуг з водопостачання та водовідведення, обґрунтованими та підлягаючими до задоволення.

Щодо вимог позивачки в частині про визнання протиправними дій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» з відключення належної їй квартири АДРЕСА_1 , від послуг з постачання електроенергії, суд вважає не підлягаючими до задоволення з підстав необґрунтованості, оскільки не підтверджені жодним доказом наявним в матеріалах справи.

Також ухвалюючирішення судув ційсправі,судом такожвраховується,що увідповідностідост.263ЦПК України,судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.

Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» про визнання дій протиправними, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно доч.ч.1-2,6ст.141ЦПКУкраїнисудовий збірпокладаєтьсянасторони пропорційнорозмірузадоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3)у разічасткового задоволенняпозову -на обидвісторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з урахуванням звільнення позивачки від сплати судового збору за пред`явленим позовом, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір за пред`явленим позовом за однією вимогою немайнового характеру в сумі 992,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 72-82, 141, 263-265, 273, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_5 )до Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Люстдорф139/1»(місцезнаходження:65113,м.Одеса,вул.Люстдорфської дороги,139/1)про визнаннядій протиправними задовольнити частково.

Визнати дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» (місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Люстдорфської дороги, 139/1; код ЄДРПОУ 41142410) з відключення від водопостачання та водовідведення квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протиправними.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» (місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Люстдорфської дороги, 139/1; код ЄДРПОУ 41142410) на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04.12.2023 року.

Головуючий Калініченко Л. В.